Відповідь: перший крок ні, немає можливо це не лякливість, а моя гарно розгулявша фантазія...за дружніми жестами напридумувала собі любов, якою жила...а якої напевно і не було..хоча була 4 роки тому назад..але тоді ми обоє не відважились на перший крок...а зараз коли я цього захотіла, він напевно вже не хоче... а зараз погано, дуже..чомусь спочатку навіть раділа що вже закінчилось, що більше не мучусь тою не визначеністю...а сьогодні...не можу навіть передати словами що зі мною твориться...написала банальну фразу "привіт, як справи!", так і не отримала відповіді...
Відповідь: перший крок У мене під Вашими дописами лінієчка «Моїй киці 7 міс. 12 днів». Здається, Андре Моруа в «Листах до незнайомки» писав, що коли один з пари задає дуже високу ноту в стосунках на їх початку, такі стосунки майже завжди приречені. Іншими словами, він може бачити, як Ви сильно закохані, і боятися, що не зможе відповісти Вам так само пристрасно, коли Ви почнете більше зближуватися. А якби гадав, що для Вас це не кінець світу – ризикнути з можливим програшем, то міг би й сам наважитися
Відповідь: перший крок киця-тваринка не знаю..за високу чи за низьку...просто уже набридло бути у невизначеності...десь 4 року тому він типу"запропонував зустрчітись", але це було сказано через інтернет, малось все "обговоритись" в живу, але так до того справа не дійшла...ми залишились дуже хорошими друзями...доки просто не пожартували і я закохалась по вуха...
Відповідь: перший крок ОМГ, нарід, які ноти, який Моруа? дівчинка хоче любові, бо весна, бо хоче. Я так розумію що " з ким" питання стоїть не дуже гостро. Порада- не виносьте свої примітивні бажання на загал.
Відповідь: перший крок Кожна жінка хоче бути коханою, і ви обовязково нею будете, не зациклюйтесь на одному, перестаньте ним жити, поки ви не одружені, він повинен жити вами, а не навпаки. З людиною, з якою ви хочете прожити решту свого життя ви повинні бути собою, для мене це була умова. В мому житті теж був вибір, був хлопець (який для всіх був ідеальним) але біля нього я не могла бути собою, а був інший (мій коханий чоловік) який не був таким ідеальним, але з ним я просто відпочивала душею. Я не кажу, що цей хлопець не для вас, але допустіть інші варіанти, можливо саме там ви знайдете справжнього хлопця, а не фантазію. Успіхів
Відповідь: перший крок яка ж тут невизначеність? По-моєму тут уже все ясно давно... Ви пишете, що розумієте і прислухаєтесь до порад, а потім знов беретесь за своє? закохатись по вуха - це не любов, це банальна залежність, якщо не гормони. Ну а якщо вам подобається себе катувати, то можете йому ще пару раз написати,спитати як справи, чого не пише, і ввігнати хлопця в ще більший ступор.
Відповідь: перший крок Неrmi, може вже питали, а скільки вам років? Згадала собі ті прекрасні безтурботні часи, коли можна було через придуману "безвизначеність-любов" плакати тихенько по ночах в улюбленого медведика і страждати під якусь попсову музику, коли магнітофони ще на касету були тоді думалось, що то вже все, що він - єдиний, самий симпатичний, самий смішний і той несміливий поцілунок означав багато-багато, все на світі.....Правда, це було у років 15...
Відповідь: перший крок як тільки з*являться оті варіанти- теперішній забудеться, ніби і не було) а загалом- весна, весна- от вам і причина загострення моя порада ,Hermi, візьміть коліжанок, походіть на каву по людним місцям, посміхайтесь побільше, а в неті проводьте часу поменше, от і з*явиться у вас то кохання, яке ви так чекаєте)
Відповідь: перший крок 100% таке ж враження - ну але почитати часом цікаво, можна собі пригадати дійсно свої -надцять, коли Тим паче, що авторка десь в іншій темі так само пристрасно описувала "Санта-Барбару" з якимось майже-зарученим ...Але я це пишу по-доброму...навіть трошки заздрісно - це чудовий час, коли віддаєшся почуттям вповну. Гермі - та не драматизуйте Ви так , хоча можна писати вірші, для прикладу
Відповідь: перший крок О, так! Вірші – свої чи хороші чужі, більше свіжого повітря, компанії друзів. Це якоюсь мірою полегшує біль. Дівчата, не судіть так суворо. Є такі граблі, на які мусиш наступати, інакше не пройдеш на новий рівень розвитку душі, особистості. Легко сказати «не думай, роззирнись», але такий стан банально треба якось пережити. Мені здається, що коли людина розуміє, що інші теж через таке проходили, теж помилялися, то проживати легше.
Відповідь: перший крок я можу помилятись, але мені здається, що зараз основна причина душевних мук Hermi - не страждання за коханим, а розуміння облому, шкода себе, що опинилась в такій тупій ситуації, неможливість повернути час назад, щоб не показувати свою вразливість. але скажу, що була не раз була на місці того хлопця, коли отак, як грім з неба, хтось признається в почуттях з надією на продовження... то дійсно тупікова ситуація, і перша реакція - голову в пісок! але ніякого негативу в тому нема, просто дійсно думаєш, людині відмовити, не образивши її.
Відповідь: перший крок Якщо розібратися глибше, то той, кому «як грім серед неба» освідчилися, насправді подавав, можливо й неусвідомлено, неправильні сигнали. Це трошки до теми про між статеву дружбу: кожна стать запрограмована на флірт із протилежною (іноді здається, що це сильніше за нас). І хлопець, про якого пише Hermi, теж повівся «неоднозначно» в певний період відносин (і про це є вище). Тому такий результат. Відомо ж, що так свідомо поводяться й досвідчені ловеласи: «так» і зразу ж «ні», «може бути», «скоріш ні», «так, але»… тощо. Він залишає Hermi у підвішеному стані, через це – такі страждання. Я не думаю, що її насамперед хвилює «облом», бо: - про ці освідчення знають лише двоє (ми – інкогніто), - можна, як уже радили, перевести все на жарт (захисні механізми в кожної душевно здорової людини – чималі). Комусь може здаватись дивним, але Hermi і зараз «без надії сподівається»: чи дійшло смс, чи він не захворів, чи не залишив десь мобілку... Може, хлопцю й непросто, але він мав би сам розставити точки в їхніх стосунках.
Відповідь: перший крок у нашому світі багато чого мало би бути, політики мали би бути чесними, люди - совісними, чоловіки - мужніми. Але не завжди так стається, як ми хочемо. знаєте як кажуть в народі, сама придумала - сама образилась. А тут швидше - сама придумала і сама страждає.
Відповідь: перший крок як писала, то десь 60% мене була готова що буде відповідь "ні", боляче що ми більше не спілкуємось так як спілкувались...мені цього дуже сильно не вистачає... я б скоріше сказала дає забути, але приходиш додому..і мимовільно згадується все ---------- Додано в 13:53 ---------- Попередній допис був написаний в 13:51 ---------- влучно сказано!!! ---------- Додано в 13:55 ---------- Попередній допис був написаний в 13:53 ---------- інколи простіше розказати тому, хто тебе не знає..щоб потім не було багато не доречних жартів, неприємних ситуацій...а тримати все собі дуже важко...+ще можна почути багато корисного... ой, вже не 15...давно не 15....
Відповідь: перший крок Підтримую. Якщо спілкування обоюдно сухе, ніяких двозначностей не виникне. А тут хлопець почав в ігри бавитися, бісики пускаючи. Гермі сама каже, що 4 роки нічого "такого" не відчувала. Тобто, він неправильно себе повів. Загрався. Якби він надалі вів себе чисто по-дружньому, дівчина навряд чи відреагувала б так.
Відповідь: перший крок ....дуже помічне, причому допомагає від любих душевних мук (в т.числі ревність, глупість, обіди), особливо через кохання - чимось занятись таким, що перебування дома зменшує до мінімуму - йдіть на курси англійської/водіння/комп*ютера/танці/плавання/ітдітп. Виліковує з першого ж дня! Ще й користі скільки! Душа в нормі, тіло в тонусі і батьки спокійні .А, і ще сон міцний
Відповідь: перший крок Мене це вразило... Завжди здавалося, що душевна близькість - першооснова кохання Що тоді поєднувало тих двох? ---------- Додано в 13:13 ---------- Попередній допис був написаний в 13:07 ---------- Як на мене, кохання і курси - речі різних категорій, тому невзаємозаміняємі. Захопленість кимось подолати допоможуть, кохання забути - ні.
Відповідь: перший крок во-во! нудно буде 100%. Бо у парі людина вже не така емоційна для почуттів, все кудись зникає
Відповідь: перший крок ну так, всі чоловіки сволочі... він мабуть і не підозрює на скільки він винен де ви вичитали про кохання? Кохання - то набагато глибше почуття і потребує ДВОХ осіб, чоловіка і жінку, а коли є жінка, якась там здогадка, хлопець, який ні сном ні духом не чув що у них Кохання... то все залежність і порада Delfy має зміст!