Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Я не думаю, що так і має бути. Не треба ні на кого вішати ніяких обов'язків. Мене батьки, наприклад, виховували саме таким чином. Ми з братом не мали жодних обов'язків. І щасливі цим і своїх дітей також збираюся так виховувати. І ми з чоловіком також не маємо обов'язків, в нашій родині не має слів "МУСИШ". Все тільки за власним бажанням.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Ну як мінімум має бути обов'язок підтримувати порядок в своїй кімнаті. Хоча то скоріше правило. Мене теж не заставляли нічого робити, але я виросла реально лінива.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? До дітей буває відношення, як до рівних, а бувають крайності: або раби, або боги. Я проти крайнощів. Ми слово "мусиш" також не вживаємо, взагалі. У нас є "можу" і "хочу". Я малому кімнату не прибираю, наприклад. Але в нас є домовленість: хочеш додатковий мультик - поскладай забавки, одяг тощо. Він завжди кличе допомагати. Ну, то можу допомогти, але не зроблю замість нього. І завжди кажу чому: я свою кімнату сама прибираю. Обов'язки в сім'ї вважаю позитивною практикою. У житті згодиться. Зрештою, кожен сам собі вибирає те, за якими правилами жити. От чому ті, хто має одну-дві дитини рвуться вказувати як жити багатодітним, при тому не маючи поняття, як і що є в сім'ї насправді, мені не зрозуміло. :smile:
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Так, зараз вони дуже добре разом бавляться, але коли він тільки народився, то вона не виявляла великого бажання за ним доглядати, сама ще хотіла щоб її бавили. Моя доця теж виявляє бажання допомогти, але чомусь хоче робити те, що я їй не дуже хочу дозволяти, а от поприбирати за собою іграшки вона ніякого бажання немає. Я її не дуже то намагаюсь заставляти щось робити по дому, бо вважаю, що ще встигне в своєму житті напрацюватись по господарстві. А може вони тому і пориваються, бо бачать, що мамі важко, і хочуть допомогти, хоча їм і не дуже хочеться?
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? ото у мене так було: у 5 років мусила глядіти братика. у 7 років - добавилась сестричка двоєрідна,у 8-сім - ще братик дворідний. І так, поки школу не закінчила, мусіла глядіти, лише з ними гуляти, прибирати і т.д. але то вже нюанси нашої родини, у мене бажання мати дітей то ніяк не відбило
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? по лінієчках ваші діти трохи старші вже (моїм восени тільки буде 6 і 4), різниця 2.1р, і я дуже легко забула всі маленькі "неприємності" відколи їх стало двоє (напевне готуюся до третього/-ї) Зараз бачу тільки один величезний плюс в невеликій різниці - вони команда! Їм добре разом - бавитися, спати, дуріти, дивитися мультики. Не розумію, чому вони мають бути обділені моєю увагою, чи чоловіка... книжку можна почитати двом (і трьом) зразу, мультик/фільм подивитися разом, в ігри грати - чим більше, то веселіше... На мій погляд найбільш обділена одна дитина в сім"ї (не маю намір нікого образити), бо вона САМА, і потім буде сама... а мама в цей час буде на всю сім"ю працювати і матиме всі шанси виховати егоїстів Все добре в міру, але діти мають вміти обійти себе, і мають мати свої обов"язки по дому.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Так їй скільки років було? На якій підставі ви вважаєте, що в багатодітних сім'ях дітей у такому віці змушують до якоїсь роботи чи опіки молодшими?? Із досвіду скажу, що таке жаління ні до чого доброго не приводить. Краще привчати природньо й поступово. Якось воно так у вас звучить нецікаво. Допомога, що йде із любові та поваги, не має в собі нічого поганого, вона дуже позитивна! Допомога з примусу - навпаки. Можливо, тому й існує стереотип згуртованості в багатодітних сім'ях (хоча, навряд чи це стереотип, бо за моїми спостереженнями - це радше на правило виглядає), що там та поміч іде з любові. От дивлюся на те, як живуть закриті спільноти, типу амишів, і сумно мені, що українці свої традиції втратили в тому плані. Коли все природньо й само собою зрозуміло, про ніякі примуси мова не йде.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Дівчата, та обов'язки обов'язками, але є і таке, коли дійсно меньші діти просто без обговорень хочу/не хочу скидаються на старших дітей. І не побавитись, а погуляти/помити/погодувати і т.д і т.п. Такого бути не повинно.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? мама посидить собі в інтернеті, а ти синку іди гуляти з молодшою сестричкою)
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? А якщо навіть і так, то що в цьому поганого? В них присутнє співчуття, повага і любов до батьків. Маєте, маєте... перед дітьми і навіть на законодавчому рівні.
Співчуваю! Теж знаю такі випадки. Але жоден не з багатодітної сім'ї, зовсім навпаки. Моя сестра (з дальшої родини) - одиначка, а "використовували" її в родині від маленької по повній програмі. І хатня робота, і діти, і все на купу. Вона теж має своїх дітей, але в такі крайності не впадає. Є ризик впасти в другу крайність і почати дитину боготворити, прислуговуючи їй у всьому, але то ще гірше. Краще шукати середину й жити відповідно до тої середини. Тоді не буде каліцтва ні в той, ні в інший бік. Вибачте, але це називається перекладанням із хворої голови на здорову. Те, що ви не знайшли виходу чи не дали собі ради, не означає, що у багатодітних сім'ях теж так є. Навпаки. Беруть дітей на руки і в день перед пологами (завжди можна спосіб знайти). Я свого семирічного не брала, але просила сісти коло мене й так притуляла. Або садила собі на коліна, правда він не хотів. Коли годуєте, приділити увагу теж дуже просто, особливо в перші місяці. Я своєму старшому казки читала. І в нього ревнощів не бачила. Якщо, то дуже рідко, й ми одразу то вирішували. Я дуже часто давала меншого чоловікові, бо хотіла побути зі старшим. А зараз залишаємо молодшого з татком і ходимо разом у кіно. Шкода, що це в Україні не заборонено. У Канаді дітей не можна самих пускати гуляти, поки їм не виповниться 12 років. До того віку батьки не мають права залишити молодших на старшу дитину й кудись піти. Діти завжди мають бути під наглядом дорослих. Власне. Виростуть порядні люди, які мають душу і серце, а не черстві егоїсти.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Так, зараз це 100-% правда - бавляться, дивляться мультики, сумують один за одним, хоч буває що і б'ються, коли щось не поділять. Коли народився меньший їй було 2 рочки, в такому віці їй було не до того, щоб з ним бавитись, вона хотіла уваги від мами, і не могла цілком зрозуміти чому я не можу в даний момент з нею побавитись. не потрібно впадати у крайнощі, Ви ж самі написали, що але на все свій час. ---------- Додано в 17:54 ---------- Попередній допис був написаний в 17:46 ---------- Я й не стверджувала, що так є, просто описала свою ситуацію. Для когось багатодітні сім'ї це норма, для мене не дико, як написано в темі, але не прийнятно. Я такі сім'ї не осуджую, просто нормально сприймаю, це їхній вибір.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Якось важко поставити знак дорівнює між "не прийнятно" і "нормально сприймаю".
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Скажу тоді більш зрозуміло: я не хочу бути багатодітною мамою, і це мій вибір і моє право, я не відкидаю, що через декілька років можу народити ще, але більше трьох - дуже і дуже сумніваюсь. Так само ті, які хочуть мати багато (більше чотирьох) - це їхній вибір і їхнє право і ніхто не повинен їх осуджувати чи дорікати.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Четверо моїх діток мають різницю по 1 рік і 5 місяців між кожним. І я не пригадую жодного випадку ревнощів. Якщо я годувала дитинку, а старший хотів моєї уваги, то я кликала до себе, пояснювала, що сестричка маленька, хоче їстоньки, він дивився як вона смоктала цицю, обіймав, цьомав. Жодної ревності. А коли ми приїхали з лікарні з Настунею, то це було щось!!! Кілька днів діти сперечалися, а навіть плакали, коли хто має колисати Настуню Щодо обовязків, то прибрати за собою, поскладати свої речі, застелити своє ліжко, то цього діти мають вчитись змалку і це має бути не вааааажкий обовязок, а ТАК МАЄ БУТИ і все.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Коли моя сестра одружилася, то разом з її чоловіком у нас додалося ще 6 братів і одна сестричка. Дуже рідними стали, а найулюбленіший мій час тоді, коли усі брати збираються за одним столом і починають розповідати про своє дитинство. Всього дітей було 12. Але, на жаль, у віці 1, 5-2 рочки дітки хворіли (застуджувалися, здається) і помирали...Так і досі ходять до них на могилки. Тато кинув їх тоді, коли народився останній син (мій швагро). Тепер десь живе на Левандівці з іншою жінкою, а іноді приходить до синів, щоб ті його підстригли під машинку, помили у ванній і нагодували (вигляд має, немов бомж). Жодного поганого слова від них я не чула в його сторону...Звертаються тільки ввічливо "тато" і на "ви". А скільки раз вони в дитинстві були свідками того, як тато ламав мамі ніс... Життя у них було нелегке, але дуже цікаве, з гумором його згадують. Квартира у них схожа на дитячий садочок, дуже велика, по двоє жили у кімнатах і спали на двоповерхових ліжечках. Мама цілими днями працювала на заводі, і ще потім прибиральницею, щоб їх прогодувати, тому готували/прибирали/няньчили усі строго по черзі. Варили величезну кастрюлю зупи або борщу, і той, хто встане першим і виїсть гущу, тому повезло, а інші мусили сьорбати юшку. По вихідним старший брат усіх збирав ліпити вареники. Кожному по 20штук і не більше. Як хтось побачить зайвий вареник у тарілці, то була справжня війна. Влітку той же старший брат усіх залучав готувати запаси на зиму. У них просто величезна кімната-кладовка, яка усі була заставлена баночками з вареням, компоту і т. д. А на Паску робили усі разом пампухи, також поштучно видавали - 5 на кожного. Ще прикольна історія про величезну 5-ти літрову банку згущеного молока, яку мама поставила в кладовці, щоб на новий рік було щось солодке. То вони так по черзі бігали до тієї банки, в якій пробили дірку, як по святу воду. Кажуть, що вже аж горло пекло, неможливо було пити, бо засолодка, комок в горлі від тієї згущенки був...Але так хотілося! Потім від мами дістали під новий рік добряче! Зустрічали маму з нічної зміни також по черзі...Маму просто боготворили, і я їх розумію. Така жінка - просто приклад для мене. Вона так уміла все організувати! Все було так налагоджено, як часовий механізм. Кожен знав свою справу, своє місце, як в мультику про маму мавпочку і маленьких мавпенят. Вони всі кажуть, що то мультик про них. І зовсім вони не чемні були! Такі розбишаки! По довжелезному коридору каталися на велосипеді, самокаті, грали у футбол, так що у сусідів знизу сипалася побілка...Але родина - то для них святе! Усі вони отримали вищу освіту, усі вони професійні спортсмени, мають роботу і сім'ю. Не вийшло з них "наркоманів", як дехто вже наперед таку долю їм пророкував...Я дійсно пишаюся, що знаю таку родину. 1 лютого цього року померла їхня мама. Неможливо було дивитися на цих дорослих, з широчезними спинами хлопців, які так припадали до її труни і заливалися сльозами...А потім довгими зимовими вечорами збиралися у моєї сестри на малюсінькій кухні, де вони ледве-ледве поміщалися...І згадували маму. Так їм було легше. Як у тій казці про переламану гілку, а вже оберемок гілок неможливо зламати! Вона дійсно героїня, царство їй небесне...А потім прийшла весна, і всі вони поїхали з квітами на могилку мами. Вже не плакали, просто розмовляли з нею і казали, що не вистачає їм того дзвінкого голосу - вся могила у живих квітах, які вона так любила. вибачте, що так багато...просто ця сім'я для мене взірець! а тато так і не прийшов на похорони...вони до нього їздили машиною, а він тільки з вікна виглянув і мовчки помахав головою, мовляв, не поїду...
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? ваша історія ще раз доводить, що все-таки не в кількості справа, а в якості. і хоч було їх багато - мама змогла виховати їх, як треба. а часто і з одним батьки собі ради дати не можуть. тому насамперед має бути слово - сім"я, а малодітна чи багатодітна - це вже другорядне.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Мене дуже вразила ваша історія, аж до сліз... Прекрасна сім"я... Чудові слова...
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? Повністю згодна, але якщо чесно, не хотіла б бути ні на місці мами, ні на місці тих дітей... Думаю мамі особливо важко було.
Відповідь: Багатодітна сім'я - нормально чи дико? справді..... Нагадався вірш, не знаю хто автор.. та...
