Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

а в мене ніби і урочистість, але настрій чомусь якийсь зовсім не урочистий.... може тому що є незакінчені справи, і я просто неспокійна поки їх не закінчу.... Лишаю на роботі один незакінчений проект, який може мені попсути відпустку
до відпустки три дні, включно з сьогоднішнім, в п"ятницю святкуватимемо мій ДН в офісі, замовила собі подарунок від колективу(мене по секрету спитали що я хочу ) - сумочку нарядну і ароматичні свічки. Потім за два тижні закінчити підготовку до весілля і бажано позасмагати. Спочатку думала що за два тижні встигну й сама, але бачу з тою погодою може не вийти
Приїхали мої весільні туфельки роздали перші запрошення ніби усе гуд і по плану, але настрій чогось паскудний.... мо погода? а швидше за все просто втома...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Тішусь, що фотоапарат мій в мусор ще не пішов...бо таки його відремонтували! Цілий ранок шукала та згадувала- куди заховала карточку від фотоапарату. Вього 2 год. і знайшла!!!
Вчора замовила дітям в кімнати тюлі та штори...Вибирала більше години. Ростику вибрати було легко, бо він все любить з тачками, а от Соломії- важко...З дитячими малюнками вже її не цікаво, от і довго думала... Так як вона дуже любить жовтий колір, то зупинилась на золотих кольорах..Ну надіюсь, що їй сподобається!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Ох, і спека сьогодні була. Душно страшенно. Так їздили на річку. Накупалися. Легко, гарно і абсолютно неспекотно. Повернулися додому і теж саме. Знову душно було. Оце, спасибі , Господи, прохолодніше стало.
Завтра їдемо всі в Полтаву скупитися, поїсти холодного морозива, може ще що цікаве вигадаємо. Купезна планів, а енергії треба трохи накопичити, бо тільки і події якісь
День народження коханого пройшов гарнезно (не враховуючи, що був скандал з секрухою, але це не сюди. Я напишу в відповідну тему. Ой, напишу!!! )
Їздила до мами, декілька днів тому і до... батька рідного... Так ми не спілкувалися. Прийшла в його двір поспілкуватися, бо все обіцяв приїхати, а обіцянка - цяцянка. Не приїздив. Я подумала - зайду. Так він був радий. Щось порався по господарству. Дивлюся на нього.(А я близенько його так не розглядала років 17). Бачила його раніше здалеку, мельком. А брови , очі, вії ,навіть, його і годі. Рідні ж. Побачив онука вперше. Радий був.І Ви знаєте - я теж його рада була бачити. Просто, коли я маленька була він не вмів сказати теплого слова, обняти ніжно. Зараз я розумію, що він така людина - йому цього не дали, не навчили. Що коли жорстокий був, чи якісь там стосунки з мамою були. Це пройшло. Не мені судити. Така він людина. Цього не зміниш. Він мій батько він дав мені дав найбільший дар - життя і красу своєрідну(Хоч колись ненавиділа себе за це. Дивилася на свої ноги і все вони мені були темні - не такі, як у всіх. На колінах темніше було, а я їх мила. НЕ відмивалися. Зараз згадую - і посміхаюся. О тоді...Гляну в деркало - бачу батька. Тоді людину, яку я ненавиділа. Важко було).
Рада, що мені легко до нього йшлося, як добре, коли можеш пробачити - з душі камінь. Пробачайте! (Я сама йшла до того важко: спочатку ненависть - потім байдужість, знову переосмислення і пробачення. Пробачила років два як) А до того з допомогою чоловіка поборола інші комплекси свої - ще раніше...
Потім батько нас провів. Далі були у мами...
А ще коли ми були у селі, пішов дощ. Та такий рясний та гарний. Мені не хотілося ховатися від нього. Лишила Матвійка на маму і пішла в дощ. Я з дитинства люблю купатися в дощеві. Мама знає мою таку дивність, а вітчима, мабуть, що злякала, хоч виду не подавав А я пішла - дощ іде. Великі каплі падають. Охоложують, тіло, голову думки. Очищають. Знімаю шльопанці. Іду боса по траві. Гарно. Закриваю очі і відчуваю тільки, краплі, траву, єднання з природою. Прихід сил. Так гарно. Не описати.
А хочете, спробуйте)))
Хотіла на цій ліричній ноті все лишити, але чоловік прийшов. Сказав, що міні футбольна команда, в якій він грає виграли сьогодні в іншої команди! Купив два літри соку. Будем пити!!!))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

я не прихильник молочних каш,але щойно з таким задоволенням з"їла цілу тарілку рисової каші з малиновим варенням"смачно як у дитинстві" ггг
перемелений день, не вмію я себе в хаті подіти, а на вулицю вийти для мене то ціла епопея:wacko1:
п"ю чай, скучаююю за чоловіком, він так пізно виїхав до Києва, трохи переживаю щоб добре доїхав і щоб вдалось йому завтра те задля чого вирушив
обіцяв завтра повернутись, як не як в нас річниця три роки тому в цей час я писала йому смс,що нарешті надумала з ним зустрітись і то наполегливо писала, бо була на святкуванні ювілею друга і тягнуло мене на подвиги, але зустрілись ми на наступний день, коли я була така красіва заспана і абсолютно пофігістично настроєна, ну бо голова була квадратна ггг, а через рік після зустрічі ми стали на рушничок щастя.во
хапає мене ностальгійка,ех...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А наш сімейний спокій перервав неочікуваний приїзд батьків з Карпат по причині укусу змії племінника. Якось так ніби буря пронеслась попри нас. Ніч в лікарні, всі знервовані...
Добре, що все налагодилось. Ігорчик в дома, відходить, що дуже тішить.
На вечір мали трохи врочистості-ходили на день народження до однієї старої знайомої. Насиділись, набалакались, посмакувани вина... Файно було. Правда моя головна біль ніяк мене не покине. І от так вже три дні. Вже ледве хожу по світу...
Ще одна врочистість-в мого коханого мужа завтра іменини і він в дома!!! Будем трошки святкувати. Але то завтра. А зараз одне бажання-виспатись...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

У мене дуже хороший настрій, бо завтра їду в Карпати і побачу свого старшого синочка, якого тиждень вже не бачила,бо він поїхав раніше з батьками. Неможу ніяк почати збиратись, бо молодший не дуже дає:8:, незнаю ще як буде виглядати мій відпочинок з мацьопою, але налаштована оптимістично.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Я помаленько грузну в писемістичній ямі...Не бачу світла в кінці тунелю. Віруси-віруси-віруси. Дитина їсти хоче, готова хліб смоктати...а не може. Мої головні болі і горло не дають жити. Зранку око закисло як в щеняти, а промити не можу, бо ж Роман плаче, їсти хоче...а не може...замкнуте коло якесь. Вже два тижні як замкнулось...
Зате в чоловіка купа енергії і планів, жужить мені щодня: Карпати-Шацьк-море...розписує плани на поїздки..вже сумку-холодильник замовив, вчора прийшла...а я ніц не хочу. Хочу спати. Хочу спокою. Хочу здоров"я всім нам.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А висипки часом у вас нема? бо, в нас коли починався кір були аналогічні симптоми: горло червоне і болить, запалена слизова оболонка ока, головний біль, та ще до того стоматит і тому нічого до рота не міг взяти!

Сьогодні чула по радіо, що на Рівненщині епідемія кору!та й до нас недалеко...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

почала пошуки роботи, розіслала купу резюме... тепер залишилось лише чекати і сподіватись на краще!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

Я зі вчорашнього дня хворію. Прокинулася вночі від холоду, а коли почала одягати теплу піжаму, то зрозуміла, що вся гаряча, зміряла температуру - 38.5...Коханий вчора цілий день за мною доглядав, робив чай з липи, переливав у різні чашки, склянки, щоб не був такий гарячий, тепер на кухні весь стіл в чашках. Готувати нічого не могла, тому ходили в піцерію вечеряти. На науках нам вручили запрошення на весілля наші друзі, тепер точно 6-го серпня їдемо перший раз в "файне місто Тернопіль"!
Сьогодні всі люди в футболках, сарафанах, а я закутана в шалик і в жакеті:ninja: - так мені холодно, морозить, зуб на зуб не попадає. Раніше відпросилася з роботи, хотіла пройтися по ювелірним магазинам, і вже в першому магазині зрозуміла, що це погана ідея. В очах темніє, слабкість, тіло ломить...Скоренько пішла додому, закуталася в теплу ковдру і п'ю гарячий чай з маминим абрикосовим джемом. Дзвоню всім рідним і прошу, щоб пожаліли.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А в мене сьгодні планів як в Наполеона, хочу закрутити огірочки, зробити кабачкову ікру і дуже добрий сусід купив на Шуварі помідори(сливки) хочу половинками закрутити)))))))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А в мене врочистіть одна.
На обід перебіглась в СТрийський парк, посиділа, на лебедів подивилась, така красота.
А вечером в бабці ДН, то трохи святкуєм. І з роботи на завтра відпросилась, маю тепр аж 3 вихідні, оо красота

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

я знов живу..бо вирішила, що смішно впадати в депресію, ще навіть не маючи для цього причини
вчора ввечері просто взяла, підняла себе з ліжка і вирішила, що рано здаватись! їм не вдасться так просто мене зламати..
сьогодні в сотий раз писала заяву на магістра, моталась по місту, а потім..а що потім читайте в вихвалялках
зараз качаю серіал і думаю чим зайнятись ввечері...нудно і сумно без коханого...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

неа, ні прищика...хіба Романа комарі зажерли

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А в мене нині суцільна врочистість-день Ангела мого коханого мужа. Святкували ми в маленькому колі хороших людей. Та ще й ми з Ромчиком подарунки отримали від товаришки, яка з Болгарії приїхала. Я тішусь новим гарнющим горнятком а Ромчик костюмом моряка. Ще до врочистості- мене покинула моя головна біль і я змогла зробити купу запланованих справ. Сподіваюсь завтра вона не повернеться.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

А ми класно посиділи з кумами тільки недавно пішли, муж вже спить, а я ще розбираю своє замовлення з "Лулі", цікаааво..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

готуюсь до нового психологічного випробування- на 12 зустріч в універі, будуть оголошувати якісь результати...
вже навіть не знаю як описати свій стан і не знаю як реагувати на те, що почую..
відчуваю себе просто морально виснаженою.
далі буде...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

як летить час...вчора ми відсвяткували 2 роки офіційного створення нашої сімейки перед державою,тобто як взялись за руки і пішли разом у світле майбутнє

святкували в колі дружбів-дружок в Гуцульському дворі, як і 2 роки тому. Нам навіть заспівали гірко
сьогодні мені невимовно сумно.крапка.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (2)

майбутнє ж світле, а тобі чому сумно?
робота-робота...ще завтра і наступний тиждень, а потім 2 тижні відпочинку(заплановані зустріч одногрупників, однокласників, поїздка на річку, може вдастся в Шацьк махнути, піти хоч разок в ліс по ягоди/гриби...).Сьогодні святкуємо в офісі день народження колегиі завтра по роботі їду до своїх хлопців