Відповідь: Ми і наші мами А ще важливіше - повага до свобідної волі. Притча про блудного сина має багато повчальних граней, а не лише ту, що лежить на поверхні... поставити на перше місце свою сім'ю. Якщо цей факт не заважає клімату в сім'ї, то його можна просто прийняти. Якщо заважає, і будь-які переговори безрезультатні, то доводиться будувати захисні мури
Відповідь: Ми і наші мами от власне, дійшли до того, про що я пишу в кожному зі своїх дописів у цій темі.
Відповідь: Ми і наші мами Спочатку співчувала всім. А чим далі... Сижу і думаю, я ж теж мама! Зараз не уявляю як я буду без дитини жити, я скучаю за дитиною, і хочу зробити її кращою. Між батьками і дітьми має бути повага, взаєморозуміння і любов. Звісно ситуації і стосунки можуть бути різними, в мене теж з мамою дуже далеко не ідеальні стосунки. У вас двоє дітей - подумайте про зворотню ситуацію: якщо Ваші діти будуть до Вас, як Ви до своєї мами. Чи хотіли б Ви щоб діти в майбутньому Вам дзвонили щодня? Чи раз тиждень? Чи раз в місяць?
Відповідь: Ми і наші мами мамі, яка переконана, що робить все правильно і з найкращими намірами, цю думку вкласти в голову практично неможливо.
Відповідь: Ми і наші мами якщо я буду до них, як моя мама до мене, то закономірно отримаю таку ж реакцію. Намагаюся про це пам'ятати... ---------- Додано в 23:05 ---------- Попередній допис був написаний в 23:00 ---------- угу, от і доводиться відгороджуватися... як це не сумно
Відповідь: Ми і наші мами якраз тоді, коли я усвідомила і прийняла її, перестала злитися, вона теж змирилася (принаймні, на словах) з тим, що я вже доросла і маю своє життя. Після того, як я перестала протестувати проти її допомоги, ми стали спілкуватися і діяти на рівних. Відверто кажучи, я не вірила, що таке можливо, але тепер вона навіть запитує моїх порад стосовно влаштування її життя.
Відповідь: Ми і наші мами розумію, що важко, але, може не відгороджуватися, а простіше до того ставитися? та я не мала такої мети насправді, просто мама, ймовірно відчула, що я нарешті сховала свого їжака... а також зрозуміла, що я показую свої досягнення не для того, щоб їй щось довести, а щоб вона пораділа за мене.
Відповідь: Ми і наші мами Було би цікаво почитати галицький варіянт притчі, ні? Приходить син додому, а батько йому: "а чи я не казав, що так буде?" :xaxa:
Відповідь: Ми і наші мами якщо погортати цю тему назад, то побачите, що я часто раджу те саме Нажаль, у моєму випадку доводиться суміщати зміну ставлення і відгородження. Бо, нажаль, є пряма шкода моїй сім'ї. Діти вже великі, вони багато розуміють, і не завжди роблять правильні висновки - на те вони і діти. Тому доводиться з одного боку влаштовувати їм школу розуміння і терпимості, а з і ншого оберігати їх, щоб було не задужо. Та й чоловік не мусить постійно мириртися з тим, що його думку мають за ніщо. Він то терпить (що не витерпиш здля коханої дружини), бо знає, що то то лиш мамина позиція, а її не зміниш. Але якщо це відбувається постійно, то може колись і вибухнути...
Відповідь: Ми і наші мами Таню, а ти би хотіла? А в нічию голову не треба вкладати, бо то марна справа. Вам просто слово не подобається? Дистанція, внутрішня, нічим не шкодить, навпаки, часто дуже допомагає. Ви ж розумієте, що кожна мама й кожна донька інша, відповідно й методи в кожного свої.
Відповідь: Ми і наші мами Лілю, ну... йой, та хіба ж можна так, по живому? я аж слів дібрати не можу... тьху...
Відповідь: Ми і наші мами Та то зі свіжого. Бігає 3-річне чудо по церкві, зашпорталося, впало, біжить до мами, рученята наставило, аби взяла, пожаліла, добігає до мами, а вона: а я казала не бігати? І не взяла на руки, бо в неї важлива розмова... А як воно виросте, та сама мама ж захоче, аби її жаліти. А навчила?
Відповідь: Ми і наші мами от і я часом ще так кажу.. правда тут же кусаюся за язичок і беру цьомати. але кусаюся після того, як ляпну, а не до...
Відповідь: Ми і наші мами тут багато гоовриться про те, що треба перетерпіти мамині бзіки, прилаштуватись, йти на поступки. в принципі досить непоганий варіант, але! чи хотіли б ви, мамусі та майбутні мамусі щоб ваша дитина потім так само мусіла себе стримувати і прилаштовуватись під вас??? чи краще щоб ваша донька чи син спокійно сказали що саме їх не влаштовує і ситуація вирішилась цивілізовано? і не треба зараз розпинатись мовляв я не буду така як моя мама, я не буду набридати своїм дітям. будете, ще й як будете, може не саме такими діями та словами як це роблять ваші мами зараз, але все таки конфліктів не уникнути. всі ми люди, і всі ми різні.
Відповідь: Ми і наші мами Було б добре виховати дитину, щоб вона могла знаходити спільну мову з багатьма людьми, в тому числі й з мамою))
Відповідь: Ми і наші мами дитина бере приклад з мами, котра в свою чергу не може сказати своїй мамі все що хотіла б. і отак по колу. чи може Ви вважаєте що мама може не спілкуватись зі своєю мамою, але свою дитину привчати до відвертості та відкритості перед батьками? по моєму це нонсенс.
Відповідь: Ми і наші мами Так, таке можливо. Бо діти теж вміють робити висновки і думати. Колись , малою, була свідком такої сцени: мама, я і бабця сідаємо в потяг. Бабця потягів дуже боялась ( і взагалі була дуже боязкою), а мама тягнула сумки і попросила бабцю, щоб та в людей попиталась, на яку платформу йти. Бабця не захотіла, мама розізлилась,фиркнула, кинула сумки і пішла сама. Потім почала висказувати- от ви які, нічого не можете,я все сама мушу , нічим не допоможете. Бабця заплакала і сказала- дитино, може в тому, що ти у мене така розумниця є і моєї заслуги трохи?(( То може в тому, що ми такі мудрі тут обговорюєм своїх мамів є і їхня заслуга? Може навіть завдяки їхнім помилкам.
Відповідь: Ми і наші мами значить наш випадок нонсенс. Бо моя мама зі своєю мамою взагалі майже не спілкується, ну, тобто мама дзвонить періодично, питається , як справи, а так, щоб бабуся з мамою мали колись довірливі відносини, такого не було. Бабуся весь час жила для себе, рано видала всіх заміж (трьох доньок), життя ні в кого не склалось. Мама ніколи не могла бабусі щось душевне розповісти, тому що з самого початку відносини між мамою й дитиною не складались. Я важаю, що це помилка бабусі, в першу чергу. Зараз мама мені завжди каже, що вона розуміє в чому її мама була не права, й зі сваоїми дітьми буде поводитись навпаки, щоб діти могли довіритись мамі влюбій ситуації, а не приховувати щось й ховатись, аби батьки не дізнались. Для мене мої відносини з моєю мамою завжди будуть прикладом, як треба поводитись зі своїми дітьми.
Відповідь: Ми і наші мами я направду дуже рада за дівчат. хтось може подумати що в мене мама-тиран)) насправді в нас з нею хороші стосунки, про це я писала вище. просто я розумію дівчат, котрі мають напружені стосунки з батьками. я чомусь завжди намагаюсь поставити себе на місце інших і зрозуміти їх. може не завжди це вдається, але я чесно хочу цього. і тому ніколи не буду наїжджати на когось, в кого інша думка ніж моя...
