Відповідь: Спільний сон з малятком І в нас так. Пробували спати окремо, то нічого з того не вийшло. Тому тулимся-гріємся втрьох. Інакшого наразі собі не уявляю. Ну хіба когось четвертого поруч
Відповідь: Спільний сон з малятком темку я прочитала, не переживайте. а щодо написаного про користь спільного сну то взагалі ...наші мами і бабусі теж робили все, як було написано і як їм казали старші і мудріші люди, а тепер ми кажемо що це все дурниці. не завжди варто так сліпо слідувати написаному. але то моя суб*єктивна думка... ---------- Додано в 17:32 ---------- Попередній допис був написаний в 17:30 ---------- знову ж таки, повторюся, спробуйте собі хоча б уявити, чи зручно було б спати біля 2-х втричі більших людей ВАМ.
Відповідь: Спільний сон з малятком з людьми та ще і великими мені теж би було страшно спати, але з мамою і татом, які люблять, обнімають, цьомкають... було би дуже зручно
Відповідь: Спільний сон з малятком Шота ви не то порівнюєте. Дитина, а тим паче новонароджена, на відміну від дорослої людини потребує контакту з мамою, потребує її тепла постійно а не від години-до години! А від роздільного спання отримує стрес. І саме тому, деколи сон її є зовсім інакшим в окремому ліжечку, ніж поруч з мамою. Ну ви прям як моя мама, ще скажіть, що дорослі в дитини повітря крадуть
Відповідь: Спільний сон з малятком Я не пробую уявити, я дуже добре памятаю як мені солодко спалося з ними
Відповідь: Спільний сон з малятком а тепер уявіть дитинка біля МАМИ була 9 місяців, а після народження її поклали в велике, темне, страшне ліжко з гратами, далеко від мами. Страшно?
Відповідь: Спільний сон з малятком ви так на цьому наголошуєте... це що до вас додому чужі люди прийшли і в ліжко вклалися? Це мама і тато - найрідніші в світі.
Відповідь: Спільний сон з малятком Аналогічно Привіткриває очка і підглядає. От на денний сон я її деколи кладу в ліжечко (то вдається не часто, бо любить спати на руках), і в ліжечку через хвилин 5-максимум 10 будиться, бо мене не бачить. От ті пару хвилин вдень я використовую на вмивання, туалет і їжу для себе
Відповідь: Спільний сон з малятком Напевно якби було не зручно, то дитина спокійно б спала сама, але якщо спокійніше спить з мамою і татом знадчить так їй добре. Я пробувала по приїзді з пологового класти малого в ліжечко, але це закінчувалось тим, що він там спав пів години, а всю решту частину ночі біля мене, тоді ми зробили висновки що дитяче ліжечко нам не потрібне і скрутили його, хоча воно було не дешеве і ми досить довго його вибирали і складали на нього гроші, бо я хтіла саме таке і не інакше.))) Потім ми переїхали на іншу квартиру, коли малому було 7 місяців і там та сама історія, перші пів години в ліжечку, решту ночі з нами, тому я знову вирішила його туди не клати, але воно стояло собі просто, бо зручно було в нього щось поскладати. Тепер влітку ми переїхали на ще одну квартиру (цигани), і тут вже вирішили ну його з тим ліжечком, стільки місця буде займати і навіть його не розкладали. Малий спав з нами, хоча диван тут дійсно вузький, але якось в тєснотє да нє в обідє.) Але десь від осені він чомусь біля мене засинає біля циці, а спати ходить собі на той диван інший. Не знаю чого воно так, напевно вже хоче спати сам. До того ж з ранку я часто його ще можу побачити сплящим на підлозі, тому тепер стелю ще на підлогу матрасик з дитячого ліжечка. Якийсь капець. І чого то в сні так скакати? Тобто з ранку я можу його обнаружити або біля себе, або на сусідньому дивані, або на матрасику на підлозі.
Відповідь: Спільний сон з малятком Перші два-три місяці ми спали окремо про що дуже тепер шкодую, і може б так і дальше було, якби дитина окремо спала б спокійніше. Але помітила, що коли кладу її коло себе, то засинає одразу ж (якщо класти в ліжечко, то треба було колисати, а вночі ж то спати хочеться). Тому з того часу питання, де має спати дитина, вже не стоїть. Дитинці добре біля мене, мені біля неї. Про те, що чоловік вночі її наздобче - не переживаю, бо посередині сплю я. Може, ми і не дуже з нею вииспаємось, бо таке мале, а як розляжеться, то півліжка займає, а ми з чоловіком повертаємся з одного боку на інший на "раз, два, три", але це дуже мило, приємно чути те сопіння, якось затишно. Буває, до першого нічного годування кладу її в ліжечко, а вже потім на решту ночі до себе, щоб хоч трохи виспатись, коли втомлена, але в такі хвилини відчуваю пустоту і потім собі пробачити важко, що маля там одненьке, а ми з чоловіком маємо можливість тулитись одне до одного. Але таке буває вкрай рідко. Як не зараз з малям спати, то коли?
Відповідь: Спільний сон з малятком мені не зручно) не пильную, чоловік дуже радий шо вона спить поруч і почав делікатно спати) вона в нього під крильцем спить, отакий фокус.
Відповідь: Спільний сон з малятком Біля чужих - навряд. :xaxa: А зі своїми батьками я дуже любила спати. Навіть коли вже в школі вчилася, то часом до них серед ночі приходила.
Відповідь: Спільний сон з малятком Ну, різниця сьогодні в тому, що колись теорія була одна, а зараз їх багато, відповідно кожна мама робить вибір, прислухаючись до свого серця та потреб своєї дитини. У Канаді дуже сильно діють дві течії - протилежні. Одна заохочує не відкладати діток окремо й не переносити в іншу кімнату, інша - відокремлювати якнайраніше, а в 2 місяці взагалі виносити зі своєї спальні. І картинка в них є, страшна! Кажуть, що для дитини сон із батьками такий же небезпечний, як сон із ножем в ліжку. Людям зі слабкими нервами не дивитися! Так що бездумного вибору зараз менше, як на мене. Я от тепер бачу по Даркові, що ми його зарано відокремили, але в нас не було ГВ, тому "виселення" пройшло дуже легко. Та й причини виселення в нас ніби були. Ми спали у вітальні фактично: гучні гості майже кожен вечір, компутер гудів постійно... Дитина стала спати краще. Приходила до нас уранці в 5-6 ранку й досипала ще пару годин. То працювало цілком. Досі так любить приходити. Менше чудо мігрує з нашого на своє (причеплене до нашого) цілий час. По кілька разів за ніч, часом навіть не прокидаючись. Із наступною дитинкою плануємо приєднати з таткового боку ще одне ліжечко. Будемо розширювати територію. :xaxa: Натуськові доведеться пересилитися на татків бік, а малятко займе теперішнє Натуськове місце.
Відповідь: Спільний сон з малятком мабуть, мені таки не зрозуміти ніколи логіки отого спання разом. Сама я люблю спати так, щоб можна було розкинутись і розслабитись, та й малюк теж такий самий. тепер сам проситься на своє ліжко.а доводити вам протилежне не бачу сенсу, тут не прийнято розуміти інших, чи хоча б намагатись...
Відповідь: Спільний сон з малятком намагалась, але так і не змогла. маю багато знайомих, чиї діти сплять з ними і всі мамусі не можуть дочекатись коли нарешті діти переселяться на свої ліжечка
Відповідь: Спільний сон з малятком Тоді я не розумію, яким чином то поєднується з вашими словами про те, що Я не чекаю переселення дитини, бо в нас варіянт отакий (ліжко вузьке й високе, тому треба було шукати вихід). Малий зараз часто спить головою коло мене, а дупцею в свому ліжечку. І нема права його накрити, зразу прокидається, розкривається й знову засинає. :xaxa:
Відповідь: Спільний сон з малятком я вважала так само, поки з третьою (!) дитиною не почалися проблеми з ГВ і не довелося брати її до себе заради порятунку ГВ. А коли спробували, то всі ми не захотіли повертатися до старого.
