Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Мені здається, трохи жорстоко чекати на таке. А якщо та жінка буде вважати, що дитина теж заслуговує? Далі який крок? То поговоріть з нею. Багато говоріть, а не так-сяк. По-перше, ЖОДНА людина на таке не заслуговує, по друге, якщо в неї то вже засіло в голові таке, то просто питайте конкретно. А то заслуговує в неї може дорівнювати "не так дихає", "не так сіла" і тому подібне. От цьго, ІМХО, робити не потрібно, навпаки, показуйте ВЕСЬ свій жах. А то виходить, мало того, о жінка сама вважає свє життя нормальним, так ще і оточення та близьки люди не реагують... Це дуже добре. Це справді величезна підтримка! І е, само собою все не налагодиться, а якщо вже все так "запущено", то далі буде тільки гірше.... Сподіваюсь, вона це вчасно зрозуміє.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... в цій темі перший раз, але також маю історію:Сестри кум ніби нормальна людина. Знаємось з ним ще з шкільних років. Довго не міг знайти собі пару, але якось одружився. Пройшли вже роки, всі знають що в них неземне кохання, 2 дітей, хазяйство, все тіп -топ. На свята сестра пішла до них в гості, прийшла в шоці. Жінка його сидить заплакана і з фінгалом, розказує: прийшов п"яний і приставав до неї (жінки), вона йому говорить що не може бо в неї критичні дні, йому пофіг він робить своє. Вийшло так що він згвалтував свою власну жінкуПісля всього... вона пішла купатись, і там він її почав бити: як ти можеш, ти що меме бридишся, а ти мене не поважаєш і т.д. Пізніше щей дітям дісталось, нібито вони у всьому винні. І виявляється, що це не перший раз.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Чому терпить, якщо не перший раз? Неземний мазохізм чи стандартне "заради дітей"?
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... що люди скажуть, а куда я піду, та він зміниться, він нас любить і стандартне
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Чесно, як таке чує то зло бере, куда підуть, шо люди скажуть, він ноги витирає об неї, а там любов, ну то хай терпить, єдине дітей в таких ситуаціях шкода, а жінки ті шо терплять, то певно такий вид-жертви, інакше не можу зрозуміти того, та я б на початку хліб з водою жерла, на вокзалі спала, чим терпіти побої оті.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Сто відсотків! мене теж бере зло, коли довго і методично скаржаться на свого чоловіка, який дає рукам волю, а потім стоп"ятсот стандартних причин, чому вона це терпить. Майже кожну ситуацію можна змінити. Але, як то кажуть, що хто хоче - шукає засоби. А хто не хоче - причини.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... дівчатка, не осуджуйте тих жінок, не можна бути впевненим у чомусь, якщо сам в такій ситуації не був. дай Боже тим жінкам сили волі і сміливості зробити вирішальний крок.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Я вважаю, що переважно такі жінки терплять, бо хочуть і мають силу то все терпіти. Хто не має сили- збирається і йде. Терпіти заради дітей, то глупство, бо вони як тільки випаде така нагода самі ж чим швидше повтікають від такого батька. В інше місто, в сусідню хату, та будь-куди. В кращому разі маму з собою заберуть, а в гіршому - все залишиться як є, тільки без вигаданого блага для дітей. Буває й таке, що жінка сама каже - куди я його самого лишу, стільки років разом. Та не разом то, а гірше ніж меблі в хаті, бо меблі трощити зазвичай шкода, бо дорогі. А жінку бити, то без проблем - заживе.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... В моєї родички ще цікавіша ситуація - вони живуть в її квартирі, де він все трощить і її б"є паралельно. А не вижене його бо "він нам все одно спокою не дасть, та й дитину ніхто не буде любити так, як рідний тато". О!!! Я спочатку жаліла її, а тепер побачила, що їй просто подобається така роль. Вона спочатку провокує сварку, потім він її б"є, а потім вона ходить по родичах і всі її жаліють. Я дала собі спокій - то її життя, якби хотіла щось змінити - будь-ласка, допоможу, а так плакатися мені не треба. Може жорстоко, але то моя думка.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Нічого жорстокого, так воно і є , насправді. Терплять тому, що миряться потім. Це емоційна залежність, така жінка не зможе вжитись з тихим і мирним мужчиною. Дуже тяжко вибратись з такого зачарованого кола. Ну й на вокзалі сама ще перекантуєшся, на хлібі і воді, а дитиною/двома? А з ним- сьогодні побились, за два дні помиряться, жінка знову відчує себе важливою персоною, бо матиме до чоловіка зверхність, відчуття, що вона таки краща за нього. Така собі самореалізація, я супер- тому що я терпляча,красуня, гарна господиня і смиренно несу свій хрест. Бути доброю і терплячою- це теж самореалізація. Я вже перестала щось радити своїм декільком подужкам. Не має змісту. І їхні плачі не вислуховую, і не виказала б підтримки на один день. Або назавжди йдеш від нього, або не йдеш взагалі і не травмуєш іншим людям психіку дзвінками і прибіганнями серед ночі. Для таких жінок можна дати декілька порад суто технічних і практичних, як уникнути нападів агресії від чоловіка, як навчитись жити , щоб це було максимально безпечно для жінки і дітей.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Я їх не осуджую, просто не розумію зовсім-зовсім, а бере зло коли жаліються, ниють а нічого не роблять шоб змінити ситуацію. Я надивилась на то достатньо, мені тепер їх не шкода, одну мала коліжанку терпіла 4 роки, поки не викинув з 2 поверху, тоді надумалась на розлучення, зараз живе, просто живе, іншу довів до критичного стану, думали не виживе, а все боялась Нащо питається доводити себе до такого стану, бачила її років 2 тому, людину не впізнати, змінилась до не можливості, з зачуханої, стала краса неземна, а от наслідки залишились, боїться досі з мужчинами шось серйозне мати, настільки її то болить ше.Добре шо вони опам"ятались.Ой, дівчата в кожного своє, але я ніколи не розуміла і не зрозумію, як можна підняти на жінку руку, тим більше на маму твоїх дітей... ---------- Додано в 09:28 ---------- Попередній допис був написаний в 09:25 ---------- Для такого є соц.служби, вони дають прихисток, допомагають таким жінкам і діткам.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Вони може й допомагають, але ... На попередніх сторінках описано декілька випадків із жінками, скажіть, яка з них потягнула б дітей і себе в соц.службу? Ніяка, ніхто б туди не пішов. Я була б рада, якби пішли. Але жінка, яка придумує собі відмазки типу" для дітей", "що люди скажуть" і тд, не піде в соціальну службу за захистом. І на скільки часу така служба дасть прихисток? А далі що?
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Найбільше дратує у таких ситуаціях аргумент "заради дітей". Він передбачає, що діти в майбутньому повинні це оцінити і бути вдячними, що мама заради них йшла на такі жертви. Шкода, що не питала попередньо, чи вони їх потребують. Найогидніше, коли дорослі втягують в свої ігри дітей. Знаю одну жінку старшого віку, яка колись свого сина 17-річного брала зі собою, йдучи відкривати очі чоловіку, що його дружина підгулює з її чоловіком. Хлопець в такому віці ще дитина, твердості відмовити ще не мав, пішов, але це не додало йому поваги до матері. Як на мене, це огидно. Бачу, що в таких сімях діти, трохи підрісши, стараються подалі триматися від батьків, обох, і мати часто нарікає в таких випадках, що вона заради них ..., а вони такі невдячні. Повторю ще раз, це не заради дітей, бо діти в такому випадку нічого не виграють, це маніпуляції дітьми, щоб виправдати власну нерішучість, страх залишитися самій, і це огидно.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Та, правда, описані жінки в попередніх дописах дійсно до того не спромоглися. Точно не скажу на скільки часу той прихисток, знайома була там рік часу разом з дитинкою, знаю шо вони піклуються там, дають роботу, а шо далі...то вже від жінок залежить.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Скільки себе пам’ятаю, тато бив маму і мене з сестрою. Мама якось написала на нього заяву в міліцію, але тато попросив пробачення, сказав, що більше так не буде, - і того ж дня, коли мама забрала заяву, ще й отримала за те, що її написала… Вона нам із сестрою теж таке говорила: Але згідна, що Щоразу, … Ми з сестрою пробували мамі пояснити, що нам такого «щастя" не треба тато і нас не жалів, ми теж «отримували» «за компанію» - правда. і я, і сестра, вже коли вступили в університет, якщо й їхали додому, то тільки тому, що мама плакала, що ми типу її саму з тираном залишаємо, а на пропозицію подати нарешті заяву на розлучення чули: «А куди я піду?» її мама живе за 5 тисяч км, а тут родичів немає; але блін, вже якось я сама домовилась з її подругою, що мама у неї поживе, поки якось влаштується, але мама далі «ни в какую»… Минулого року, коли я з подачі того гада опинилася в лікарні, вона вирішила від нього піти тим більше, через нього було багато боргів, а на мамину вчительську зарплату далеко не розженешся…. Подала заяву на розлучення мене моя тьотя розізлила: як тільки про то вчула, то відразу до нас із сестрою прибігла і почала читати проповіді на кшталт «то не у ваших інтересах, щоб мама з татом розлучалися» і т. п. Капець, вона бачила ті всі вистави, як він з нас знущався, жодного разу навіть пальцем не поворухнула, щоб його втихомирити і то теж було наших інтересах?!, але один бланк десь загубився і мама сказала : «та йой, най вже буде»… Я «випала»! Суддя, який ту справу розглядав, - тато моєї однокласниці, я подзвонила до неї, домовилася про зустріч із ним і сама написала ще раз заяву від маминого імені мама про це знала; зараз у Росії живе,, зібрала усі документи в ср.ці мала думку сусідів, родичів та решти оточуючих! і тепер нарешті вони розлучені. Мама має спокій, її ніхто не мучить, і ні мені, ні сестрі не треба того вислуховувати більше, бо додому їдемо на кілька годин раз чи два на рік. Я вже не знаю, який би то грім мав вдарити, аби мама сама ще раз заяву написала! Може, я й зробила егоїстично, бо реально від того втомилася, але мені вже якось однаково, бо хотіла одного - спокою...
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Попередній допис навіяв згадку: на моє запитання "Чому ви не розлучились, коли отримали по голові?" свекруха, яка на початку мого сімейного життя закидала мене скаргами на свого чоловіка, відповіла: "Та я вже збиралася, вже й заяву написала, а він взяв і всі меблі перевіз". Для пояснення: вони переїжджали в інше місце і, поки вона в батьків "зализувала рани", він перевіз всі меблі в іншу квартиру. Хто прочитає цю нісенітницю, напевно, не зрозуміє логіки. От я теж не розумію, але для неї це стало аргументом, щоб забрати заяву. P.S Вони в результаті все-таки розлучились, але тоді, коли вона вже використала його, наскільки могла, і більше взяти нічого з нього не можна було, а перспективи її подальшого життя заповідалися непогані. Ну і звичайно, квартиру зуміла зберегти за собою. Тобто, перше приготувала собі надійний бункер. Але далеко не кожна жінка так зуміє все обставити.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... я би напевно теж написала. Стільки років за вас вирішували, от і ви один раз за маму вирішили. Невже мама хоче повернутись?
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Ні, не хоче... Але тоді їй не вистачало впевненості, що правильно робить, не знала, що з того вийде. Той гад, на моє щире здивування, нині чогось поперся у Москву там мама зараз живе, працювати довго все одно не буде кому треба той алкоголік, але мамі кровці досить вип"є...
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Моя знайома коли родила першу дитину вже почала діставати від свого чоловіка як і по голові так і удушающі прийоми також були присутні.....Під час христин другої дитини в неї на шиї були синяки....тобто зразу після родів другої дитини почав бити знову та ще і випивати добряче.......вона бідна жалілася як її то все задовбало, який він жорстокий і так далі.......ну після народження третьої дитини її жаліти мені вже не хочеться.......і слухати про її погане життя теж....після першої дитини можна було зрозуміти все хто він і що він.ну................але....................................
