"Вам необхідно родитись згори..."! Iвана.3:7 Для чого? Бо "коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства!" Iван.3:3 Ісус не каже, що "бажано", чи "добре би було" - Він каже дуже категорично - "НЕОБХІДНО"! Від цього "народження", каже Бог, залежить вічність з Ним... Що означає "родитись згори"? Поділіться відчуттями, враженнями ті хто уже пережив це народження у своєму житті...
Відповідь: "Вам необхідно родитись згори..."!Iван.3:7 Ліля так вдало і точно все описала, що мені навіть нема що додати, хіба кілька ремарок... Сталося це на третьому курсі інституту (мені було 19), на кілька місяців пізніше, ніж у мого чоловіка. Ми тоді ще тільки зустрічалися. Треба сказати, що це був ще той час, коли у Львові на стометрівці стояли люди в білих одежах (Біле братство), чи не щотижня мені траплялися на дорозі свідки Єгови (намагалися провести мені інструктаж), крішнаїтів було дуже багато... І сказати, що наші батьки, а особливо мої майбутні свекри, дуже переживали, щоб нас у Львові не затягнули в якусь секту - це не сказати нічого. Ну але я завжди була дєвушка така, троха "сєбє на умє", то я й не дуже вникала в ті всі "релігії" і дивилася на все це звисока (ну ви, мовляв, собі думайте, а я собі знаю:xaxa. А от Роман був як то кажуть "в поїскє", і його трохи "носило". Ліля написала, що а мене все це страшенно дратувало, бо я вважала, що це якась показуха, ну бо не може бути так, що набір слів, набір обрядів, символіка і т.д. є основною суттю всього. Я не бачила логіки. Особливо, коли в черзі за молоком перед Великоднем страшно побожні жінки не пустили без черги молоду маму з маленькою дитинкою, ну бо їм не вистачить напекти надцять пасок. Я не могла цього зрозуміти і тому не сприймала таке "християнство" взагалі. Але одної львівської дощової осені приїхали до Львова студенти з-за кордону. І на території студентського містечка протягом тижня вони проводили зібрання на тему "хто ж такий, той Бог" (це вже я так перефразувала). Я слухала їх спочатку трохи скептично. Але вони настільки доступно і просто розповідали, що мій скептицизм розвіявся і я почала розуміти, що от це і є та істина, це і є те, що я шукала. Я не могла повірити, що все настільки просто (хоча може здатися, що дуже складно). І саме тоді почав рушитися той мур, і я іншими очима стала дивитися навколо себе. Дуже таке цікаве відчуття, дійсно як ще одне народження.
Відповідь: "Вам необхідно родитись згори..."!Iван.3:7 До речі в англійському перекладі воно так і звучить: Ye must be born again- ви маєте бути народжені знову... Так що таке це народження знову, чи народження згори? Що означає бути народженим згори? Які ознаки притаманні тим хто народився згори? Як народитися гори? Відповіді на ці питання можна знайти прочитавши розмову Ісуса Христа з Никодимом:Iвана 3 1 Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім'я, начальник юдейський. 2 Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде. 3 Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства. 4 Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись? 5 Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже. 6 Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух. 7 Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори. 8 Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений. 9 Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може? 10 Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш? 11 Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте. 12 Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне? 13 І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі. 14 І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський, 15 щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя. 16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. З розмови видно що народжується не тіло, не душа, а саме ДУХ людини тоді коли вона навертається до Бога, і починає ВІРИТИ в те, що Ісус вмер замість людини, щоб дати їй життя вічне. Це я так коротко намагався сформулювати, у двох словах...
Відповідь: "Вам необхідно родитись згори..."!Iван.3:7 Хотів би поділитись як це відбулось у мене... Я народився у невіруючій сім'ї, жив спочатку звичайним світським життям, але з часом гріх розростався в моєму серці все більше і більше... Взагалі це довго розказувати, але одне скажу, що моє життя перетворилось на міні-пекло на землі... Господь неодноразово кликав мене, та я відвертався... Простягував мені руку спасіння, та я її відштовхував... Але я вдячний Богові, що Він таки сокрушив моє серце і я стояв на колінах в Церкві каючись перед Ним... Я саме тоді і отримав народження згори... В цьому я тоді почав переконуватись кожен день, помічаючи зміни в моєму житті. З того часу моє життя кардинально змінилось: я отримав свободу від поганих звичок, залежностей, які мав. Мені Бог почав відкривати Писання... На сьогоднішній день я маю прекрасну сім'ю, діток (сина рік і вісім місяців, дочка має от-от народитись) і дякую Господу за народження згори, яке я отримав...
Відповідь: "Вам необхідно родитись згори..."!Iван.3:7 Я народилась у складній з релігійної точки зору сім'ї, і на своє велике щастя все ж була охрещена. До церкви наша сім'я ніколи не ходила, я не знала, що таке Сповідь і Причастя. Але коли мені було 16 років, я відчула потребу прийти до церкви. І стала ходити щотижня. А у 17 вперше посповідалась, причастилась. Мій чоловік теж відіграв величезну роль у моєму "другому" народженні. У нас тепер чудова християнська сім'я, і я вдячна Богові за те, що Він не втомлювався аж 16 років кликати мене до себе.
Сподобалася розповідь цього грекокатолиького священника! Дуже просто і доступно говорить Євангеліє! Себастьян Тегза Вчора о 18:36 · "ХТО БУВ РОЗП'ЯТИЙ ЗА ВАС, ІСУС ХРИСТОС ЧИ ПРЕСВЯТА ДІВА?" Хочу поділитися серією реальних свідчень людей з народу, яких знаю особисто і яким мені довелося благовістити Євангеліє. Сьогодні розповім про одну жінку зі звичайного закарпатського села. Як звичайно, розпочала вона розмову зі своїх побутових проблем. Якась серія негараздів у родині, так наче пороблено. "Що робити, отче?" В такому випадку я ЗАВЖДИ з'ясовую чи людина примиралася з Богом чи живе під Його гнівом, чи вона повірила в жертву Ісуса Христа чи надіється на свої добрі діла. Я спитав: "Чи ви усвідомлюєте, що ви грішні перед Богом, і це найважливіша ваша проблема, перед якою ваші негаразди є просто дрібницями?" Вона дуже щиро зі сльозами відповідає: "Так, грішна, дуже багато було в молодості." Наступне моє питання було таке: "Як ви думаєте, на якій підставі Бог мав би відпустити вам гріхи?" Вона дуже щиро і сокрушено каже: "Я хожу в церкву, я молюся, хожу на молитву матерів, сповідаюся. Я тому і почала ходити в церкву, щоб вимолити свої гріхи." Я навів їй простий приклад, як би виглядало в суді, якщо б злочинець почав перераховувати якісь свої добрі справи, щоб переконати суддю не зараховувати йому його провину. Запитав, чи на її думку Бог є справедливий і чи є Його справедливість досконалою. Вона просто і ясно, без найменших обурень сказала, що однозначно - Бог справедливий і непідкупний, на відміну від людини. Тоді я її питаю: "Як ви думаєте, Ісус був невинний чи заслужив таку кару?" Вона трохи починає розуміти до чого я веду і каже: "Невинний!" Тоді вона розплакалася. Мої слова зачепили її за живе і вивели назовні серйозну проблему цієї жінки. Майже з розпачем і з плачем вона каже: "Отче, я не можу так до Ісуса Христа підходити. Я люблю Пресвяту Діву, я розмовляю з нею в своїй душі. Мені здається, що Ісус Христос мене би не прийняв. А Пресвята Діва, я так відчуваю, мене краще розуміє, вона мені якась ближча." Жінка говорила дуже щиро. Я запитав: "Скажіть, а хто був розп'ятий за вас, Ісус Христос чи Пресвята Діва?" Жінка дуже щиро каже мені: "Отче, я кажу так як відчуваю." Її щирості слід віддати належне. Отже, жінка роками ходить до церкви і це відчуття тільки укріплювалося, а утіхи в Євангелії душа не знаходила. Тоді я став їй роз'яснювати суть Євангелія: що таке Божа святість і що таке наш гріх, яке наше положення перед Богом. Я пояснив їй Божий гнів і Божий суд. Тоді показав їй значення смерті Ісуса на хресті. Кажу їй: "Якщо Він невинний, тоді за чиї провини Він поніс кару?" На це у відповідь звучить майже сакраментальна і найабстрактніша фраза, яка тільки можлива в релігії: "За наші!" Але ж явно, що вона в це ще не повірила. Розуміючи це, я уточнюю: "А за ваші?" Вона несміливо каже: "Виходить, що і за мої." Сказавши це, вона ще не повірила, але вперше в житті наважилася думати сміливо і застосувати до себе жертву Христа. Я кажу їй: "Якщо ви усвідомлюєте свою провину перед святим Богом, своє безнадійне положення перед Божим судом, якщо ви не плекаєте іллюзій щодо своїх власних спроможностей спастися своїми стараннями і вірите, що Ісус помер на хресті, як невинний за винних і всю свою надію ви покладаєте тільки на Нього - тоді вам одразу пробачаються всі ваші гріхи і вам зараховується все те, що зробив Ісус Христос!" Потрібно було бачити обличчя цієї жінки, яке світилося від радості і виблискувало сьозами. Це було обличчя людини, з плечей якої просто сповзли релігійні тягарі і благе Христове ярмо принесло їй свободу і радість. На закінчення я дав їй такі рекомендації: "Вам потрібно відкласти в сторону Пресвяту Діву і подружитися з Ісусом Христом. Ідіть під хрест. Не фізично. Умом. Серцем. Приступіть до Нього, як до єдиної вашої надії й утіхи. Читайте Євангеліє. Віруйте в Євангеліє. Пізнавайте Євангеліє. Якщо ви будете вірувати в це, ви спасетеся. Тільки віруйте в Євангеліє!"
