Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Спокійно реагую Поки буда маленькою перша дитина, дуже хвилювалася Але завжди вимоги були однакові - певні обмеження, які не можна "посунути" сльозами.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Спочатку важко було мовчки слухати дитячі істерики, але коли навідувалася в гості до похресника , який старший на 1 рік від моєї доці, і бачила як той маленький гномик командує всіма, хто живе в хаті, то розуміла, що такого допустити не можу. Тому збирала всю волю в кулак і боролася з істериками. Якщо дитина просить щось заборонене, намагається мною маніпулювати, я просто залишаю її наодинці, виходжу з кімнати, коли Соня бачить, що глядачів немає, то і концерт нема сенсу влаштовувати і заспокоюється. Або пробую переключити увагу дитини на щось інше, наприклад наша улюблена справа - читати книжечки, або кататися на качелі (ми маємо вдома), або з вікна розглядати машини, і т. п.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

А мій в таких випадках лягає під двері і істерить ще більше...
В мене поки найпростіший метод боротьби з істериками переводити те все на жарт, голосно сміятися трохи його перекривляти в жартівливому тоні, тільки так переключається і відразу починає сміятися забуваючи про істерику.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

На днях, оце коли на дворі -17 було, пішли в гості до моїх батьків. Пообідали і Мійка сказала, що вдень буде спати з дідом. Пішли вони спати, ми - додому. Дітьо так і не спала. Але вечері з рівноваги вивела усіх (навіть діда, що впринципі важко зробити). Коли мої батьки відводили її до дому, вона зняла рукавиці і засунула руки в сніг. І на всі прохоння того не робити - тільки крик, що буду і рукавиці не одіну! Мама до мене подзвонила уже в повній своїй істериці. Я вибігла до них (ми живемо десь в 15 хв ходьби один від одного). Картина конечно була щось - дітьо кричить, викивається, мій тато її на руках несе. Получила від мене по попі, я накричала на неї, але дома ще хвилин з 10 соплі пускала, що хоче гуляти. Мама зараз відмовилась з нею гуляти, і впринципі не прогадала. Бо історія на другий день повторилась, коли ми вертались з Гарбузенят. Але подіяло, що я сказала, що до Софії більше з нею не поїду. То швидко дала вдягнути ті рукавиці. Бо я не знаю, щоб робила, тож можна відморозити пальці! Я поки вдівала ті рукавиці, то дуже змерзла в руки. Тай на такому морозі, довго щось не попояснюєш. Тут я крикнула на неї, ще й пригрозила, але то певно вона не сподівалась, що я така зла можу бути.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Ну не знаю.
Я на таке реагую трішки спокійніше - не хоче дитина рукавиці - будь-ласка... Просто нагадую що холодно, і ручки змерзнуть. Через хвилю запитую чи не змерзли руки - і знову пропоную одягнути рукавиці, розказую як в них тепло...

Особисто мені то виглядає як наглий протест і випробовування терпіння мами...

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Так можна експерементувати коли на дворі легкий морозець, а коли є ймовірність повідморожувати собі пальчики, а дитина впирається, що рукавички не хоче одягати, то таки треба заставити.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Дівчата - ви гуляєте далеко в такий мороз?

Fast, написала, що всього то ходу 15 хв, і в 2 роки дитина не така ж нерозуміюча, що коли змерзне в руки - не одягне рукавиці.
А от на принцип піти, і не дати себе "ламати" дитина запросто може (Гриць часто мені це показує, хоч я і в планах не маю його "ламати")

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

І в мене мала часто не хоче вдягати рукавиці. Спочатку я також наполягала, а потім перестала. Ручки в неї дійсно лишаються двоший час, ніж в мене теплі, а коли замерзають, то вона сама просить вдіти їй рукавички. І всім добре

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Ну, якщо чесно, то ми гуляємо зараз десь до години, або ж годину. Тому аби перестрахуватися від істерик на вулиці в таку погоду одягаю рукавиці дома і веду на прогулянку вже при повному комплекті. Дома в нас звісно з одяганням крики, можуть бути істерики і плачі тому потім ще з пару хвилин стою в під"їзді щоб малий відійшов, очка висохли від сліз і тоді йдемо.
Якщо б я не наполягала і дала йому повну волю дій, ми б ходили гуляти голяком не те що в рукавичках.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Не повірю
Діти розумні, вперті, але не комфортно дитині бути роздягненою на холоді.
Та й тепло діти краще зберігають, теж не раз помічала з Грицьком

Дитина це така ж особистість як ми з вами, просто не вміє до кінця висловитись... І в дворічному віці цілком розуміє причинно-наслідкові зв'язки - головне мати терпіння їй то пояснити!

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Аналогічно.
Раніше попри крик вдівала рукавички вдома, в результаті Роман спотівший і роздратований виходив на двір. Після сотого пояснювання лишилась того. Він в мене хлоп впертий, з характером, але на своїх діях вчитись вміє. Зараз виходимо без них, але за 5-10 хвилин вже сам просить вдягнути, бо ж треба сніжки ліпити чи лопаткою бавитись...

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Ну при -5 то льогко! А от коли така холоднеча...

Та я теж так думаю, але при -17 я запанікувала, і ще руки в сніг

ну коли не хоче вдіватись і іти, то сидимо дома. 3 дні дома і уже сама просить на двір. І ті рукавиці дома вдіває сама і без проблем, а от переклинуло дитину на дворі з тими рукавицями. І я щось подумала, що вона ті руки швидше обморозить ніж я переконаю її одіти.
Дома я пояснила, чому я накричала на неї і по попі вдарила. Вчора і сьогодні дитина просто "янголятко". Без проблем одівається, і питається чи вона чемна. Певно я трохи переборщила ото з тим по попі і накричати

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

а може варто дати дитинці змерзнути в ручки і вона сама попросить вдягнути їй рукавички? В нас просто зі Стратоном таке було, але минулого року, то він аж пищав від того морозу що пальці печуть, але тепер сам собі регулює, як тільки чує що змерз просить одягти рукавички наперед. Просто не давши дитині можливості відчути, зрозуміти і проаналізувати настільки цей мороз "кусається", дитина так і не зрозуміє для чого їй одягають рукавички і вважатиме це примхою мами а не власною потребою.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

в такий мороз аналізувати?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

чому б і ні? я своїм лиця не ховаю, старша сама вміє шалик натягти, а менша як бачу шо моститься то тоді вже прикрию. І доречі Настя моя теж виходить без рукавиць і за пару хвилин починає одягати.
Згадую як в батьків колись було пічне опалення, ну от лізе і лізе до гарячих дверцят... часом вже лапала за пару см, ну і в один з днів як пічку тільки запалили вона почала набирати жару я просто дозволила доторкнутись пальчиком, скривилась, пустила сльозу, пальчик ледь почервонів але не обпікся ну і все, того було досить на завжди.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

я також не ховаю, мої навіть аликів не мають
але в морози -15 без рукавиць пхати руки в сніг - то можна в лікарню елементарно загриміти

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Звичайно вірити не треба.)) То ж я так жартома написала.

Кожна мама робить так як вважає за потрібне. Хто на вулиці вдягає ті рукавиці, хто дома, хто взагалі не одягає...

---------- Додано в 19:50 ---------- Попередній допис був написаний в 19:47 ----------

Можна, ще й як можна, тому я натягую дома, бо на вулиці точно не дасть це зробити, а істерики в такі морози нам геть не потрібні.

---------- Додано в 20:24 ---------- Попередній допис був написаний в 19:50 ----------

Ну мій ще і не говорить толком і проситися на двір відповідно не вміє. То таким чином мені прийдеться чекати довго. А зараз до наступної навали сильних морозів маю все таки бажання по трошки вигулювати дитину, але вигулювати добре вдіту, відповідно до погоди, по іншому ніяк, аби прогулянка йшла йому на користь, а не навпаки.
А істерики бувають не тільки з приводу одівання, вони бувають в нас дуже часто і по різних причинах.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

так ж не вводу. руки холодні, якщо рукавиці не були одягнені, сніг зразу не розтопиться.

Але взагалі дискусія зайшла в стєпь...

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Ой дівчата, я теж давала змерзнути, недовго, але давала, правда малому було фіолетово, змерз чи ні, все одно з криками ті рукавиці вдягали. І по хаті бігав з голою дупцьою бо не хтів вдягатися, істерив. Закінчилося все обструктивним бронхітом, лікарнею і антибіотиками. Так що, тепер я трохи іншої думки, все ж є випадки, коли мама справді краще знає, як треба, і треба робити так як треба а не як хочеться дитині. Бо пару істерик, то менша шкода ніж антибіотики