Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Головне, як на мене, мати мир із собою і не гризтися.. в залежності від того що принесе більший мир собі самому: донести якусь інформацію чи промовчати про неї - так і чинити. Коли власна совість спокійна - все інше сприймається легше, ІМХО.

Ви сказали правду, донесли інформацію, а що буде робити з нею подруга - це її особиста справа, її вибір, і якщо це справжня дружба, то доведеться вибір цей поважати і розуміти.
Виборів є кілька: сприйняти або не сприйняти (не сприйняти можна, заховавшись як страус або повіривши у те пояснення, у яке хочеться вірити без перевірок, чи інформацію від тієї людини якій більше довіряєш - що, схоже, і обрала Ваша подруга).

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Дуже гарно написали.

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

1. ну...я б від знайомих чи подруг точно не хотіла щось таке чути, хіба би вона мала явні докази, а явні докази де візьме? Так отож, або сама участь приймала або так...десь на каві побачила, а то не доказ і таке...ми ходимо по кавах.
2. невинне означає, наприклад, що чоловік сидів в Цукєрні і їв еклєри, в той час, коли він на дієті
3.Ну а якщо жінку спонукають зрозуміти те, чого вона в упор не бачить, то хіба не трудно будо сім"ю зберегти? Напевно ще трудніше...

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

ivanyska плюньте на те все , звичайно не хочеться шоб з вас робили клоуна , але забийте на то всьо ) ви сказали , ви знаєте шо то було , а решта нехай розбираються самі )

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

А хто знав що то така людина насправді

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

То дійсно так є. І не сказати - підло. Як же тоді довіра у стосунках між подругами, співпережиття і т.д.? І сказати, то не відомо, що з того вийде. Можуть і справді помиритися, а ти будеш живим свідком тої неоднозначної ситуації, якби то так сказати - будеш очі їм муляти)))
Тут треба себе поставити на місце тої зрадженої подруги чи друга і подумати, як би я хотіла, щоб зі мною поступили. Чи краще, щоб близька подруга сказала, чи ходити і далі, як сліпа курка?

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

В мене в житті колись була подібна ситуація. Я просто зробила так, щоб подруга сама побачика свого коханого з іншим.

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Кхм...кхм... звиняйте...
ого-го трикутник!

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Не казати.
написала ціле оповідання,(і витерла) на тему теми), але мораль - не казати, і не пхатись.
Це ж якою жорстокою треба бути людиною, щоб прийти до своєї подруги з такими новинами. навіть не жорстокою. а садистом, ще й з прикриттям "правдолюбця, справедливця".

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Ох, вже ті бісексуали...

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Ой, є той страх в багатьох. На жаль...
самій дивно чому деякі жінки вирішують краще жити в самообмані, але поруч з чоловіком, щей хизуються потім що це тому, що вона розумна і їй вдалось зберегти сім"ю насправді боючись визнати, що в неї простий, елементарний страх залишитись одинокою, але що то за сім"я коли чоловік зраджує/зрадив, а ти закрила очі, не знаю, не розумію, але то моє таке особисте бачення. Хоча жінка рідко коли залишається одинокою на все життя, ну хіба вже має таке бажання. Хто сказав що в другому шлюбі не можна бути щасливою?

На рахунок свідка зради, то мала в житті такі ситуації, але подрузі розповіла, бо яка ж я після того подруга. Погоджуюсь, що це трохи діло неблагодарне, але притримуюсь думки що потрібно розказати, а вони собі най роблять що хочуть.
ой, як згадаю, тоді дійсно каїлась. Про зраду знала точно, бо отой її чоловік ще й умудрився з коханкою до нас в гості приперти, а потім повів її в готель. Ну, як тут змовчати? Правда я не ошарашила подругу одною фразою, запросила її на каву і потихенько-помаленько якомога делікатніше виклала правду. Потім була істерика, вона втікла і я її довго шукала, так і не знайшла, а вона як бачите в паніці сіла в перше попавшися таксі і поїхала бродити нічним містом. Вдома я цілу ніч не спала, бо не знала куди вона поділась і хвилювалась за її душевний стан. На ранок мені подзвонив її чоловік з погрозами, потім мій чоловік прийшовши з роботи накинувся на мене для чого я розказала і ми гризлися цілий вечір (наробила ще й собі проблем заодно). В результаті вони зажили як ні в чому не бувало, я вийшла крайня і погана. Довго не признавалась до мене коліжанка, дулася ЧОГОСЬ, але десь через пів року все таки розлучилась з чоловіком, переконавшись про зраду на власні очі. Потім просила мене пробачення, визнавала що вона не права. Зараз вона в пошуках нового обранця, має не поганого кавалера, ну, ніби щаслива. Її колишній чоловік одружився на дівчині на 10 років молодшій за нього, вона народила сина, він регулярно підгулює. Мій чоловік розповідав що та жінка знає, але закриває очі. Отакі то бувають життєві ситуації...

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

А я розумію.

Мало котра з жінок, маючи двійко-трійко дітей, зуміє їх виростити, дати хоча б необхідне, вже не говорю про освіту, відпочинок ітд.

А в тих, котрі б змогли - нема бажання, дуже часто. Вимінюють комфорт за самоповагу. Краще терпіти, ніж пахати.

А ще є такі, котрі будуть краще зрадженими, ніж розлученими - "бо що люди скажуть"?

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Я вважаю так само. Зраджувати своїй половинці - неприпустимо. Але бути свідком зради і нічого не сказати, прикривати когось, який смисл? Правда всеодно рано чи пізно вийде назовні, і тоді ви всеодно будете винними. Краще все ж сказати, і залишити пару, нехай самі розбираються між собою.

Як на мене - краще пахати... Жити в нестачі, але з чистою совістю. Хто стукає, тому відкривають. Просто інакше діти дивляться на таку ситуацію, і думають, що це нормально, раз їхня сім'я живе таким чином.

І дійсно правда.

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

я також так вважаю!
але з іншого боку кохання буває настільки заслуплюючим, що ніяких плям не бачиш і не хочеш бачити!
думаю в залежності від людини я б підібрала різні слова, може з кимось би і умовчала би таку інформацію!
був випадок коли знайомий зустрічався з дівчиною, яка йому зраджувала! було навіть д-ка свідків того всього!
друг розійшовся з дівчиною через якісь їхні проблеми і лиш тоді розказала йому що я бачила!
він просив завжди таке доносити зразу до нього!
але думаю кожен випадок унікальний!

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

А як після цього жити? Як спати з ним в одному ліжку? Як обнімати? Цілувати?..... Нерозумію.

Нажаль ці слова переслідують нас все життя. Признаюсь, і сама деколи так говорю.

Ага.

А це найгірше і найстрашніше

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

мого чоловіка сестра розлучається з чоловіком!
вже перестали жити навіть разом на даному етапі!
в них син-9 років! на всі питання свекрухи про батька і де він, дитина не може відповісти!
в нього почитається ступор, зрозуміло що дитина не розуміє дану ситуацію а батьки навіть не стараються навтіь пояснити!
а потім з часом породжується відчуття вини і розуміння що так роблять всі!

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Все залежить від людини, можна розказати про зраду і бути винним, бо потім можуть звинувачувати в тому,що сім"я розпалась і нащо ж втручатися. І не розказавши залишишся винним... Хоча є й такі, які через власну підлість і низькість опинившись свідком зради, так це можуть піднести, що людина не знає на кого більше тримати образу, на зрадника чи такого "друга".

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Перше питання, яке в мене виникає, коли питають, сказати чи ні - яке діло людині, яка питає? Це чуже життя, чужий світ, чужі правила.

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Я важаю все ж таки треба розповісти, не треба бути байдужим до чужого горя.

 

Відповідь: Ви - свiдок зради. Казати чи нi?

Я б своїй подрузі розповіла, якщо б була впевнена в зраді її половинки, а так мало лі з ким можна просто посидіти в кафе за кавусьою. І якби я сказала, що все бачила на власні очі, то подруга б повірила, а далі вже її справа як виходити з цієї ситуації. Просто все залежить ще й від людини якій ти це розповідаєш