Відповідь: Ми і наші мами Кать, знаєш, тут дійсно залежить від того які батьки. Наприклад якщо навіть абстрагуватись від понять рідна батьки і свекри. То моя мама сучасна жінка. Яка слідкує за тенденціями моди, культури. В неї сучасний світогляд, і я тобі скажу що часом мені здається що їй не 55 років а десь так 35, ну бо вона абсолютно адекватно сприймає багато речей, які люди її покоління зачастую не розуміють і не намагаються. Тато аналогічно. Свекруха повна їй протилежність - хоча ніби і намагається в чомусь бути подібною, ну але не вміє себе подати, не сміє влитись в компанію. Без почуття смаку, такту, без потреби посміятись, полялякати, ну ордним словом дуже якась вона закомплексована в цьому плані. А по ходу відставша від сучасності років на 15 точно. Свекор прікольний, ну але в компанії зі свекрухою стає подібним на неї. Ну і от всі мої/наші друзі в захваті вім моїх батьків, бо їм з ними цікаво - хоча 25-30 років різниці то ніби то не мало. В тоже час зі свекрами подекуди немає про що поговорити, про що посміятись, ну бо реально немає, бо люди не сприймають сучасні інтереси, таке враження що застигли у світогляді ще в 60-70-х роках І вот угоразділо мене колись коли ще була вагітна поїхати з чоловіком і з його старшим малим в шацьк і свекри ненавязчиво увязались з нами ( ну тіпа ви собі відпочинете а ми з малим побавимось). То було лише на пару днів. Ну але я так багато очікувала від того малесенького відпочинку, а він виявився напевно найгіршим. Після того навіть чоловік сказав що з його батьками більше ніколи і нікуди не поїдем. В той же час, от можливо рванем на море ще у вересні-жовтні. Так чоловік сам сказав - давай візьмем твою маму, щоб вона з малою трішки побула а ми собі трішки відпочинем. Моя мама в захваті від тої пропозиції... Тобто батьки батькам рознь. З кимось прікольно і кльово і відпочиваєш душею і фізично. А з кимось ідеш на відпочинок і заздалегідь знаєш як напряжно то буде. ---------- Додано в 23:24 ---------- Попередній допис був написаний в 23:20 ---------- Ооо, коли мала була меньша я так само думала. Але от згадуючи останній відпочинок.... коли вона нас до сказу буквально доводила і чоловік сказав "а давай її втопимо в бассейні " я вам скажу деколи хоча б кілька годин для врівноваження нервів буває треба відпочити лише удвох
Відповідь: Ми і наші мами Правильно. згідна с тобою повністю. Але так виглядає що в цю тему більшість пише про складні стосунки...а мені хочеться про свою мамульку написати тільки хороше,хоч і в нас бувають конфлікти, непорозуміння...але останнім часом я так відчуваю її підтримку...ніколи не вистарчає часу( чи просто не можу їй то сказати) як для мене то цінно і важливо...то я хоч напишу тут про це.
Відповідь: Ми і наші мами ну і я напишу.... після нашого переїзду, мама взяла на тиждень відпусточку і весь тиждень була в нас. Раненько приїзжала, брала малу на прогулянку а я розкладала речі, щось їсти готувала, і виявилось що за тих 4-5 годиин зранку стільки можна встигнути.... і ніколи стільки не встигала відколи мала народилась. Приходили вони з прогулянки щасливі обидвоє, малу вкладала спати, а ми з мамою ще сиділи лялякали. Ніхто нікуди не спішив, і за той тиждень найбільше напахалась і найбільше відпочила. Це було кльово. Ну і величезне дякую мамі що приїзжає щонеділі і проводить час з малою поки ми галопом по всіх справах.... але, я впевнена що в нас з мамою такі кльові відносини тому що ми вже 8 років живемо окремо. Бо коли ти з мамою тусуєшся щодня в одній квартирі і так багато років підряд - то якось такі відносини міняються.... і як правило не в кращу сторону.
Відповідь: Ми і наші мами А я можу..Мені дуже добре з мамою. Маю порівняння поїздок з мамою і поїздки(одної) з свекрухою, то проосто дві великих різниці. З мамою мені комфортно і не справа в "безкоштовній раб-силі", а в прив"язаності і характері. Зараз моя мама багато часу проводить на дачі, то люблю набрати їди, кави, винця, вишивку і поїхати до неї. Чому? Просто, бо нам так добре Аналогічно Найкраще все поєднювати в міру. От сьогодні моя мама залишається пильнувати дітей і кицю, бо ми з чоловіком( зараз в мене полетять тапки) їдемо відпочити тільки вдвох, хочемо побути самі без ніяких дітей своїх чи чужих. І є чітке порівняння, що мама яка залишається з дітьми сказала- "їдьте-їдьте, відключіть мозги і розслабляйтесь" і свекруха, якій від того ні холодно ні жарко; "йооойойооооой, а з ким ж то діти будууууть, певно з тою бабцьою, бо я вже шо? Я така хввоооооора.." Це типу захист наперед? Бо ж ніхто ніколи не просив лишитись з дітьми. Висновок- мами бивают разниє!
Відповідь: Ми і наші мами На рахунок відпочинку з батьками, то мені також дуже комфортно, частенько беремо їх в Карпати, чи на шашличок на вихідні! Батьки дуже активні, і на відпочинку чомусь ніяких непорозумінь, на відміну від буденного життя!!!
Відповідь: Ми і наші мами А я би може і рада була поїхати зі своїми батьками на відпочинок - але вони 5-ти хвилин разом не побудуть, щоб не погризтися, у кожного свої примхи... І не жила я з ними у дитинстві, мене бабця з дідом виховували. Та й з чоловіковими було би трохи некомфортно (у нас з ними рівні стосунки, але на відстані). А от якби були живі наші бабульки (чоловіка також бабуся виняньчила) - з великим задоволенням! До мого виходу з декрету мами бачили внучку хіба що епізодично, і ми може й були би щасливі, якби котрась з них хоча б на одну ніч взяла малу до себе (через вчд вона кричала цілими ночами), але не склалося. А мала тоді як бачила на вулиці старшу жіночку, аж пищала. От як я вийшла на роботу, бабусі стали з нею сидіти, але тепер Настя з ними витримує максимум до вечора, а далі починає хандрити за мамою-татом. Хоча, якщо чесно, ми не даємо так собі вилазити на голову, як бабусі, деколи доводиться навіть читати моралі - але що собі бабці хотіли, те й мають, тепер пробують виховувати, тільки не дуже виходить. На щастя, такі бзіки бувають тільки стосовно бабусь, з іншими собі такого ніколи не дозволяє.
Відповідь: Ми і наші мами А мені з мамою дуже комфортно. Вона навіть коли до мене приїжджає ми наговоритись не можемо і вона сама знає коли мені потрібно допомогти. Я їй кажу, що запросила її, щоб вона відпочила, поспілкувалаь зі мною, а вона каже, що їй приємно мені допомогти приготувати щось чи в городі попорпатись. І я їй дуже вдячна за це. Та й на відпочинок пропонувала їй цього року поїхати з нами, але її у відпуск пізніше відпускають А шкода. Мені з нею комфортно, та й чоловік дуже добре знаходить спільну мову з мамою. Він навіть сміється інколи: "Мені легше дуже доовитись із тещею, ніж з тобою". А я й радію, що в них добрі стосунки. Тож мені добое з мамою і на відпочинку і взагалі. Люблю я свою мамусю! Вона в мене сама-сама!
Відповідь: Ми і наші мами Ні, але в дописах звучить так яскраво ніби який я чорт з рогами бо не беру свою маму на шашлики, і своєї мами не люблю. Я її люблю і шаную. Знаєте є такий вислів англійською, too much of a good thing is not a good thing! Я зі своєю мамою 24х7, я маю право на свою сім’ю? Маю право розвинути свою особистість? Ви з нею живете? Вона з вами всюди, навіть до вас в ліжко заглядає коли ви, вибачте, хочете з чоловіком інтимом зайнятись? Коли я буду жити від мами за n цифру кілометрів, і вона буде до мене приїжджати, то також відносини будуть інакші. Такі як вони є в моєї сестри, вона прийде раз на тиждень, часами два, перекрутиться, покаже яка вона добра дочка і як піклується про маму, скаже всім які в мене діти непослушно-жахливі, розвернеться і піде геть далі гуляти зі своєю родиною. І ВСЕ!!! В неї ЧУДОВІ відносини з моєю мамою. 15 хвилин спілкування на тиждень, чому б ні. Зате у мене зі свекрухою чудові відносини! бо вона живе за енну кількість кілометрів від нас, то як сходимось чи спілкуємось то наговоритись не можемо про її проблеми і про дітей.
Відповідь: Ми і наші мами Та ви що? Виховання не такого... Та ради бога, хіба ж я вам щось нав"язую? Це ваші справи, а я пишу про свої, які теж не треба приміряти на себе
Відповідь: Ми і наші мами Марусю, та який же ви чорт з рогами? Ви чудова жінка і мама! А те, що у вас такі відносини з мамою, то можливо дійсно від того, що ви забагато часу разом. Я жила з мамою до весілля і трохи більше року після весілля. А тепер півроку живу окремо, з чоловіком і його батьками. Мені було комфортно з мамою завжди. І зараз дуже її часами бракує, просто вчуся жити своєю сім"єю. Добре, що маємо можливість щодня досить говорити по телефону. А зі свекрухою в нас весь час доволі рівні стосунки: я не дуже пхаюся до неї, а вона до мене. Хоч завжди допоможе і порадить якщо я попрошу чи спитаю Вона намагається дбати за мене як за своєю дитиною, хоч в окремах випадках я все ж відчуваю, що я - невістка, а не дочка. Можливо щось змінитись колись, коли в нас будуть діти, але ніколи не знаєш в який бік.
Відповідь: Ми і наші мами і мені, бо живу за 50 км від мами зі свекрухою якби жила з мамою, то певно муж би вже втік від мене
Відповідь: Ми і наші мами Мій один раз втік, тільки не від мене а від обставин. Дуже тішусь що ми могли через це переступити і зрозуміти що ми один одному більш важливі, ніж обставини довкола нас.
Відповідь: Ми і наші мами моя мама, як ваша, марусю. вчить як жити, як ми маємо свої гроші тратити, як маємо ремонти робити в хаті в львові (я тут навіть не прописана ), коли має сестра розписуватись, шо вона має на розписку варити-смажити і дуже ображається коли ми їй нічого наперід не розказуємо, а в основному по факту чоловік мій не є конфліктим, він мовчун ше тот. але як приїжджає в село, то його на довго не хватає. і знаю точно - жити ми з моєю мамою точно не могли б
Відповідь: Ми і наші мами А мій пискатий, вміє сказати так файно. В основному мому татові в очі правду каже, а той вже мамі передає. Певно тому так його не люблять.
Відповідь: Ми і наші мами в мене з мамою дуже хороші відносини і люблю її дуже.. та останнім часом замітила, що інколи її опіки трішки забагато, особливо коли дітей виховую.. як би там не було, та моїх хлопців інколи зашкалює і на місце поставити просто необхідно, і от саме в цей момент, моя мама хоче навчити мене як треба виховувати дітей.. а це чомусь так бісить!!!) я огризаюсь потім, щоб малі не бачили, мама ображається, я переживаю.. і як замкнуте коло яке))) потім переводжу все в жарт) спершу думала, що ж робити.. але хто знає яка я буду на старості, всі кажуть, що я дуже схожа на маму)))) я б не хотіла, щоб хлопці ігнорували мої поради чи на мене злилися....
Відповідь: Ми і наші мами А я останнім часом...бачу що стала на "мамину стезю"...колись я їй дивувалась, думала що не вміє свій час організувати, бо на себе ніколи його не мала...а тепер уже і я ...як і вона ....як білка в колесі весь день...і злюсь тепер і на неї...бо з малими не хоче "сидіти"...і на себе...бо ще так багато хочеться ...а не виходить... Але мамусю свою я дуже-дуже люблю!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Відповідь: Ми і наші мами от і я так.. все якось так само... просто зараз почала багато бачити з іншого боку... та й бачу як мама за мене переживає.. каже, що роблю її помилки, спуску не дає) а мені свого часу і слухати не хотілося... а рік пройшов і бачу, вона як у воду дивилася.. та я все рівно злюся, бо і далі нічого не встигаю, і все не йде так як би хотілося.. якось та вся суєта, біганина забирає саме цінне, банальне спілкування, а коли його нема, от і злимося одне на одного.. перемучені всі.. все треба усім у відпустку, на відпочинок)!!!!
Відповідь: Ми і наші мами і ми після одруження жили рік з батьками, можу сказати одне, яка б не була мама вона хоче для своєї дитини кращого і навіть може не підозрюючи того своїми зауваженнями,порадами впливає на стосунки між чоловіком і жінкою. Скажу чесно я в цей період розривалась, і маму люблю і чоловіка,а інколи виникали ситуації що мені приходилось вибирати на чиєму я боці це було справжнє душевне пекло. І в цьому випадку мені допоміг священник сказавши, що я не мушу вибирати оскільки свій вибір я вже зробила коли обвінчалась, і порадив поговорити з мамою і пояснити шо в нас вже є своя сім'я і ми обов'язково звернемось до неї по пораду коли будемо цього потребувати.Все закінчилось тим що я не наважилась ось так сісти і поговорити на пряму, але кожного разу коли мама втручалась в наші стосунки я їй говорила шо це наша сімя і ми самі розберемось з часом вона мабуть дійсно усвідомила це і вже казала робіть як знаєте. Але згідна з одним найкращі діти ті що живуть окремо.
Відповідь: Ми і наші мами Нам може не подобатись як мама нас опікуе чи виховуе, але мама нас ніколи не зрадить. Коли буваю в мами приходиться носитись з парасолькою в ясну погоду, бо мама при виході сказала що може бути дощ, щоб мама не переживала що піде дощ та я промокну, я чемно беру парасольку. А так хочеться походити з пустими руками.
