Ноги йому мити і ту воду пити...

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

quote=nezabudka;1107903]як тоді ви розумієте другу частину: "...і ту воду пити"?[/quote]
Я тут мимо йшла) не бридитися нічим, що дотичне до нього? взагалі не вважати воду брудною? його ноги - брудними?)
Алегорія, звісно)

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Згідна.

цінувати те, що маємо. Буденність є в кожній сім"ї, часто ми якісь вчинки, риси характеру своєї половинки не вважаємо чимось супер особливим, аж поки не стикнемось з ситуацією в іншій сім"ї. Мені деколи очі з орбіт випадають, при розповідях знайомих, подруг про своїх чоловіків, а дехто взагалі немає ні сім"ї, ні дітей... Тому я вдячна Богу, що ми зустрілись з моїм чоловіком, і вдячна чоловіку за те що він саме такий який є. (Він в мене не ідеальний, не подумайте.)
P.S. При думці, що може колись настати день, що його не буде поруч, виступає холодний піт.
Так що при потребі не тільки воду б пила...

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

А що поганого у цьому?

Ви мені нагадуєте чоловіків, котрі сміття не винесуть, бо колеги можуть подумати, що підкаблучник...

Я йому поклоняюсь, він мені, робимо собі приємне. Не розумієте? Жаль.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

От, цінувати, приймати свого чоловіка, таким як він є. Любити його, незважаючи на те, що інколи він робить такі речі, що у голову не вкладається.
Я б сказала, навіть, терпіти. Не показувати свої "зуби" при першому непорозумінні, а стерпіти, перечекати. (я не говорю про зраду, чи якісь знущання, я про те, що і чоловіки бувають нетерплячими, непоступливими і тд.). Тому треба ту "воду випити", а потім хто-зна, може чоловік і свою точку зору поміняє?

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

рада за Вас, якщо Вам то підходить.
І

я висловила своє відношення до вислову "Ноги йому мити і ту воду пити".Як я то сприймаю. І нікому не намагаюсь нав'язати свою думку.
То тема створена, щоб погодитись з Вами? Я думала, щоб висловити своє ставлення.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Ні, не для того, щоб погодитись, однозначно.

Тільки Ви не про своє ставлення говорите, Ви між рядками пишете про уявне приниження тих, хто ту воду пити готовий і п"є. Звичайно, образно. А Ви собі уявляєте мовчазних рабинь, чекаючих на порцію брудної води.

Я б бажала кожній такого "приниження", яке маю я.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Неможливо принизити того - або ту) - хто не принижується сам.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Ви п’єте ту воду, якою ви дитину помили??? Буквально???
Їй-Богу, мені здається в цій темі й справді забагато алегорій і різноманітних домислювань... Багата ж у вас дівчата фантазія...

---------- Додано в 08:52 ---------- Попередній допис був написаний в 08:47 ----------

Можна мовчки цінувати, а можна в заднє місце (пардон) цілувати з вдячністю за те, що взяв мене в дружини (чи ще там за щось). Бо що ще по Вашому означає брудна вода з його ніг, яку треба випити?
Є багато висловів, думок, прислів’їв про шлюб і відносини, але саме ця означає добровільне приниження жінки.

Саме так.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

ох, перечитала я останні сторінки. в мене якесь таке двояке тепер відчуття... з одного боку чомусь уявила тазік такий пластмасовий чи алюмінієвий, де сидить мужик в ньому ногами босими, а там мильна не особливо чиста вода із такими катушками чорними із шкарпеток
а з іншого боку -

, тому цей вислів і сприймається так. його кожен по різному собі бачить...

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

А чому такі крайнощі?

Ніколи не думали, що чоловік також хоче оцінки його старань? (Питання не конкретно до Вас, Furore).

Даремно.

Клеопатра своєму Антонію також ноги мила...

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Брудна вода з-під його ніг, це - огидно, противно і неприйнятно. Це єдина асоціація, яка особисто в мене виникає. На те й було розраховано. У вас, дівчата, хіба брудна вода викликає якісь інші почуття??? Справді це прийнятно для вас і нормально??
От читаю і не розумію, якісь побутові речі, вдячність Богу і т.п., до чого тут огида?
Перекрутили прислів’я та й все.
А є й справді жінки, які багато терплять і принижуються, і п’ють ту брудну воду, бо кохають, або ще з якихсь причин. Яке це відношення має особисто до вас і ваших сімей, які, як ви стверджуєте є нормальними?

---------- Додано в 09:53 ---------- Попередній допис був написаний в 09:52 ----------

Так справа не в митті, а в питті.

---------- Додано в 09:54 ---------- Попередній допис був написаний в 09:53 ----------

Оцінки, а не принижень.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Ніяких, крім того, що то брудна вода з-під ЙОГО ніг.

Пряме відношення, тільки я нічого не терплю. Тут пойнта.

НІЧОГО.

Ви це вважаєте приниженням, я так не вважаю. Не страждаю комплексами ("ой, а що як буде хтось мене шкодувати"), і не настільки горда, аби не могла признатись - так, я люблю цього чоловіка настільки, що ту воду ладна пити.

При тому поцілунку просить він в мене, не навпаки.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

В мене чогось від самої назви теми, перепрошую рвотний інстинкт проявляється.
А особливо коли сядеш собі на посиденьках кавуськи попити, розслабитися, а тут читаєш з самого верху світиться "Ноги йому мити і ту воду пити...". Все, каву відкладаю в сторну. Кх, кх..

.
А якщо по темі, то вважаю почуття почуттями, але якщо не будемо поважати себе, то так і до нас будуть відноситися. Все добре в міру, а свої великі почуття можна виражати якось по іншому, не обов"язко ту воду пити, такі самопожертви нікому не потрібні, а якщо потрібні, то це вже не нормально.

---------- Додано в 12:26 ---------- Попередній допис був написаний в 12:25 ----------

Одне питання, а чоловікові це потрібно?

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Він цього не тільки не вимагає, але і не просить, і думаю, в голову йому це не приходить.

Але ми вже про це говорили - не про нього йдеться, а про міру наших почуттів.

Ви думаєте, я її справді п"ю і це у нас ритуал? )))

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

З чого таке взяли?
Чи ви думаєте, що я не розумію що про брудну воду тут йдеться образно.

Добре, я кохаю свого чоловіка, ладна через своє кохання на різні вчинки: підставити плече, взяти на себе частину його проблем, або і всі, якщо це можливо, бути разом і в радості і в горі, підтримати, розділити біль, печаль, але пити воду з-під його ніг (образно) я не буду. Бо такі приниження не для мене. А я це вважаю приниженням і це моя думка, яка має право на існування.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Ну я ж не кажу, що ні.

Власне, оце і є та "міра наших почуттів".

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Ви уважно читаєте? Бо по-моєму, то у вас

Коли оце речення прочитала, то ледь з крісла не впала (алегорично), це ви так перекрутили ЗМІСТ теми...
А коли кажуть, що у чоловіка ЗОЛОТІ руки, то ви їх як уявляєте - золотими протезами?

---------- Додано в 14:52 ---------- Попередній допис був написаний в 14:47 ----------

А що Ви уявляєте під "питтям води"?
Якщо принежинення - то це не воно...

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Гаразд, дещо безглуздий пошук труднощів і їх подолання заради коханого (пиття брудної води - безглузде, це не допомога, але напевне такий спосіб показати вдячність (?) ) - не приниження.
А що тоді (образно) є саме приниженням? Де межа?

..так можна дійти до того що биття чолом, колінкування до вхідних дверей у які заходить чоловік чи приковування себе наручниками і прохання побити - це теж не приниження, а спосіб виразити свою відданість чоловікові, показати що його цінують, йому довіряють і т.д. Бо, припустимо, сама жінка це не сприймає за приниження, і образи цих дій теж не містять приниження.. а що ж тоді містить?..

Взагалі світ тримається на ритуалах і домовленостях. Домовилися так що поцілунок - це вираз ніжності, а висунутий язик "беее" - це вираз неповаги, складена фігура із трьох пальців - вираз приниження опонента у суперечці, а якщо супроводжується ритуальною ж експресивно вигукнутою фразою "ОТ що ти отримаєш а не гроші/посаду/тощо" - візуальне підтвердження того що опонент нічого не отримає.

Це все тримається тільки на домовленостях у певному колі людей.. і тому аборигенам тихоокеанським, наприклад, всі ці речі треба було би пояснювати довго і нудно.

Так ось декому з нас такі "домовленості" як пиття брудної води - просто незнайомі.
І тому треба було би на пальцях пояснити спочатку коли і за яких обставин виник вираз і що у нього вкладалося, яка домовленість, чи як давня традиція.

Вікіпедія не додає ясності, але може натякнути на те, що, можливо ми, українки, належимо до тієї групи слов'ян, у яких не було такого звичаю як "миття ніг" чи "роззування нареченого", тому можливо сприймаємо це не як акт прийняття чоловіка, шлюбу - а як чужий нам "принизливий" обряд (умовно).
Адже у наших традиційних зафіксованих обрядах 100-літньої давнини наречена хіба свекрусі і роду чоловіка загалом "покоряється", в більшості ж деталей обрядів між молодятами панує рівноправ'я як між двома волами, що впрягаються у одну упряжку, без виразів відданості жінки чоловіку.
***
Свадебные обычаи различались у разных племён в зависимости от типа брака. Славянский языческий брак был полигамным: в одних случаях мужчина мог иметь несколько жён и наложниц, в других — могли меняться брачные партнёры женщин. «Повесть временных лет» выделяет два типа брака и свадебных обрядов у славянских племён, которые условно можно назвать патриархальными и матриархальными.
Патриархальный брак:
Поляне имеют обычай отцов своих кроткий и тихий, стыдливы перед снохами своими и сестрами, матерями и родителями; перед свекровями и деверями великую стыдливость имеют; имеют и брачный обычай: не идет зять за невестой, но приводит её накануне, а на следующий день приносят за неё — что дают.

Подобные нравы описаны ещё в VI веке византийским автором Маврикием:
Скромность их женщин превышает всякую человеческую природу, так что большинство их считают смерть своего мужа своей смертью и добровольно удушают себя, не считая пребывание во вдовстве за жизнь.

Патриархальный брак и многожёнство характерны и для древних русов. Плата за невесту называлась в Древней Руси «вено», а свадебный обряд — «разувание» жениха. Древнее «разувание» фиксируется поздними обрядами снятия обуви с жениха и поговоркой «Ноги мыть и воду пить». Невеста в упомянутых в летописи случаях всегда «приводилась» (княгиня Ольга, Рогнеда).
http://ru.wikipedia.org/wiki/Славянская_мифология

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

мені здається, що коли почуття взаємні і люди дійсно щасливі одне з одним, то віддаєш, навіть на тому на загострюючи уваги - воно просто природно...як дихати. А якщо хтось комусь робить "послугу" (власне із таким ставленням до цього як до послуги), то це зовсім інша справа.

І мова взагалі вже не йде про ситуацію, коли є одностороння любов - один любить і запобігає, а інший "дозволяє себе любити"...Це ще інша ситуація.

Резюме: можна сприймати по-різному наведений вислів, в залежності від ситуації. Однобокі стосунки - то є зле, навіть без пиття води. ІМХО

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Для мене- воно. Сприймате це як хочете, дівчата, але все має бути в межах розумного і навіть в самому більшому коханні не можна робити з партнера ідола. А якщо вже вона йому ноги миє і воду ту п"є, то най і він так робить. ))