Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Знаєте, насправді то є дуже важко зробити отой крок в одну чи іншу сторону. Коли любиш обох і не хочеш завдати болю нікому, але варто зрозуміти, що в кінцевому результаті найбільше постраждаєте ви (ні до кого конкретно.). Бо розірватися неможливо. Я живу з батьками, але то важко назвати повноцінним життям, я живу в очікуванні свого гніздечка, де я буду господинею, навіть якщо мені буде в 100р. важче фізично. то моя позиція.І наразі я роблю все можливе для її втілення.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Ми живемо з моїм татом. Не можу сказати що це легко, але на наших з чоловіком стосунках це особливо не позначається. Не зразу так було, і мені звичайно доводиться постійно згладжувати різні ситуації. Але для мене пріоритет - наша сім"я, відповідно в якихось конфліктних моментах підтримую чоловіка (навіть якщо мені самій це не зовсім подобається).
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Небагато - 1,5 роки. Ну але, тьфу-тьфу, думаю на цьому ґрунті конфліктів не виникатиме, адже я і так працюю на дому... Погоджуюся на 100%. Я вже і так знаю, що суперечки будуть, адже моя мама тяжіє до гіперопіки і перебільшення, бачила це на прикладі дітей брата (туди не ходіть, дітей з собою не беріть, в садок не давайте). Я звісно своїх дітей не хотіла б виховувати в такому інкубаторі. Ну але хто там зна, якою я буду згодом...
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? оооо. Це моя мрія. В мене взагалі кошмар :wacko1:Ми живемо на даний час в селі біля Львова так вийшло що я дуже посварилася з своєю мамою і була змушена іти в НЕВІСТКИІ так.. В нас то будинок великий але повірте, коли в ньому живе: баба, дідо, свекр, свекруха, чоловіка сестра яка доречі привела хлопця, і вони вирішили поженитись і він буде також тут жити :khomyak:, чоловіка брат наразі він в армії, чоловік, я, наш синочок, і ще + ми чекаємо 2 дитинку. Уявіть як мені Проблема в тому, що нашею сімєю командують всі... Нам не дають жити нормально. Я не маю права на чоловіка і дитину підняти голос, за мною слідкують крок-в-крок, я неможу взагалі висловитись і тп. Одного разу був такий нюанс, мене баба вже так дістала що я їй сказала "Може ви ше між нами ляжете спати, або будете стояли над нами і пильнували чи ми правильно спимо разом?" Так ви мені не повірете що вона відповіла "Як треба буде, то буду.:khomyak::shutup:" А про виховання дитини я взагалі мовчу! Ось таке у мене зараз тяжке життя. Я надіюсь і мрію, що скоро ми будем десь далеко і самі від усіх.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Після одруження не варто жити не те що би з батьками, а і з сестрами і братами. ІМХО. Але хто яку має можливість!
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Щирі співчуття, уявляю собі скільки разів ви хотіли придбати вогнепальну зброю
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? І я. Але треба думати про майбутнє, і зараз ми живемо з моєю мамою ( хочемо придбати своє житло, тому потрібно економити ) Ніяких конфліктів на рахунок виховання дитини немає, адже це наша з чоловіком дитина, і ми вирішуємо як її виховувати. Бабця може щось порадити, допомогти, а ми вже самі вирішуємо як поступити. Звичайно коли ми жили окремо все було супер, хотіла ходила в білизні, чоловік вільніше почувався, але і зараз неможу жалітися . Мама рідна нам людина, яка може все зрозуміти, голвне нічого не тримати в собі - бо потім може статися маштабний вибух! Звичайно мабуть якби в нас виникали конфлікти моя думка була б інша, а так у нас наразі можливе життя з моєю мамою
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Тоно тяжке, але ви тримайтеся, головне щоб ви здорові були, тай дітки, а з часом все наладиться. Вчора говорила по телефоні зі своєю подружкою. І от при розмові вона мені жаліється на свою маму, тата, що чоловік встидається на кухню вийти щоб собі канапку зробити, бо не почуває себе як вдома. Я знаю її маму дуже добре, ну там дійсно чоловікові важко, не сперечаюсь і в разі якогось кривого слова починається:" довели у власній хаті", потім швидка, уколи і молоде подружжя знову гризеться хто довів маму. Тато любитьсь "побухати", тому в такі моменти там в хаті літає все догори дригом, а всі члени сім"ї сидять тихо по нірках, не рипаються, поки татові то не перейде і він не засне. Але я от до чого веду, що коліжанка моя аж ніяк не хоче з сім"єю, у них двоє маленьких діток, іти жити окремо, по тій причині, що мама їсти варить і вона собі в уяві не має як і де знайти того часу, щоб зварити чоловікові і двом маленьким синам, плюс збігати купити продукти, помити посуд і т.п. Так що в кожного свої ситуації. Комусь не важливі умови, чи допомога, а важливо спокійна голова, а комусь отак. Хоча останнього я геть не розумію...
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? А чому лишень вона може купувати продукти, невже чоловік не знає де крамниця чи базар? Перший раз купить "погано", проте кожні наступні буде краще. Я кажу чоловіку, щоб їхав і закупився для нас. Навіть не кажу ЩО має купити. Кажу так, - все, що купиш все буде супер. І купує, сам продумує меню, і купує продукти. Моя мама в житті не варила їсти, і не варить. Прибирати - не прибирає. Єдине з чим допомагає, це те що закидає наші лахи в пральну машинку, а потім в сушку.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Во! А як ше сказати йому "дякую" чи похвалити перед коліжанками - буде літати на базар з гордо піднятою головою. Сам такий
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Вони напевно двоє не знають де крамниця і де базар і звідки то всьо береться, як готується, скільки часу треба вкласти в приготування наприклад обіду і т.п. Мама все це робить сама, бо в дочки діти, зять працює. Коли дітей не було, а це 5 перших років подружнього життя, знову ж таки те все робила мама, бо вони двоє працювали. При тому батьки їм самі пропонували, що підуть жити в село, де вони тримають квартирантів, а квртиру ту двокімнатну залишуть їм, але вона- моя подружка, сама маму не впускає. Власне оце мені дивно, я їй в очі дивуюсь, але вона все спихає, що добре мені дивуватися зі своєю одною дитиною, а в неї двоє і вона і так замахується. Не маю права гостро судити, бо в кожного своє життя і своє бачення ситуації, просто дивно і все.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? А що вже казати тим в кого тих діточок троє чи четверо? Бо їй вигідно нарікати і нічого не робити, бо мама все зробить, то ж так добре. А я он маю маму в хаті, але подумую щораз більше про те, щоб найняти когось аби хату прибрав до Свят. Я сама всього просто фізично не встигну, адже треба щодня ходити на роботу.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Значить їй так підходить.. Мене, чесно кажучи, дивує така позиція. Ну що ж там таке страшне можна вдома робити і чи з одною чи двома дітьми, щоб аж таааак замахуватись, що переважає літання меблів від п"яного тата над власним спокоєм.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Я просто завжди їй говорю, щоб користала моментом, якщо мама сама пропонує змінити своє місце проживання і залишитися одній з чоловіком і дітьми в двокімнатній до того ж власній квартирі. Спробувати вартує і справиться вона обов"язково і з часом полегшено вздихне і подумає яка дурна була, ан нє, все діти-діти, а тут мама під рукою і з садочка малого приведе і побуде коли треба, їсти зварить... Та мама вже сама хоче поїхати жити в село, каже їй там легше буде ніж в міській квартирі і повітря інше і садок вишневий коло хати)), тай наготуватися одній на таку велику сім"ю тоже напевно не легко. Мамі 70-ка минула.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Ох мені б таку маму Я мрію бути сама-собі господиня на кухні. Що хочу те й готую, і коли хочу + варіант можна все наготувати ввечері, коли дітки сплять. Подумаєш, трішки пізніше ляжеш спати. Але з часом до всього привикаєш. Це точно. Я чесно, її просто не розумію.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? я вже остаточно запуталась...., ми жили з батьками моїми після одруження пів року поки робили ремонт в своїй квартирі, яку купили мої батьки, дійсно конфлікти виникали, як і зазвичай, звари, бо я пізно прийду - без запитання а коли ти прийдеш, чи чого вінтак довго в душі миється... ми спішимо на роботу... ну звичайний побут..., тепер вони хочуть продати свою, пропонують продати нашу і купити в одному будинку на різних поверхах дві квартири... все ніби геніально, вже й квартири виставили на продаж... а тут чоловік мене тримає.... і каже що то буде те саме що в одній квартирі... я не можу це уявити ніяк, різниця 3 поверхи одного підїзду... мій тато шумних компаній не любить ,маман вічно гонить по роботах то малює і т.д. не знаю чи будуть мати час зависати в нас... а я хочу.... але як згадаю той період спілного проживання, то "перехочується", але знову ж таки це різні квартири.... може хтось має такий досвід? поділіться будьласка.
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? Ми маємо такий досвід! Живемо у одному будинку, але на різних поверхах! Подобається і нам, і батькам! Це ніби і разом живемо, і водночас окремо! Якщо потрібна допомога чи просто бажання побалакати/разом повечеряти, то ми є поруч, але разом з тим є і окремий простір, окремий побут! Ніхто нікому не надокучає, ніхто Тому, то таки різні речі, ніж жити у одній квартирі!
Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження? А я підтримую Вашого чоловіка. Чим подалі від батьків (любИх), тим краще. Може і не бути приватного життя зовсім, бо батьки житимуть поруч, ви для них будете завжди "напохваті" і чаювання може бути й щодня. Хіба що Вам так зручно буде, чого не скажеш про Вашого чоловіка
