Чужі думки для наших роздумів...

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Мудрець вислухав мою розповідь про життя. Піднявся із звичного місця і ненадовго відійшов. Коли я підняв свої очі, то побачив у його руках книгу. За якусь мить книга вже була перед моїми очима. Руки мудреця розгорнули її – вона була порожня, сторінки – чисті...



«Пиши» – прорізало тишу. Я не розумів, що саме. «Пиши про своє життя» – вперто наполягав мудрець. Ще трохи подумавши, я поступово почав виконувати прохання. На чистий аркуш лягли слова про моє життя. Якось було незвично, але слово тягнуло інше слово і так творились речення. Ці речення не завжди тримались зв'язку, але, що ж, таким є моє життя. І ось, ще кілька слів і сторінка закінчувалась. Я підвів очі на знак того, що завершив.

На мій подив мудрець сказав, що є ще місце між рядками і там я можу записати свої мрії і бажання, які не здійснилися. Я виконав і це.

Але він не зупинився, бо простягнув олівець коричневого кольору та попросив написати декілька думок про самого себе, які я почув від інших. Так як місця не було, мені було дозволено писати поверх всього написано. Колір олівця вирізняв написані слова.

На мій ще більший подив червоним олівцем, я мав записати всі образи, які залишились у мене. А оранжевим та по діагоналі я мусів писати всі невдалі справи. Вже не пригадую, що означали інші кольори, пригадую одне: я мусів зупинитися, бо місця на колишньому білому аркуші дійсно не було.

Я вдивлявся, щоб знайти десь місце, але його не було ні для інших кольорів, ні для інших речень.

«Чому зупинився?» – очі мудреця дивились у мої очі. Я зніяковів, бо відповідь ми знали обоє.

Треба було перегорнути сторінку...

Наше життя – це книга. Чи ти її пишеш, чи читаєш, але ти завжди маєш перегортати її сторінки. Якщо хочеш, щоб було продовження – сторінка має бути перегорнутою.

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Профессор в университете задал своим студентам такой вопрос. "Все, что существует, создано Богом?" Один студент смело ответил: "Да, создано Богом".
"Бог создал все?" спросил профессор. "Да, сэр," - ответил студент.
Профессор спросил, "Если Бог создал все, значит Бог создал зло, раз оно существует. И согласно тому принципу, что наши дела определяют нас самих, значит Бог есть зло." Студент притих, услышав такой ответ.
Профессор был очень доволен собой. Он похвалился студентам, что он еще раз доказал , что вера в Бога это миф.
Еще один студент поднял руку и сказал "Могу я задать вам вопрос, профессор?". "Конечно," ответил профессор. Студент поднялся и спросил "Профессор, холод существует?"
"Что за вопрос? Конечно, существует. Тебе никогда не было холодно?" Студенты засмеялись над вопросом молодого человека.
Молодой человек ответил, "На самом деле, сэр, холода не существует. В соответствии с законами физики, то, что мы считаем холодом в действительности является отсутствием тепла. Человек или предмет можно изучить на предмет того, имеет ли он или передает энергию. Абсолютный ноль ( -460 градусов по Фарегейту) есть полное отсутствие тепла. Вся материя становится инертной и неспособной реагировать при этой температуре. Холода не существует. Мы создали это слово для описания того, что мы чувствуем при отсутствии тепла."
Студент продолжил. "Профессор, темнота существует?" Профессор ответил, "Конечно, существует."
Студент ответил, "Вы опять неправы, сэр. Темноты также не существует. Темнота в действительности есть отсутствие света. Мы можем изучить свет, но не темноту. Мы можем использовать призму Ньютона чтобы разложить белый свет на множество цветов и изучить различные длины волн каждого цвета. Вы не можете измерить темноту. Простой луч света может ворваться в мир темноты и осветить его. Как вы можете узнать насколько темным является какое-либо пространство? Вы измеряете какое количество света представлено. Не так ли? Темнота это понятие, которое человек использует чтобы описать что проиходит при отсутствии света."
В конце концов, молодой человек спросил профессора, "Сэр, зло существует?" На этот раз неуверенно, профессор ответил, "Конечно, как я уже сказал. Мы видим его каждый день. Жестокость между людьми, множество преступлений и насилия по всему миру. Эти примеры являются не чем иным как проявлением зла."
На это студент ответил, "Зла не существует, сэр, или по крайней мере его не существует для него самого. Зло это просто отсутствие Бога. Оно похоже на темноту и холод - слово, созданное человеком чтобы описать отсутствие Бога. Бог не создавал зла. Зло это не вера или любовь, которые существуют как свет и тепло. Зло это результат отсутствия в сердце человека Божественной любви. Это вроде холода, который наступает, когда нет тепла, или вроде темноты, которая наступает, когда нет света."

Сатья Саи Баба - притчи и истории

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Одно из наихудших последствий спешки или, может быть, непосредственно стоящего за спешкой страха - это очевидная неспособность современного человека хотя бы ненадолго остаться наедине с самим собой. С пугливой старательностью люди избегают всякой возможности подумать о себе, как будто боятся, что размышление откроет им какой-то ужасный автопортрет, подобный описанному Оскаром Уайльдом в его классическом романе ужасов. Лихорадочную страсть к шуму, парадоксальную при обычной для современных людей неврастении, можно объяснить только тем, что им необходимо что-то заглушить.

Конрад Лоренц

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Impatience is nothing more than failing to recognize what is supposed to be happening right now.

*дуже вільний переклад* Нетерплячка це лише неспроможність зрозуміти що насправді має зараз відбуватись.

відео англійською, але може якраз ...
http://www.youtube.com/watch?v=JlRK1vqcuvg

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Щораз плачу, як бачу це відео. Які ж ми люди всетаки байдужі одне до одного

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Мені також дуже сподобалось і торкнулося серця це відео!
Направду, незрівнянно приємніше носити окуляри під назвою "Любов", ніж окуляри під назвою "Егоїзм"!

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Таке прийшло на мейл. Цікаво і мудро:

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Якось так пішло в резонанс з темою про дітей:

http://krotov.info/library/16_p/et/ranovskaya.htm

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Ми маємо великі будинки, але менші сім’ї, кращі зручності, але менше часу. Маємо кращу освіту, але менше розуму, кращі знання, але гірше оцінюємо ситуацію, маємо більше експертів, але й більше проблем, кращу медицину, але гірше здоров’я.

Ми п’ємо занадто багато, куримо дуже багато, витрачаємо занадто безвідповідально, сміємося занадто мало, їздимо дуже швидко, гніваємося надто легко, спати лягаємо занадто пізно, прокидаємося занадто втомленими, читаємо занадто мало, занадто багато дивимося телебачення і молимося вкрай рідко.

Збільшили свої вимоги, але скоротили цінності.

Говоримо забагато, любимо занадто рідко - і ненавидимо надто часто. Знаємо, як вижити, але не знаємо, як жити.

Ми дісталися до Місяця і повернулися, але насилу переходимо вулицю, і ледве змушуємо себе познайомитися з новим сусідом. Підкорюємо космічні простори, але не духовні. Робимо великі, але не кращі справи. Очищуємо повітря, але забруднюємо душу.

Ми підпорядкували собі атом, але не свої забобони. Пишемо більше, але дізнаємося менше. Плануємо більше, але добиваємося меншого. Навчилися поспішати, але не чекати. Створюємо нові комп’ютери, які зберігають більше інформації, ніж раніше, але спілкуємося все менше.

Це час швидкого харчування та поганого травлення, великих людей і дрібних душ, швидкого прибутку і важких взаємин.

Час зростання сімейних доходів і зростання числа розлучень, красивих будинків і зруйнованих домашніх вогнищ.

Час коротких відстаней, одноразових підгузків, одноразової моралі, зв’язків на одну ніч; зайвої ваги і таблеток, які роблять все: збуджують нас, заспокоюють нас, вбивають наc. Час заповнених вітрин і порожніх складів.

Час, коли технології дозволяють цьому листу потрапити до вас, в той же час дозволяють вам поділитися ним або просто натиснути "Delete".

Запам’ятайте, приділяйте більше часу тим, кого любите, тому що вони з вами - не назавжди. Запам’ятайте і гаряче притисніть близьку людину до себе, тому що це - єдиний ваш скарб. Запам’ятайте і говоріть "люблю тебе" своїм коханим, але спочатку - дійсно це відчуйте.

Поцілунок і обійми можуть виправити будь-яку неприємність, коли йдуть від серця. Запам’ятайте і тримайтеся за руки, і цінуйте моменти, коли ви разом, тому що колись цієї людини не буде поруч з вами. Знайдіть час для любові, знайдіть час для спілкування і знайдіть час для можливості поділитися всім, що маєте сказати. Тому що життя вимірюється не числом вдихів-видихів, а моментами, коли захоплює дух!

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Далай-Ламу однажды спросили, что больше всего его изумляет.
Он ответил:
- Человек. Вначале он жертвует своим здоровьем для того, чтобы заработать деньги. Потом он тратит деньги на восстановление здоровья. При этом он настолько беспокоится о своем будущем, что никогда не наслаждается настоящим. В результате он не живет ни в настоящем, ни в будущем. Он живет так, как будто никогда не умрет, а умирая сожалеет о том, что не жил.

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

..Колись, дуже давно, на Землі був острів, на якому мешкали усі духовні
цінності. Та одного разу вони зауважили, що острів почав опускатись під
воду. Усі цінності сіли на свої кораблі і поплили світ за очі.
Залишилась тільки Любов.
Вона чекала до останнього, але коли вже чекати було нічого, їй теж
закортіло податися геть. Тоді вона звернулась до Багатства і
попросилась до нього на корабель. Але Багатство відповіло:
– На моєму кораблі багато дорогоцінностей і золота, для тебе тут не вистачить місця.
Коли повз пропливав корабель Суму, вона попросилась до нього, але той відповів:
– Вибач, Любове, я такий сумний, мені треба завжди залишатися насамоті.
Тоді Любов побачила корабель Гордості і попросила про допомогу її, але та сказала, що Любов порушить гармонію на її кораблі.
Поруч пропливала Радість, але вона така була перейнята веселощами, що навіть не почула, як її кликала Любов.
Тоді Любов впала у відчай. Але раптом вона почула голос десь позаду:
– Ходімо, Любове, я заберу тебе з собою.
Любов озирнулася і побачила старого. Він довіз її до суші, і коли
старий поплив, Любов спохопилась, адже вона забула запитати його ім'я.
Тоді вона звернулась до Знання:
– Скажи, Знання, хто врятував мене? Хто був цей старий?
Знання подивилось на Любов:
– Це був Час.
– Час? – перепитала Любов. – Але чому він врятував мене?
Знання ще раз поглянуло на Любов, потім вдалеч, куда поплив старий:
– Тому що тільки Час відає якою важливою в житті є Любов

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.
(1 до Коринтян 13:1-8)

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Джерело: тут

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Ніхто не сміється над Богом у лікарні. Ніхто не сміється над Богом на війні. Ніхто не сміється над Богом голодуючи і замерзаючи, і в жахливій бідності... Але в компанії п'яних божевільних, коли всі впевнені, що Бог їх ненавидить, - ось це їм дуже смішно...

Ніхто не сміється над Богом, коли літак починає сильно трясти. Ніхто не сміється над Богом, коли в темному провулку шлях перепиняють двоє невідомих. Ніхто не сміється над Богом, коли на любов коханого не залишається надії. Зате сміються, коли нерозумні люди говорять жарти про Бога, Якого не знають...

Старі слова "Сміється Той, хто сміється останнім" мають сенс. Ніхто не буде сміятися над Богом в день Суду, коли останнє, що вони побачать, - Його скорботні очі.

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.
А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?
Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
(Від Матвія 5:43-48)

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

"О нас думают плохо лишь те, кто хуже нас, а те, кто лучше нас, им просто не до нас... "
Омар Хайям
"Работать надо не 12 часов, а головой..."
Стив Джобс
"Только о двух вещах мы будем жалеть на смертном одре - что мало любили и мало путешествовали..."
Марк Твен
"У вас есть паруса, а вы вцепились в якорь…"
Конфуций
"Я в одежду вообще не верю, так зачем я буду за неё платить?"
Энди Уорхолл

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Якщо хочеш наслідувати Ісуса , вчися щодня з вірою приймати його прощення, і викривати хитрощі старої людини в собі.
Патріарх Ілля .
Поясніть мені цю думку.

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...

Счастье есть удовольствие без раскаяния.

Л.Н. Толстой

 

Відповідь: Чужі думки для наших роздумів...