Відповідь: Ми і наші мами ну, я власне, не про обрядовість говорила, якраз ота показовість мене спочатку найбільше дратувала в галичанах) але тепер я змирилася і прийняла, адже позитиву більше. Ну, то ми вже пішли геть від теми!)))
Відповідь: Портрет львів"янина Винесла сюди. Хтось знає відповіднішу темку, підкажіть. Наприклад, сідає жінка на лавку, заклавши ногу на ногу, а тут звідки не візьмись жіночка - і лясь по коліні: "ти ЯК у церкві сидиш?" Заходить дитина до церкви із подружкою (батьки не ходять, дитина не навчена, але цікавість є). Бачить, що всі хрестять, то й собі ручкою щось там пробує повторити. І знову ж "підлітає" добра душа і як не перехрестить ту дитину її ж рукою. У дитини сльози на очі, вочевидь, а пані відійшла із надзвичайно задоволеним виразом обличчя та почуттям виконаного обов'язку. А коментар сім'ї з трьома дітьми (у спину, не в очі): забрали би своїх смердючих дітей з церкви, аби не заважали людям молитися...
Відповідь: Портрет львів"янина Мушу Вас сильно розчарувати. В польському костелі мені теж зробили зауваження стосовно одягу, хоча він був абсолютно пристойний, спідниця лише трішечки вище колін, але мені й на думку не спало списати це на менталітет. Плюс міф, що така поведітнка притаманна галичанам-греко-католикам залишається тільки міфом.
Відповідь: Портрет львів"янина через таку поведінку лишилася церкви МП, у якій хрещена, вінчалася та дітей хрестила у КП. Помолитися зайти можу в любу, частіше всього у вірменську в силу свого коріння.
Відповідь: Портрет львів"янина я хоч люина не дуже релігійна, але в нас (на Поділлі) у православних храмах вимоги до вигляду ще жорсткіші, а всюдисущі бабки не обізнані з правилами дотримання зони комфорту)
Відповідь: Портрет львів"янина Розчарувати? :xaxa: А вам зауваження зробили чемно, чи виштовхали в спину з церкви? Я взагалі за таблички в храмах щодо одягу й решти. А якщо вже хтось і робить зауваження - то має то робити в рамках пристойності й поваги до іншого. "Церковні цербери" - явище масове й ненове, то правда. Але коли то й на хатніх розповсюджується, то це вже занадто... Найзабавніше, як прямо в церкві своїх і починають виховувати. Зразу виникає питання, чим удома займаються, що не навчили. І де ж оте "духовніші"?
Відповідь: Портрет львів"янина Напористо і самовпевнено, але виштовхувати не виштовхували. До того ж там зауваження не було стосовно чого робити. Я людина віруюча і звітую перед собою, який у мене вигляд перед входом до Церкви.
Відповідь: Портрет львів"янина То все з того, що наші почали до костелів ходити, бо там "гарно й коротко". Мені колись теж зауваження зробили, бо рукав був короткий (плече прикривав, але треба, щоби до ліктя). Відчуття було не з приємних, бо мені то так крізь зуби вицідили... :wacko1: Але ще раз спитаю, якщо ж галичани настільки "духовніші" від інших, то чому є оті "цербери"?
Відповідь: Портрет львів"янина Жах. До чого ті стереотипи? То було на території Польщі в польському костелі і пані була полькою.
Відповідь: Портрет львів"янина Просто вони є))) Незалежно де, в якому місці, і в якому місті)) В магазині теж можуть дзявкнути і вказати де стояти. Взагалі- дивна тема, "портрет львів"янина". Дуже обмежуюча. Може портрет " того, хто ходить до церкви" або" портрет того, хто не розуміє інших", або... Я б не хотіла, щоб про мене казали- вона львів"янка, або галичанка, а тому від неї можна сподіватися того то і того то. класифікація?
Відповідь: Портрет львів"янина Угу, і з церковних часто перетворюються на домашніх. Або навпаки... А стереотипи на те і є стереотипами, що деякі речі просто пришивають, не питаючи. Але для того вони й існують, аби їх ламати. Є й інші стереотипи, позитивні, так що не все так погано. )))
Відповідь: Портрет львів"янина от власне) я акцентуюсь на тих, інших) чому я вважаю галичан духовними? бо тут я зустріла більше людей (я не маю на увазі, що усі такі), що читають книги, ходять до театрів просто так, а не за навчальною програмою, люблять свою державу і мову, шанують батьків, для яких заповіді Божі не є просто текстом. Навіть існування нашого форуму, де підіймаються глибокі теми підтверджує мою думку. Звичайно, все суб`єктивно і кожен бачить те, що хоче бачити...
Відповідь: Портрет львів"янина Бачите, я не маю проблеми з тим, аби говорити про негативи. Бо негативи не перекривають позитивів. Просто моя думка така, що негативні речі треба виносити на світло, бо коли до темної кімнати вносять світло, темрява розсіюється. Тому мені й дивна така бурхлива реакція з образами та говоренням про якісь комплекси меншовартості. Повертаючись до мамів, маю питання, невже ніхто не має серед знайомих таких прикладів? Коли жінці всі все винні. І вона нещасна все робить і в хаті, і під'їзд вимиє, а ніхто того не цінує, ніхто не допомагає... А коли хатні до сповіді готуються, то перераховує їм їхні гріхи, аби не забули чого раптом...
Відповідь: Портрет львів"янина в мене бабця була точно така, як ви описали. Всі їй були винні і ніхто, за її словами, не цінував її роботи, думки тощо. Продовження цієї лінії, як спосіб маніпуляції чітко простежується і в моєї мами. Але бабця була власною і авторитарною людиною, а мама більш вдається до істерик і саможаління. Вони зовсім не галичанки) Баба по духу і роду служби - бойовий офіцер і комуніст)
Відповідь: Портрет львів"янина Так, маю, і не одну. Найближча - моя бабця. Тотальний трактор. Вона все знає, як правильно, хто винуват і як має бути. Не було жодного разу, щоб вона "не мала рації". І моя нещасна мама повинна була з нею жити роками і щодня витримувати мозковий штурм. Мама завжди була "з бідної сільської сім"ї, мала недоладну зачіску, так-сяк готувала, в господарстві нічогісінько не тямила". Але терпеливість мамина все перетерла. Тепер бабця лише іноді любить щось таке сказанути, на що мамі не образливо, а весело. Більше того, бабця тепер каже, що у неї 2 сини і 1 донька (моя мама). А от інша невістка миритися не захотіла, постійно хвіст розпушувала і лізла на рожон, зайняла позицію "не учите нас жить, лучше помогите материально", то тепер пожинає плоди своєї поведінки і в родині ні миру, ні спокою. Треба вміти перебороти себе і обставини, а не інших. Інші хай самі себе переборюють, така моя думка.
Відповідь: Портрет львів"янина а от моя мама не терпіла, а стрибала, як свого часу і я) то гризлися і ревіли до самої бабиної смерті, більше того, перед сметрю баба мамі сказала, що її вдочерили, а мама виросла невдячна.
Відповідь: Портрет львів"янина Значить, явище загальноукраїнське? Чи уп'ять совіти з комунізмом винні? Я знаю навіть такий випадок, де оте саможаління й роблення на зло, аби показати, які всі погані й не поважають маму, призвело до передчасної й дуже трагічної смерті.
Відповідь: Портрет львів"янина Ви знаєте, серед канадців не зустрічала таких узагалі (он кума, може, за мешканців свого штату розкаже, може, там є). І серед французів теж ні. І серед німців не було. І зі знайомих поляків теж ніхто на думку не спадає. А серед українців чомусь так масово... От де ще вас будуть повчати чужі люди просто на вулиці? Особливо щодо того, яка ви погана мама і як дитина у вас плаче, бо ви про неї погано дбаєте. А якщо тато з дитиною, то в дитини взагалі мачуха, а не мама, бо де ж то дитину з татом лишати. А "доброзичливі жарти" щодо "будеш плакати, то я міліцію зараз покличу й тебе заберуть", або "зараз тебе в мами вкраду"...
