Відповідь: Чи ображають ваших діток інші дитині зніме страх перед чужими, а чужим дітям вселить страх перед Вашою дитиною))) бо ж ходить на дзюдо! віддавайте, але тільки обережно, бо ж там будуть удари кожного тренування.
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші хіба превентивно, в мене дитина добра. Наразі принаймні може в результаті вона перестане так переживати через це, бо є діти, яких тлумнуть і раз і два, а вони за дві хвилини вже забули і все ок. а моя переживає все це дуже важко. (Коліжанка каже: чого ти від неї хочеш, вона ж Рак за гороспоком, а раки всі такі - мо і так)
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Кнопка, я думаю Сьюзі права, в першу чергу дивно що дитина сама не розповіла про таке, в мене дитина також не вміє за себе ще постоять, але такі випадки відразу біжить і розповідає, а тут якось пробіл, можливо ви в якісь схожій ситуації не докінця послухати чи не звернули увагу, звісно то тільки припущення. Ну і слово боюсь також нізвідки не виникає. імхо звичайно.
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Може і дурне припущення, але може їй той хлопець подобається і тому вона так реагує? Не хоче розповідати, що він її образив.
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Дівчата, може я не так висловилась, бо бачу, що мене неточно розуміють - дитина МЕНІ розповіла про ситуацію. Я пишу про те, що вона відразу під час заняття не пожалілась тренеру, а чекала до кінця уроку поки саме я прийду. Мені йдеться про те, що мама не завжди поруч, а в той час коли мене нема, щоб дитина могла пожалітись дорослому, який тимчасово маму "заміняє" (вихователь, тренер і т.д.) А щодо "боюсь", ми почали в цьому розбиратись, наскільки я розумію, в доні зараз "боюсь" - це синонім "стидаюсь".
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші не зніме... по перше вона ще дуже мала щоб вміти використати теорію на практиці, чи практику зі спарингу на практиці перед тим хто ображає.. А по друге бойові мистецтва не знімуть страх, особливо в такому віці. Мене саму в дитинстві ображали всі кому не лінь, мій тато дуже з це на мене сварився ( чим ще більше усугубляв ситуацію) і віддав мене в секцію карате. Загалом суттєво тоді це нічого не змінило, бо страх перед кимось паралізовує і навіть як я щось і вміла практично на тренуванні, то фактично примінити цього не могла. Зато з віком ( але вже так з конкретним віком) я стала повна протилежність собі в дитинстві. Зараз я теоретично для себе поділила дітей на тих хто "не дасть в кашу наплювати" і "тих хто дасть і слова не скаже". Так от бойові мистецтва добре підуть першим, тому що вони не вчать бити, причиняти біль і т.д. вони найперше вчать захистити себе але так щоб не причинити шкоди іншому, ну або по мінімуму. Тобто якщо дитина і так без попереджень чуть що готова дати в чоло по повній, то суть бойового мистецтва - навчити контролювати себе, свої дії, і свій розум під час цих дій. А тим діткам "тихоням" треба просто поступово переставати бути такими але не шляхом карате, а позбуватись якось того страху/стиду перед всім і кожним. Правда як це зробити я не уявляю, хіба що перерости. ---------- Додано в 23:45 ---------- Попередній допис був написаний в 23:40 ---------- може я помиляюсь, але можливо ви доню привчили скажімо починати говорити коли вже старші закінчать, чи якось чекати своєї черги. БО у нас мала в тому плані безпардонна - якби щось не так, то їй фіолетово хто говорить і що говорить чи робить - вона скаже про те що її турбує вже і зараз, а наших бабусь то страшне нервує, мол пока старші говорять дитина мусить перечекати. А ще цікаво якщо хлопчик вдарив в ніс аж так що по кінці заняття ніс був червоний, то мабуть ваша доня не терпіла тихенько а хоч якісь звук подала чи на ніс схопилась чи заплакала... ну щось такого плану. А тренер чому не зауважив сам?
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Карате тут повинно допомогти, бо на тих заняттях не тільки вчать контролювати себе, дисциплінують тощо, але й додають дитині певності в собі.
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Заняття БМ укріплюють дух - Рачкам це необхідно) Зовсім необов"яково застосовувати те, чому її навчать. В залі акумулюється витривалість, стійкість і вміння давати відсіч всієї групи, кожний окремо учень набирає цього, змінюється внутрішньо -інші будуть це відчувати.
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Дяккю, дівчата. Наразі мали кілька розмов на цю тему. Вчора був невеликий прогрес. На Ганнусю крикнула дівчинка під час гри, то доня вже не змовчала, а таким серйозним тоном запитала: "А чому ти на мене кричиш?"
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Дівчата, а з якого віку можна давати дитину в такі секції? ..
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Ну, тут беруть і з 4ох років. Я не знаю, чи у Львові беруть з такого віку чи з пізнішого.
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші У мене дитина дуже добра до дітей. Я, ттт, ніколи не мала проблем, що малий когось побив, піском в очі кинув чи не дав іграшку. Тішилася з того. Але зараз він уже старший. Хлопці грають у більш агресивні ігри, взагалі бачу, що багато діток навколо виховують інакше (або ж просто не виховують ніяк). Мій, якщо на нього хто нападає, «скалить зуби» (побачив у якомусь мультику про динозаврів). Я пояснюю, що то його не захищає, бо він же не має таких зубів, як той дино. Не знаю, що й робити з ним. Все ж не дівчика, а хлопець. В садочку раніше ображали, зараз завоював авторитет, бо розказує діткам усілякі цікавинки, що ми в книжках із ним вичитуємо. А от як якась нова компанія в дворі, то йому важко поставити на місце кривдника. Не боїться, просто не захищається.
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Я раз відпочивала з подругою та її 15 річним сином на морі. Син щовечора (і ночі) ходив на різні дискотеки/туси/зависання. Йти до першого людного, цивілізованого місця - півгодини по горі (в повній темряві). Я була дуже здивована - і тим, що подруга пускає малого, і тим, що не боїться за нього, - знаючи, що це єдиний син, на якого всі "хукають", розвивають з самого дитинства - як? Ми по тій горі, в свій час, вп"ятьох (всі дівчата, правда) ходили і від страху трусилися, а вона так спокійно ставиться до відсутності сина по ночах. Трохи зрозуміла пізніше: подруга сама займалася спортом, їздила по різних зборах, син теж в усіляких секціях - вона звикла до його автономності в цьому питанні. А щодо того, що не боїться, вона пояснила так: син - геній комунікабельності. Не трапилося ще людини, з якою б він не знайшов спільної мови. Не сила, не спритність, не грізний вигляд (хлопець був худенький, гімнаст-танцюрист), а вплив харизми - ось що захищало його від можливої агресії. Я не сказала їй тоді, що інколи трапляються і злочинці, тобто, обережність все одно не завадить. Але, можливо, у Вашого сина теж подібні здібності?
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Спасибі на доброму слові. Але поки його важко назвати «генієм спілкування». Був період (десь у 2,5 – 3 роки), коли він навіть віддавав перевагу прогулянкам на порожніх майданчиках. Бо дітки починали руйнувати його вежі з піску чи забирали саме ту іграшку, якою він бавився. Так і казав: «Я хочу гуляти насамоті». Тепер усе змінилося, він хоче мати друзів, ладен за друга піти на ризик, на щось, від чого йому може бути погано. Не розуміє агресії й несправедливості. Іноді цим користуються, а він не протестує (скажімо, беруть щось з його іграшок, а своїми не дають бавитися). Намагаюся разом із ним впливати на повсякденне оточення: вигадуємо конструктивні ігри, приносимо іграшки, якими треба бавитися гуртом. Він говорить складними реченнями, українською мовою, а діти (більшість) – російською. Тож я сподіваюсь, що коли всі вони трошки підростуть – буде легше. Але сумніви лишаються, особливо, коли спостерігаю, як граються діти, що вже до школи ходять. Ані в садочку, ані в школі н вчать гратися, тож – суцільне «ба-бах», «примітивний парк-кур» і якісь безглузді дії, типу стрибків на пластиковій баклажці.
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші а мені сьогодні так сумно стало і аж недобре. До нас прийшли в гості моя подруга і її донька (ровесниця Полі) Ми часто ходимо в гості одне до одного. Сьогодні всі повечеряли з дітьми на кухні, і вони пішли бавитися в кімнату, а ми ще допиваи чай на кухні. Тут чую моя Поліна дуже сильно заплакала, забігаю, а вона стоїть тримається за голову, а Настя поруд з великою пластмасовою іграшкою стоїть, вона її гримнула по голові добряче. Це вже не перший раз...то кусається, то бється, моя Поля така лагідна зі всіма, а тут таке.... мені так стало шкода, ну чого та мала вредіна її гримнула то голівці??? ЇЇ мама звісно насварила, пожаліти заставила, але що з того, вона сильно тим не переймається, бо ситуація вже невперше. Чесно кажучи після сьогоднішнього, я вже їх не скоро запрошу і до них не піду, але все рівно...мені самій цікаво чому дитина така забіяка, як батькам виправити ситуацію?
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші Не факт Мійка мене уже декілька разів неприємно здивувала тим що вона дівчинку старшу за себе так потягнула за волосся, що та розплакалась. Я йї пояснила, що так не потрібно робити, що це боляче. І тут вона мене питається, - а вона буде плакати, я кажу, що так, бо це боляче. І моя в туж секунду чіпляється йї за волося, так, що я не могла її забрати - довелося свою потягнути, щоб до неї дойшло, що вона творить. Ревіли обидві, а я чуть з сорому не луснула. Моя запам'ятала це тільки на деякий час. Згодом тягнула за волосся тата, мене, мою кузинку. Звідки вона це взяла не знаю, бо до садочку на той час вона не ходила, такого не бачила, а мультиків ми ніяких не дивимось. Вона це не часто робить(декілька разів), але ж робить. Мама моя хотіла провести виховну роботу, що я не правильно поступила тоді, коли я свою дитину потягнула за волосся, що такого робити не можна. Допроводилась до того, що Мійка то почула взяла її за волосся і почала тягнути і питатись чи їй боляче? Здогадайтесь як я її від'єднала! В той момент пояснення, відволікання не помагають. Біда, нє?
Відповідь: Чи ображають ваших діток інші от, я також задумуюсь, ну звідки в них такі бажання??? можливо це також частина їхнього розвитку, але... Справді можливо хтось розкаже з досвіду як краще поступити, так щоб до дитини дійшло. В наших гостей її мама любить вдарити у відповідь , можливо від батьків вона і навчилась, але питання чи можна то виправити. Я сама неодноразово бачила, як мама тої дівчинки била її по губах, за те ,що вона кусала Поліну. Я однозначно, не згідна з тим биттям, але я не вмію комусь давати вказівки щодо виховання. Я акуратно пробувала натякнути, що бити не треба, бо дитина розуміє, що якщо батьки бються, то і їй можна, чи не так!
