...Прийде додому жiнку б'є...

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Як я можу з ним жити, якщо я його тепер зневажаю!!!
І мені не потрібні його вибачення і обіцянки. В нас і так ситуація була погана, а тепер ще гірша. Він не цінує ні мене, ні зусилля. Він не ціную нашу сім"ю. І ще напевно досі не розуміє поняття слів сім"я, повага, взаєморозуміння.
Сказала, що нас розлучать через РАЦС, якщо ми двоє подамо заяву,а він не хоче. Не маю я бажання і можливості в суд їздити!!!

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

це вже садизм, таке звичайно не можна пробачати. і смислу жити разом немає.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Мою знайому чоловік так вдарив кулаком в голову, що вона ще довго в величезних чорних окулярах ходила, такі синяки під очима були... При тому, що він важить 100 кг, а вона - 50... Так і вбити "ненароком" можна.
Ніякого жалю в неї я не бачила. Вона ще так з підсмішками розказувала, як він в неї пробачення просив...
Думаю, що таке неодноразово було і до того, і після... Її така ситуація влаштовує, напевно, раз терпить...

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Розлучення як і одруження це не тільки штамп в паспорті. Якщо не хоче, просто їдьте від нього і вважайте що Ви розлучились, а коли все остине оформите все офіційно... Вибачте, а чому він не хоче розлучатись?

---------- Додано в 11:34 ---------- Попередній допис був написаний в 11:31 ----------

Може і вона за ним по дому з ножом бігає? тому вартують одне одного......

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Каже, що в нас все налагодиться і все буде добре.
А я тим обіцянкам вже не вірю.
Я йому вже речі склала, а він не йде. Знає, що вдома не дуже хочуть його назад приймати.
Мені так тяжко, що бувають моменти, ніби я з розуму сходжу, і в грудях постійно тисне, ніби не маю чим дихати.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Так житло Ваше? Виставте речі за двері, якщо Ви точно вирішили порвати всі відносини... Чи у Вас ще є 1% зі 100, що помиретесь?

Це нервове напруження, потрібно попити заспокійливі, добре все обдумати, можливо поїхати кудись на тиждень-два, подивитись як будете себе почувати без нього, чи можете його пробачити, чи дійсно це вже кінець...

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Я просто хочу по-доброму, без скандалів розійтися!
А у відповідь: Ти жінка, маєш терпіти.
То що середньовіччя? Терпіти образи і таке ставлення?

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Ну якщо він так каже, то втікайте швидше. Він, чоловік, навпаки має робити так, щоб жінці не було що терпіти!
То квартира чия? Чи винаймаєте? Я думаю краще зразу, по гарячих слідах роз'їхатися. А якщо потім виявиться, що є можливість все налагодити - то завжди можна почати спочатку.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Ми живемо в особняку, з моїми батьками.
Депресія на мене вже насувається.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

А що все це кажуть батьки?

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Як виявилось, мої батьки мають золоте терпіння. Вони терпіли його принципове небажання працювати, постійні сварки по цьому поводу, але коли він підняв руку на мене, то це вже було занадто. Тато нічого не каже, мама, щоб розлучилися, навіть бабуся, яка є глибоко віруюча людина, і та каже, щоб я з ним не жила.
В нас нема майбутнього. І що головне. що до одруження він таким не був.
А потім його влаштовувало: готове помешкання, яке не треба винаймати (ремонтувати, будувати..) , обіди і вечері, лежання в ліжку до обіду, в той час, коли всі йшли на роботу. І після того всього - я погана, як думає його мама, синочка ображають, заставляють роботу шукати, і потім, вже потайки від мене, передавала йому гроші, щоб дитина мала за що купити пиво і сигарети. Хіба для такого життя і вчилась в школі тільки на 5 і 4, закінчила інститут, пішла на роботу, щоб і стаж був, і зп нормальна???
А терпіти з думкою :"Що люди скажуть?" А як ходити з синцями, то нормально???

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

А ви давно одружені?

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

якщо не бачите майбутнього з цією людиною, виставляйте його торби за поріг і починайте нове життя з урахуванням усіх помилок минулого! А що Вас стільки турбує? Ви ніби оправдовуєтесь, чому розлучаєтесь. Ви відчуваєте в чомусь свою вину? Чи бачите варіант до примирення? Ні? тоді перегортайте цю сторінку, набирайтеся сили і живіть в своє задоволення!

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

11 місяців. А жили нормально напевно місяць зі всього періоду. І не таким має бути сімейне життя - тепер я знаю точно. Я розумію, це малий період, але я не бачу сенсу продовжувати далі це безглуздя (нерви, сльози, сварки...). Якщо мені судилося мати ще хорошого чоловіка і дітей. то матиму. а якщо ні, значить змирюся і буду жити, щоб тепер моїм батькам не було соромно. Вони цього не заслужили. І чого я їх не послухала раніше? Ми могли відмінити весілля за два дні. Але мені треба було обпектися, щоб зрозуміти. Може це зробить мене розумнішою і обачнішою?

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Я не знаю ситуації, тому радити не можу. Однозначно вам не позаздриш. Я знаю кілька випадків, коли найважчим виявився перший рік подружнього життя, період "притирки". Нам з чоловіком теж спочатку було важко. До серйозних проблем не доходило, але якісь сварки- непонятки були досить часто. Але добре придивились один до одного, притерлись і якось все стало гладко і без особливих зусиль. Недавно чула як розказував один чоловік (одружився минулого літа), який живе з батьками дружини, що він в тій хаті і палець об палець не вдарить, бо він там лише зять, що дружина йому вечерю в їх кімнату приносить, бо він на чужій кухні їсти відмовляється. Приходить з роботи і сідає за комп і на все йому плювати.
Можливо ваш чоловік не відчув себе вашим чоловіком? Може на нього тиснуть обставини? Може варто переїхати від батьків і взяти відповідальність (в тому числі і матеріальну) за свою сім"ю на себе?
Я не виправдовую нікого. Просто ви прийняли дуже серйозне рішення і мені дуже хотілося б щоб ви його добре обдумали і зважили. І обговорили з чоловіком без емоцій і претензій. Щоб в першу чергу ви ставили собі і один одному запитання:"Що робити далі"? А не рахували взаємні образи.
Те, що він підняв на вас руку -жахливо. Треба бути сильною жінкою щоб змусити себе через це переступити і не допустити подібного в майбутньому.
В будь якому випадку сил вам, терпіння і спокою Вірю,що все у вас складеться якнайкраще.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Просила зробити ремонт в нашій кімнаті, я все куплю. Але йому то не треба, бо то не його хата.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Чому ви мали все купляти, як гроші спільні? Однак, якщо чоловік не хоче працювати, то які тоді спільні... чесно, я б з таким не витримала.
Страшенно не люблю нероб. Незалежно від статі.

---------- Додано в 17:17 ---------- Попередній допис був написаний в 17:15 ----------

А як взагалі можна далі бути з людиною, котра розпускає руки?
Може, то в мені ще максималізм говорить, однак не розумію такого і не допускаю. Бо для кожної ситуації можна знайти причини та виправдання - але чи варто кожну ситуацію виправдовувати? Бо тоді вийде так, що робити можна абсолютно все.

---------- Додано в 17:19 ---------- Попередній допис був написаний в 17:17 ----------

Але то ваша хата, де ви живете, і де він зараз живе!

Венеціанко, сили вам і терпіння!

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Я не намагаюсь виправдати чоловіка Венеціанки. Просто сім"я- це дуже серйозно і треба її берегти. Я не кажу терпіти побої, образи і т.д. Я кажу дати людині шанс одуматись і проаналізувати ситуацію об"єктивно (по можливості).
Я не можу радити пробачити його, тим більше не можу радити вигнати, бо ситуація мені не відома. А в житті таке буває...іноді слухаєш і не віриш.
Взагалі, хотілось би попросити дівчат бути обережнішими з порадами, бо людині і без того важко і сумніви її мабуть розривають. А тут багато хто поради дає досить радикальні, незнаючи обставин. А це все не так легко, то не пів року з хлопцем зустрічатись...

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Аж не хочеться зараз додому йти. Він хоче. щоб я йому речі спакувала, тоді він гордо зможе сказати (мамі своїй), що то я його вигнала, а він не хотів іти. То здуріти можна!!! А я хочу прийти додому, зготувати вечерю, дочекатися чоловіка, який подякує, розпитає як справи на роботі, або просто помовчить разом зі мною. Але де ж то від нього таке дочекаєшся. Ще й питає: А що м"яса (ковбаси..) нема? А ти приніс???
Я щось напевно забагато сьогодні написала. Але то всьо мене так задушує, що я говороти не можу.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

То спакуйте і будете мати спокій. А ковбасу йому най мама носить!