Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

датись на стримання...бо скоро Новий Рік. Я всьо розумію, але сидіти при повному столі і гамати парений бкрячок, то трошка мазохізмом попахує...раз моя подружка на святі вирішила, що вона не буде їсти, бо худне, тільки пити. А пила не воду і не колу Чим файна баєчка ця повчальна можна здогадатись Так шо гамай і не переймайся, після свят фітнес зали будуть все ще працювати і дієта не втече

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

Ой, шо то за дні такі, якісь ну зовсім не святкові...снігу нема, настрою нема, ялинки нема..сьогодін пішла і купила собі з того всього бюстик в Атлантіку по знижці, рада як слонЬ
В мами всі вдома похворіли то мушу тепер з доцою сама ходити гуляти, бо все вона ходила, спасала мене... холодно на вулиці, волого і вітряно. Де вже то літо? Чоловік на роботі допізна сьогодні знову. Чекаю...

Моя теж, тільки на святі вона вже їла а не їла тиждень до того...смішно було рівно до того моменту коли їй стало погано і прийшлось викликати швидку, підшлункова від перегрузки почала відмовляти

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

пишуть добрі люди, що не треба мені худнути- прийшлось повірити...тому питання вже не актуальне, бо я шойно наїлась

а якшо серйозно, то я не така дурна, голодом себе морити не збираюсь..так, хотіла позбутись пару кіля до ногоднього платья. але відать, не сьогодні :biggrin:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

Цілу ніч була на роботі. Нас було аж троє операторів, але нам і того втстачило - від сміху живти у всіх трьох боліли
Після роботи приїхала на квартиру, поспала кілька годин, тепер збираюся зустрітися з тою пані, в якої я кілька днів жила - я забула в неї деякі свої речі. А потім - на роботу
Проза: КД почалися, але то навіть добре, бо на мали бути ше у неділю-понеділок...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

А моя дітвора вчора мені такий сюрприз зробила Почну з початку: наша ялинка була спакована в моєї мами на Сихові і я планувала забрати її десь 29 або 30 числа, щоб можна було без переставлянь з місця на місце поприбирати. Але ж ні -мій Максим вирішив, що він сам привезе ялинку (вона у нас штучна - десь 1,20, але ж все одно трохи є шо нести) . привіз він ту ялинку і я думала, що на тому заспокояться..Ага! Щас! Я пішла на роботу на три годинки...Вони дзвонять:мама, ти як будеш біля дверей обов*язково набери мене!!!! Але обов*язково! Я пообіцяла,що так і зроблю. прийшла я до хати, а вони світло погасили і включили герлядни на вже прикрашеній ялинці!! Умнічки мої - вже мамі на одну роботу менше! Я навіть не дуже поправляла:лише додала пару штришків і все -вуаля -в хаті трошки попахує святом

Тільки не подумайте, що я якась алкоголічка, але навіть бахнути шампанського захотілось

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

А ми сьогоднi iздили на аукцiон машин з нашим дружбою,

вiн далеко живе от i скористалися нагодою трошки провести часу з ним

Hадивилась на машинки, дружба зробив вдалу покупку. Тепер повечеряли, спробували мiй домашнiй хлiбчик i будем дивитись якийсь фiльм, добре...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

А в мене ніц нстрою святкового нема -

аналогічні відчуття. Побачила, що продають ялинки. зловила себе на думці, що "люди святкують", "В НИХ свято", "В НИХ новий рік" - дивно так, насправді, якби то мене не стосувалося.

А ще нині мені в сумку залізти пробували, роздряпала пацану руку до крові. Сама винувата - сумка застібається тільки на одну кнопку посередині.

Новий рік, приходь!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

не стало нашого дідуся і то невимовно сумно... Ми з Домчиком і Улянкою залишились в селі з бабцею. Погода жахлива, сьогодні навіть не виходили з хати, але я пошила фетрову іграшку, хоч як планувалось -ялинка вся в самопошитих іграшках, напевно не вийде/не встигнеться. На фоні постійно товчуться діти. Досі не можемо вирішити, яку ялинку чоловік має поставити вдома: штучну чи натуральну. Не уявляю яким буде це Різдво...перше Різдво без нашого дідуся...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

та це взагалі нема слів просто. це керівництво форуму так знущається чи хто? були ж нормальні банери!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

Ходила сьогодні стригтися в іншу перукарню)
Всі майстри, видно, бачать мене в одному образі))) Або інакших стрижок не вміють)) Скільки не пояснюю, що хочу, "на виході" отримую одне і те ж)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

дівчата, а де ви ту рекламу бачите? чи її вже прибрали? у мене тільки новорічні і подарункові реклами видно.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

Все, довишивала сорочку доці, разом з тим подивилась з дитинства улюблене кіно перед Новим Роком "Чародеи" -настрій потрошки стає святковим Тепер йду ще скупнусь і спатки, бо завтра на роботу Не хочу Вдома так добре....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

А я доїдаю морозиво і біжу спатки, класний день, незважаючи на кашлі Іринки, ми класно провели час вдома, а ввечері я ще потрапила на корпоратив з малечею, яка вела себе перфектно,

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

І в мене Саша кашляє , завтра в нього новорічне свято - ледве вклався сьогодні...тільки й мови, про те, що в нього найгарніший костюмчик пінгвіна і він буде найкрасивіший з усіх пінгвінів, 2 рази вже міряв...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

І в нас чудовий день сьогодні був - у чоловіка день народження, то ми вирішили влаштувати собі свято і поїхали (втрьох, з сином) у "Кінг Кросс Леополіс". Зразу дивилися різдвяний мультик, потім пообідали, а тоді грали в боулінг. Море позитиву.
Удома мій іменинник ще перемив купу посуду і насмажив смачнющих стейків - а я весь цей час сиділа за комп'ютером, бо в мене купа роботи, не знаю навіть, коли сьогодні ляжу і чи ляжу взагалі. А в цілому - супер, побільше б таких днів.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

був вчора мій день народження. пройшов, та й добре.
важко було, багато люду, який прийшов на кілька годин пізніше, ніж просилося, багато критики страв (задовбали тим), розійшлися лише близько одинадцятої, а на прощання свекор схопив мене за зад (то в тему Забилам би, але ліпше тут пожаліюся). не хочу більше так

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

Вітаю!

От, направду, не розумію. Прийшли в гості: не подобається - не їжте, але нащо критикувати? В мене того року запечена картопля з курятиною і грибами не вдалась - я її недотушила - була сирувата. То гості хрустіли і нахвалювали. Для мене День народження - то найгірший день в році - напрацюєшся, наприбираєшся, наготуєшся, і ще маєш з того тішитись, що стала на рік старша.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

В нас врочистість - сьогодні маєм машинкою виїхати до Львова, і на Новий Рік все таки будемо в рідному місті
Проза- чоловік пішов на роботу на трішки, але виявляється в нього ще якісь зустрічі мають бути, і він не знає коли звільниться Хочеться виїхати за дня, бо дорога тяжча в такий період.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

З прози: муж поїхав у відрядження на цілий тиждень, старший синуля постійно кашляє, а завтра у нас свято в садочку, дуже надіюсь, що ми таки туда попадем.
З врочності: Мене вже вчора офійно виписали з лікарні (кожний день мусила туда їздити на процедури). Цього року дуже відірвалась на розпродажах в інтернеті, тепер сижу і думаю , як це делікатно розказати мужу
Ну і найбільша врочність, що мій маленький пупсик протягом двох днів сам сів, встав в ліжечку, поповз на четвереньках, і виліз перший зуб ( нам 6,5 місяці).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (3)

Якісь у мене дні пішли - мінливі. Вчора дивилась фільм про Кінг-конга...ридала, як у дитинстві. Зранку насилу встала. І то, лише тому, що подруга мала забігти на ранкову каву. Полялякали, подруга побігла...а я дивлюсь, а то вже і обід...
Ніяк не покидає мене відчуття, що мені треба кудись бігти, щось робити, за щось хвилюватись... Ех...погано без роботи... Ніяк не можу насолоджуватись нічогонеробленням, для мене найкращий відпочинок - коли приходиш до дому втомлений, але сповнений гордістю за день.
Хочу купити одну книгу - дорога, а зараз перед святами і так додаткові витрати... Але, певно, таки зроблю собі врочистість - не піду в перукарню, а куплю книгу, а волосся нехай відростає, буду балувати його масочками.