Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Ні, ми просто говоримо з вами про різні речі.)) Ви не правильно мене зрозуміли і надалі зрозуміти не хочете. Справа ваша. Я всього навсього наводила приклад, що сімейні витрати не завжди можуть бути обдуманими і зразковими і бувають ще й Є ж і такі, хоча я ніколи в житті так витрачати гроші не стану, але знаю багато жінок, чи чоловіків, які можуть собі це дозволити.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? для мене піти СОБІ купити тренажер- це аж ніяк не сімейна витрата, ні відповідальна, ні безвідповідальна. це є задоволення особисто свого бажання, капризу чи потреби. така покупка може стати сімейною витратою, якщо тим тренажером буде користуватись вся сім'я. а витратити останні гроші суто на себе, це таки безвідповідальність. так що, гадаю, jalla просто навела незовсім вдалий приклад
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Чому слово "просити" викликає тут такий резонанс?! Не зрозумійте мене неправильно, але що тут такого, якщо наприклад, дружина,яка не працює каже своєму чоловікові "дай мені гроші на нову білизну"?! Може не у всіх вони на купці лежать)).Чи ви будете ходити без трусів, але гроші не проситимете jalla?)) Інша річ, якщо чоловік каже "не дам". Тут вже річ в комусь з подружжя...або чоловік скупий, або жінка транжира...Ситуації в житті бувають справді різні..., тому я б так ревно не кричала " Нізащо не попрошу"," не розумію, які це ситуації мають бути"... В житті всяке буває...не зарікайтеся...
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? А в нас з мужем все якісь новації в плані бюджету - я про ті всі версії писала далеко на попередніх сторінках - у нас як влада в країні, так і фінанси міняються - ми пробували багато варіантів і варіацій - від повністю спільного - коли 2 зарплати складаються на купку, до кардинально протилежного - кожен тратить сам на себе..І до проміжних ланок - я в декреті, чоловік повністю утримує, або левова частка доходів мужа, а моя так - на дрібнички. Зараз в нас знову нова ера - гроші плюс-мінусу спільні на спільні портеби, але кожен має СВОЮ велику мету і "копить" на неї гроші (бо в нас дуже різні бажання і кожен хоче здійснити своє якомога швидше). Я спокійнісінько йду до мужа і кажу - дай гроші, бо мені тре на якусь мою захцянку. бо тратити гроші з своєї з/п я не хочу (ну бо я ж відкладаю на свою мрію ). Чоловік то все сприймає як бавлення моє чергове - бо все-таки (і це дуже правильна позиція), чоловік має утримувати сім"ю. Я не транжира, і чоловік в мене не скупий, але деколи він як впреться, то , з того й почались всі наші варіації бюджетів і т.д. П.С. раніше я навіть вела болкнот, де старанно записувала, що і ск. на що тратиться, вела його років з 3, а потім надоїло...Бо як в чоловіка, так і в мене бувають отакі якісь дивні вибрики, коли гроші траться у великих сумах на явні дурниці..Але..скільки там того життя...Якщо та дурниця принесе задоволення, то нехай. Врешті-решт ми працюєм для задоволення різних потреб, навіть дурних.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? То скоріш якийсь приклад зрозумілий тільки мені одній. Не знаю чого, але ладно, проїхали той тренажер. Я вважаю, що не важливо працює дружина, чи не працює, а в сім"ї гроші мають бути спільні. А якщо вони спільні, то просити нікому в нікого нічого не приходиться, бо шо моє, те твоє. Я за всіх не розписуюсь, а пишу конткретно за свою сім"ю. Мдяя, репліка заслоговує того, щоб з не посміятися.)) Ще раз, я не буду просити гроші у власного чоловіка, бо гроші у нас спільні. Невже так важко це зрозуміти!
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? В нас спільно-особистий бюджет З/п чоловіка +моя (коли працвала) складались до купки і їшли на суто сімейні витрати, іжу, оплату послуг. При цьому кожен мав свої невелички кошти чи заощадження ( так, з тої ж з/п, премія) на свої особисті потреби та захцянки. Як на мене, то ідеальний варіант. Бо ж не буду я брати на подарунок чоловікові з сімейних коштів? Або він мені. То вже не подарунок. Або в кращі "докризові" часи чоловік дуже вдивув дивувати мене квітами мало не щодня -це романтично, несподівано, і не має до спільного бюджету ніякого відношення. А головне, звичайно, щоб кожна сім'я знайшла ту "бюджетну політику", яка б подобалась обом
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? А ми беремо. А подарунком вже є тим, щоб купити саме те, що про що кохана людина мріє. Ну наприклад, був у мого чоловіка день народження і він ну дуууже хотів одну книжку (трохи дорогувату, тому і ніяк не міг наважитись її купити). Я погодилась, що якщо він її дійсно хоче, щоб він її купив. Але він в мене економний і ну ніяк не купував її. Мені це дуже було на руку. Напередодні його дня народження я пішла і купила йому цю книжку. Треба було бачити скільки щастя було в очах мого чоловіка коли він отримав у подарунок те, про що він мріяв. Адже і спільні сімейні кошти є на те, що втілювати у життя мрії коханої людини.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Тому що, якщо жінка не працює, чоловік має сам дбати , щоб в неї були гроші на свої потреби. Щоб не вона просила в нього гроші, а він сам давав чи питав: "Мила, як в тебе з грішми, чи тобі щось підкинути?"
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? В нас ніхто грошей не просить. Та й якось дивно чоловікові просити свої ж зароблені гроші. Не він же ж на шиї сидить, а жінка. Якби заробляла лише я (а в нас був такий період, коли чоловік лікувався), то я нізащо б не просила. В нас спільні гроші чоловікова зарплата + дитячі. Кожен бере як йому треба. Лише коли береться більша сума, наприклад я хочу новий одяг, чи чоловік хоче купити щось в автомобіль, то ми радимся, чи варто саме зараз зробити цю покупку і повідомляємо що купили/не купили. А щодо купівлі подарунків, то ми намагаємся не залучати до цього сімейний бюджет. І я і чоловік намагаємся десь відкласти чи зекономити. Тоді подарунок є справжнім сюрпризом
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? Як на мене, дивне формулювання. Невже ви вважаєте, що якщо дружина не працює, то значить "сидить на шиї"? Тим більше, коли підставою є догляд за маленькою дитиною? Не розумію такої позиції
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? можливо дійсно неправильне формулювання. Малось на увазі. Що дивно просити власні зароблені гроші. Тут має бути рівність, як на мене. Ніхто не просить. Є довіра і розуміння тих чи інших витрат та їх необхідності.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? а що тут дивного? Мій,наприклад, не падає на коліна і слізно не просить, а просто каже дай мені таку суму, або бере сам, але каже, що взяв таку суму грошей. Я рахую це цілком нормальним. от це дійсно не нормально, коли жінка, яка знаходиться в декреті так вважає. Хоча я думаю, ти не то мала на увазі, просто висловилась невдало коли я завагтніла перший раз, я працювала. Але мені довелось звільнитись, то я дуже переживала, як буде. І якось розказала чоловіку про свої страхи, про "сидіння на шиї", то він на сварив мене і сказав щоб більше я цю тему не піднімала
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? я думаю, тут власне не декрет мався на увазі, і саме "сидіння на шиї"... маю багато прикладів, коли жінка на роботі й дня не була, зато дуже "мудро" має "спільні гроші" і дуже вміє "правильно" ними розпоряджатись в магазинах з одягом/косметикою та ін.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? та довіра є. Просто що стосується нас, то ми хочем знати, на що тратяться гроші, для їх контролю. Ми не настільки багаті. щоб брати з"купки" і не підраховувати скільки там залишилось ---------- Додано в 12:13 ---------- Попередній допис був написаний в 12:12 ---------- Якщо чоловіку таке підходить, то чому ні?
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? так дійсно невдало висловилась, сорі(( Я ніколи не переживала на рахунок Бо повторюсь, був період, що єдиний дохід в дома був від моєї роботи. А на рахунок просити гроші. То все таки думаю все від пари залежить. Комусь нормально всі гроші віддати жінці і просити, а комусь це не припустимо. І навпаки жінка повинна просити, а чоловік вирішує дати чи не дати. Насправді таких чоловіків багато. І віддати гроші, а потім ще й їх просити є для них принизливо. В моєму оточення є кілька таких пар. все дуже індивідуально.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? може я просто привикла, що кожна жінка повинна працювати, заробляти гроші. в мене батьки так, чоловікові так само. і з дитинства я знаю, що працювати треба. я ще з дуже малим сімейним досвідом. буває, заробляю більше від чоловіка і мені так добре. я люблю, коли в мене завжди є гроші. а може приклади знайомих маю не найкращі. от згадала собі щойно дівчинку - їй було 20, як вийшла заміж, має дитину. на роботу не ходить, хоч дитина вже у 2 класі. ну, те, що з нею більше нема про що говорити, як про косметику, відомі бренди та солярій - то нехай. але ж вона від "бєздєлія" і "самозакоханості" завела собі коханця.. каже, чоловік її захцянки останнім часом не завжди підтримує, а "жити ж якось треба"... тому ІМХО на роботу ходити треба. навіть, якщо з/п невисока, зате своя.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? От в нас так само. Єдине, що намагаємся не "просити". Обговорюєм, берем і повідомляєм взяли/не взяли, витратили/не витратили.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? скорше всього. Бо в мене є знайома, мама двох діток. Працює, але зарплата в неї не висока. Чоловік забезпечує тільки дітей, побут - порівно. Їй залишаються копійки, і одного разу їй не вистачило грошей до зарплати на проїзд, то вона позичила в чоловіка 10 грн. і з зарплати йому віддавала. Для мене це дико
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? не повинна, коли це влаштовує обох, а головне чоловіка. Якщо йому підходить, він може забезпечити всі примхи, то прошу дуже. Щодо мене, то працювати я б хотіла. І власні зароблені гроші тут також грають роль. Не те, щоб мене хтось обмежує, просто що моє, те моє, хоча б для власного задоволення. До декрету працювала і після нього буду працювати.
Відповідь: гроші: спільні чи особисті? якщо чесно, то я не дуже зрозуміла цю фразу. тобто його заробіток - для сім"ї, а ваш - для власного задоволення? не хочу вас образити, але цікаво було б все ж таки зрозуміти про що вам розходиться в нас в сім"ї всі зароблені гроші - спільні. був час, коли чоловік мало заробляв і ми жили за мою зарплату, але мені і в думку не прийшло б вимагати в нього пояснень чи змушувати просити гроші в мене. якщо треба - кожен з нас знає, де купка лежить. звичайно говоримо скільки беремо грошей і що хочемо придбати, але радше інформативно, щоб могти хоч приблизно розрахувати бюджет і щоб грошей вистачило. але ні в якому разі не звітуємо один перед одним.
