Відповідь: Наші менші друзі можу розказати лише за англійського коккера, бо в нас саме такий. Про стандарт породи можна почитати будь-де. Здебільшого все написане правда. Активна, жвава, весела, розумна собака. Досить компактна, в квартирі фактично більше місця займав її матрасик, аніж сама собака. Бо вона собі завжди знаходить таке місце де б і їй було комфортно поруч з господарем, і щоб при цьому господарю не заважати і не бути відправленою на її місце. У англічан простіший догляд за шерстью аніж в американців, але обидвох треба стригти регулярно та розчісувати, інакше шерсть збивається в колтуни ( вуха, грудь, по рос. наз. очесы - на задній частині всіх лап росте шовга шерсть, яку підстригають, бо також збивається) Багато пишуть про їх вуха - мол вони в коккерів опущені, прикриті, через брак провітрювання можуть бути проблеми з вухами. Але коли собака бігає, а вони не бігаєть а просто літають, то ті вуха я флаги на вітру за нею розвиваються, так така вентиляція що дай боже кожному. Ріпьяхи восени - це жах, як біжить кущами то начіпляє всюди, а ще й як волога погода - то господар має развлєкалово на годину. А кущами біжить, бо в англічан в більшій мірі, у американців в меншій, але розвинутий мисливській інстинкт, бо це мисливські породи. Тобто якщо собака не виросла " диванною подушкою" то ситуація ніс в траву і челноком туди-сюди бігати всю прогулку то є нормальна річ. В коккерів т.з. "яма желудкка" готові жерти всі підряд як мьясорубка. Тому варто дивитись за раціоном і за кількістю їжі. Коккери схильні до повноти, бо природою закладено що це мисливські собакі, а в квартирах вони одомашнілісь. і відповідно через брак активності поправляються. Щоб втомити собаку треба постаратись. А втомлювати треба бо інакше розносить квартиру ( особливо поки була молода, дуже вже розважалась вдома) То я щоранку і щовечора до повного виснаження ганяла її з апортуваннмя полочки. І коли вона в черговий раз за кинутою палкою вже не бігла а йшла "поклавши язик на плече" це означало що ми вдало вигулялись і можна повертатись додому Якщо розглядати для кого ця собака - то не для працюючих людей, яких ніколи вдома немає. Бо собаці нудно. Їй треба компанію, веселу. Вона з радістю підтримує будь які ігри і будь з ким. З дітьми лагідна і обрежена, здорослими повноцінний компаньон. Але знов ж таки, з цим вона не народжується, цього треба добиватись навчанням собаки. Щодо дівчат/хлопчиків. Ну основне на що звертають всі увагу, в дівчат критичні дні, і чомусь це багатьох відлякує. Загалом так, 2 рази на рік по 21 дню, але в такі дні вигул виключно на повідку і пильнування за собакою не несе особливих складношів. Кількість виділень в ці дні дуже помірна, не до порівняння з крупними собаками. Але якщо дівчинка по суті завернута на своєму господареві, і завжди він для неї головний. То собаки-хлопчики, в силу природи, завжди напоготові побігти кудись до сучки в якої тєчка. В общєм оскільки це моя перша собака в житті, я вирішила що кращє я буду пильнувати собаку пристальніше кілька тижнів, аніж бігати і ловити його, коли він понесеться на чергові любовні подвиги. Тому обрала дівчинку. Хлопчики по характеру більш прості і прямі. З ними все чітко і ясно. Дівчатка більш хитрі, більш собі на умі, мені деколи треба було кілька днів аби придумати яким чином заставити Сару зробити так як мені треба і щоб вона сама це захотіла зробити. Поки не подорослішають збитки звичайно роблять. Але збитки вона робила бо сама цілий день була вдома, ми були на роботі, їй було сумно і вона розважалась таким чином. Якби хтось був поруч - то обійшлися би меньшими збитками однозначно. А чому зазнала поразки спроба тримати вівчарку?
Відповідь: Наші менші друзі якщо жартома, то собаку вибирав чоловік, а я завжди кажу, що людина вибирає собі під характер друга а якщо серйозно, то вівчарка - завелика порода для квартири і для міста(йому щоб розвернутися іноді три рази стукнутись доводилося)... ми вже й пережили гризінян всього підряд в хаті і псяння-какання де попало... але от його поведінка між людьми , то була жесть. річний кобелик кидався зі страшним лаєм на всіх, хто йому не подобався... ще поки я могла закривати "амбразуру" сама, то півбіди, а коли я завагітніла Сашунею, то пес вийшов з під контролю... ми вирішили, що дитина важливіше і завезли його до моєї бабусі в село. (я так ревіла, що казала, що так не плакала ще за жодним мужиком ) тепер джек має просторий вольєр і в своїх володіннях гектар землі під охорону. а я.... скучаю я ...
Відповідь: Наші менші друзі ну поведінка між людьми.... рідко коли пси народжуються з ідеальною поведінкою. Але до неї можна привчити. В нас найважче давалось відівчити від охоти на котів. Собаки і без того котів не дуже люблять, а тут ще й мисливська. Всі коти від нас були в шоці. І мене не так хвилювала доля тих котів бездомних, як те що собака за ними сломя голову неслась, а мені лише залишалось за нею бугти, кликати і не загубити в решті. Тому в нас є одна завчена команда яке просто блюкує собаку, в любому місці і ситуації. На " Стой" вона встає як вкопана і не ворушиться. Стоїть вся в напрузі, всі мускули аж видно, вмирає певно від нетерплячкпи, але стоїть. Бували складності у відносинах з іншими собаками. Наша не особливо любить інших собак, має пару любимчиків, а решту грізно відганяє. Коли я була вагітна - з Сари зробилась "Сара-охоронець", ну але то не дивно. З появою дитини Сарі кришу не зривало, ревності не було, вона любить всіх хто любить її і цим все сказано. До чужих людей відноситься обережно і не навьязливо.
Відповідь: Наші менші друзі У нас зараз проблема не стільки з запахом (хоча і це є), а з криком Тому, цього тижня однозначно везем на кастрацію. А ще на вихідні залишили його самого (хоча не вперше), то він мені в туфлі налюрав. Моє миле кошеня того ніколи не робило!!! Здурів. Туфлі, мабуть, прийдеться викинути.
Відповідь: Наші менші друзі він двічі був на дресируванні... але річ не в тім, просто чоловік був зайнятий, малий - ще малий, а коли пес три рази майже поволоцьки протяг мене по парку, то реально постало питання, або Джек, або дитина... потім, він успішно подер подушку із Сашиної коляски. я не беруся гадати, що було б, якби, там дитина була... просто наш собака не засвоїв правило стаї (сім"ї). але любить нас страшно. досі як приїжджаємо, то люрить під себе від радості.
Відповідь: Наші менші друзі Ніколь, 8-9 жовтня буде виставка котів, я впевнена, що там буде не один заводчик британців чи шотландців, зможете собі приглянутись.
Відповідь: Наші менші друзі Кастрували сьогодні наше чудо, вдягли йому комір - такий смішний:ninja: Після наркозу відійшов непогано, вже пів дня спить трішки походить по хаті, намагаючись позбутись коміра і знову спить.. Завтра вже можна буде дати їсточки. Я від 16:00 з ним вдома і ніби "на світ народилась" - така тишина, кіт не вавчить. Аж незвично
Відповідь: Наші менші друзі Дівчата, а якщо не ліньки, поділіться враженнями та особливостями котів і кішок? Звичайно в кожного свій характер, але напевно в основній массі як і у собак є якісь риси характеру загальні для всіх. Читала що кішечки ніби то більше любові віддають своїм кошенятам, а навіть якщо їх немає, то теоретично настроєні більше на кошенят ніж на господаря. А коти мол за відсутністю материнських інстинктів більше привьязуються до господаря, і такі прім лагідні. Ми в любому випадку кота каструєм і кішечку стерилізуєм. Але в кота ця процедура з меншими ризиками проходить ніж в кішки. І по суті тварина потрібна лагідна, не агресивна, ручна і т.д. враховуючи що вдома дитина. То я щось хочу надреальне? Чи по конкретному кошеняті треба дивитись? Чи кіт чи кішка то не важливо? З собакою було так все просто, може тому що не було з чого вибирати і вона була одна і я її взяла. А тут ассортимент.... гублюся короче
Відповідь: Наші менші друзі Незнаю як коти, але моя кішечка, така вся лагідна-прелагідна, і така вже прив’язана, більше нікуди. Постійно мусить хтось бути в зоні доступу . ---------- Додано в 17:41 ---------- Попередній допис був написаний в 17:39 ---------- Мені було принципово, що в кота в період дозрівання характер міняється, і він починає мітити і стає вредним. А кицьки, навпаки, більш передбачливі.
Відповідь: Наші менші друзі Як писала раніше, в нас кіт - перс екстримал. Не можу сказати, що він ніжний і лагідний, бо сам на руки ніколи не проситься, але якщо я його беру, то лежить як завгодно, тільки б подовше не проганяли і так гарненько муркає. Тобто агресивним він не є в жодному випадку, просто гордий і сам на руки не лізе. Я його змалечку годую-чешу-мию, то я все-таки в нього господарка і відповідно ходить за мною по хаті, як песик. Кігті любить час від часу почистити об диван чи коврик, хоча для показовий виступів (коли я чи чоловік дивимось) має кігтєдерку. Два роки не мала проблем з гулянням, бо 2 чи 3 рази возили до кішки, але як я писала вище, тепер дойшов свого піку дозрівання і ми його кастрували, бо стало не сила терпіти. Ага, ще часом любить сходити покакати збоку від лотка - не можу зрозуміти з чим це пов"язано, може тоді коли хоче показати, що він ображений
Відповідь: Наші менші друзі І в нас так кішечка паскудить я так зрозуміла,що якщо вона попісяє в лоточок,то велику справу зробить збоку
Відповідь: Наші менші друзі моя до мене дуууже прив'язана, а після стерилізації то вупше шось страшне стало... Ходить за мною як хвостик. Як іду в ванну, то вона сидить біля дверей, чекає, поки не вийду Я взагалі не згідна з тим твердженням, що коти до хати звикають, а не до господаря. то є не правда, я як кішку перший раз взяла до свекрухи, то біля мене вона себе почувала цілком комфортно, але тільки біля мене. І зустрічає вона мене з роботи завжди, ну хіба як заспить міцно :D Але то ще певно від характеру залежить. не раз чую від знайомих якісь такі історії про котів, аж страшно стає, моя дуже лагідна, хоча характер у неї грайливий, вона не є лінива, чи флегматична, дуріти любить дуже, але й при тому ласки потребує також багато. Багато чула історій про котів, що вони буває таке виробляють... В одної знайомої кіт був дуже мстивий, міг на на гостей з дверей скакати на плечі з кігтями, або зносити черевики брудні на ліжко господярям. Інша знайома розповідала, що кіт бісився дуже в хаті, всі вазонки перевертав, фіранки псував, мусіли віддати. Але то про не кастрованих котів. Тому не знаю. Я більше люблю кішок. вони хитренькі, але грайливі і дуже ніжні.
Відповідь: Наші менші друзі Бачила, як мого кота вводили в загальний наркоз і як він з того виходив. Ой, не хочу описувати, але реально страшне видовище, досі плакати хочеться. А от кастрували обох під місцевим - вже за годину перестали дутися і вимагали їсти, але мабуть через те, що одному було 6 років, а другому 7, на характер кастрація вплинула дуже мало. Зі всіх котів, які у мене були, тільки один був агресивним (але притому і вірним, як собака) - але у нього і мама була з прибабахами. Інший буквально виняньчив малу - і грів її, і шкодував, коли плакала, і взагалі міг витерпіти від неї що завгодно, а коли вже зовсім діставала - тихенько собі никався (звичайно, ми кота ображати не дозволяли і дитина наша не садист, але деколи тої її "ніжності" було аж забагато ). Єдина шкода від нього - декілька разів надув у капці, причому чомусь завжди вибирав людину, до якої відчував симпатію). А так був дуже дружелюбним: і проводжав нас всіх на роботу, і зустрічав, і поговорити любив, і гостей розважити. Доки не пересидить у кожного на колінах і не перецілує всіх, не заспокоїться. Зараз маємо сибірського - абсолютно не агресивний (а ще дуже вихований, казали власники, що у них всі такі, ну і до повного щастя не мітить, і якщо подає голос, то тихенько і дуже рідко). Найбільше любить мене, Настю на перших порах побоювався (і я його чудово розумію), від чужих взагалі ховався, але останнім часом переріс (йому 2 з половиною роки), - і до малої йде, і на люди виходить. Коли був кошеням, декілька невеликих подряпин Настя заробила, але це він ще не вмів себе контролювати, зараз кігті практично не випускає. Сидіти на руках не великий любитель, тільки від мене не видирається, Настю терпить, хоча втікає при першій нагоді. Але такого слона довго і не втримаєш, руки пообриває. От і зараз вона його приволокла до себе в ліжко - втік, знову зловила, знову змився. Пізніше сам прилізе, бо дуже її любить, але прояви своєї любові на всякий випадок буде виявляти тільки тоді, коли переконається, що Настя спить.
Відповідь: Наші менші друзі :shok: при кастрації видаляють яєчки наскільки я знаю. Хіба це під місцевим наркозом можна зробити? нам добре, бо ми вдома тапки не носимо. А чоловік чомусь спевнений що кіт йому у взуття буде дути. Хоча ж не всі коти так роблять, а яяк вже й роблять то не спроста я так думаю.
Відповідь: Наші менші друзі Можна! Операцію робили при мені, причому ветеринар приходив до нас. Також процедура не для нервових, бо нам з чоловіком доводилося самим тримати котів, але все пройшло швиденько і без всяких наслідків. Після загального наркозу вони би ще довго відходили, а тут вже ввечері того ж дня ганяли як коні. А стосовно капців - не хвилюйтеся, це не таке вже й поширене явище. Це у мене старший кіт-терорист мітив, а потім вже і молодший якось від нього навчився, та й то переважно тоді, як йому наповнювач не подобався. Крім них було ще у різний час чотири котики, то таким більше ніхто не страждав. Думаю, якщо каструвати ще молодого кота, то тим більше поливати капці не буде.
Відповідь: Наші менші друзі Навіть як поширене, то власне тільки для котів, кицьки менш схильні до таких капостів.
Відповідь: Наші менші друзі Повністю погоджуюсь. Я, направду, свого кота не пізнаю. Кастрували тільки минулої середи, а він вже "ручний". До того на руках сидів тільки в мене і в чоловіка. Коли чужі були в хаті, то кіт сидів під диваном. А дітей не любив страшне. А в суботу прийшов брат з малою, так мій кіт дозволив себе і гладити, і за вушком чухати і т.д. Ми не могли повірити своїм очам. Навіть повернулись його "старі" звички: спати лізе до нас на ліжко, і "говорить" до мене постійно. Мітити перестав, звичайно.
Відповідь: Наші менші друзі господарі стерилізованих кицьок, у ваших улюблениць якось змінились харчові пристрасті? бо моя спочатку вкрала печенько і його схрумала (в житті печенько не їла), а нині вночі вкрала шматочок вареного буряку і пообгризала майже весь (теж не було такого раніше) загалом наша пані була балувана, перебирала харчами, вибираючи лише мнясо і т.д. а тепер готова і хліб їсти, і просто кашку
Відповідь: Наші менші друзі в моєї зовсім не змінилися, як була примхлива в їжі, так і лишилася. Єдине, що корм, який я їй тепер даю(Hills) їсть добре.
