Для майбутніх мам (3)

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

ооо, мама... недавно моя мама, яку я вважала досить адекватною жінкою, видала, що "пуповина дитини кріпиться до пупка матері, от напевно твоя дитина смикає за пуповину і тобі болить". Ну то треба таке вигадати, нє???

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

в мене і перший раз хлюпнуло трошки, зовсім
але разом з корком
а зараз і корка ше нема

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

хахаха, я от кажу: ну, десь на Водохреще чи трохи пізніше. Нєфіг їм знати, що 38 тижнів припадає на 27 грудня, а то ж задовбуть...

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

а лікарка, яка каже, шо пуповину треба зразу перерізати, бо кров назад в матку витече???
ЛІКАРКА в пологовому

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

в такі моменти хочеться взяти кувалду і вчинити акт вандалізму над телефоном, нє?

---------- Додано в 19:38 ---------- Попередній допис був написаний в 19:37 ----------

йопсіль... а ще кажуть, що вдома народжують неадекватні. А в неадекватних народжує хто?

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

до мене вже з такими питаннями почали на 37 тижні дзвонити, скоро напевне в пологовий ранше часу відправлять

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

Натореллі, ви ЯК?

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

Я теж зараз всім кажу, що навесні, хоча мені доведеться народжувати саме в лютневі морози.

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

шось якось зовсім шитно, перепрошую
сили ніц нема
свекруха і муж питають - тобі зле? а я на ходу засинаю
тре лягти і поспати
чи шо?
від вас, марусю, то приємне питання

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

Ідіть відпочивайте. Я онтут про вас думаю щодня. Легких пологів і щоб вас поменше їли.

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

мене переслідують по телефону, по нету - всюди, хоч бери ізолюйся

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

дякую, марусинко))) вашими вустами)
все буде..

ше цуть-цуть оль) ше капінку

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

Я не знаю,що зі мною....настрійй такий пригнічений,вже пару днів по вечорах ридаю у подушку, давно я себе на стільки самотньо не почувала, так хлчеться підтримки, але чоловік думає, що все що мені потрібно,це завести мене в поліклініку, чи ще кудись....на дитину навіть уваги не звертає,його благати треба,щоб руку на пуз поклав. Єдина близька людина.... От і зараз вже з годину сиджу і реву,не можу заспокоїтись.

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

42 тижні ще вважається в термін, а коли пішло 42 +, тоді кажуть переношеність.
Але то настільки відносно... Є випадки, коли 44 і 46 тижнів носили.

А чоловік зараз на роботі? Чого ви самі?
Зазвичай, того хто плаче, обнімають і заспокоюють.
Не плачте, ви виснажуєте самі себе.
В пол-ку відправляє, бо переживає, напевно.
Запевніть його, що все добре і нема чого в пол-ку йти.

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

Ні,в нього сьогодні вихідний,тому він хоче відпочити і попити пива....Бо змучився,бо на вихідних перевіряє стан ремонту в квартирі..А ми зараз в його мами,від чого по стінах хочеться лізти,навіть на кухню виходити нема бажання з своєї кімнати, бо кожна дія контролюється і розумієш, що тут чужа. А він не розуміє чого мені не вистарчає... А в поліклініку завести типу зранку аналізи здати в ЖК і місія виконана. Якась дивна в нього любов до дитини... Цікаво,а далі коли дитина народиться в нього далі таке ставлення буде? Дитинка ж все розуміє, навіть у пузі
Дякую за підтримку,розумію,що всі ці негаразди це повна фігня і все буде добре, тому що скоро я себе ну вже тоооочно самотньо не буду почувати!Як не буде кому мене обняти, то буде маленький клубочок я обнімлю! )

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

Ви не дивуйтеся. Чоловік не відчуває те, що ви. В нього під серцем ніхто не росте, не штовхається, не ікає... Ви самі раніше могли це уявити, дивлячись на вагітних жінок? В чоловіків інше сприйняття. Вони сприймають те, що є в наявності.є Уявити те, чого нема, їм важко. Сходіть разом на УЗД. Можливо, фотографії і серцебиття дитинки його розчулять. Але в будь-якому разі, це не означає, що чоловік дитинку не любить чи не буде любити. Іноді чоловіки сприймають діток лише, коли вони підростуть. Мій чоловік належить до такого ж типажу, що і ваш.
Мене так "накрили" гормони за день до пологів (по тій же причині), що я пішла "прогулятися", точніше поплакати в 2 год ночі. На другий день чоловік обцілував мене і пузік. Виявляється, що він після першої вагітності (були страшні проблеми, спричинені ударом) просто боявся навіть лишній раз до мене дотулитися. А наступного вечора з'явилася наша доця. І я потім шкодувала, що заставила її хвилюватися і що "гуляля" вночі, а не набиралася сили перед пологами.
P.S. Обидвох наших діток чоловік просто обожнює. І ваш також буде любити.

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

ДЯКУЮ!)))
Я сама намагаюсь себе заспокоїти, бо розумію, що нема чого на нього злитись. Це мене криє від того, що не працюю, від того, що купа вільного часу і я не знаю, що з ним робити і задовбав побут...І розумію, що йому не солодко: з двох сторін чути пиляння.... Напевно це знову якийсь дурнуватий наплив гормонів

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

olangel, не хвилюйтесь, все буде добре. Купіть собі книжку по догляду за малючком, якісь журнальчики, почитайте корисну інформацію, скоро вона знадобиться, а часу не буде. Прогляньте інфу про пологои і т.д. Тримайтеся!

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

Я так і роблю!!!!Сьогодні цілий день сиджу читаю книжку за порадою Наторелли , але це чомусь сприйняли як протест з мого боку...але то дурня,все минеться))

 

Відповідь: Для майбутніх мам (3)

наторелла взлиться і зажене тебе з собою на базар шоб ти була при дєлє
повір, пару кругів на краківському - і ти не захочеш взивати до мірозданья, шоб воно тобі дало якусь справу
читай, відпочивай, гуляти йди
чоловіки різні. мій такий самий, як твій.

ше в першу вагітність, то я шовечора нила - ну погладь живіт, ну скажу животу привіт і т.д.
а тепер, вже трохи знаючи свого мужа, навіть не заікаюсь
він не бачить ше дитини, для нього то не так, як для мене
коли я маю купу справ, ганяю, він навіть не сприймає мене як вагітну_котрій_потрібна_додаткова_увага
зате, коли мені було якийсь вечір зле, то швидко сашу нейтралізував і гуляли до ночі. погодував, поклав спати, шоразу питав чим помогти
от коли саша народився - навіть тоді не міг *дойти* шо то його дитина
а вже з перших агу і посмішок почав якось реагувати
нашим чоловікам не додали того з дитинства, деяким
їх вчили бути *музчінамі*, не проявляти емоцій
то ми зараз з тобою розхлебуєм
і тому я зараз сашку заціловую, *затіскую*, стараюсь шоб він вмів проявляти свої почуття, не соромився їх
він сам прибігає до живота, каже ПІВЄТ, цілує
може якраз навчить тата
в принципі раз так було. прийшов, поклав руку, слухає як дитина рухається. а тато зайшов в кімнату і прямує в іншу. саша йому - стоп, дай юку. казьи батіку пієт