Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Саме так. Успішна жінка - мама, дружина, подруга, професіонал... То ж не добре, щоб діти бачили своїх мам тільки в домашньому одязі і в домашній обстановці.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

стоп, хто таке сказав? нормальна мама ніби й погуляти виходить, нє? і балакає зі своїми дітьми про все на світі, і чудово знає, що там на душі в її дитини, про що вона мріє, які має цілі (і чи має взагалі)
і якщо ця мама ніде не працює, то зле чи що? чесно, не думаю... у кожного свій характер, свої потреби і бажання, а головне, таланти
і, на мою думку, треба дбати про свій рівень розвитку себе яко особистості, цим показуючи приклад дітям
а це зовсім не залежить від того, де та мама є: в офісі, на кухні, на городі... лише від усвідомлення мамою її ролі і ваги роботи над собою в першу чергу

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Гарно сказано, але, як на мене це філософія, яка на практиці дуже рідко де зустрічається (не кажу, що такого нема). Погуляти виходить... Забезпечити собі такий рай, мабуть, мріє кожна жінка. Але, для того, щоб розвивати себе, як особистість потрібна фінансова база - що ні для кого не секрет. Якщо у жінки є така, тоді можна і не працювати, а розвивати себе.. не гірше, ніж займаючись професійною діяльністю.

Будучи домашньою, про що вона буде балакати з дітьми?... Не секрет, що діти прислухаються слідують не стільки нашим порадам, скільки нашому прикладу...
І справа не в банальній роботі... як такій, а в тому, що разом з тими походами на роботу ми отримуємо.
Можна виправдовувати себе тисячами аргументів, їх неважко знайти, важче знайти таку жінку, яка професійно ніде не задіяна і від того щаслива. Але справа це суто індивідуальна.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

охо хо, це ви здря написали)), рекомендую швидко навчитись ловити тапки!))

чому ви написали під оффом? Дуже навіть по темі.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

посміхнуло
щоб розвиватись потрібно перш за все усвідомлення того, що це є потребою *вже мені вибачте за тавтологію*
друге: бажання того розвитку, дуже сильне
і фінансова база такий мізер в цьому плані відіграє, що то просто не до порівняння
думаю, на перший час витрат на безлімітний інтернет буде достатньо
а якщо ж людину в саморозвитку стримує думка про відсутність фін.бази, ну то скаладається враження, що альбо ця людина не усвідомлює що ж є таким розвитком, альбо це їй нафік не треба і шукається чергова відмазка

в мене складається враження, що прикметник "домашня" утотожнюється з прикметником "обмежена" а хіба це так?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

безлімітний інтернет для розвитку?... ото вже і мене "посміхнуло"... але то кожному своє

Ну, стосовно того, яке у вас складається враження відносно даного прикментика - це не до мене. Я такого ні сказала, ні навіть не натякнула... Формулювання ваше. Я лише висловила свою думку, яка в мене є теж зі свого життєвого досвіду. Не бачу нічого страшного.
Я теж після першого декрету казала, що все, буду займатися дитиною, це правильно і приємно. І саморозвитком теж займуся... і грошей мені для цього не треба. Головне сильне бажання і прагнення... І думаю, я не одна така.
Ще раз наголошую: я висловила свою думку. КОЖНОМУ СВОЄ.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Так, як тема все ж таки про митсецтво бути дружиною, то додам, що згідна з вищевказаним, що чоловіка (як і будь-якого іншого члена сім'ї) потрібно ХВАЛИТИ. Від похвали людина розквітає, отримаує крила і ще більше робить для інших - перевірено на власному досвіді. Зосереджуйтесь на позитивному!
Щодо того, щоб жаліти чоловіка, бачу тут кардинально різні думки. Все залежить від того, що вкладати в це слово. Як на мене, чоловіка, обов'язково потрібно шкодувати. Вони, бідні і так менше живуть від жіно в середньому на 5 років.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Думаю тут дійсно пішли цікаві, але все ж ОФФТОПи про - сім`я чи кар`єра.
А мені просто хочеться погодитися повністю з Tamilla. Хай це типу "не правильно", "не справедливо" і тд. Але теорія і практика в житті часто розходяться. Зі свого досвіду і моїх знайомих скажу, що добитися поваги від чоловіка і дітей, коли ти домогосподарка - ой як важко. І я тільки радію, коли бачу вийнятки, а (особисто з мого досвіду) це все-таки вийнятки, особливо, коли дитинка вже перейшла декретний вік. Домашня робота - сама невдячна і непомітна у світі.
Важливо знайти той момент, коли дитина все-таки тебе менше потребує і "відпустити" її і себе.
Коли дитинка питає "А в школі мені сказати, що ти ким працюєш?", мені трохи "засмокче під ложечкою". Коли я приходжу після співбесіди "при параді" і чую від дочки компліменти, і вона "боковим зором" дивиться, чи інші діти бачать, яка її мама гарна? Коли діти бачать, що МАМУ потребують ще десь в офісі, а не тільки вдома, що з нею радяться, питають її думку. Ось це найкраще піднімає маму в дитячих очах, та й чоловіка також.
Ще згадалось, десь викладачка писала, у творі студент написав "Моя бабця мала 7 дітей і ні дня не працювала". А більшість чоловіків так все і бачать, як не крути і доказуй.
Мій скромний життєвий досвіт і думка.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ну, думаю, на сьогодні в неті можна знайти будь-яку книгу чи відео для навчання, так я і сама роблю...
Взагалі, в першому дописі у цій темі я апелювала до жінок, що успішно сидять вдома, а саме - мають на це фін. можливість та саморозвиваються. Знаю, на нашому форумі таких чимало, тому цікавили їх способи "натхнення".Окреме дякую за досвід!
Я теж мала чималі плани із саморозвитку на цей декрет, не все встигла, але те, що встигла - тішить) Ще є купа непрочитаних книг, журналів, непрослуханих вебінарів, лежить тканина та відмальований старовинний взір на вишиванку тощо... Ну, ще буде колись, вечорами...
Але не можу не написати про свою зустріч "із стереотипами") Я щодня ходжу гуляти, але не завела жодних дружніх чи товаристських стосунків із мамусями з нашого та сусідніх дворів. Їх зараз багато, вони всі чудові, гарні, усміхнені, позитивні, приємні, але теми для розмов зводяться до з`ясування того, коли чия дитина що вперше зробила, обговорення дільничих лікарів, страв на обід... Ну чесно, я дуже люблю свою дитину і поважаю їх право говорити про своїх дітей... Але не постійно! Скільки не намагалась перевести теми на щось інакше - все-одно за дві-три хвилини говорилося про те саме)) Знову повторюю - я не стверджую, що всі молоді мами-домогосподарки такі! Це просто вибірка з одного конкретного району))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

На "лікарняному".

Увечері, після пляжу, поки хтось дитину пильнує

Виславши дітей і мужа в село

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

при чому тут взагалі робота до поваги? моя покійна бабуся не працювала жодного дня, але питання поваги до неї зі сторони її чоловіка , трьох синів, внуків/правнуків не стояло ніколи.

перестаньте на тиждень робити домашню роботу, стане помітно

а будучи керівником проектів мама буде діткам розказувати про наради, експертизи , затвердження, кошториси і відкати ... те, що людина має роботу ще далеко не говорить про неї, як інтелектуальну і розвинену. ну і навпаки.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Може я помиляюся, але здається розмова переходить не в те русло... і декого це занадто сильно заставляє... захищатися. Я, особисто, за те, щоб зона комфорту і наших пізнань розширялася.

Це ви теоретично так роздумуєте? Бо я зі свого досвіду скажу, що ні про які наради і кошториси з дітьми не розмовляю. :biggrin: А про те, наприклад, як досягати поставлених цілей з власного досвіду, колись розкажу. Коли підростуть.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Стоп!
Заголовок теми всім видно?
Інтелект, якщо його надмірно не демонструвати - дружині помічник, але...
Прошу повернутися до предмету обговорення.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

абсолютно точно. Нагадало героїню Мірошниченко у фільмі "Зимова вишня", коли чоловік прийшов додому,а вона уся в черговий раз на "домашньому засіданні наукової кафедри" : "Чай в холодильнике". А якщо серйозно, то немає знака рівності між "інтелектуалка- працююча мама" чи "обмежена- домогосподарка". Куди важливіше у житті бути не інтелектуальною, а мудрою жінкою. На жаль, це не залежить від ступеня зайнятості чи кількості дипломів. І дуже багато залежить від того, як сама себе жінка позиціонує у житті; наскільки у неї є бажання просто працювати над собою; наскільки вона досягла отої душевної рівноваги. Щастя для кожної -у чомусь "суто індивідуальному".

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

розумієте, в тім то й річ, що комусь невдячна, а комусь в радість, а комусь просто ще один обов"язок з тисячі які вона має, і цінує при тому
а це все залежить від рівня розвитку особистості, в кожної людини він свій, тому й в кожного своя правда
і мені нікого не шкода і вийнятків я не бачу - кожен живе, як хоче/хотів, його вибір
ми кожен день робимо вибір, а потім пожинаєм плоди
і у мистецтві бути дружиною теж

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

та ні, причому тут "пасує"? Просто нудно і нецікаво!

повірте, навіть якби ви хотіли - не вийде!))
Бліііін, народ, ви ж тут розумні всі, я ж не про вас!!! Я не вважаю їх тупими/дурними, вони просто нецікаві! Може то я не цікава, не сперечаюсь) А, може, ми всі класні і цікаві, але кожна в своєму колі)