Відповідь: Ми і наші мами Моя мама - вчителька, а тому їй притаманна така особлива повчальність, як на роботі, так і удома)) Проте саме ця повчальність та її добрі поради взяли верх над моїм максималізмом і вберегли від серйозних помилок... А загалом, тішуся, що у нас є душевний звязок, дуже часто буває, що ми водночас думаєм про щось однакове - одна озвучила, а друга, виявляється, про те самісіньке шойно думала)
Відповідь: Ми і наші мами Я така рада, що в мене з моєю мамою дружні відносини. Я надзвичайно рада, що в мене з нею такі теплі і душевні відносини, взаємини. Я також хочу бути такою ж гарною мамою, в майбутньому, для своїх діток як і моя мамуся. Я її дуже-дуже сильно люблю!!!
Відповідь: Ми і наші мами Моя мама дуже важлива для мене людина, вона мене завжди підтримувала, а зараз не знаю, як би я була без неї, мама допомагає мені з дітками, коли чоловік на роботі. З появою своїх дітей я ще більше почала цінувати все, що матуся для мене зробила й робить.
Відповідь: Ми і наші мами Свою маму по-справжньому я почала цінувати, коли пішла жити у невістки. Недоліки, які я до того у ній бачила, якимось чином зникли Ми і до того були близькими, а тепер ще більше зблизилися. ХОЧУ ДОДОМУ
Відповідь: Ми і наші мами А я з поїздки в Україну зрозуміла, що не має значення чи я б жила з свекрухою чи з мамою, завжди була б погана. В свекрухи мене б дзьобав муж зі своєю мамою, а в мене вдома дзьобає муж з моєю мамою. Красота!!! Просто бо я інакша. А такою як вони хочуть аби я була мені щось не лежить душа.
Відповідь: Ми і наші мами ми з мамою зовсім різні. у нас різні смаки і характери. раніше на тому грунті постійно були стички, а тепер я вже спокійніше спиймаю її випади, і не беру до серця. чесно кажучи, я маму ніколи особливо не любила. завжди була татова доця. а потім його не стало і тепер мама єдина найрідніша мені людина. і якби деколи я не злилась на неї, все одно десь глибоко в серці я її люблю
Відповідь: Ми і наші мами А в нас якось все поки все добре, "затишшя'"...(перед бурею?). Вже от стільки днів не сваримся...
Відповідь: Ми і наші мами я ще навіть як була на останніх місяцях вагітності, то вже якось стала маму більше розуміти, що вона переживає і піклується за мене, хоче застерегти від всього поганого, зараз я її звичайно більше розумію, і деколи змовчую шось, бо ж вона хоче ,щоб у мене все було добре. !!! АЛЕ!!!, коли мама чи тато при моїй же дитині виправлють мене, оооо,начувайтесь, буде сварка. Вони не можуть зрозуміти, що навіть, якшо я неправа, то мені про то сказати не в той момент , коли я в процесі виховання дитини, бо та дитина потім не буде знати хто правий, мама ,дідо чи сусід? Тому з тим у нас ще боротьба.
Відповідь: Ми і наші мами в мене ідентична ситуація. правда зараз мама за кордоном і ніби то все нормально, але як приїде- навіть незнаю як то буде. В мене є брат, за якого мама все заступається і шкодує його, хоча в свої 28 років він ніде і ніколи не працював, і батьки мали з ним стільки клопоту, стільки було затрачено грошей на його походеньки (п"янки і бійки,крадіжки, його кредити взяті не відомо для чого, т.д.). Є ще в нього син(але він з мамою синочка не одружений), за яким він не дуже то і дивиться, і то ще один аргумент що його треба шкодувати і допомагати.Наші батьки постійно повинні вдягнути його дитину, дати йому гроші на продукти. Але я того не розумію,говорю їм що так не можна і тому виходжу завжди винуватоюі злою. я вже просто не знаю, що робити . Інколи хочеться просто втекти від усього цього в інше місто і забути....
Відповідь: Ми і наші мами отримала черговий удар піддих, відсапуюсь, застосовую всі відомі техніки заспокоєння. и эту неприятность мы переживем(рос)
Відповідь: Ми і наші мами Не хотіла я тут писати. Так того не люблю. Не люблю себе в першу чергу, за те, що реагую на мамині вибрики. Он вчора, скажімо, я поїхала з татом в магазин і виявилось, що той магазин що ми шукали закрили і ми залишились без продуктів. Проте заїхали в інший магазин і там я купила нирки. Я дуже давно їх не готувала, можна сказати що ще в дитинстві, і недогляділи, що нирки волові а не свинячі. Купувала з думкою, про маму, щоб було їй на вечерю. Приїхала, привезла і кажу, що купили нирки. А вона вияснивши, що то не свинячі скривилась і сказала що то хіба викинути. Мені стало так прикро, що я вже цілий вечір не могла нічого робити і ніякої вечері відповідно не готувала. Тато сказав, що це нормально і я не повинна на то реагувати і надалі робити вечерю. Що він і зробив. А я не змогла. Чи мала я готувати вечерю незважаючи на те, що мої добрі побажання спльондрували? Тато каже, що ТАК! А он я, вагаюсь.
Відповідь: Ми і наші мами я б на Вашому місці, напевно, не змогла готувати вечерю в такому настрої. Але тут чітко 2 щляхи: або Ви готуєте, і проблема "заминається", або Ви не готуєте - і відбувається з'ясування стосунків. а в мене теж не всьо гладко з моєю мамою... відколи народився Сергійчик, мама приїжджає до мене чи не щодня. І не допомагати, бо мені не сильно й треба допомоги. А от так на годинку "Дмитрика побачити"... плюс до того, практично вимагає, щоб я телефонувала їй щодня. А якщо не телефоную, то сама видзвонює. І загробним голосом питає, чи все в порядку і "чи нормально минула ніч". От зараз пишу - від злості аж підкидає. Люблю маму. Не люблю втручань в своє життя. все почалось з того, як після пологів я попросила маму водити Дмитрика на гурток. Бо то треба маршруткою їздити, а Сергійчик крихітний і я не подужаю тої справи взимі... мама погодилась, і двічі на тиждень його возила. Тоді крім тих двох разів в тиждень стала раз в тиждень приїжджати "просто так". Тоді двічі - "просто так". І то дійсно безпідставно, бо мені це заважає. А всі довкола бачать, як вона приходить - і сусіди, і чоловікові родичі, і кажуть, що "мама їй все допомагає і дітей бавить". Від того теж злобно мені. що робити? Мене влаштовують трохи інші стосунки: бачитись через вихідні, здзвонюватись пару разів на тиждень, взаємна допомога при потребі (з досвіду - потреба виника рідко).
Відповідь: Ми і наші мами А моя мама страшна людина, желізна леді ) Вона надто сильна духом, працює все життя зранку до ночі, самовпевнена, нікого ніколи не слухає, навіть якщо питає чиєїсь думки, все одно зробить по своєму. Життя так склалось,що вона сама піднімала двох дітей, і свій "бізнес". Від того з нею інколи буває дуже тяжко, тепер коли в мене дитина - вона каже я краще знаю все, бо виховала двох дітей. Добре, що живем окремо -конфліктів значно менше. Я її дуже люблю, хоч ніколи не говорила про це, і знаю,що крім нас в неї нікого нема, але ця занадта опіка, самопожертва і вирішування моїх проблем інколи вже так дістає.
Відповідь: Ми і наші мами йде весна. В той час, коли мама має звичку приходити, забиратися з дітьми кудись подалі від дому. Мама дзвонить перед приходом?
Відповідь: Ми і наші мами аж пішла до чоловіка на консультацію - чим вони відрізняються. Виявляється ми їмо переважно волові, але їх тре перед тим добре вимочувати (технології не знаю). Каже чоловік, щоб я смаку мабуть не відрізнила. Маруся як ти відчуваєш - це і є саме правильне. Мабуть сама знаєш. Як попустиш раз, другий - ніхто з тобою потім рахуватися не буде (така моя думка). Хоча досить часто з нами не рахуються безпідставно
Відповідь: Ми і наші мами "мам, вибач, але Ти не попередила, що приїдеш. Ми не вдома і будемо не скоро" (варіант - йдемо з дому) пару разів клямку поцілує або розвернеться з пів дороги, - і трохи поміняє звички. Трохи жорстко, але таке інакше не лікується
Відповідь: Ми і наші мами Та власне, що рахуватись зі мною не будуть всеодно, а чи варто себе їсти за такі дурниці, то це вже інше питання. Але про мене семене, то ней краще ніц не їдять, як мають носом розсувати. ---------- Додано в 22:13 ---------- Попередній допис був написаний в 22:10 ---------- Ой, це СУПЕР!!! Я собі на хвилинку уявила таку картину. Люди сидять собі, відпочивають, а тут дзвінок - я їду! І бідна цьомочка з дитиною і мужом кулею вилітають з дому, в чому були: в тапочках, в піжамі, в халаті. Вилітають, і ховаються за кутом і вижидають, коли мама підуть геть. То і сміх, і гріх.
