Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

мо такі ж і прймали порозумілись якось

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Я сьогодні знов йду до стоматолога... проза...може врочистістю стане, якщо вдасться з кимось файним сьогодні попити кавуськи в центрі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

На жаль, нині в центрі не буду

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Моя проза така сама - ходила сьогодні до стоматолога, але нічого мені не робили - сказали, що критичної ситуації нема і до пологів протягну Хіба полокання прописали.
Врочистості на разі немає ...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

а я навпаки все, що викликало підозри полікувала вже, бо після пологів буду на ГВ і не дуже хочеться ще й зуби лікувати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

тю...а ото:

хіба вже не врочистість?

Я стоматологів боюсь більше ніж діти бабаїв!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Сьогодні не мій день. Поїхала в КК купити 3 речі- малому стільчик для годування, собі курточку ,яку раніше пригледіла і Сашці на зиму в адідасі комплект. В результаті не купила нічого- стільчик той що я хотіла забрали, на куртку ціну підняли протягом тижня( причому так нормально, з 2000 до 2900) я з принципу вирішила не купувати а в адідадсі "забрали" наш розмір штанів... Але все що не робиться,робиться на краще. Той самий стільчик знайшла в інтернет магазині( в якому в мене ще й знижка 15%, куртка то таке...гола не лишилась, а костюм...до зими ще є час, думаю знайду щось і краще ще! Отак, невдалий шопінг не зіпсує мені день))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

і не мій..по-перше Любко розбудив мене 6.20..а ще я хвораю..дитина, та, що менша, зі мною в хаті цілий день тусує, бо сил не маю вийти...а Любіка відправила з бабусею на підготовку..ну і Марек капризний-ікла лізуть..не їсть, соплі хіба, бо рікою течуть..а муж знову буде дууже пізно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

не вішати носа!

Зате вдома поприбираєш сьогодні , смачненьке звариш щось), Марчик вже буде зубастик( а мене ще тільки чекають ці муки...)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

неа..сил нету

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Я навіть не знаю куди це писати краще - на жилєтку ще не тягне, прозою ще не стало, і ще наразі не смішно, але вже залишуся тут: зранку прийшла поштарка, а Марчик загубив десь в квартирі ключі і я не могла їй двері відкрити, облазила на колінах і перевернула все на світі, зденервувалася не на жарт, бо якщо з тою панею можна було справу залагодити завтра, то як вийти з дому і забрати дітей сьогодні, зараз і вже? Я думала розплачуся, але знайшла таки. Поштарка впала в нерви і не дочекалася цієї радісної миті, але о чудо повернулася за деякий час і
А тепер моя дитина середуща, з добрих намірів (рятуючи кухню від набігу нашого маленького дослідника), так закрила двері, що зіпсувала клямку і ми не можемо потрапити до кухні. Гріє лиш думка, що вже пообідали А вечеряти доведеться за зміщеним графіком.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Нині не виспалась , зате коли прийшла на роботу, моє робоче місце було вільне
Черговий нудний робочий день... Щоправда, "веселіше" стало, коли я заснула і "проспала" дзвінок :o, щоправда, він тривав кілька секунд і сам абонент збив, але тим не менше, як я могла заснути серед того всього шуму?!:confused:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

З самого ранку день обіцяв бути дуже прозовим...
Прокинулась невиспана з головною біллю. А мене чекала купа домашніх справ до яких не мала жодного бажання. Погуляли з малим, вклала його спати і о чудо- врочистість прийшла- мій чоловік. Щойно мала пів години в гарячій ванні з бульками, масками, кремчиками. Краса. Виходжу з ванни, а мене чекає фірмова чоловікова яєшня з овочами. Мрію щоб така врочистість тривала аж до завтра.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Маю борг:
Запитання прийшло від ljalichka декілька днів тому, але я не могла відповісти, бо пускало мене на форум, а потім видавало помилку. Сьогодні - дякую за допомогу одній хорошій форумлянці - я й написати щось можу, то й відповідаю сьогодні... А це заходжу на форум і бачу сьогодні ПП від матусі Оленки. Виставлю відповідь в тему, бо вона до неї відноситься і запитують в ПП, а отже це цікаво, гадаю, буде не тільки людям, які написали. І щоб не виникало питань надалі...
Дівчата питали - як я усе встигаю із двома дітьми. І коли знаходжу час і для сім'ї, і для власного розвитку, як особистості.
Відповідаю:
1. Коли народився Матвійко нам було дуже тяжко. КР. Переїзд. Це пройшло швидко.
2. Я крутилася, як білка, а потім втомлюся і нічого не хотілося.
3. Мені просто захотілося... різноманіття. Родина - це щастя! Але друга дитина не виходячи з першого декрету - це важко і відчуваєш, як тупієш. А не хотілося. Тому...
3. Взяла себе в руки - на той момент мені здавалося, що маю багато зайвих кілограм і треба худнути, а зараз дивлюся фото - то ні. Але суть не в тому - а в тому щоб взяти себе в і щось робити з собою - дисциплінувати, а не тільки жаліти. І не махати рукою на себе, що колись зроблю, а шукати час і можливість уже зараз, коли вирішив, що хочеш щось міняти. Хто хоче - знайде 1000 шляхів для себе щоб робити, що хочеш, або закрити туж саму кількість шляхів через недостатню силу цього бажання.
4.В моїх прагненнях мене підтримує чоловік (вільний графік роботи). Я відчуваю його підтримку в моїх бажаннях - а це головне - він мій помічник і підтримка! Це двічі на місяць вокал їзджу чи на тренування тут - він з дітками сидить та статті пише, чи на дзюдо ходжу. Чи просто відпустить відволіктись - я на дискотеку ходила з дівчатами, чи як сьогодні ходила, гуляла по осінньому листі годинку).
5. Слінг. Я не була так вільна з Кірюшкою (Його я носила майже постійно на руках до року десь. В колясці сидів з 10 до 12 місяців. І то не дуже. Так на вечір - лягала спати, бо втомлювалась від того дуже. Раділа, що день закінчився і я його відносила на руках), як з Матвійком - я поклала його в слінг - він там спить, їсть - і ми так їздили в Полтаву, Кобеляки,цирк, святковий концерт, похід чи навіть кінотеатр)))
6. Не закривайтесь від нового, але не забувайте старе. Я намагалась писати, вчити мову, малювати - і досі це намагаюся робити, як є час і натхнення. Бо це моє рідне, що подобається. Але хочу якось це робити не так хаотично. А зробити якісь часові рамки. І кількість ставити того чи іншого зробленого за тиждень. Приблизний графік у мене є, але на тиждень, а не на день. Записую - купила блокнот, бо інколи думаю і голову загублю, не те що забуду, коли діти розкапризуються.
6. Чоловікові увагу - я теж, можливо, приділяю не скільки він хотів, але той час коли ми разом використовуємо по максимуму: танцюємо. співаємо, розмовляємо, читаємо один одному, дуріємо, граємо в дартс, шашки...
7. В мене Кіря дуже любить братика. То вони не розлий вода. Граються і шкоду роблять З мамою і вправи робили і співали, і скрабились... )). Все разом))) З дітьми теж можна розвиватись)))
8. Мрійте, бажайте, ставте цілі і втілюйте в життя - хай це буде божевільно і неправильно для когось. Головне, що після того, як Ви щось зробити - у вас зросте самооцінка - щоб робити щось далі. У Вас виростатимуть крила. По собі кажу)))
9. Шукайте, знайомтесь (є ж Інтернет!!!) інших людей - які покажуть свій світ, а ви їм свій. Я знайшла багатьох гарних і цікавих людей, які підштовхують до якихось ідей, звершень чи підтримають - це неоціненно! Без прози ніяк, але врочистості можна зробити більше, якщо хочеш. Не потрібно тільки бути закритим - світ відповість вам відкритістю і... посмішкою
10 Змінюйте свої погляди. Не бійтеся щось сприйняти, якщо воно має в собі добрий початок.
11. Не пропускайте можливості кудись поїхати, чогось навчитися. Це цікаво. Так - не затягує проза. Так добре. Ти не встигаєш відчути одноманітність. Можливо не все в наших руках, але багато що!
12. Зробили по дому, що необхідно і все.
Прозу зробіть коротшою і буде час на творчість:
Я готую інколи гарні страви(за натхненням або щоб догодити своїм хлопцям), але частіше прості (борщ, суп, каша...), бо пів дня на кухні кожного дня - це збожеволіти можна, як для мене. Я так не можу і не хочу. Чоловік задоволений))). Прибирання генеральне раз на тиждень (По пів дня вимивала все, щоб ні пилинки було. Але для кого питається, коли чим ідеальніше хочеш, тим більше часу і життя з ним йде), як і прання (все в понеділок), а так складаю іграшки дітей, пилососю. Мию посуд, витираю стіл... але це швиденько можна зробити кожного дня.
Не можна дати загального рецепту, але якщо Ви справді захочете щось робити, то знайдете свій шлях - і все у Вас буде добре!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Проза-прозова...В нас вдома міні-лазарет. Всі застужені, смаркаті. Роман не може дихати і спати, в мене горло першить, голова розколюється, тато наш, бачу, теж хустинки носові переводить...А побут то ніхто не відміняв. Стільки на завтра поназаплановувала собі готовання, тільки б вірусяка не скосив.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Балдьожний день. Зранку робота, потім відправила мужа, заїхала до нашої Златовласки за силіконовими формами(аж мені вже руки сверблять щось спекти) але нічого, потерплю до приїзду чоловіка. А потім шоппінгКупила малому куртку осінню, суперський спортивний костюм і собі вязане плаття, фасон ммм. Зробили уроки, діти вже в ліжечках, а я собі зварила мамалиги з пармезаном(крім мене її ніхто не їсть), топчу, читаю посиденьки і чекаю поки спечеться хліб(це все під анегдотичний муркіт моєї Дуськи) Повишивати, чи що?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

У мене нині хіба одна врочистість- нам нині повідомили, що нашому оркестру надал статус академічний. Що то дає нам я не можу сказати , бо поки що ніц.:D Ну але хоч переспектива є.... Тепер ми принаймні хоч по званню на рівні філармонічного оркестру

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Назбиралось у мене трошки новин - тому ділюсь з вами))
Так от: переїхала я жити на ту квартиру, на якій я жила попередні 3 роки. УРА!! Все сталось досить випадково, подзвонила на Надії я до своєї господині, щоб привітати з днем Ангела. Заговорились ми і вийшло, що вона якраз закінчила ремонт і каже, щоб я верталась до неї. Я ні хвилини не думала, замовила таксі (правда ледве все це спакувала з тієї квартири, на якій я прожила місяць)) і сьогодні вже сиджу у своїй улюбленій квартирі Ще й виявилось, що у моїй кімнаті є Wi-Fi - все як я хотіла
І не згадую я того, що могла вона мені сказати ще вліті, щоб знайшла собі квартиру лише на час ремонту, може подумала, що я не хочу... Вийшло тоді якесь непорозуміння... Але бачите, все що стається - йде до кращого! Я так тоді переживала, шукала квартиру і на цій квартирі мені було не дуже добре, але слава Богу все наладилось...
Ще посиділи трохи з подружкою, покавували)), поговорили, припленталась я додому і вже наука ніяк в голову не лізе, вже напевне зранку...
Лише одна проза - напевне коханий на вихідні не зможе приїхати до дому... Тішу себе тим, що це ще не точно відомо...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

а я знайшла. Курточку подарувала хіспанська тітка чоловіка ще на хрестини, тоді була велика, потім я подумала, що вона вже мала, а витягнула- приміряла, а вона в самий раз. тішусь
Казала сьогодні Домчику, що якщо буде в нього сестричка то я їй дам пораду, коли буде обирати чоловіка щоб носив одяг розміру М ну в крайньому випадку L, бо якщо буде такий великий як наш татко то тєжко. Ото прасувала сьогодні гооору сорочок і думала, що треба мужа на дієту бо той XL дуже довго прасувати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Але насміялась:D
Мій новоспечений муж теж має розмір ХL.
Благо, хоч у сорочках рідко ходить