Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися? Вибачати і вибачатися самій?

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Моєму теж важко вимовити це слово, але він вибачається приємними сюрпризами, будь то подарунок, чи прибирання, або ми йдемо кудись вечеряти і він просто сама любязність. Але всеодно до мене не доходе, чому так важко просто сказати " вибач". ( дешевше, то точно).

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Коли ти вибачаєшся то це переходить не лишень через серце а й через розум, бо заставляєш розум працювати і вимовити слово - вибач, я був неправий!
Я не знаю як ваші чоловіки, але від коли мій власне свідомо мені сказав онте «пробач» у нього, а може у мому сприйнятті його, щось кардинально змінилось. Нам стало легше домовлятись про наші різні погляди на ті самі речі, він якось спокійніше сприймає мої "не такі" вчинки. Щось змінилось в мому сприйнятті його, напевне, а може він змінився?

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Читаю дописи жінок і вони всі по суті дуже схожі....можливо всі чоловіки однакові в тому плані, можливо не варто від них вимагати вибач, потрібно вимагати змін у поведінці....Я поки що не можу добитись ні першого ні другого, нема ні вибач ні змін...ні просто конструктивної розмови....В мого чоловіка один вихід, просто мене не чути....чому ми перестали один одного чути???

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Чесно кажучи мені часом гірше від того що вибачаються, краще б робили все для того щоб до цього не доходило! Особливо якщо це стосується одних і тих же речей чи буденних справ!
Змінити це важко, сподіваюсь кожен намагався щось змінити у собі, що стосується характера? Важко, за десятим чи двадцятим разом все-одно вискакує!
Та поборотись можна, з собою, а не із чоловіком!

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Знаєте я десь колись прочитала таку фразу, трохи перефразовую але суть така - щоб тебе почули, замовкни.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Це все може і правильно, але на практиці в моїй сім"ї не працює, чомусь так виходить, що при розмові він зі мною погоджується, але робить дальше те саме, все по своєму.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Ви знаєте, А в моєї коліжанки чоловіку вибачитись-то раз плюнути, але то лише спосіб її заспокоїти, бо за заподіяне він ні краплі не шкодує. І її ще більше бісять його пусті вибачення. Отакі ті хлопи підступні.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

І в мого є таке, що за дрібнички він зразу - ой вибач. Пусті слова ніхто не сприймає, тому вашу подругу і злостить те «вибач» бо воно пусте.

Шкода що ви складаєте руки. В моїй також не зразу спрацювало бо не зразу я навчилась власне замовкати, а не просто зараз змовчати а потім таки нити цілий день. Мені взагалі онте «дзямання» не притаманне, але я навчилась з часом говорити коротко, конкретно і обривати на пів слові себе, щоб забагато не сказати. Це дуже складно, але якщо навчитесь той чоловік почне змінювати відношення. Треба йому дозволити робити так як він хоче, нехай, але нехай він також і баче що його егоїстичні рішення добра в вашу родину не приносять.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Не навчити, якщо не вміє аналізувати раціонально, то й не прийде ніколи до висновку, що не правий.То просто залежить від людини, його виховання...і ваших стосунків.Я наприклад дуже важко цього вчилась.Але з часом коли я зрозуміла, що моя половинка завжди і без проблем визнає якщо не правий, то і я так зможу...Якщо він і починає вибачатись, то приходить до цього сам.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

а я сама не можу сказати "вибач", і знаю шо не права, і буду стогнати, нити, підлизуватись, а вибачитись не можу ))) в кращому випадку - написати в однокласснікі )) або сказати "сорі", але це підходить лише до дрібних образ ) ну от не знаю, для мене це як приниження, чи що, але скоріше це просто комплекси ) бувало таке що не говоримо, дуємось, і я маю підійти вибачитись бо винна, і не підходжу, і саму мене воно муляє і не підходжу ))) а він і сам перший крок не зробить, звичайно бо це ж моя вина . . .. вибачалась десь кілька раз, і то він з мене то витягував, казав, що не почув мого вибачення ))) а сам як винен то вибачається, але також такими словами не розкидається ))

на мою думку, то краще нехай не гововрить "вибач", але розуміє і жалкує, а ніж "вибач" на кожмону кроці, але для нього це як "привіт, холодильник" )))

мужики, вони все в собі варять, вони більш замкнуті ніж жінки, потрібно більше читати по очах і вчинках, а ніж вірити словам ))))

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

І я так думаю, бо одним легко вибачитись, а для інших це приниження. Основне, щоб розуміли, що образили...і не допускали більше такого.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Мдям... а як людина може зрозуміти якщо не покається і перед собою не визнає що це була помилка?

Як можна казати що попросити вибачення це приниження... то образити когось - це не приниження, а он вибачитись це вже приниження. Гординя страшнюща річ!!! Тільки далеко на ній не заїдеш, одного дня опинишся коло розбитого корита, як баба з казки Пушкіна.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

я завжди беру для прикладу себе. І інколи ображаю людину не розуміючи так би мовити "не хотячи", а коли до мене це доходить (а переважно це вже запізно), то стараюсь робити висновки... сказати "вибач" не складно, важче це усвідомити.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Це, напевно, від самого чоловіка залежить. Є такі, що будуть вибачатсь по 10 раз на день з приводу і без, а є такі, що свою вину не визнають хоч катком переїдь. "Золоті серединки" звичайно також є, але їх на порядок менше.
Як перевчити не уявляю...
В мене був знайомий, який міг вибачатись ні за що, але коли дійсно потрібно було вибачитись мовчав, як партизан. Ну і як зрозуміти таких людей? Невже так важко сказати вибач? .....і вся проблема буде вирішина. Так ні, буде ходити надутий, що потім я вже себе винною почуваю.....
Ні розмови на цю тему, ні бойкоти не допомагають

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

є такі,що будуть себе гризти і відчувати свою вину,але вибач не скажуть,напевне вони думають,що цим покажуть свою слабкість:confused:

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

було в мене таке щасття, сказати вибач для нього було щось страшне. Якось він мене дуже сильно обідив, дійшло до того, що я сказала що кінець нашим стосункам, він все ж таки попросив пробачення...але то тільки для того щоб я заспокоїлась...і кожного разу коли сварились, він тільки щоб я не злилась просив пробачення, як тільки "охолола" відразу починав доказувати свою правоту..
В мене склалось враження, що чоловіча стать дуже рідко пробачення просить...

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Не закатувати небезпричинний скандал, а спокійно сказати "Мене це ображає", якщо вміє вибачатись - вибачиться, якщо хочете навчити, потрібно додати, щось в стилі "Вибачся будь-ласка", "Мені б стало легше, якби ти вибачився". Дутись, не пояснивши чоловіку/хлопцю причину - марно нервуватись. А закатувати скандал до того всього - сприймуть як істеричку і все.

---------- Додано в 09:26 ---------- Попередній допис був написаний в 09:17 ----------

потрібно самій усвідомити свою вину, зрозуміти, що ніхто не ідеальний, всі робим помилки. Потрібно дозволити собі помилятись.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Кому?
Не всім то потрібно.

А навіщо? Для навчання є песики, котики. У шкільних вчителів - школярі.
Що вийде, якщо "навчати крокодила літанню"?
Так і чоловіків вчити поведінці, яку вони вважають непотрібною - шал. З'явиться мотивація (потреба) - зміниться поведінка.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Ось в цьому суть... А вчити вимовляти пусті слова, які під собою нічого не несуть. Для чого? Кому від цього легше? Щоб просити пробачення - треба прагнути цього в душі, якщо не просить - нічого в душі не має.

 

Відповідь: Як навчити чоловіків, хлопців вибачатися?

Так правильно, але , мабуть, працює щодо певного типу людей....не зовсім універсальний метод, бо є такі, що можеш мовчати до скону - і ніякого толку. Хоча я сама стараюсь таким методом діяти - коли вже дійсно щось мене образило, то я про це скажу. Як бачу, що він далі вперся і продовжує - просто перестаю про то говорити. Ну але трохи "істуканюсь" (авторський вислів моєї коліжанки ) - тобто говорю і все, але з підкресленою ввічливістю

(доведе будь-кого - так от я зараза)

Недавно був випадок трохи може смішний. Щось там мій милий "зморозив" образливе. А я мала їхати в село.....Їду їду...вже й встигла наображатись вже і переображатись, а він не дзвонить .
То я сама дзвоню і кажу: "ну довго мені чекати?".
Він: "Вибач..."
Я: "Ну але ти зрозумів, чому?"
Він: "Угу..."

Ось так і я не вмію довго злитись.