Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Позбутися б в першу чергу тих ролей і надмірного турбування про те, "що люди скажуть". Направду, дуже життя спрощує.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? як не хочете з ним йти, то йдіть сама, але не вигадуйте "зайнятий, хворий і т.д.", бо так точно не гарно. Тим більше подруга, адже це подруга?, і так зрозуміє. а як думаєте що "не пасує, бо одружені" - хіба одружені завжди всюди ходять разом?
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ніколи себе такою не вважала і не прагнула такою здаватися. В мене теж є багато "мінусів" , які я визнаю і намагаюсь виправлятись. Справа в тому, що я не хочу вдавати, що все добре,але і щоб люди не думали, що в нас негаразди і дехто тим тішився (повірте такі люди є). Якщо і розійтися, то без публічності, а тихо і цивілізовано. На весілля треба йти, подруга все-таки. До завтра маю сказати скільки нас буде: двоє чи я одна.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? молодець, повністю підтримую!!! Люди завжди говорять по інших, незалежно погана вона чи хороша. Не варто мучити себе, щоб люди про тебе добре сказали!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Я теж так думала, що погрожувати розлученням - то остання справа, шантаж і блеф - не моє, я люблю щирість і прямоту. ..але виявляється, до деяких чоловіків "доходить" тільки після того як поставити крапку, бо уява дуже слабка, або впевненість дуже сильна що "нікуди не дінеться бо любить і прощає". Треба було щоб минув рік, два - аж тоді (коли мені вже нічого не було потрібно, бо всі сили і бажання витратила до моменту прийняття рішення про розлучення) почалося визнання "деяких помилок". ..і чим білше років минає - тим більше того визнання і спроб "все повернути". Але це неможливо, бо все в мені вмерло. Тому тепер думаю.. а може жінкам не чекати поки все ось так відімре в душі і тілі, і поки ще чогось шкода - всерйоз пригрозити розлученням, якщо розмови не допомагають, навіть дати можливість уявити як це - поживши окремо, бо а раптом до чоловіка тільки тоді "дійде" що щось не так, що може втратити.. у стосунках приказка "краще пізно ніж ніколи" не завжди працює. Інколи стає занадто пізно. ІМХО. Я коли була в такій ситуації (правда, там було день народження моїх, а згодом коли одружилися - спільних друзів) не хотіла привертати увагу до себе і робити "трагедію" зі спільного походу в гості. Не за один же день видиме стало не тотожним невидимому у нашій парі... просто сіла за столом окремо, так ніби місця не вистачило, і не зображала того чого вже немає, була спокійно-нейтральна і вільна внутрішньо. А потім після розлучення важким моментом стали стосунки моїми друзями.. бо стали спільними, ми завжди зустрічалися парами, хрестили дітей, і я не знала як мені бути в такій ситуації, як їм повідомити.. пригадую, ми ішли вчорирьох - подруга з чоловіком, і ми (вже в процесі випробувального терміну, який призначила суддя після моєї заяви). І я сказала: "Окремо ми самі по собі хороші люди обоє, але разом нам важко, ми розлучаємося".. а чоловік подруги відповів: "насправді штамп - то формальність. якщо маєте бути разом - то будете і без нього". Я дуже вдячна була (і є) друзям за розуміння. І хоча, наприклад, їх батьки не дуже схвально поставилися до мого вчинку (бо я не хотіла всім розповідати те, чого вони не бачили, пояснювати чому я так вирішла і що у мене були підстави і "чорнити" когось при цьому, але я знала що інакше не можу - що б хто не думав), з часом все "устаканилося" без жодних негарних ситуацій. такий мій досвід, хотілося б щоб краще не знадобився нікому.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Однозначно треба піти на весілля - щоб розвієтися. І піти без нього. Можливо, навіть ніхто не буде питати про його відсутність. А якщо і буде хтось питати, то близьким людям можна сказати що посварилися, а не занадто близьким або тим, хто схильний до пліток, - сказати, що захворів.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Щось не зовсім розумію. Ви про кого більше думаєте? Про людей чи про себе? Яка вам різниця, що будуть думати люди? Навіть якщо ви розійдетеся тихо і цивілізовано, думаєте люди про це не дізнаються? Ви не ображайтеся, але ваші дописи вже потроху стають комічними.Мені особисто ця тема вже нагадує "мильний" серіал. Заходжу,а тут чергова порція дописів Венеціанки про те, що все погано, а толку ніякого.Цікаво чи прочитаємо ми колись:"Все, поставила крапку, з чоловіком розійшлася"??? Чесно кажучи, сумніваюся...Чому? Бо вам так добре. Бо ви боїтеся, що скажуть люди. А якщо ви боїтеся навіть того, що вони скажуть коли ви сама на весілля прийдете, уявляєте що ж вони скажуть, коли ви розлучитеся??? Вам, в першу чергу, треба докорінно змінити свій погляд на ці речі, почати мислити по-іншому і просто діяти. Звичайно, якщо ви цього хочете...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Дуже згідна, але, Венеціанко, ні в якому разі не допустіть, щоб чиясь думка збоку спонукала вас до дій, не важливо яких. Якщо ви переживаєте на рахунок своїх відносин, значить їх цінуєте, вам шкода за тим, що було. Будьте собою, визнайте свої бажання, змініть відношення до ситуації, вважаєте за потрібне- пливіть за течією. Тільки не жертвуйте собою за ради когось/чогось, робіть так, щоб вам було комфортно.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? і я вже це підмітила. Думала, що скоро остання серія, але... Венеціанко, мабуть у вашому чоловіку є щось і добре, бодай трішки, якщо ви не хочете ставити крапку у відносинах.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Може, просто людина на словах вже зважилася,а на ділі - ні. А тут має змогу виговоритися, можливо, і єдину. Деколи буває, що людина настільки заглиблюється в свою проблему, що буквально розчиняється в ній, вкотре повертається до вже обговорюваного і продуманого, починає це обдумувати ще раз - тобто вариться в казані своєї проблеми, і втрачає можливості для вирішення.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? як на мене: незважаючи, яким буде рішення - найбільше шкода втраченого часу.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Тут вже нічого не зробиш, бо, як то кажуть, якби знав, де впадеш... Головне - то прийняти рішення, оскільки не вважаю корисним розтягувати ситуацію до безкінечності. Якщо є твердий намір розійтися - то треба розходитися. Якщо немає ще впевненості - то писала Венеціанка, що має можливість поїхати на декілька днів відпочити. Можна справді поїхати, відпочити, не читати порад на ДП, узагалі не слухати і не хотіти ніяких порад - аби глянути на ситуацію ще раз, на холодну голову. Можливо, тоді теж вдасться прийняти якесь рішення.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Розлучення - це справа не одного дня. Я думаю, що їй краще звикнути поступово до того, що вона в майбутньому буде без цього чоловіка а швидше за все - буде з іншим, хорошим, працьовитим чоловіком, я в це вірю!. Все не так просто - треба до цього звикнути, тому що якщо все відбувається моментально - це може привести до моральних страждань. А так вона вже свикнется з цією думкою, то через місяць-два піде від нього безболісно.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? роздуми "що робити" і так приносять не мало моральної шкоди. А розлучення безболісно, певне, в одиниць проходить. Основне не падати духом! А налаштуватися на позитивне майбутнє, і не думати, що скажуть інші.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? думаю, поради сторонніх людей, які не курсі подробиць життя, лише плутають і заважають прийняттю правильного рішення. "інші" так чи інакше будуть щось казати. А коли набридне перемивати кісточки - знайдуть інший об"єкт.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Я стараюсь ще зберегти ці стосунки. Я люблю його таким, яким він був ще рік-два тому. А теперішнього не розумію. Я все ще надіюсь, що він одумається і виправиться. А може просто сама собі даю якусь надію, хапаюсь за стосунки, яких майже нема. І пишу це не для того, щоб мене жаліли чи привернути до себе увагу.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? йому для змін потрібен сильний поштовх, а ті "погрози" розлучення- нічого не дадуть. Він просто файно прилаштувався. Якщо хочете зберегти ці стосунки- ставте певні умови і йому і собі! попробуйте пожити окремо- мож він схаменеться, але не бійтеся його втратити, бо страх лише зашкодить!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? а може рік тому він не був тим ким є насправді, а зараз якраз він справжній. Це замкнутий круг.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? думаю, зараз чоловік має більше розуміти наскільки у вас серйозні проблеми і наскільки реально він може Вас втратити. Якщо немає певності, треба дати останній шанс вашим стосункам, спокійно, мудро, вдумливо сформулювати Ваші умови за яких Ви залишаєтеся і готові розуміти і підтримувати чоловіка, приймаючи його таким як він є - але умови, сформульовані із повагою до нього - такого як є зараз, без принижень і оцінок, вислухати умови і побажання чоловіка (у нього теж певно є умови чи побажаня, може з них буде зрозуміліше чому він змінився?..), домовитися про тайм-аут, можливо, пожити окремо, нехай це буде "китайським попередженням", ще одним шансом. Коли по закінченню відведеного часу нічого не зміниться - можливо, рішення буде легше прийняти?..
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Знаєте. що мені ті "останні шанси" нагадують? Як ми в дитинстві до п"яти рахували. "Одиииин, дваааа, триии, чотииири... чотири з четвертинкою... чотири з половииинкою..." Маєте рахувати до п"яти - рахуйте до п"яти. Не варто розмінюватися на четвертинки і половинки.
