Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? Я скромно докину свої п"ять не собою зароблених копійок, можна? Ситуація така: 9 місячну дитину віддали в ясла, які плавно переросли в садочок і потім у школу, потім 10-річній дитині повішали ключ на шию і сестричку у візочку в "нагрузку". Інші діти бігали і ганяли на роверах, а 10-річний хлопчик вмів варити кашку, прасувати пеленки і доглядати сестричку. Весь той час мама і тато спершу вчилися, потім працювали, а родичі у формі бабусь оказійно приглядували за дітьми.І що? Мені дістався файний чоловік, який не боїться роботи, є самостійним і незалежним, турботливим і вміє дати собі раду з дітьми в любій ситуації, але разом з тим в нього є жаль до мами, яка недодала йому того, що було йому необхідне - себе, свій час, увагу, безтурботність. Все це залишило на ньому неоднозначний відбиток і він старається якось вирівняти ситуацію, хоча не без промахів всі ми люди. Але коли перед нами став вибір - моя робота і примарні службові перспективи, але група продовженого дня для доні-першокласниці чи здорові, спокійні діти і мама поруч, мій чоловік, який принципово вважає, що мені корисно працювати, сказав, щоб я звільнялася і пильнувала дітей. А роботу можна буде потім нову знайти і, хто знає, чи не кращу ніж попередня.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? Подзвонила мені вчора колишня начальниця і дуже просила виходити з декрету. Я відмовила. Хоча так захотілось знову на роботу! Але Насточка ще надто мала, щоб я її залишала. Подумаю про це через рік. Не кидайте тапками, але свою роботу я любила, та й колектив був чудовий, підміняли при потребі. І ще одна зарплатня зовсім не зайва. Та якщо мені не вдасться поєднувати дітей і роботу, то діти, звичайно, на першому місці.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? хрест не хрест, але кваліфікація таки втрачається...от в березні буде 6 років,як я в декреті-забула половину!!!!!!!!! чи я переживаю за це...не переживаю, бо розумію, що треба шукати іншу роботу з багатьох причин- за 7 років змінились люди, колектив, змінилася я....мене вже там,грубо говорячи, не чекають, бо 2 роки я була, а 7 мене нема..кваліфікацію втрачено, звичайно, не безповоротно, але все треба надолужувати....та й умови мені з 2 дітками не дуже підходять-з 9 до 18..."позапланові" ДЕКи, приймальні комісії, засідання кафедри і т.д...і основне - після народження Марка я залишила аспірантуру і поставила хрест на своїй дисертації, тому перспективи старшого лаборанта мене в 35 років не приваблюютьмаю непогану, як на мене, пропозицію працевлаштування за 500 м від дому, з графіком з 9 до 14 і з/п на третину більшою, аніж в університеті, але таки дочекаюсь я Маркових 3 років, а тоді буду вчитись "працювати" наново
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? ти права, і я багато що призабула, і скажу більше, коли часом по справах чоловіка мені треба його в чомусь проконсультувати, чи дистанційно виконувати його роботу тут, поки він там часом без нету, я відчуваю як в мене в голові механізм в мозгах оживає, ну буквально як ніби завели його і голова запрацювала. І мене від того відчуття такий кайф охоплює, що аж самій приємно. Тобто десь в глибоко в душі, напевно якби я влилась в роботу, то цілком була би задоволена. Але коли я їду навіть в Ашан, а моя дитина мені вслід каже "не будь довго, я буду тебе чекати сильно-сильно" я розумію що рано про роботу думати. А якщо в голові мозги є, то вони не затерпнуть, вони просто поки відпочивають.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? Для мене мої діти то цілий світ. І незалежно що там на роботі - на першому місці завжди моя сім'я і діти. В пологовому сиділа з ноутом, ночами, але дітки мої виключно на ГВ, завжди і всюди зі мною їздять.
Що вам сказати... Коли порівнюється з гіршим і то суттєво гіршим, то це дуже сумно. Так, правильно. Одружуватися теж не всім варто... Не лише не всім дітей народжувати. Розповім ситуацію. Молода пара народила дитину. Дитинка померла у 8 місяців. Від чого? Її причепили до машинного кріселка, не перебирали, давали таку їжу, яку їли самі: піца, картопля фрі тощо. Це був дуже гучний скандал. Після того, як почула це в ранішніх новинах кілька років тому, довго не могла до себе прийти. А є такі, що діток 6-місячних сексуально використовують. ...дитятко не виживає. Краще би віддали дитинку до притулку... Як на мене це все плюс, бо дає можливості для чогось нового. Якось у нас так заведено, що людина в 17 років вибирає собі спеціяльність на все життя. Добре, якщо потому міняють, мають ще іншу освіту, міняють кар'єру, пізнають щось нове, але з боку старшого покоління бачу невміння зрозуміти такі можливості. Мені вже давно кортить поміняти кар'єру, або хобі перетворити на кар'єру, але мені наразі заважає моя теперішня робота й те, що я - єдине джерело прибутку. Терпеливо чекаю й роблю маленькі крочки назустріч планам... Так що, можливо, декрет і може стати "хрестом на колишній кар'єрі" та причиною втрати кваліфікації, але можна його використати для того, аби змінити своє життя й почати рухатися в якомусь новому напрямку. Все залежить від бажань жінки, зрештою.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? Загалом можу віднести себе до розряду людей, яким подобається досягати успіху і коли я йшла в декретну відпустку, то кричала на всі боки. що 1,5 року дитині - вона в садок, я на роботу! Народилася дитина і ПРІОРИТЕТИ поступово почали змінюватись. І слава Богу! Насамперед, на мене вплинула книга, про яку я вже писала в одній із тем. Це книга, про НЕЙМОВІРНО ВАЖЛИВЕ!!! "Привязанность: жизненно-важная связь", автор Олга Писарик В цій книзі, а точніше брошюрі йде мова про встановлення та утримання прив"язаності між МАМОЮ та ДИТЯМ і позиціонування цього, як ключового елементу ЩАСЛИВОГО БАТЬКІВСТВА та ДИТИНСТВА вашого малюка (врешті є й приведені аргументи про те, як впливає втрата цієї таки прив"язаності на подальше доросле життя). Ось посилання на брошюру для тих, кому цікаво http://freeedu.ru/modx/psixologiya-detstva А ось коротка історія, від якої просто стає моторошно... http://semirina.livejournal.com/182454.html Для мене це було просто шоком... ударом... ляпасом, який дав зрозуміти - Я МАМА і тільки це важливо, Я БЕРЕГИНЯ - і це моя прерогатива, Я не "домохозяйка", а "хозяйка дома" !
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? Так, це дуже вірно. Ну і трохи буду вперта, все таки вважаю , що на сирітство обрікає дітей не заплановане зачаття, а те що відбувається після народження. Найгірші, кримінальні, випадки давайте не будемо сюди припасовувати. Зараз працюю вдома і відпало питання залишати -не залишати. А коли дочці було 1р,9 міс на роботу вийшла, робота з графіком який мені чудово підходив, без лишніх наглядачів)), сидіння в офісі ( зробив роботу-не зробив), як мені треба було- йшла додому і працювала з дому. Дитина була з нянею. І зараз якщо щось таке запропонують- піду звичайно, і вирішальним буде збіг всіх умов, які мені потрібні, включаючи фінансову сторону.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? і те, що він сам може достойно забезпечувати сім*ю. Бо інакше
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? Але ключова для відносин і виховання фраза - Дитина була з нянею. http://www.youtube.com/watch?v=AueUkY2VhFY Нагадаю, що "фінасове благополуччя", яким часто прикривають бажання вийти на роботу, в маленькому віці є не настільки суттєвим, як опіка батьків. ЗІ: до 4-х років прожив у 1-кімн. квартирі з сестрою і батьками. Для нас, дітей, це не складало жодних проблем. Суттєвим було, що з нами відбувається, з ким/як спілкувалися.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? як би там не говорили, але фінансовий фактор також також є одним із визначальних при вирішенні питання про вихід на роботу. Коли моїй дитині було рік, з явилася можливість вийти на роботу. Але зваживши всі "за" і "проти", я вирішила, що річній дитині мама ще дуже потрібна. Тому вибір був на користь сім ї. Так склалося, що потім ще майже три роки я теж була вдома- на жаль, хороша пропозиція роботи була втрачена, а йти "просто на роботу" якось не вважала доцільним. Але на той час я могла собі дозволити "перебирати" роботою і робити вибір на користь сім ї. В той же час моя коліжанка мала зовсім іншу ситуацію:під час вагітності її залишив чоловік, вона залишилася одна з хворою майже не ходячою мамою на руках. Мала хорошу роботу, але роботодавець поставив обов язкову вимогу- за півроку вийти на роботу. так склалося, що останній місяць вагітності вона провела у пологовому- працювала з документами, лежачи у відділенні патології, а керівник приїжджав до неї у пологовий щодня і забирав роботу. Після повернення з пологового брала роботу додому і працювала по ночам, бо вдень бігала між хворою мамою і немовлям. Коли дитині виповнилося 8 місяців- вийшла на роботу. На той час змінилася ситуація і зарплатні вже не вистачало на те, щоб при виході на роботу ще найняти няню. Вона домовлялася з виховательками дитсадку біля свого будинку і привозила їм візочок з 8- місячною дитиною на кілька годин, поки вона бігала у офіс. Виховательки і дітки з групи бавили її малюка на прогулянці та годинку-дві в групі. Так і викручувалася.Чи маю я її право засуджувати? Та не дай Боже комусь опинитися на такому місці. А ще повторюся, але скажу таке- мама потрібна дитині у будь-якому віці. Багато хто вважає так: от виросте син чи донька, піде у садок та школу та цілковито зможу себе присвятити роботі. Звичайно зможете. Але якщо цілковито пропадати на роботі і дійсно робити кар єру, дитині та сім ї у будь-якому випадку приділятиметься куди менше уваги. Невже при цьому не втрачається отой незримий, але такий потрібний психологічний контакт "мама-дитина"? Втрачається . Цілковито присявтити себе роботі і сім ї одночасно- неможливо. Я говорю про той варіант, коли жінка не просто ходить на роботу заради роботи, а реально заробляє реальні кошти на повноцінне утримання сім ї.Тоді дитина у будь-якому випадку "відходить" на другий план, як би себе не переконували у протилежному. Звичайно, наприклад, 8-річній дитині вже не потрібно щоб мама крок у крок ходила за ним . Бо у цьому віці дитина вже потребує і свого особистого простору та часу для себе. Але це кілька годин на день і аж ніяк не 14 годин на добу, які працююча мама буде витрачати щоразу на роботу, дорогу та щоденні домашні справи. На спілкування з дитиною залишається не так і багато. А для старшої дитини теж ой як важливо є відчувати материнську психологічну підтримку. І півгодинки чи годинку у день для цього виділяти не достатньо.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? перекрутили все з ніг на голову, перебільшили і пишете. Наталю, Ви ж насправді просто хочете унікального рішення для кожного. Так не буває. але не працює, бо це її ситуація, конкретно ситуація Віки Ніколь. по-різному буває. Запланувала, хотіла вийти заміж, вийшла, народила, в 3 тижні чи місяць дитини - дитина надто голосно плакала, ушол в сЄбя, тобто пішов вон, бо не його, дитині вже 2,5 роки, зараз вдруге влаштовується, попереду позбавлення батькіських прав... точно - шо до зачаття все неправильно, шо після народження. Чужа ситуація, шкода дитини, бо жінка сама наварила і їй їсти. На роботу пішла в рік дитини.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? видалила, бо виглядає, що виправдовуюсь, а це не так. Гордюсь собою, щаслива, що знайшла вихід із ситуації, прийняла рішення і вважаю його найкращим на той момент і в тій ситуації. А це, типова ситуація? Чи я живу на райдузі? В мому оточенні таких дві сім"ї, решта звичайні люди, нормальні, не треба перебільшувати, дійсно))
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? моя мама робила з нами, і я роблю з 3-річною Софією і нікому не заважає. жінка-робот? я не готова і 8 годин працювати, а 6 годин домашніх справ - то я собі не можу уявити що то треба щодня робити? так буває, і це теж не є ситуація для кожного. У Вас же в той же час була інша ситуація. Тому, шкода тієї жінки і вона молодець.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? Стандартний спосіб відбілити чорне. Піздно! (с)
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? або щось проаналізує, можливо візьме для себе, можливо комусь щось стане в пригоді. які слова, то для викликання жалості? до кого? "правильно жити" чи "як правильно жити" напевно не знає ніхто, тому для кожного правильним є його вибір. Люди можуть помилятись, бо таких, які не помиляються нема, але є такі, які вміють виправлятись, або щось змінювати. Їх мало. Бо змін всі панічно бояться.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? а хто говориь про стандартний 8-годинний робочий день? Наприклад, моя мама працює на підприємстві з ненормованим робочим днем. Тому її робочий день інколи триває і 12 годин. Якщо до цього додати хоча б по годині на дорогу додому і назад- вже 14 годин. Але вона свою роботу дуже любить і оплачується вона відповідно. Щоправда, у них на підприємстві жінки з малими дітьми не затримуються- при такому такому графіку мало хто може собі дозволити працювати. Тепер інше: моя сестра- працює на підприємстві з "плаваючим" графіком, який встановлюється по певній системі. Тому її "зміна" може випадати і вночі і рано- вранці. Вихідні- теж по плаваючому графіку. Така робота теж гарно оплачується, хороші кар єрні перспективи, але чи кожна жінка з дитиною може собі дозволити таку роботу? роботодавець не робить "скидок" на сімейні обставини. Тому у них на підприємстві теж немає жінок з дітьми.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? ой, треба ж хотіти в більшості люди живуть одним днем. чомусь. зникає, тільки ви звалили в пологовий? на 10 день? я має декілька найманих працівників, а моя товаришка 28! - так, от у неї вже є такі 2 дівчини, що вдруге з декрету повертаються. При чому кожна по-трохи працювала з дому, раніше 2х років нікому вони не пропонують повертатись. Я працюю, працюватиму, коли вдруге народжу також з першого дня, але це прерогатива власника - я собі хочу працюю 2 години, хочу з дому, хочу з 29 грудня до сьогодні з дитиною вдома (от няня нині прийшла тільки на пару годин). І ніхто з мого кола оточення нічого не має подарованого. Всі все заробили самі. Такщо бо не хочуть це насправді нескладно. Ну і як з Хомкиного підпису "давати краще, ніж одержувати". можна. В більшості випадків не з першого і не з другого разу. Моя родичка знайшла з 9-го, але треба хотіти її знайти. Зараз ніхто не бере по знайомствах (тобто не так - беруть, але дуже-дуже мало). Ринок праці цінує розумних. Мені велика компанія пропонувала у Софіїних 5 місяців дуже високу зп, вищу ніж на той час мав мій чоловік, ми про це говорили вдома рівно 10 хв. Працювати з перших днів можуть собі дозволити або ФОПи власники, чий вид бізнесу дозволяє роботу з дитиною на руках, або окремі наймані працівники, варіанти робіт яких дозволяють ДУЖЕ гнучкий графік і як на мене то є все. Решта працює, бо ХОЧЕ і такі пріорітети. Реально потребу в роботі (в заробітку) з перших днів народження дитини мають одиниці. страх не дозволяє більшості жінок навіть допускати таку думку.
Відповідь: Дитина для працюючої мами: аксесуар чи "цілий світ"? тоді це називається - її вибір, а не норма чи потреба, нє? бо я вважаю більшою половиною доби і не уявляю як би мала стільки працювати. і взагалі, як треба, жити, щоб працювати? чи працювати, щоб жити? чи ЖИТИ, між тим працювати і отримувати задоволення і фінансове і моральне, ато я теж таких знаю - працюють по надцять годин і потім з жалем розказують, що нема коли потратити зароблене
