Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. цікаво як він це має знати? Думки читає? ---------- Додано в 17:52 ---------- Попередній допис був написаний в 17:44 ---------- а чим негідні? Жити в любові стидно? Відколи? Тут така тєма,що хто нормально живе то всі набігають і починають казати, що то все напоказ і неправда, а хто жаліється то ті "правильні". я вас умоляю в 27 - то років? В мене родичка вийшла в 35 за коханого, бо не слухала "порадників" і "доброзичливців" хоч всі її сватали, що не знала де тікати. Файно живуть, мають хлопчика. Чим жити-мучитись, зато сусіди не говорять то краще зачекати і прожити нехай мало але в любові (хоча як в 40 вийти заміж то 30 років щасливого життя на дорозі не валяються, а як Бог дасть, то і довше).
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. хіба казалось про негідні? люблять, але так живуть, що і самі плачуть і діти нещасні. і в 27 може людині зайти думка, що це вже прєдєл, за яким тільки пенсія наступний життєвий етап. я не підтримую, мені імпонує, що людина відверто написала. маю знайомих, які одружились бо батьки сказали так зробити, зустрівшись до весілля тричі. Живуть 15 років- кращої сім"ї я не знаю. а де ті, що були влюбльонниє? по третьому разу в загсах)))любов! мало, зато як! ---------- Додано в 18:11 ---------- Попередній допис був написаний в 18:00 ---------- отут згідна. Паршиво те, що не приймають ситуацію, роблять вибір, за який потім себе засуджують. Ні щоб сказати- вийшла за того хто брав, так, не люблю, але приймаю. Так вирішила. З гідністю. А не нити зразу ж- "не життя, а мука"... Ніяких мук, нормальне життя. Без страсьтєй- мордасьтєй? а що, то так необхідно?
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. і що, з цього який висновок робимо? Не пересмикуйте, бо негарно. Що значить "влюбльонниє"? Я вам про любов, а ви мені про закоханість. в якому місці воно нормальне? що необхідно? Страсті - ні. А любов необхідна. Не закоханість з завмираннями серця (хоча як в кого серце після 10 років завмирає, то я тільки за них рада), а любов.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Сонечко, часами воно не зашкодить, он наприклад в ліжку. Але якщо чесно, то я не бачу розділення страсті від любові. Якось воно в мене одне з одним пов’язане. Рано чи пізно воно перехрещується, як дві паралельні прямі. Дуже гарний фільм - Love comes softly. Дуже раджу.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Маруся, та я не про то і в ліжку не зашкодить і поза ліжком теж. Але йдеться про те що не мусить так кипіти як на другий день шлюбу. Шо прям цілий день. І як в людей це переходить, то вони бігом шукають другого, ну бо як то так не цілий день а лиш 2 рази в тиждень .
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. в ідеалі. Не всім дано. Загризатись? ні. шукати? погляди міняються і з роками все вужчий пошук. А щастячко може бути зовсім поруч. ---------- Додано в 18:43 ---------- Попередній допис був написаний в 18:39 ---------- Грань дуже нечітка, закохані ж впевнені, що то на все життя, що то любов.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. не всі беруть ... а дехто бере, а потім в сміття викидає. ---------- Додано в 18:46 ---------- Попередній допис був написаний в 18:43 ---------- грані нема - це просто різні речі період закоханості треба пережити - він такий кльовий ! А потім в очах розвидняється і вже видно чи є любов, чи просто серце покалатало та й вже.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. в багатьох місцях, у кожного своє сприйняття нормальності щастя. Ви пишете про ідеальні стосунки, ідеальну сім"ю. А комусь достатньо набагато менше ніж, наприклад, вам чи мені.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Марусю, Ваше б трактування мому мужу в вуха!!!! він у мене рахує. раз не дає кожен день чи через день то і нормальних стосунків у сімї нема. Ні ласки, поцілунків, ніжності. Тільки секс впершу чергу тримає сімю!!! Мда..з ким я звязалась
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. так але коли людина щаслива то вона так і каже, не залежить на скільки більше чи менше їй треба ніж мені. нєа, я пишу про нормальну, коли є і суперечки і непорозуміння і кризи (необов"язково все зразу), але де є любов, то це все можна подолати
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. У мого також було розуміння, що виявлення любові це секс. Мене то так боліло, думаю... я що машина до граня якась чи що? Але з часом пояснила що можна і по-іншому виявити свої почуття, і якраз обнімати і цілувати то не так вже і зле і це не тєлячьї нєжності. Просто виховання таке у нього, тому треба було пояснювати довго що не такий страшний чорт, ака обнімання, як його малюють.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. А для чого читати думки? Знає, бо живе з цією людиною далеко не перший день. А такі речі, як надлишкова емоційність не можуть бути не поміченими.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. В мене шось типу того самого Тішусь за тих у кого з роками життя стає простішим, дуже шкода що в мене не так
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. а ми на цю тему так насперечались, що вже 4 дні в сварці. Ніякого морального і фізичного чіпляння нема..і так мені добре!!!!! І бачу, що його не переконаєш, що є щось важливіше ніж секс.
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. може махнемся мужами нє-нє! я шютю нікому свій скарб не віддам:agree: але я до того, шо скільки сімей, стільки є різних бачень вирішення життєвих проблем, чи просто ситуацій. скорпіонша, я вашого мужа не знаю, і не зазіхаю,не падумайтє чіво:biggrin:
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. ну, я можу помилятися, але після 5 років проживання з людиною, я вважаю, що була сімя, дійшла до наступного висновку: важливо, щоб з роками такі поняття, як взаємоповага, взаєморозуміння і старання міцніли. Любов - це як основа, як можна старатися розуміти людину, яку не любиш? І як на мене, пара мусить бути в першу чергу ддрузями.... Знову ж таки - не можна мати друга, якого не любиш, нє? Ну, це я описала чисто своє бачення і до чого я прагну.... Я себе у сімейних стосунках з роками бачу в першу чергу люблячими друзями і розуміючими коханцями.....
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Та я не ревнива і мені не шкода))))) Мова про то, що легше розвестись ніж його переконати. Я йому наводила приклад, що якшо хтось похворіється (буває і на все життя) то другий йде поруч незважаючи нінашшо. А він мені знаєте, що сказав: Ти що з мене інваліда хоч зробити??? я просто оніміла!!! Про шо далі може мова йти чи навіть життя?!
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Розкажу вам дівчата як у мене було. Коли познайомилась зі своїм чоловіком то він мені абсолютно не сподобався. Абсолютно не мій тип. Але якось так сталося що після кількох зустрічей я почала до нього щось відчувати. Це була перша людина яка мене підтримала на той час, дала мені надію і якусь опору, за що я йому була вдячна надзвичайно оскільки на той час на особистому фронті повний караул був, а в сім"ї повна розруха ізза постійних скандалів і розборок батьків. Почали зустрічатися, ніби стільки спільного знайшли у житті, в смаках і взагалі. Прозустрічалися півроку і вирішили одружитись. До одруження рік часу прожили разом у його батьків де пройшли страшні випробування. Його тато був настроєний проти мене і всякими способами старався накапати чоловіку на мене. Я довго не чекала, зібрала манелі і сказала що не хочу так жити і що або він йде зі мною або я сама. Ми перебралися дор чоловікової бабці. Такої безпардонності як там я ще в житті не бачила. Ну уявіть. Ми займаємось сексом а вона відкриває двері і як ні в чому не бувало йде собі до шафи шукати якісь там лахи. Після того перебрались "на квартиру" і досі так живемо. До одруження чоловік мій був дуже ревнивим. Я з ним розмовляла і вмовляла, старалась зрозуміти, надіялась що з часом це пройде... ото дурна... Після одруження то переросло в якусь обсесію. Чуть шо - ти десь ходила до когось, перевіряє хісторі в браузері, перевіряє друзів у соціальних мережах...Короче кажучи, якийсь промах з моєї сторони розцінюється як наслідок вибачте за слово "блядування" Вже мені то набридло страшно. Про секс то я вже писала раніше, треба кожен день і по 3 рази, то тоді було б добре. Так от, 26 числа було 3 роки одруження. Який висновок можу я зробити про своє життя. Можу сказати що за цей час все стало гірше ніж було. Чоловік хоче щоб я була "всегда готова", а я хочу ласки і любові, ніжності без якої жити не можу. Деколи шкодую що брала шлюб, а то б вже пішла з сім"ї напевно. А так то не можу, шлюб для мене дуже важливий. Я знаю що маю прийняти все як є, старатися все налагодити і тд, але не можу, вже все набридло так що передати не можу. Як ми докотилися до того що маєм - незнаю. Може сама винна, а може й ні...
Відповідь: Сімейні стосунки....з роками.. Знаєте,ще не так довго живу з чоловіком - 3 роки живемо разом(2 з них в шлюбі),але цих 2 "шлюбних" роки,то якийсь завал!в нас нема ніякого порозуміння, поваги!щось таке робиться,і мені воно зовсім не подобається! і тоді задумуєшся: а що буде через 5 років?!Можливо , як народиться дитинка ,то щось зміниться? Але,напевне ,моя винна трохи присутня!?не можу так "розположити"(російке слово більше підходить зо змісту)чоловіка біля/до себе!
