Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? На жаль, наші лікарі замість підтримати вагітну, часом можуть просто вбити морально лише одним словом. До того ж, часто помиляються. Мені теж генетик сказала: зробіть в нас УЗД, а там подивимося, чи залишати дитину.. Але я завжди знала, що не зроблю аборт, навіть якщо дитина буде хворою, чи якщо ціною життя дитини буде моє власне. Якщо станеться викидень чи дитина народиться, а потім проживе, скільки їй дано, це одне, а свідомо робити аборт.. Знаю багатьох жінок, які робили аборти (з різних міркувань, в т.ч. за мед. показами), і не знаю жодної, яка б про це не шкодувала, і яку б це не мучило все життя. Не кожен зможе все життя прожити з важкохворою дитиною. Багатьох таких дітей згодом чекають інтернати і притулки. Це справді жахливо. Але чи не краще дати дитині шанс народитися навіть хворою, ніж просто вбити? Все-таки хворі люди є для того, щоб навчити нас бути справді людьми.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? а якщо хвороба розвинулася під час вагітності? А якщо вагітність все-таки настала, незважаючи на застережні заходи? Тут, думаю, доречно "Ніколи не говорити"ніколи". у першому наведеному мною випадку жінці відмовили навіть найвідоміші столичні світила. Тобто навіть 1 шансу їй не дав жоден лікар. у моєї коліжанки доня так прожила один день. Ви були поруч із своєю знайомою усі довгі місяці вагітності "з вироком"? Бачили її моральний стан в очікуванні таких пологів, з надією у краще? А потім були поруч після пологів?....
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? По-перше, завжди є надія на ЧУДО Господнє! Я би так сліпо лікарям не довіряла. Хай би там хоч які світила науки не були... А, по-друге, народила би цю дитинку хоча би для того, щоб в ті перші години, хоч вони, можливо, і останні, охрестити її! Я би собі не пробачила того, що не дала дитині шанс... Після аборту мама і так не буде без нервового зриву і в адекватному стані, особливо, якщо ця дитинка була бажана...
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Воно то все так, але треба подумати про душу дитинки, краще народити, охрестити, а тоді вже поховати. Ну і про свою душу також, це величезний гріх - дітовбивство. Якщо Бог не захоче щоб ця дитинка народилася, то він сам зробить так, а якщо інакше? Хоче не дай Боже такого нікому, це нереально важко напевне.....
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Цікаво, що церква каже про такі випадки? Бо дуже двояка ситуація, з одного боку- аборт це вбивство, а з іншого- якщо залишити плід, то він вб"є маму і це означає свідоме самогубство.. Те ж саме, коли іноді наважуються на вагітність і пологи жінки з важкими вадами серця...Не вгадаєш.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Колись читала коментар священика щодо подібних ситуацій. Церква підтримує тих жінок, які усвідомлюючи увесь ризик, готові йти до кінця, не роблячи аборту. Але з розумінням ставиться до жінок, які обирають власне життя (заради старших дітей і т.д.). А як інакше можна ставитися жінок, наприклад, після позаматкової? Вони що, теж вбивці? До речі, якби 30 років тому всім масово робили УЗД, то я мала б шанси не народитися взагалі. Від народження маю незрощення 2-х дужок хребта. Маму в пологовому намовляли відмовитися від мене, бо "не буде ходити, говорити і т.д). Моє щастя, що вона у свої 18 мала відвагу не послухати наших "світил". Живу повноцінним життям, і абсолютно щаслива. Проблем з хребтом ніколи не відчувала. Тільки мішки з цементом на будові не тягаю
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Ні, це зовсім інше. В даному випадку, 100% що помре і жінка і дитина. Тому, то вже можна розцінювати, як свідомий суїцид з боку жінки. Бо труби просто не пристосовані до виношування дитини.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Таки ваша правда. Шкода, що не можу знайти і перечитати той коментар. От, мабуть, вся інформація в голові і змішалася Але точно пам"ятаю фразу: "Не можна ототожнювати кожну "чистку" з абортом". Може, хтось має точнішу інформацію?
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? згадала, колись по Діскавері показали передачу про жінку, що виносила трійню, де третє маля було позаматковим (їй пощастило, що труба розірвалась з мінімальною крововтратою). на 7-у місяці їй зробили кесарський розтин, не даючи шансів вижити тій третій дитині, а жінка мала в 10-ро більше шансів зірвати джек-пот в національній лотереї, ніж успішно перенести операцію. на щастя, всі живі-здорові
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Знайшла! Не підлягає під категорію аборту кожна „чистка” матки після природного викидня чи завмерлої вагітності; а також не є абортом випадок, коли рятується життя і здоров’я жінки у випадку позаматкової вагітності. Таки я в своєму попередньому дописі перемудрувала!
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Я знаю, що вона думала в першу чергу про дитину, а вже потім про себе. І не пожаліла про своє рішення дати дитинці народитись.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Я була поруч із жінкою, у якої, після нормальної нібито вагітності, нормального перебігу пологів дитинка прожила лише 2 дні і померла (гідроцефалія). Це надзвичайно важко - ховати власну дитину, незалежно від того, готуєшся ти до такої перспективи чи ні. А що тоді мають казати батьки 6-річних, 15-річних, 25-річних дітей, які помирають від хвороб чи нещасних випадків? Ростиш дитину, бажаєш їй всього найкращого, тішишся нею щодня, і раптом... Може, взагалі не народжувати, бо раптом... Треба приймати те, що дає нам життя, а не обирати найпростіші варіанти. ---------- Додано в 08:21 ---------- Попередній допис був написаний в 08:19 ---------- Якщо термін вагітності невеликий (тобто дитина просто не виживе самостійно) і є критична ситуація, загроза життю жінки (а дотягнути вагітність до більшого терміну нереально), то логічним є рішення рятувати жінку. Хоча не виключаю, що є жінки, здатні на самопожертву, які довіряють старших діток, наприклад, чоловікові і героїчно віддають Богові душу разом з дитиною. Це вже не порятунок дитини, і не вибір між життям жінки і дитини. Реальний суїцид.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Я колись вже писала в цій темі, але тоді не було багато, що сказати. Яня на час попереднього допису лише агукала у ліжечку, а лікарі продовжували страхати мене. Отже. На четвертому місяці вагітності мені сказали, що слід, ба навіть необхідно, робити переривання вагітності по стану мого здоров*я, аналізів, недорозвинутості плоду на своїх 20 тижнів. Я шось собі мало уявила як то перервати вагітність і мені розповіли екзекуції процесу. Послала без підбору слів. Вирішила народжувати. Не я життя давала і не мені вирішувати, що з ним робити. Більшість знає, що було дальше, але все було набагато цікавіше. Коли тільки мене кесарнули то медики порадили не рятувати дитину бо вона і так буде неповносправною, недорозвинутою, не.... не... і ще сотня не...."Викине гроші а толку не буде" (цитата) Дяка Богу, мамі хватило розуму прийняти правильне рішення. Сказала рятувати поки я не вийду з наркозу і не прийму рішення. Врятували. Гурмою грошей, молитвами, благаннями, але жива. Дальше лікарі страхають... ходити не знаємо чи буде, одна нога довша інша коротша, на світло реагує але вроджений астигматизм, у мозку під час кисневого голодування відбулися незворотні процеси.... То був жах. Почасти грубою малоцензурною лексикою доводилося затикати писки "медикам". Дістали. Я прийняла позицію "ви си балакайте,а я собі знаю". Результат. Яночці 2,8, балакає, знає віршики, ходить і бігає (ноги одинакові), має проблеми з зором, але то лікується, має ваду серця, але також таку, що підлягає лікуванню.. Прийшла я з малою до лікарки яка так наполягала на аборті, та аж розплакалася і вибаченням її не було меж. Постійно дякую Богу, що дав мені сили і мудрості то все пережити. Хто стоїть чи стоятиме колись перед таким вибором, старайтесь якомога менше ходити до тих калікарів, менше їх слухати і не брати собі до голови тих глупств, що вони так люблять говорити. Знайте своє, вірте у краще, просіть у Бозі і все буде добре.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? моя подружка (з вродженною вадою серця, з тяжким захворюванням нирок) виносила і народила троє дітей, (останнього вродила у 33 роки), і щоразу лікарі її страхали, примушували робити аборт і т.д. Але вона не повелась жодного разу. і все нормально - і діти, і вона. останній випадок, у Норвегії, у моєї подруги під час другої вагітності на п"ятому місяці лікарі (троє різних) не змогли почути биття серця у плоду, хтіли зразу на аборт відправити. Вона у шоковому стані тиждень вдома провела, ніяк не вірила, що таке можливе, потім знову пішла до лікаря - і тут вони наполягали на аборті, а потім вона змусила їх ще раз її оглянути на узд (знайшли сердцебиття). Мартюші уже кілька місяців, все гуд.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Перечитала більшість дописів і просто в шоці. Я собі можу тільки уявити скільки то ще є жінок, які перервали вагітність через наших "висококваліфікованих" медиків. Чим більше читаю, тим більше мені не хочеться йти до тих горе лікарів. Якщо дасть Бог і в нас все вийде, я завагітнію, то тепер навіть не знаю на якому терміні я піду до лікаря і чи взагалі піду. Ще й знаючи лікарів з нашої лікарні, то взагалі нема ніякого бажання туди йти.
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Та ні, на облік все ж бажано стати, обстеження та аналізи (в розумних межах) і консультація адекватного лікаря ще нікому не зашкодила. Вагітність - це не той стан, коли можна сказати "якось воно буде" і почекати 9 місяців. Просто, все те, що вам можуть наговорити і понаписувати, варто сприймати без паніки. Є сумніви - перевірити паралельно в кількох спеціалістів. І 100 раз подумати, перш ніж приймати важливі рішення
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Прочитала страшну статтю про те, як лікарі спеціально роблять аборти, щоб отримати абортивний матеріал. Це, правда, в Росії... http://www.noabort.net/node/31 Але все одно - довіряти лікарям на 100% не можна...
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? Страшно це навіть просто прочитати... Я сама була в ситуації, коли мала на руках скерування на переривання вагітності при терміні 22т., тому що АФП був не в тих межах... Не погодилась, робила аналіз три рази в різних клініках, але результати були подібні... Пережила амніоцентез, який спростував підозри... Моя дочка народилася здоровою!!! Зараз навіть страшно, а якщо б тоді довірилась лікарям відразу, не перевіряючи... Зараз я не хочу навіть згадувати той час, і в "пузаті теми" стараюсь не заходити...
Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити? а є і інші ситуації, коли жінка жертвує собою щоб дитинка жила один знайомий священник розповідав (напишу від першої особи):
