Відповідь: Ми і наші мами В тому мені напевне трохи повезло, бо моя мама в побуті дуже проста і в всякі такі дрібниці ніколи не влазить, хача тут є однин не маловажливий момент, ми живемо окремо. Проте в мами є один такий недолік, з яким дуже важко боротися- вона в мене страшенно обідчива і вспильчива. Інколи так важко сто разів просити пробачення не відомо за що. Але то таке... всі люди мають якісь недоліки. Що поробиш? А от свекруха і дня не може прожити не покерувавши і не вправивши нам мозги, але то вже зовсім інша історія і інша тема)))
Відповідь: Ми і наші мами моя теж проста, але все ж я не можу тримати хату в такому порядку, в якому тримає вона. Всеодно роблю все гірше. В мене і речі гірше попрані і кухня менш чиста і порохи гірше витираю. Єдине що вона признає це те як я готую і печу. Оце хвалить. Та до маминого борща всеодно не дотягтись)
Відповідь: Ми і наші мами а я й не намагаюсь..В мене мама - фанат чистоти, ми раз з мужем спеціально перед її приїздом робили генеральне прибирання, і все одно мама порохи знайшла . Купила мама собі буси, питає моєї думки, ну я й сказала, що вони мені не дуже , все, мама на мене образилась..Краще б я вже нічого не казала. Ну ае ті буси дійсно були такі сильно на любителя, і я просто сказала свою думку. Мама часто вважає, що в нас смаки в усьому мають співпадати, причому їй можна критикувати, а мені ні..ось таке то..
Відповідь: Ми і наші мами а ми з мамою посварились ...говоримо по два слова по телефону ... а мені так прикро і обідно, що найрідніша людина не розуміє...я завжди і у всьому повинна уступати сестрі бо я старша...а мені надоїло от і посварились...але все одно я її дуже-дуже люблю
Відповідь: Ми і наші мами Написано як про мого мамана. Те що я худа і ребра світяться чую кожен день (особливо вечером, коли не хочу їсти), то при тому, що маю фігуру таку як в неї (зверху худа, а от бедра-ноги не дуже). Про чистоту і прибирання вже просто не звертаю уваги, в мами щотижневе прибирання виглядає, як генеральне, а про генеральне взагалі мовчу. Але до того я вже звикла і завжди їй допомагаю, хоча більше звалюю на сестру. А коли вони їдуть десь відпочивати, то такі слова, як написала Христуся чую одними з перших "в хаті бардак, все валюється, їсти нема що", але то перших 5 хв. бурчання, а потім все добре. Ну і про вспильчивість взагалі окрема тема, мама представник вогняної стихії, тому вспиліть може за будь-що, але так-само швидко відходить. В тому плані ми з нею одинакові, краще випустити свої емоції назовні і відпустити, чим як наш батечко тримати в собі в певний момент взірватися, а потім ще й мовчати і довго все згадувати. Можу багато чого написати в цій темі, але це все фігня. Свого мамуліка я абажаю, в нас чудові відносини (хоча буває по різному) но в загальному все добре. Можливо менше звертайте увагу на всілякі придирки (я це називаю початкова стадія старческого маразму) і ваші відносини зміняться, або хоча б перестанете лишній раз псувати свою нервову систему.
Відповідь: Ми і наші мами В мене то саме. Тому я карще дістану за то шо я нічого не роблю, аніж шось зробила і то не так. При зрості 180 см 54 кг то для мами мало, а мені вистарчає. Так і роблю.
Відповідь: Ми і наші мами Я б не сказала, що в мене суттєво помінялися стосунки з мамою. Просто вана мені після народження дітей, стала якоюсь ріднішою, я її більш стала розуміти і дуже їй вдячна, що вона виховала вене хорошою людиною. Мама ніби не упрікає мене, що ящось не так роблю, повністю вже покладається на мій, хоч не великий, життєвий досвід, тай постійно зі мною консультується по всіх питаннях. А от в неї з моєю сестрою, навпаки напруженіші стосунки, може тому, що мама, постійно вважає, що мала робить все неправильно
Відповідь: Ми і наші мами У нас зараз на порядку денному важливе питання, через те емоції у всіх зашкалюють:cowboy:, кілька днів у нас все це виливалося у суцільні непорозуміння між мамою,(ми не сварилися/сперечалися, а просто на декілька годин переставали розмовляти)... у кожної з нас сильний характер, вміємо відстоювати свою думку переконливо але без криків/істерик, сьогодні дійшли до одного спільно-прийнятого рішення. Моя мама для мене близька людина, вдячна їй за те що поважає мою думку і страється мене почути/зрозуміти, якщо і висловлює свою думку протилежну від моєї, то не нав"язує, вона не з тих мам котрі важають що мудріші і більше знають попри свій вік, критика якщо і буває то один на один без лишніх вух.
Відповідь: Ми і наші мами в мене трохи помінялись , якось простіше почали говорити , менше скандалів , але бачу шо зміни не тільки в мені пішли а й і у мами )
Відповідь: Ми і наші мами В мене мама дуже делікатна людина і ще з мого підліткового віку поважала мою думку і вибір. І хоча погляди на життя у нас багато в чому відрізняються, але це в силу толерантності спільної не призводить до конфліктів, та й відстань між нами теж сприяє цьому. Дітей мама завжди забирає на літо, я приїжджаю теж тижнів на три-чотири, але поводжу себе як в гостях, аналогічно мама, коли приїжджає до мене, ніколи не лазить по шафах, не розказує, що мені варити, як складати і т.д. В кожного своя територія. Не знаю, чи зможу я так поводитися стосовно власних дітей, мені здається, що в мене більше бажання контролювати. Сподіваюся, що до моменту, коли діти виростуть, я вже стомлюся від контролю, і буду задоволена, що вони самі вирішують свої проблеми, ну і, звичайно, намагатимусь допомагати по можливості.
Відповідь: Ми і наші мами Не знаю, чи в ту тему пишу. Сьогодні мама передзвонила і сказала, що спілкувалася з родичами. То тітка їй сказала, що ми всі їй погано снилися. Одна немудра другій сказала дурницю, а мама моя мені то переповіла. Питання - навіщо??? Щоб усі ми переживали, трусилися? Що зміниться? Люблю свою маму, але от деколи людбить отаке щось утнути... Тим більше, знає, що я вагітна...
Відповідь: Ми і наші мами Моя мама теж екземпляр ще той))) Щоб не було ніяких непорозумінь напишу зразу, що свою мамусю я люблю незважаючи на всякі її недоліки, і вона в мене сама-сама краща) Так от, як я їй сказала, що ми будемо знімати квартиру і жити окремо, то вислухала таку лекцію, що то капець. І що ми не так гроші тратимо, що взагалі не знаємо як розпоряджатися грошима, ну я то все чемно вислухала і чемно виказала свою думку. Ну вона знає, що я вперта і мене переконати в чомусь, то собі дорожче))) Як приходить до нас ми зараз живемо в моєї бабусі, то все, капець. Все не так, нічо їй не подобається і як завжди все "скроплюється" на мені, бо ж на свою маму вона сваритися не буде. Вона як йде, то всі її речі, що тут є мусять бути по всій хаті, бо вона мусить передітися 758 разів, і при тому піти в тому, що і прийшла, ще мусить переміряти половину моїх речей, щоби щось собі взяти поносити і як наслідок, всі шафи відкриті, всі речі звалені на кріслі))) Ну і при цьому вона встигає читати мені моралі, що я часом щось не поставлю на своє місце, в мене тепер залізна відповідь, з якою не посперечаєшся: "Маю з кого брати приклад"))) Ну і ще стандартне: "Не сварися на чоловіка" і всяке таке в тому роді. Хоча свого часу вона старалася мене переконати, щоби я лишила його ще як ми зустрічалися, бо він був одружений і т.д. Але то не були якісь нав"язливі вмовляння, бо вона знає, що я все одно зроблю по своєму. Але от тепер як якась в нас сварка чи що, то все я винна, а він ні в якому разі)))
Відповідь: Ми і наші мами В моєї також. Мені здається що той перфекціонізм з ряду несамовпевненості. Тобто вони ціле життя старались довести що вони ОН ЯКІ! і прибирають, і те, і се... Одним словом, мені мою маму шкода, бо її мама їй не додала любові в свій час. Я все розумію, але не розумію чому вона знаючи як їй важко було від своєї мами мене постійно принижує. І чоловік у мене нікудишній, і робить що хоче, і взагалі... І я до нічого, і дітей не пильную і взагалі, я ніц не варта. І Бог подарував мені гарних дітей незаслужено, бо я сама остання. І безбожна також. І розумію її, і всеодно важко бути постійно приниженою.
Відповідь: Ми і наші мами Ой Марусю, чисто слова моєї мами, слово в слово і ще до того багато всього. Ото сьогодні не втрималася, наговорила їй гадості, ще й татові нажалілася. Тепер сиджу і так мені зле, а ще як подумаю, що зараз тато їй вискаже, то взагалі стає :shutup: ну словом ще гірше. То певно я таки така нездала, як вона каже.
Відповідь: Ми і наші мами Коли у мене такі думки, то я з сумом згадую мультик Tangled. Там та бідака Рапунзель як втікла з вежі мучила себе чи вона правильно зробила чи зле, і що такий її крок вб’є її маму. Для мене це був такий сумний і такий жахливо-правдивий момент фільму. ---------- Додано в 21:28 ---------- Попередній допис був написаний в 20:56 ---------- Знайша пісню дівчинки яку моя Юліана страшенно любить. Пісня саме про це - Хто сказав? Хто сказав що ти негарна, що ти не така, що ти не можеш? Може таки варто часами послухати що ті яйця хочуть сказати старим курам. http://www.youtube.com/watch?v=BzE1mX4Px0I&feature=relmfu
Відповідь: Ми і наші мами а я татові перестала жалітися. Він в мене - еталон толерантності, і його такі ситуації ставлять в дуже незручне положення. Бо і мені нічого не може сказати, бо розуміє, що я права, і мамі нічого не скаже, бо це скандал за замовчуванням - крім неї ніхто не знає, як виховувати, одягати і годувати моїх дітей
Відповідь: Ми і наші мами У мене те саме. Тато пробує ставати на сторону мами, але це виходить в два рази гірше.
Відповідь: Ми і наші мами Тяжко мені з моєю мамою. Дуже вже любить свою думку постійно нав'язувати, має бути все так, як вона сказала ну і таке інше. Найбільше не люблю докорів про те, як я одягаюсь ("вдягалась би як людина, вже би заміж вийшла за багатого/з квартирою/машиною і т.д."), не люблю постійних допитувань, коли повертаюсь від коханого "а де були, шо робили, а шо бачили" і при цьому скептичних поглядів і кивань голову ніби "шо ти мені лапшу на вуха вішаєш", та й взагалі багато нюансів неприємних є. Дуже нелюблю коли лазить по особистих речах - в шафі, на полицях, майже впевнена, шо заглядає і в сумку чи в рюкзак, коли мене немає ( а мабуть таки заглядає, а то чого б вчора і нині оті її злі підколи )... Найгірше шо не сядеш і не поговориш з нею, як з рідною людиною, не порадишся, не довіришся - бо в більшості випадків не зрозуміє, накричала б, наобзивала б, принизила б. Всі проблеми приходиться тримати або в собі, або в нечастих випадках говорити подружці. В літі були закиди, шо пора би мені на роботу ( ніби я того сама не розумію, ніби сиджу пеньком і нічо для того не роблю), так коли минулого тижня подзвонили на рахунок непоганої роботи, то вона мені вже іншої заспівала "шо ти будеш якоюсь секретуткою, як то так"... отак от. наболіло а так хочеться шоб все було добре добре.
Відповідь: Ми і наші мами Дуже вдячна своїй мамочці, що вчасно зрозуміла що таке терор любов'ю. Я не встигла задихнутись від її піклувань.
Відповідь: Ми і наші мами А я на вихідних влаштувала потоп, забула, мантелепа, що зранку напор води ненормальний, звикла, що ванну 15 хвилин набирати - а за той час вода вже до кухні натекла, на моє величезне щастя у сусідів хоч вода і лилася, але текло тільки в одній точці, та ще й жіночка добра трапилася - не розмазала мене по стінці, навіть від допомоги чи грошей відмовилася, дай їй, Боженьку, здоров"я, промовилася мамі, а та мене пошкодувала. Так незвично і так приємно...
