Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Йому 28. А таке враження, що 8!!! Не подобається мені себе мучити. Просто як згадаю скільки всього витрачено (і грошей, і часу, і нервів) мого і моїх батьків, то щось мене зупиняє, хоч тепер думаю, гроші я зароблю, але із зіпсованою нервовою системою це буде важко, якщо я зараз не зупиню це все жахіття.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? та чим далі, тим більше нервів піде! 2 тижні живу без свого- як на світ народилася. і їсти майже не варю і спокійна! троха скучаю, але то просто звикнути треба! Не чекайте, бо то нічого не дасть. Можливо, як виставите за двері, щось зрозуміє, а так- згаяний час!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? ну якби ви написали, що ще якісь почуття є, то варто чекати. А терпіти бо потрачені гроші то вже зовсім немудро, вибачте за відвертість...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? тут я нічого не розумію, абсолютно. Ви працюєте, маєте де жити, дітей немає, почуттів до чоловіка ніби теж. (або є але не ті що треба). Напевно легше вам було як би він вас залишив. До чого тут гроші, чи нерви які вже витрачені? ви хочете щоб ще більше такого було. Вам треба самій з собою розібратися, або зберігати сім"ю і прийняти його таким який він є, або розірвати всі і почати жити по-новому.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? 99,9%, що ніколи не настане. Вибачайте за категоричність, але подивіться нарешті правді в очі.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Я Вас розумію, Венеціанко, і Ваші почуття і Те що ви картаєтесь за втрачений час і зусилля, проте нічого не дається даремно -видно Вам потрібно змінитися і перш за все полюбити Себе! Наприклад, отримайте зарплату -і гайда закордон, Ви ж заслужили це працею. Маю досвід куми, яка посадила Собі на шию чоловіка, але вона його швидко отрезвила тим, що на відпочинок закордон не бере і всі забаганки -для Себе коханої...але чесно кажучи, в Неї момент уже упущений, всього рік чоловік не працював -і уже не хоче... Вона ,притому що молодша від Нього, виглядає значно старшою, а Вам тре бути такою конячкою?.А якщо і не починав працювати Ваш чоловік, то глухо - і не піде, буде шукати собі і далі таку ж мамочку...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Чим більше часу так буде тривати, піде ще більше грошей і нервів, і буде в рази більше шкода всього.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Підписуюсь під кожним словом, люди не міняються, і дуже швидко привикають до хорошого.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Як він почув. що я хочу поїхати на чотири дні в Шацьк з подругою, що то було!!! Я егоїстка, хочу собі когось "зняти", як мені совість дозволить бути заміжньою і їхати без чоловіка, і т.д. Ще й як дозволить! Йому ж несовісно сидіти на моїй шиї, звісивши ноги. Тим більше я заслужила як на фізичний, так і на душевний відпочинок. ---------- Додано в 15:55 ---------- Попередній допис був написаний в 15:54 ---------- Ви праві на всі 100. Але я така є. Поки наважусь на рішучий крок, багато часу може минути.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Тепер я розумію чому ваш чоловік і його батьки не сприймають вас серйозно, бо ви така є, ви хіба тут пишете, а на ділі нічого не робите. І не ображайтеся, але нічого в вашому житті не поміняється, і ніхто вам не винен, тільки ви самі. Виставили б за двері, може тоді б почухася в д...пу, а так, нащо....
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? А як йому совість позволить поїхати за Ваш рахунок відпочивати, пити пиво і т.д. ще після усього що сталося...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? та не тільки Ви! мені теж було не легко на це йти, і поки пакувала речі, над кожною сорочкою ридала. Їдьте відпочивати! обручку в хаті лишіть, і може, коли найдете заміну тому ледарю, Вам легше буде його "попросити з хати".
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ви вже перегинаєте...Яка заміна? людині треба розібратися в собі і вирішити в першу чергу для себе, чого вона хоче. А кидатися в крайнощі, то найдурніше, що можна зараз зробити.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? та ж ніхто не каже зразу роман заводити, просто подивитися на то все збоку, а коли є з ким поговорити (крім мами і подруги) то легше зрозуміти, чи дійсно він їй потрібен. Надія є, жалість є, а свідомий крок зробити важко. Деколи потрібно згадати, за що полюбили ту людину, чому одружилися і зрозуміти, чи тепер є ті почуття. Якщо любов була і є- то варто боротися, якщо нема- то... треба приймати рішення. ---------- Додано в 16:23 ---------- Попередній допис був написаний в 16:23 ---------- 13 місяців. і не зважаючи на всі неприємні події ще його люблю...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Я завжди думала так: закінчити школу, інститут, піти на роботу, потім вийти заміж, народити дитину. Так напевно хочуть 90% наших жінок. Але... в моєму житті завжди все відбувалось не так як в інших. І десь глибоко в душі я ніби відчувала, що в мене буде два чоловіки, з народженням дітей не так легко буде і т.д. І моє передчуття поки що мене не обмануло.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? З попереднього допису я зрозуміла, що ви маєте на увазі власне поїхати і підчепити когось, бо як інакше це можна зрозуміти По моєму все "предельно" ясно. Хіба ви не так висловилися. І обручку лишати вдома - ну дитячий садок, чес слово. Їхати на відпочинок щоб побути на самоті, розібратися в собі, відпочити від тої обстановки - так. Їхати і шукати там пригод, щоб "хтось" допоміг розібратися - ні. Чим тоді Венеціанка буде краща від свого чоловіка? Я б тоді сказала - два чоботи пара. Але я чомусь думаю, що Венеціанка вища того і не наробить дурниць, якими потім її зможуть попрікати.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? А я майже рік (через тиждень могли би святкувати річницю, але по суті нема що святкувати).
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? то ви вже себе накрутили І ще - наші думки матеріальні, ще й як, а страхи - то взагалі. Думайте по іншому, пиозитивно і не зчуєтеся як почтнете так само жити.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? попробуйте поміняти свої відчуття! то ж якась песимістична установка на майбутнє! Та Вам же не 50! життя- то не легка штука, але коли до неї ставитися легко, то і жити стає легше і цікавіше. ну то зрозуміло, памперси, зубчики і т.д., але скільки ж то щасті і радості. От і треба на щасті акцентувати увагу, і передчувати, наскільки Ви будете щасливі після народження діточок! всі проблеми ідуть з голови!!!
