Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я вчора з таким запалом розказувала про ідею логотипу, візитівки і флаєра, що в 8-й ранку все вже було зроблено чоловіком, признався що не спав пів ночі

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Натяк поняла. Не піду більше в жилєтку.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Не знаю, здається мені, що це не обов"язки... Не треба це сприймати за обов"язки. По крайній мірі робити ці всі речі не тому, що обов"язок, а тому що я хочу це зробити. Не допомагає ніхто? ну й що? Це так вже страшно тяжко?
А ходити в салон краси, на шейпінг-басейн, по крамницям , це тяжко? Дуууже тяжко. А допомога потрібна? ні. Чому? тому, що в цьому є кайф. тому що робиш це для себе.
Позбутись потихеньку отакої розпачливої позиції "йой, я прибираю, варю, виховую, а він..зволоч!"

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Обов"язками я називаю такі речі тільки тому що вони є обов"язковими.

---------- Додано в 15:28 ---------- Попередній допис був написаний в 15:17 ----------

Нє, ну насправді про таку позицію тут не йшлося, йшлося про те, аби вирішити таке питання, якщо жінку це не зовсім і не завжди влаштовує.
Я для прикладу просто кажу "Допоможи" і до того всього ще мушу додати купку компліментів і приємних слів, плюс посмішка на всьо ліцо, і тільки тоді підніметься і поможе. Коли має настрій- зробить нормально, якщо ні, то як небудь, лиш би відчепилась.

---------- Додано в 15:30 ---------- Попередній допис був написаний в 15:28 ----------

Фрази про спонукання і про пошук виходу з ситуації трохи узагальнені і дійсно розумні, проте конкретно чомусь ніхто нічого не може написати...)))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Звичайно не може..
а ви й самі знаєте

тільки оце трохи не вписується

---------- Додано в 14:37 ---------- Попередній допис був написаний в 14:36 ----------

Добре, а як ви дієте стосовно чужої людини , коли вам потрібно до чогось її спонукати?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Скоріш не хоче.)) І така позиція мені більш чим зрозуміла))

Що тут не вписується? Не зрозуміла.

---------- Додано в 15:40 ---------- Попередній допис був написаний в 15:39 ----------

Ну, хоч поясніть для чого питаєте...
Як дію? Залежно яка ситуація, яка людина і до чого треба спонукати.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

конкретно розібратись в якійсь конкретній сім"ї дійсно можуть лише її дійові особи, бо решта спільності насправді всерівно...
якщо мене щось не влаштовує, то я починаю шукати вихід, варіанти дій обмежені лише власною фантазією
дуже люблю одну притчу про сімейні стосунки:

Прийшов мужчина на прийом до психотерапевта (мабуть Пезешкіана, точно не пам"ятаю) і каже:
- Докторе, у мене сім"я: дружина і 3-є дітей, але ми з дружиною вже не любимо один одного... як нам жити далі? діти ж... Що мені робити?
І почув у відповідь:
- Любіть її
- Докторе, Ви не розумієте чи не чуєте? Я кажу, що не люблю, як маю полюбити?
- Робіть дії любові, дбайте про дружину, підклуйтесь про неї і про свою сім"ю... і Ви полюбите знову

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

звичайно не може ніхто дати чітких рекомендацій, бо що підійде одному , то іншому не підійде, це ясно. Ніхто вам не скаже як конкретно говорити до свого чоловіка, так, щоб він вас почув і захотів зрозуміти.

Чому мусите? Вам неприємно це робити?

так і з людьми, які поряд ( дитина, батьки, чоловік) , теж важливо знайти спосіб до спонукання (спілкування, мотивації), залежно від того, яка ця людина і до чого її потрібно спонукати.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ну, та де ж я яписала що мені не приємно говорити чоловікові компліменти?!
Мушу не в плані того що не приємно, а тому
що ситуація змушує так сказати, аби добитися результату.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

То що Вам не подобається? Робіть і це із задоволенням.
Рона ж нагадала правильну притчу.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ну от, мені, коли потрібно перепаркувати машину внизу, на паркінгу, а надворі холодний дощ, і мені не хочеться носа з будови висувати, то я прошу завгоспа, мило, з усмішкою, бо - не повинен.

Так само коли я захочу саме зараз, вже, і ні на хвилину пізніше мати чисто в квартирі, не зважаючи на те, що чоловік бавиться Counter Strike, то мушу або сама пилососити, або просити - мило і з посмішкою. Я виходу іншого не бачу - бо і він, якщо захоче сендвічів right now, а я сижу на ДП, то в нього також два варіанти - або мене мило попросити, або зробити їх самому.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Навіть з предуже великим задоволенням і то не завжди спрацьовує, буває або робить як небудь і каже, що йому і так вистарчає, а якщо мені треба то най я си перероблю, або каже "не хочу, не буду" тай все.
Насправді я не жаліюсь на чоловіка, принаймі в цій темі, не прошу поради, бо говорилось вже, що кожна сім"я індивідуальна, в кожного свій підхід, а жінка повинна надихати на будь-яку роботу, а якщо не надихає, не знайшла виходу, то знадчить їй так подобається- гнутися в хатніх справах одній, поки чоловік відпочиває і проводить час в своє задоволення. Гарно, розумно, гуно сказано. Мистецтво... Ніц вже не кажу. Мені напевно до кінця не осягнути...Ееех...

А насправді підхід шукати- то дуже добре, але чоловік, повторююсь, не дитина і повинен би сам бачити і розуміти елементарні речі.

 

Чоловік - дитина! До сивини. Буде бавитися у свої ідеї/ігри. Counter Strike, політику, футбол, пивасик, больший начальник...
Змиріться з тим.

І про повинності...
Хочете - робите, інакше (довго) не буває.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ти ба ! це дуже зручно для самих чоловіків - бавитись в "дитину" !

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Так само, як дитині зручно бавитись в дитину...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Прочитала тут дописи про мотивацію чоловіків , це тільки писати просто, а на практиці змотивувати чоловіка- дитину неможливо ! Бо доросла людина повинна сама розуміти- є обовязки, які потрібно робити незалежно від настрою . Чомусь жінок ніхто не мотивує це все робити .

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Селяві така, що факт дитячості або приймете - і будете використовувати, або ж будете з ним боротись. "До хріпоти, до драки". До розлучення. Кожен собі сам вибирає.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Тю...
Дітей мотивувати дуже просто, якщо їх розуміти.

Усі повинності ми або приймаємо на себе, або ні.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Тю, раз цицю, раз вареники, раз в кут поставити.
По темі: моя бабця каже - в чоловіка вкради і перед ним поклади. Або жінка вдома три кути тримає. Просто не завжди є терпіння на ті хитрощі.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Тю... а плюнути на ті обов’язки не можна? Так з високої гори.

Мій чоловік мені не допомагає тоді коли у нього настрій поганий, і як вже тут зауважив пан Віктор, нема мотивації. Коли він знає, що його будуть всеодно муляти і добивати мої дорогі родичі, то і йому і мені нічого не хочеться. І хата може тиждень стояти закидана дитячими речима і капцями. ТАК!

Он сьогодні у мого чоловіка ДН. Велика дата - 40 років. Хтось нам казав що святкувати не можна, а ми хотіли святкувати. Але сталось не так як гадалось, і я мусіла вчора всім подзвонити і відкликати забаву. Сказала, що в чоловіка завтра, тобто сьогодні, неприйомний день. Офіс закритий на переоблік. І все! Хто що подумав, чи сказав про нас - нам всеодно! Він був щасливий з того, що я виконала його прохання, бо спочатку думав зі мною сваритись за невиконані домашні обов’язки, ака немитий посуд.

Як тільки ми знайшли між собою зв’язок, і порозумілись на емоційному рівні все було прекрасно. Я не мусіла його нічого просити, він встав і сам прибрав цілу хату, помив туалет і ванну, вимив всі підлоги. Я зварила їсти, помила посуд, приготувала святковий обід, хоча ми нікого не чекали в гості.

Мені це відео дуже допомогло! Я і до сина інакше відноситись почала і малий інакший. Ви не повірите, але вистарчило кількох разів і двох розмов, щоб мій син інакше реагував.

Дякую Богу, за те що тримає мої очі і вуха відкриті і, що я чую, що тут говориться і моє серце це сприймає. Ми навіть молитву разом читали, про навернення чоловіка, і я зрозуміла, що Бог мені чоловіка вже давно повернув. І ми сьогодні признали собі обоє, що ми змінились. І ми щасливі з того, хоча ми огого які вредні і нераз вміємо стати один одному на улюблений мозоль, але ж це не зі зла а по глупоті своїй. Найважливіше, бачити свої помилки, бо тоді можна їх виправляти.

---------- Додано в 04:38 ---------- Попередній допис був написаний в 04:26 ----------

Щей як можливо. Просто жінки забагато на себе перебирають і не дають шансів своїм чоловікам, плюс, коли йому постійно говорять, що він до нічого і ніц путнього не може зробити, то для чого навіть пробувати?

Я свого хвалю за все, навіть якщо помилився, то хвалю за старання. Він мене хвалить зрідка, а я всеодно хвалю!