Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Нєєє, з ноутом приходять тепер ще на оглядини квартири

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

вчора спонтанно вибрались в лісок, що за південним, купили ковбаски, наклали вогню, малий знайшов собі в компанію 7-ми річного хлопчика і ганяли вони з м"ячем/літаючою тарілкою,позагаряли на галявині, поїли,в хаті вже відповідно обід пропустили, а ввечері прийшла моя дружка/подружка з 2,5річною доцею, з якою ми не бачились більше 2х років, то посиділи так файнозгадали як разом жили, ох час летить і не спиниш

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Як файно коли є час почитати форум - ніби з друзями зустрілась (з моїм учнем часу на шось більше не хватає). Вчора перший раз була на іподромі (ходили всім сімейством). Там було свято. Бачила скачки як відбуваються, робили навіть ставки (так, на вар"ята ),нічого не вгадали (хоча як сказати - "наші" коні весь час прибігали другими ) і довольні пошурували додомцю (я навіть встигла загоріти трошки ). Багато молоді ходить на скачки, навіть і не сподівалась що таааак багато "любителей" коней.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Чудесний вчора був день! Подаруночки, привітання (дякую дівчаткам за вітаннячка), вихідний і просто теплий, сонячний деньТак, мені вже 25... Незнаю чи тішитись, чи плакати.. Памятаю, як мені виповнювалось тільки 14 років, а то вже 25. Розказувала мама, що народилася рано, зі сходом сонця ( так романтично)
Отримавши купку подаруночків, привітань та смачнючий обідик від чоловіка, ми пішли гуляти Львовом. Купили собі виноград і так їли його по дорозі замість сємочокДуже гарний, і незабутній день був Сьогодні проза - понеділок, роботка і скучаю без коханого.. Зате завтра ще одна врочистість - нашому шлюбу буде три рочки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Вчора був чудовий день,багато де була і багато втигла.
Зранку поїхала до церкви,дуже швидко зібралась,то ще по ранковому місті покаталась,такий кайф отримала,погода супер була...потім піццу гамати пішли,і нарешті я попала на книжковий форум,накупляла кодексів,юридичної літератури і для себе пару книжечок.
Після,поїхали в гості,і в парк культури,зустрілись з друзями - пішли в кафе і вирішили йти на фільм(про фільм в відповідній темі) погуляли містом і ще на стейки пішли в 9 годині!!! але смачні були
зідзвонилась з батьками,чи заїхати за ними,бо вони десь гуляли,ті сказала заїхати,ну що ж їхали весело бо ще їхніх друзів підвозили,то думала додому поїдемо,так ні-пішли ще в гості...ще там насиділись.

А нині так лінь вставати було,ще й на 1 пару треба було.але подзвонили і сказали,що на 3 годину прийти
то поки маю час, поїдмо на машину дивитись,бо поки мій братик в штатах,ми йому сюрприз-подарунок зробити хочемо

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В мене був вчора "день зубної болі"
Але хотілося поділитися вчорашньою іншою подією, яка розчарувала( Я написала в тему "Молимося разом" і витерла... Бо коли ділишся, то ще раз все те переживаєш і стає тяжко). Отже набрашись духу пишу... Вчора хоч і болів той зуб мудрості, але я гайнула вранці по шмат свіжого сальця для чоловіка. Я теж його любитель поснідати ним
От побігла на базар. І бачу в натовпі людей ...мій батько йде, але в іншу сторону і далі йде. А я зраділа - думаю запрошу, бо він і внуків то не бачив толком. І я побігла , мабуть, наївна душа. Догнала. Привіталась. Каже в справах тут. А я кажу заходь - ми тут в центрі прямо живем. Недалечко ж. Я, мабуть, смішна, просила його зайти, бігла за ним. Він сказав, що справ багато, а яких не уточнив. Та й певна, що особливих справ не було. Сказав, що коли ЙОМУ треба він нас знайде. Я кажу, що я ж прошу зайди. А він каже я Вас знайду, коли треба. Я сказала, що можна потім не знайти уже. Він нічого не сказав. Я ніяково посміхнулась і попрощалась швиденько.
Мені стало гірко, що я виросла без батька і діти мої будуть без діда рідного. Що він пів життя прожив, а не зрозумів нічого - що треба цінувати і кого ... Що я дзвонила йому, роблячи перші кроки до нього, приходила в гості. А він ні. А він робить мені послугу, що знайде мене коли треба. Я стукаю до його свідомості - нічого. Я говорила з ним розказувала, що ненавиділа і пробачила...Пусто - за життя він нічого не зрозумів. І як можна не хотіти бачити рідну кровинку - дітей, внуків. Він каже в мене нема дарунків - я кажу, що ні мені, ні внукам вони не потрібні, а потрібно щоб приходив спілкувався. Не дарунки головне. Що я теж колись хотіла щоб він приходив на день народження - мені не треба дарунків. Просто щоб прийшов батько.. Нічого він не зрозумів. Мені здавалося, що прогрес є. Все не так(
Я вчора боялася, що обізлюся знову. Як колись. І прощення моє, яке далось так тяжко кане в ненависть. Все добре. Але стукати до його серця залізного уже ні сил, ні бажання нема(.
Рада, що вчора заспокоїлась і... не обізлилась)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Наш татко захворів, то вчора ходила на дитяче день народження сама з дітками. Гарно відсвяткували і побавились, але руки затерпли тримати майже 6-ти кілограмову Нікуську декілька годин. Тут врочистість і скінчилась - сьогодні діти прокинулись з кашлем і соплями. До Настіних застуд я вже звикла, а от що робити з Нікусіком...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Вчора дуже файно провела деньочок.
З"їздили з подружкою в КК, нагулялись по повній програмі. Накупували всіляких класних дівчачих дрібничок. Потім поїхали до подруги додому. Там їли тортик і запивали лікером, а потім ще і шампусіком . Але того гуляння нам було замало і ми ще до вечора померзли на лавочці під її будинком , згадували наші всякі вечорниці, побачення з хлопцями. Ех, гарно посиділи. А пізно ввечері дивилися ми з Коханим фільм і пили глінтвейн.
Сьогодні - проза. Працюю, а на вулиці така класна погода.
Може вимкнути телефон і побігти гуляти??

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

ох, ці вихідні... такі класні, але такі швидкі
в п'ятницю після роботи поїхали з коханим у Тернопіль до його батьків!
цілу суботу провели у гідропарку!!!!! каталися на велосипедах, на качелях, на машинках, на катамрані, їли морозиво і пили коктейлі!
підвечір дружньою родиною поїхали у ресторан на вечерю - так смачно було, але ж це все розтягнулося десь аж до 10 вечора, мабуть, кілограмчиків кілька прибавилось
вранці в неділю поїхали у Зарваницю - там душа відпочиває... побули на прощі, послухали концерт та пройшли Хресну Дорогу.
післяобіду поїхали велосипедами на Співоче поле (ще каталися, ще морозиво!!!, Веселими гірками завершили відпочинкову програму)
а ввечері - Львів вже нас чекав додому.......
сьогодні - робота, будні, понеділок...
але думки мої ще про чудові вихідні!!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А в мене якісь шалені дні. В четвер з одногрупницями-співробітницями посиділи файненько, в суботу їздила в Гребенів на зустріч однокласників. Так насміялися, за ніч спали може 2 години. А зранку ще полізли на якусь вершину, але трохи не долізли, бо мусили вертатися. В 6 приїхала додому, в душ і в 7 вже були на забаві, святкували ДН знайомого. Зараз голова гуде але нічо, намагаюся працювати Теж шкода що така погода суперова, а я тут...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Я так бачу, що то якийсь вірусяка. Оленка захворіла, і то так раптово. Вчора ледь сопельки були, а сьогодні вже тяжкий кашель, ще й відчуваю на вечір температура буде
А вчора був дуже гарний день, були на празнику. Так гарно відпочили, а я заробила купу компліментів
А сьогодні проза.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Нині був важкий день

підйом - 04.45, з 7 - на роботі; система глюкнула, то мали купу дзвінків від розлючених заявників, голова болить...

З сестрою зустрілася - в нас удома було храмове свято вчора, як виявилось, а я про це забула...:shy:
Тепер пообідала і повечеряла

два в одному

, побалакала з подругою , з сусідкою, та й іду спатки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

я сьогодні "нічого весь день не робила", просиділа в хаті - поміняла і попрала постіль, випрала штори і фіранки, зварила борщу і корчилась решту дня від болю на честь приходу КД - суцільна проза

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Домчик заснув, муж поїхав по суші, буде в нас романтичний вечір. во

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

я б теж не відмовилась...хоч чимось би настрій підняла....А то така зла і недобра....НЕ можу з роботою оприділитись.А ще хочу шоб чоловік поїхав на тиждень на рибалку і забув вдома телефон.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Як то кльово виспатись з мужжжом! Зранку вирішили, що чоловік після форуму заслужив відпочинок і проспали до 10, потім зайнялись справами: я на кухні щось робила, а чоловік звіти складав. А потім він поїхав таки на роботу звітувати за форум,а я мала б працювати над дисером. І так підходила до тої книжки з математичного моделювання, і так, але не далась вона мені нині в руки. Ех...Прийшла мам з роботи і сказала, що хоче трошки шампанського. Дивно, бо і яні вона його не любить...але відкоркували і так гарно по келишку випили. Смачне таке виявилось, бо певно ще весільне. Ввечері нарешті трохи повирішувала аспірантські справи і зараз мужа чекаю, бо вони в Домі Легенд з видавництвом святкують.
А ще є врочистість - завфрендилися з двома чудовими форумлянками в соцмережі і в скайпі. Таки форум кльова штука!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А я сьогодні трошки проспала, але головне із запланованого встигла тепер попиваю кавусю і перекладаю, а коли вже зовсім замучать мене ті індійські пристрасті (вже до 4-го чи 5-го індійського фільму за місяць субтитри тлумачу :8: ), то навідуюся на ДП Джиммі джиммі ача ача :dance2::dance2::dance2:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

так то ж класно, що маєш з чого вибирати)))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Та,от власне шо немаю...не можу зрозуміти в якій сфері хочу працювати..мене то дуже грузить. освіта одна,а я кохаюсь зовсім в іншому...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

от власне в мене те саме зараз, треба вже виходити на роботу після декрету в серйозну державну установу, а я мрію квіти вирощувати в промислових маштабах, а всі мої рідні і друзі підсміхаються з того