Сімейні стосунки....з роками..

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

а що не дратує? коли хтось плює чи матюкається чи справляє нужду на вулиці то Серце зауважень напевно не робить. І взагалі в нас є на то окрема тема "Вуличний інтим".

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

100%. Тема про стосунки...з роками сповзла кгм точно на повторення теми

це гарно зауважено

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

В нас чи-то чергова криза чи як... І чи вийдемо я навіть не знаю...
В суботу треба було терміново везти нашу собаку до ветеринара (до слова - він ще цуценя, мені як дитина, дуже його люблю. взагалі всіх собак обожнюю), бо почалися дуже серйозні проблеми з оком. Знаю, що закінчує роботу в 3 та міг відвезти. Але каже, що хоче сидіти на роботі допізна - їдь на трамваї (а малий ше не гуляє, бо не має всіх щеплень, на руках треба везти). Коротше дуже я з того розгнівалась, бо робота важливіша виявилась. Ну і шось понесло мене ввечері. Я ридаю, а він сміється. Я розізлилась аж палала - і вигнала його з хати...
Ну зрештою переборщила...На другий день намагалась вибачитися, так він слухати не хотів. Сьогодні питаю, коли повернеться додому - каже, шо вже ітак вдома(в мами) і ніколи не повернеться. На повному серйозі...
Як то кажуть, сама винна.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

ви зовсім не винна. молодчина. якщо він так легко пішов від вас, то нема чого його вертати. зустрінете ще в 100 разів кращого, який буде вашу собачку возити на таксі до ветеринара поки ви в спа будете відпочивати.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Слів нема, ви знаєте я така шоб теж пішла якби мене вигнали.

Все буде добре, повернеться , от побачите...але як на мене переборщили таки.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

я знаю. я завжди так - накричу, а за кілька хвилин/годин заспокоюсь, і думаю "ото дурна".

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Трохи переборщили, але я б також розізлилася сильно, в мене теж зрідка бувають ситуації що коли щось мені тре то він починає мятися, типу сама піди-зроби-принеси-поїдь (бачте йому ліньки), але я завжди знаходжу тисячу причин пояснити йому чому мені це важливо, і якщо знову ж натикаюся на нерозуміння з його сторони то попередньо пояснюю йому що він буде винний в тому то й в тому то (наприклад якщо падає дощ, то можу промочити ноги і легко простудитися), чи ще щось в тому плані, і він хоть і деколи з лінощами але робить те що попрошу (тьху-тьху). Звичайно треба бачити коли саме роздавати прикази (прохання), бо він теж людина, буває втомлений, може немати часу...

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

знаєте, таки переборщили і дуже сподіваюсь, що все владнається
просто, якби я була на роботі і на мене через це кричали і потім виганяли з дому, то пішла б голосно грюкнувши дверима і не повернулась. Чоловік же ваш не з друзями пивко пив, а на роботі був (а іноді там треба затриматись), і робота таки важлива. Бо - собаку можна було відвезти і таксі, і викликати ветеринара додому.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Можна, і дитину теж можна до лікаря повезти на таксі або когось з родичів попросити. Сумніваюсь, що це комусь би сподобалось. Це не виправдання однозначно, щоб так себе поводити, але неприємно точно.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Вибачте, але собак я теж люблю, але вона точно, що не варта ваших стосунків(та і нічиїх!). Лишилися без коханого, але з собакою... Вам не здається це курйозом з якогось фільму? Запамятайте, що дрібниці не повинні повинні приводити до таких серйозних наслідків. Якщо самі визнаєте, що перегнули палицю, то просто візьміть і вибачтесь перед коханим, якщо дійсно знаєте, що він вас дійсно любить і ви його. І вас менше не стане і стосунки налагодяться. А Ви будете в майбутньому стримувати свій гнів, а не виливати на рідну людину. Бо, навіть, як любиш - можеш не витримати такого - ми люди. Ми вразливі створіння. Приїдьте, вибачтеся, визнавши провину, заберіть від мами (а я, гадаю, що він і сам буде радий повернутись)... Любов не знає гордості, памятайте. Щастя вам. Гадаю, що все у вас вирішеться добре.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

при чому тут це? причиною стало те, що чоловік був на роботі, за що потім отримав скандал і його вигнали з хати.

Сама маю тварин в хаті, і тому, як дуже треба, можу і таксі взяти, і на руках донести, і ветеринара викликати додому. Бо чекати іноді просто немає як, може бути пізно. А звонити чоловіку і вимагати аби він покинув зйомки і їхав додому мене везти до ветеринара - ніколи собі такого і подумати не могла, нащо, як є я і можу то все зробити сама, бо поки він приїде - може бути вже пізно

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Щоб в цій ситуації звинуватити вашого чоловіка, то можна надумати ще купу гіпотетичних прикладів. А якщо він справді мав вагомі причини, аби затриматися на роботі? З іншого боку, собачку, якщо маленька, справді можна самій відвести на руках. Хоча, якщо ваш чоловік спеціально не хотів відвозити собачку- то так, посварити можна, але щоб виганяти? Як на мене, трошки закруто.
Нічого, час пройде, повернеться

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Це тільки мене здивувало? Що означає "вигнала його з хати"? Не розумію і не можу уявити собі таку ситуацію. Як можна вигнати з хати дорослого чоловіка? Моя бабуся на селі курей виганяла з городу, щоб шкоду не робили. :shok: А ще трохи дивно, що він дав себе вигнати. Трохи не по-чоловічому. І взагалі - ІМХО - всі ці "походи до мами" попАхують інфантилізмом.

Перепрошую, нікого не хочу образити. Але ця тема на загальному обговоренні - не втрималася.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

А я тоді так і роблю, просто їду і роблю сама. Може тому що я не надто залежна від нього.

Якось так сталось що я його мало про що прошу. Не люблю сваритись і погрози не люблю. Жахливо не люблю коли він каже - ну чекай, я тобі ще пригадаю. Тоді я йому кажу, то в тебе така память добра? А в мене скліроз, і я швидко забуду.

---------- Додано в 19:15 ---------- Попередній допис був написаний в 19:13 ----------

Спокійно. Сказала - ЗАБИРАЙСЯ МЕНІ З ХАТИ! БАЧИТИ ТЕБЕ НЕ ХОЧУ!

А він просто виконав бажання жінки або їй догодити. Бо він не бачить що це не те що його жінка хоче, і не розуміє що жінка просто в запалі сказала необдумані речі. І все. Мій тато такий. Мама на нього накричить бо хоче протилежної реакції, а він виконує все те що мама каже і в результаті мама на нього зла.

---------- Додано в 19:18 ---------- Попередній допис був написаний в 19:15 ----------

Я б так не говорила.

Для мене то не інфантилізм а просто демаскуляція. І винна в тому жінка, нажаль. Вона повинна йому показати що він їй дуже важливий і коли вона його «виганяє» з хати то справді просто просить про час аби подумати. І що їй без нього дуже зле.
Він не відчуває себе мужчиною тому і йде до мами.

Мій чоловік також дуже часто втікав до своєї мами але це не тому що він поганий чи недоріс, а тому що я не вміла з ним говорити. А він ОГО який дорослий!

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

в мене справа не в залежності від нього, а в тому що я звикла що я в сім"ї жінка (значно слабша за нього) принаймі дала йому таке розуміння, і вся важка робота,щось важливе, має вирішуватися разом, або ним (в нас в сім"ї пропилососити теж чоловіча робота доречі, я краще за той час щось спечу смачненьке), так я вже його навчила і вчу дальше, хтось може скаже що "ні, мені не підходить так, я не хочу показуватися слабшою за чоловіка", а мені так зручно, я полегшую всіляко собі життя, можливо це навіть трохи егоїстично прозвучить але так воно є, і мені таке підходить.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Якщо таке може сказати жінка, то таке може сказати і чоловік. Це дуже серйозно. Такі слова мають мати під собою важливі підстави, а не

. Якщо хочеш подумати - іди сам/сама туди, де ніхто не заважатиме думати. Можна вигнати когось чужого, хто не має відношення до сім'ї. Я не можу уявити, що мій чоловік скаже мені забиратися і йти з хати. До мами. Це наша спільна квартира, ми про неї разом дбаємо. Я не маю куди піти із своєї квартири, від своєї сім'ї. Це означатиме, що я не справилася, була слабкою. Я не можу нікому поскаржитися на свого чоловіка, і не уявляю, що мій чоловік вирішує наші проблеми не зі мною, а з кимось стороннім. Це те саме, що обговорювати з сторонніми своє інтимне життя. Піти і прогнати - найпростіше, найбезвідповідальніше рішення. Якщо це увійде в звичку, то в сім'ї накопичаться багато невирішених проблем.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Я також жінка. Мені багато чого не треба його просити бо він сам робить. Він все пильнує і мене просто багато чого не обходить, в плані оплати рахунків, ремонтуванні крісел в кухні чи якійсь необхідній покупці. Я одобрюю будь-які його дії. Навіть якщо я не погоджуюсь, я йому про це не скажу. А чому не скажу, бо якщо покупка була не надто обдумана то він це сам побачить і зрозуміє. Такі речі розуміють всі. Якщо я так поступлю, і переберу в чомусь то я про це знаю і то саме і він. Він це знає, і мені просто нема сенсу визбирувати за якусь покупку.

А в залежності я мала на увазі те що він мене мусить кудись завезти, бо я сяду і їду і роблю свої справи сама. На закупи я його і не подумаю тягнути. Бо то тільки мені головний біль.

Тим що я можу певні речі зробити сама я не стаю менше жінкою чи жіночною.

---------- Додано в 19:37 ---------- Попередній допис був написаний в 19:35 ----------

Альо, гараж! Ви дальше тих слів читали мій допис? Я сказала що проблема в тому що не вміють говорити один з одним, а кажуть те чого справді не мають на увазі.

Ладно, не збираюсь більше себе пояснювати.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Марусю я і близько не мала це на увазі, в кожного в сім"ї свої стосунки, просто навела приклад із своєї, я говорила узагальнено, не маючи на увазі саме когось, чи їменно вас, і тимбільше навіть не думала когось осудити чи образити...

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

Це проблема всіх стосунків. Говорити дійсно важко. Тому я часто ловлю себе на тому, що просто змовчу, замість того, щоб поговорити. А тоді роблю по-своєму. Все-таки чоловікам і жінкам важко домовитися, бо вони по-різному думають.

 

Відповідь: Сімейні стосунки....з роками..

О...! Я своєму такі скандали закатувала (на знаю чого в минулому останній не так давно був), що на другий день сама ну ЗОВСІМ не розумію себе, чого, з якої причини, і з хати виганяла, і кричала що він тут ніхто і нічого немає... а раніше могла і зі зйомної квартири виганяти...але він ніколи не йшов, інколи міг жартома сказати сама йди (хоча житло моє і ясно що у нього ніяких прав на нього нема, а я б навіть за натяк образилась,). Не так давно я вдень забрала ключі від квартири на вулиці на очах його знайомих, налупивши його по мордам (чесно навіть зараз пояснити важко за що, за кілька секунд мала намір поговорити і раптом... а він потім спитавши куди я хочу щоб він прийшов,все дно ввечері прийшов додому) І він при тому у мене з характером, і між друзями і на роботі лідер...
Боже, пишу а самій так соромн-о -о-о-о-о!!!!!! За себе.... Аж зараз усвідомлюю.... напевне ніколи б не наважилась таке й написати якби не сама вдома і не бокал випитого вина ...
Може завтра пожалію про написане....
А це ми ще навіть не одружені офіційно і його нічого не прив'язує... а разом ми вже 5 років живемо.
Може й тому я нарешті наважилась вийти за нього заміж.................