Сімейні стосунки....з роками..

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Я зараз уявила, що все це прочитав мій чоловік (за умови, що витримав і дійсно прочитав). Розреготався б і сказав, що жінки переймаються дурницями і забув би все це в ту ж мить.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

А то за що ви його так????????????

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

А я б не їхала до мами, а викликала його на нейтральну сторону - в кафе. І там поговорила і пояснила себе.

Та я не гніваюсь. То також дуже узагальнено. Просто в нас жінки чомусь бояться незалежності і плутають її часто з фемінізмом. А це трошки інакше. Деякі речі повинен вирішувати і робити тільки чоловік, і тут я з вами погоджуюсь.

Але в залежності від ситуації часами можна просто зробити самій.

Я також мовчу, але по-своєму не роблю бо це небезпечно може перерости в самодержавство.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Одним словом, чужа сім'я - темний ліс. Поради давати небезпечно. Можна хіба що розказати про свої подібні проблеми і їх вирішення. А сімейні стосунки з роками або укріпляються, або руйнуються. Але статус-кво напевне не зберігається ні в кого. Хіба що люди байдужі і холодні. Але навіщо таким сім'я?

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

чесно кажучи для мене така поведінка вже є дикістю, не можу собі уявити таких відносин, щоб постійно чоловіка гнати з хати чи принижувати перед чужими людьми а потім усвідомивши ситуацію повторювати її, чужа сім"я- це темний ліс звичайно, але всерівно я вважаю що демонструвати таку поведінку перед людьми і принижувати свою рідненьку, кохану тобі людину є ненормально... Завжди можна дійти додому і там поговорити/покричати, вирішити питання-проблеми.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Та зараз вже й не знаю... Додзвонитись не могла, трубки не брав годину, їздив забирати друга з жінкою і дітьми (це я вже потім взнала...)

---------- Додано в 22:50 ---------- Попередній допис був написаний в 22:49 ----------

Я згідна, але не завжди вистачає сили дочекатись до можливості спокійно поговорити....

---------- Додано в 22:59 ---------- Попередній допис був написаний в 22:50 ----------

Насправді це все напевне не так як ви собі уявили і не так вже це й постійно, просто думаю у кожного бувають важкі моменти, я а наприклад ну дуже "вспыльчивая", і деколи у мене бувають зриви і істерики, особливо після важких ситуацій, і іноді буває, що я після проблем на роботі (робота важка, керівна посада...) зриваюсь на ньому, хоча дуже стараюсь, щоб так не робити, а ще більше стараюсь не зриватись на колективі через проблеми в особистому житті, благо, що чоловік розуміє...

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Мда..читаю Ваші дописи і дивуюся вам, в вас просто золотий чоловік. На мить уявила себе на його місці, бити по обличчі, виганяти здому, зриватися..це якась просто неповага навіть не як до чоловіка, а як до людини. Найбільше дивує, що через деякий час відкриваються теми типу він мене кинув і т.д на форумах.
А робота у всіх важка в наш час, перестаньте себе жаліти..всі проблеми в голові, і не потрібно шукати відмазки - робота, поганий настрій і т.д

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Та добре що ви це визнаєте.
Шкода, що інколи власні емоції можуть натворити стільки дурниць.

Думаю ваш чоловік також про це знає, тому в подальшому все буде ОК.
Єдине що як повернеться будете мати з того хороший урок і на наступгий раз навчитесь справлятися з емоціями.

---------- Додано в 23:11 ---------- Попередній допис був написаний в 22:48 ----------

Ну тоді поступайте з чоловіком (чи то майбутнім чоловіком) так, щоб потім соромно не було. Чого ж так "воюєте"?))

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

та робота у всіх є, у всіх вона важка, чи то морально, чи фізично, чи навіть вдома з дітьми щодня.
ви, звичайно, звиняйте, якщо грубо, але ніколи не терпіла істеричок. так, саме їх, бо оце

по іншому назвати не можна. це просто брєд якийсь. чесно, я, якщо б таке побачила посеред вулиці - як мінімум не змогла б далі спілкуватись із вами, мені б самій було соромно за вас...
спочатку це б викликало якийсь "штупор", а потім це було б просто смішно, глупо...

ну у всіх бувають якісь зриви, істерики, але ж постарайтесь хоч якось себе тримати в руках, бо це виглядає як "п*яні малолітні розборки".
звичайно, якщо його це не "смущає" - вдома робіть таке хоч щодня, але посеред людей, а ще й знайомих - таки соромно!!!!!

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Тема про "сімейні стосунки... з роками...", тому, на мою думку, саме з часом, проживши разом під "одним дахом" з людиною, повинні вже бути і сила, і терпіння, щоб спокійно вислухати і поговорити з чоловіком. Такі зриви та істерики ще можна зрозуміти (і то не завжди, особисто я ніколи такого не зрозумію), коли погано знаєш людину, а після декількох років спільного життя це якось дивно...

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

от уявімо, що ви ще не його дружина, а тільки почали зустрічатись, то хіба би він не звозив вашу собачку до ветеринара? хіба він бі затримався на роботі, коли він вам конче потрібен? тема називається "сімейні стосунки з роками"..власне, чому з роками він перетворився на такого, що сидить на роботі до пізна і біжить до мами,як тільки його виставили за двері? де кохання в цьому всьому?

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

ІМХО кохання тут ні при чому. це - життєва ситуація. якщо чоловіку треба бути на роботі після роботи - я прекрасно його розумію. це могло статись і до сімейного життя, і під час зустрічання.
просто під час зустрічання ми думаємо "ну не може та й не може, він ж не зобов*язаний возитись із собаками моїми". а після весілля ми чомусь вважаємо, що він повинен робити те, що треба нам.

тут робота важливіша виявилась не від Вас, а від поїздки в ветеринарну лікарню, куди можна їхати було трамваєм, таксі і ще купа чим, було б бажання. просто авторці листа захотілось із чоловіком, що теж можна зрозуміти, але він мав сміливість відмовити у непідходящий для неї час або не під час того настрою, якого б хотілось.
і писати, що чоловік через відсутність кохання допізна но роботі, а після того, як його зі скандалом вигнали з дому він побіг до мами - повна нісенітниця.
він був там, де йому було потрібно і пішов туди, де не скандалять і не женуть із дому.
знаєте, дуже багато у чому винні ми, жінки.
якщо чоловік приносить 2 тис.грн. щз/п зато після 18-30 сидить вдома - він поганий. сидить допізна, щоб заробити більше грошей/зробити кар*єру - теж поганий.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Я теж така сама і чоловік це добре знає. Він просто дає мені час заспокоїтися і розібратися, а чого то мене так накрило. Могла ж людина нормально пояснити, чого на роботі допізна затримався, дав би пораду на таксі поїхати, бо зараз не має змоги допомогти і все нормально б закінчилося. А те, що людина в сльозах розстроїна, а з неї ще й сміються, любого доведе до білого коліна. За таке я б прибила певне.

Ви ж пробували вибачитися, а він вирішив своє я показати.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

в мене теж були кризи сімейного віку. Та й взагалі заміж виходила не за коханого, а за того що брав у віці майже 27 років. Разом ми вже 8 років, донечці 7 років. Було всяке: і розходилися (правда ненадовго, дуже просився назад) і сварилися, але вже з віком як то кажуть привикаєш і приймаєш все так як є.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

йомайо! вам ж фактично 26 було! стидно, але я в тому віці зовсім-зовсім заміж не хотіла. і коханого з тим не спішила. бо ж мені було ще рано!? а пройшло 2 роки - захотіла вийшла. і зовсім про вік не задумуюсь!
може Вам, як то часто буває, дорога родина розказала, що треба і коли виходити заміж?

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

гм...
дівчата, то якщо вона виганяє, а він не йде, то значить, він добре робить? чьо то не доганяю...

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Ви так говорите, ніби він був вашою останньою надією влаштувати сімейне життя.
А заміж іти без кохання, а лиш через те, що беруть якось зовсім не правильно, але то таке, то ваше особисте...

То вам з роками хоч вдалося покохати власного чоловіка, чи живете лиш через звичку?

---------- Додано в 15:43 ---------- Попередній допис був написаний в 15:39 ----------

Ніби так, поскільки він знає, що насправді це не виставляння за двері назавжди, а лиш порив емоцій, який от-от пройде і все стане як раніше.:blum1:

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Покохати не вдалося, не "жизнь - а мука"

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Dusyk, так якщо життя з некоханим для вас мука, так чого ж ви ще разом - заради суспільного схвалення, дитини?

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Написала людина

Більше не брав ніхто...а сім"ї всім (майже )хочеться, рано чи пізно.
Дуже відверто , до речі, написано. Ну й що , що сім"я трохи корява, можна подумати, що люблені- залюблені мають сім"ї гідні наслідування.