Чи можливе життя з батьками після одруження?

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

В моєї мами досить конфліктний характер, тому мені з нею важкувато спілкуватись

Але незважаючи ні на що я її люблю

навіть на відстані

35км

. А якби ми з чоловіком жили в мами то певно би позабивались всі. Свекруха навпаки - завжди старається всіх мирити, і сприяє тому, щоб всі жили довго і щасливо. На майбутнє маєм плани переїхати поближче до свекрухи, там подивимся як воно буде

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

З батьками жити то одне, а от

тут ще про чоловіка згадайте, як йому буде коли ви зі свекрухою будете відгавкуватися...... в мене дуже великі відгаркування були і чоловік то дуе тяжко сприймав..... та і своя сім'я то своя..... В чому хочу в тому по хаті і хожу, що хочу то і варю)))
Проте ситуації є різні, то може б і зжилися

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Є ще такі варіанти, як в моєї знайомої: вона родила і в 6 місяців вийшла на роботу, а мама сидить з дитиною, їсти варить, і т д. і знайомій з чоловіком так добре, вони тішуться що живуть з батьками - безплатна няня і домогосподарка.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Це класно коли мама вдома. А коли всі працюють-то ніхто не допоможе та ще й дивиться що ти в хаті і маєш ще все зробити. Тоді не весело(

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

100%, а от коли і тато, то не дуже))) я з хорошої сторони. Не змогла би жити з татом і чоловіком під одним дахом!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми живем окремо, і я цим дуже тішусь Коли не приїжджаєш до батьків вони завжди тебе раді бачити. І сама в хаті господиня=)) Можливо як би був бейбік, то було б важче зі всім справлятися самим, але все таки вважаю, що краще будувати свою сім"ю удвох, без втручання мамусів, татусів і бабусів...... Так вбережеш свої нерви і хороші стосунки з родиною=)

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Ми з чоловіком і маленькою донечкою на разі живемо з моєю мамою. І що я можу сказати з досвіду, з однієї сторони добре (побавить, їсти зварить, можу залишити малечу і кудись вибратись в місто), а з іншої, все їй не так, то чому чоловіку їсти не підігріла, не подала, то скажи йому те, то скажи йому це. А я вважаю, що чоловік не маленька дитина, і за собою може дивитись сам, і їсти може собі також брати сам! Бо як навчиш так і будеш мати! А як би ми жили з свекрухою, то було б капець! Вона б нічого не робила лише бурчала.... І на свого любимого синочка "роги" чіпляла і все під ніс підносила! До своєї мами я хоч можу ще щось сказати, а їй ні! Ну, так я вже вихована, та ще й не маю стервозного характеру! Але і мама зі мною погоджується, що молоді повинні жити окремо, бо у нас різні погляди на життя, та й інтереси не співпадають. Так що маю надію, що в найближчому майбутньому ми будемо мати власне житло! І жити поживати, добра наживати!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Кожна сім"я, а особливо молода, повинна жити окремо!!! Це моя думка. Які б не були чудові батьки, вони теж мають свою думку, інше бачення ситуації тощо, їм подоброму хочеться нам допомогти. Про виховання дітей я взагалі мовчу.
Нам дуже повезло - з першого дня подружнього життя ми живемо окремо. Був період, коли жили пів року з моєю мамою, був не найгірший час (мамо, подай, поможи, за малим подивись тощо), але чоловік в той період забув про деякі свої обов"язки, розслабився.
Як би важко не було самим, але завжди і у всьому можна знайти вихід. Ми все робимо разом - гуляємо, прибираємо, робимо ремонт. Ми самі приймаємо рішення як виовувати наших дітей, що дозволяти, що для нас прийнятно, а що ні.
Я дуже люблю маму, але жити краще подалі)))).

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

а ми наразі живемо з моїми батьками,але вірніше сказати з моєю мамою ,бо тата мого рідко застанеш дома він -доглядає свою маму,тому в нас весело- моя мама всюди пхає свого носа,все не так,але їсти вона не варить і з дитиною сидить рідко-хіба мені вже вкрай треба-і то піти хіба до стоматолога,а щоб просто по своїх справах то ні,деколи вже не витримую........

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

І я живу вдома!!!!!Вже майже 9 років і все не так і все не то.Доки ладнала доти якось було,а тепер дійшло до того що вже 1.5 роки живу вдома сама з дітьми а чоловік в себе вдома.І йти нема куди ,бо 2 дітей і разом ніяк не получається.Отак!

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Поки чоловік живе з мамою, доти він залишається дитиною. В більшій чи меншій мірі.

Це все дуже весело. Але не дивуйтесь, коли дитина почне бабцю називати мамою, а маму "по імені". Будуть тішитися поки не виникне потреба "води подати", а не буде кому.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Згадався анекдот - холостяка намовляють одружитися, мовляв не буде кому й води подати, ну він і вирішив таки одружитись. Проходять роки, він при смерті, біля його ліжка діти, внуки, правнуки, а він лежить собі та думає : блін, а пити ж взагалі не хочеться!

не обовязково ж якщо дідусі-бабусі живуть з дітьми і активно беруть участь у вихованні дітей, то автоматично лише вони виконують батьківські обовязки. Молодій сімї з дітьми часом складно справитись самотужки - досвіду ж ніякого. Інше діло якщо хочеться щоб діти виховувались лише за власними правилами - тоді дійсно життя з старшим поколінням краще уникати, щоб і зайвих конфліктів уникнути - в кожного покоління своє бачення правильного виховання

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

На мою думку, ви мусите шукати якісь виходи аби жити з чоловіком разом, бо ви одна сім"я, а такий варіант з окремим проживанням чоловіка від дружини з дітьми, який ви описали як на мене геть не припустимий.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Анекдот цей дуже люблю, знаю його в варіанті "помирає - починає плакати. Діти, внуки питають, чого плачеш? А він, "твою мать, пити не хочеться!

дуже мало шансів, що так не станеться. По-перше, спокуса зловживати батьківською допомогою дуже велика. А по-друге, навіть якщо мама відразу з роботи біжить до дитини, з 24 годин в добі 8 годин на роботі, годину-дві на дорогу, 6-8 на сон, лишиться раптом 6 годин, а якщо затриматись на роботі, бо "з дитиною є кому посидіти", а позаурочна робота? А морально відпочити? Тож як не крути, часу залишається дуже мало.
Важко без досвіду? Згоден. Але пару місяців після родів достатньо щоб перейняти досвід. Знаю, про що кажу, моїй жінці з старшою вистачило 2 міс., а з молодшою взагалі не потрібно було мами - навіть в пологовому я з нею лежав і відпустку собі взяв на пару тижнів, а тоді все устаканилось.
А з 6міс. дитиною, тут або бабцю накриє гіперопіка, вона маму посуне, бо "то молоде, дурне, зелене, ніц не вміє" або буде "тикати" все життя, що дитина "на її плечах".
Тобто чи так чи так, наслідки плачевні. В компромісний варіант взаємоповаги і взаєморозуміння дуже мало віриться.
P.S. Я не пісіміст. Я ріаліст. І перед очима власний досвід і наших друзів, сусідів.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Є сім"ї яким вигідно жити з батьками через фінансовий стан. Маю знайомих, які зовсім не раді, що будуть жити окремо, хоча з батьками їм жилось емоційно тяжко. Бо батьки тоді не будуть їм фінансово допомагати, а це буде дуже напряжно.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

підтримую думку про те , що з батьками - фінансово легше жити , не такі витрати. а мені в плюс було б і те , що готувати буду не я одна (якщо це взагалі можливо ), а допомагатимуть вдома.
єдине - чи можливо це з емоційної точки зору ? хм... думаю важкувато прийшлося б...

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

я б із задоволенням жила з батьками, в мене що мої батьки, що чоловіка - супер, але невиходить бо працюємо далеко від дому

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Добре, коли стоїть вибір: жити з батьками чи не жити, і коли можна зважити для себе всі плюси та мінуси і вибрати оптимальний варіант... А в нас такого вибору не було... Ще коли зустрічалися, то міряли знімати квартиру, пожити окремо принаймні якийсь час. Та раптово півтора роки назад через страшну хворобу не стало мого батька. І в мене просто не було вибору, не могла лишити маму одну, адже вона це все дуже тяжко переживала і навіть зараз їй фактично не краще. Одна вона просто жити не зможе, в неї дуже слабка психіка і купа хвороб тепер. Брат мій у Києві. Так що з чоловіком живемо в мене. Мама хороша, неконфліктна, але все одно виникають певні непорозуміння та тьорки між нею і зятем. Прибігають мені одне на одного жалітися. Іноді й сваримося. А найгірше те, що чоловік і досі не може вповні відчути себе вдома. Та й що казати - інтимне життя через ці нюанси також страждаєш, коли обмежений і в плані часу, і місця. Мама на роботу не ходить, на пенсії, весь час вдома....
Так що повторюся, радійте принаймні з того, що у вас є той вибір.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

Трошки в тему, але більше запитання до вас. Чи є оправданням такі слова мами, щодо спільного проживання - Я його ціле життя виховувала. У мене нікого не залишилось, і що тепер маю бути сама в чотирьох стінах, де ми були щасливі всі разом - я, син і чоловік. Ти вважаєш справедливим, що якась невістка забере сина з дому і тепер мама буде сама ку-кати в чотирьох стінах. Всі так жили колись, і тепер нічого не змінилось. Українці так повинні жити - разом з батьками.

 

Відповідь: Чи можливе життя з батьками після одруження?

100%.
От мою маму як 18 років тому накрило з нашим старшим, то хоч і живем окремо вже дааавним-давно, то так і не попускає. І щось говорити чи пояснювати, що він вже дорослий, що гіпер-опіка, то зле...зразу ображається. Капєц, терпимо дружно з старшим. До молодшого явно не стільки уваги і запитань.