Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

На мене напала блаженна лінь - а ще годину тому азартно бігала і прибирала Зараз знову, мабуть, прибиратиму, а потім до стоматолога, а потім урок...а потім буду додивлятися Хауса

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

в нас теж все поки спокійно...свіжих ран не маєм, шишок нових не набили, правда старі ще сяють на пів лиця...зранку поїздили по закупах, трошки щось підварила, вклала дітьо спати, вже не дочекаюсь понеділка...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Малого вночі болів животик, то я не спала, трохи носила. Нині як побита. А на роботі ще треба працювати посилено. Зате вже майже вихідні!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

а я зробила подвиг для себе, посадила малого в його велосипед і поїхали шукати майданчики, "надихнувшись" темою про собак, я як тільки на горизонті бачила безпризорних чотирьохлапих повертала в іншу сторону, як результат-забрела не знаю куди. (але я взагалі туго десь орієнтуюсь) Ромчик в мене не любітЄль довго сидіти, тому 30 хв в напрямку додому я його несла в одній руці, а той велосипед вела іншою:8: терпіти не можу гуляти. А ще з чоловіком малий нормально гуляє, а зі мною на руках, блін
сиджу і їм морозиво, руки ноги гудуть
запишусь на манікюр, може то ще підстригтись?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

підозрюю то ви шукали не так майданчики як собак )

не нагадуйте.. те саме було з першою доцькою... і зараз поки з хати вийдемо.. цілий процес..

не треба, зима йде, тепліше буде )
шось я починаю рахувати дні до школи... і мене то дуже напрягає.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

та ні, в нас тут їх (собак) на кожному кроці уххх
коли переселилась, то мене сусідня шавка хапнула за ногу, від тоді пішки ходила дуууже рідко і то не сама, хоч я ніколи не боялась собак, ніколи не рахуючи останні 2 роки, вагітність і дитина щось мене переляканою зробили чи що...

тепліше буде якщо наростити, а мої три волосинки чи матимуть довжину 30 см чи 25 (образно) погоди не зроблять

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А ми вже як тиждень приїхали з Карпат, а я ніяк неможу відійти від того "релаксу", треба кожний день щось прати, їсти варити, прибирати, а я не хочу:ninja: ( це напевно якісь гормони), я б тільки з малим возилася і всьо. Добре хоть що кумушка приїхала вчора з похресницею ночувати, то і старшого позабавляла, і їсти наварила нам, не кума ,а просто золото

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

як же я нині стомилась на роботі
взагалі-то у нас в колективі прийнято працювати розмірено, розслаблено, як в анекдоті "а що як війна, а я втомлений"; і оце тільки мною (ні, ну реально таке враження) носить як електровіником (ще чула варіант "бігає як обісраний кіт")
ну нічого, ще 5 робочих деньків і - ".. сонце гріє в лице, радує це, полюбляю тебе, відпустка"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А я шось ніц не хочу!!! Таке враження, що в мене останнім часом сіла батарейка. Чогось і малий вночі будиться кожної години і чоловік храпить на всю хату і я зранку знов з "квадратною" головою і все по кругу, одне і теж. Різноманіття якогось хочеться, врочистості так сказать. Поки одна проза...:o

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Я ні з того ні з сього захворіла, сиджу тут в шоці...вдень було все гуд, бігала як електровіник, а тепер нежить, сльози котяться, мене всю трусить, ломить... То напевно організм не хоче їхати до свекрухи завтра

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В мене сьогодні ліниво-носильнийнаруках день. До обіду відправила чоловіка вигулювати Настюху. Думала, покайфую-поваляюсь, поки малявка спить.. Та де там. Носила на руках, бо постійно доцька плакала/їла/пукала/какала/плакала... Після обіду запланувала провітритись, але приймали гостей. Тепер, кажись, усі сплять, а я замість валятись на диванчику, за компом спину гну

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

По останнім декільком дням-тижням можу зробити висновок, що я емоційно нестабільна...це якщо мягко виразитись. Мені треба в відпустку іто терміново...іто не факт що допоможе...може я перетворююсь в стару пилющо-істеричну каряжку? Сльози за лічені секунди переходять в сміх, а той в злість і так по колу...ще й є хороші провокатори, такі самі емоційно нестабільні...пора на Кульпар.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

В мене був шалений день!!!
Зранку бігала на закупи, бо вирішили з"здити на відпочинок ще на тиждень. А Ромчик нам прихворів. Отруївся бананом. Весь час на циці висить (Добре що є циця!!!)
Далі ходили на день народження. Недавно повернулись.
А ще купа робити. Збираємось в дорогу і сподіваємось, що Ромчик скоро одужає на свіжому повітрі. Беру з собою музику, вишивку і хороший настрій!!!.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Ого! Таке буває?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Ми вже вдруге так отруїлись. Певно банани літом геть нездалі(
(.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Нині день такий різний-різний. Спочатку я, яко чемна дружина, зібрала мужа на роботу, сніданок зробила

бо попередні два дні він чемно робив собі його сам

, попрасувала, коротше відправила, а сама не витримала і пішла ще на годинку досипати. Муж поїхав в Червоноград до неділі, і я щоб не сумувати ввечері вирішила піти нарешті напілатес із ще однією нашою чудовою форумляночкою. А не склалось, бо фітнес-клюб закрився на ремонт до кінця наступного тижня. Тому нажерті в Чорногорії жири, будуть спокійно відпочивати ще кілька днів Зате є і врочистість, не втрималась і купила собі в Арт-крамничці набір пензликів і дирокольчик, а ще зайшли по дорозі в магазинчик і здибала там собі сарафан. От сидю і тішусь. Ще одна відносна врочистість, сьогодні мужа нема, то переберусь спати свій старий диванчик, бо поки не привезли нам спальню, перебиваємось на розкладному і дуже не зручному дивані, вже спина болить від нього. Проза скучаааю за чоловіком

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

То ми файно попали. Не знаю, що та Флешка на себе наговорює, але вона дуууже приємна-весела і кльова , дякую за цукерки
ми щойно приволоклись додому, чоловік сервірує стіл їжею з Бянко Россо, зараз відкриємо плящинку файного вина і так почнуться наші вихідні.УРЯ! Як пише Христуся, буде в нас романтика батьки поїхали на село, ляпота

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Ввечері нарешті зробила для Таюсі спідничку з фатіну,приміряли,Софія бігом витягнула свою і ті дві балярини як давай танцювати по хаті! Таюська така смішна,карапуз малий,а так вправно витанцьовує,тішиться,ше їй якусь прикрасу на голову подавай,шоб у всій красі,і буси надіти,і туфельки. Так мене діти повеселили і зробили мені в будень свято і я щаслиииива,шо маю двох дівчаток! Думали Тая спати буде в тій спідничці,насилу вмовили зняти)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Вночі сама собі знайшла пригоду , довго не могла заснути, і вже крізь сон чую (ми спимо з відкрити вікнами) як щось падає , дивлюся через вікно, лежить мужчина а оскільки біля нас вся Городоцька перерита, купа каменюки і всякої всячини, думаю хоч би не забився. 2.00 год. ночі, будити чоловіка не хотіла, бо має проблеми з тиском, лежить в лікарні і теж погано засинав, а той лежить і навіть не рухається. В 2.00год. зателефонувала до міліції, і все пояснила, що мене здивувало вже в 2.09год. прибув міліцейський патруль, оглянули його ну і як я підозрювала, чоловік був геть п"яним, підперли його до огорожі, мені помахали, я у відповідь винувато їм (даремно поторбувала), на тому і розійшлися. В цій ситуації радує дві речі, мужчина живий і не ушкоджений, і те що наша міліція так добре і швидко зреагувала.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Мали вчора гарних гостей, сьогодні зранку я насилу продерла очі - муж вмовляв мене їхати з ним в село, але я тойво...не мала сил зовсім. Організм хотів ще спати...Сиджу і складаю план дій, куди то повештатись...