Розлучилась, розійшлась... що далі?

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Ми мали з чоловіком знімати квартиру, але тут знов проти свекруха....вот так то дівчата....

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

А може в неї була мета вас посварити (розлучити). Дуже багато молодих сімей розпадаються через стосунки невістка-свекруха чи зять-теща. При можливості треба жити окремо.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Можливо ти права Venezianka , знаєш,але він після нашого розводу він через місяць найшов собі другу дівчину і з нею знімав квртиру, а коли я просила він думав.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Ну то значить він вам не потрібний, бо не цінував, не достойний.
Як каже моя бабуся: "Хлопів війна не перебила"

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

свекруха вам то оплачувала? як вона могла бути проти?
на мій погляд добре, що ви розійшлись, у вас ще безумовно будуть чудові стосунки з достойною людиною, якщо ви того захочете.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Впевнена що на підсвідомому рівні вона саме цього і добивалась. Правда якби ви їй це в очі сказали, то вона б віднєкувалась і б переконувала вас що вона вам хоче лишень добра, ітд. ітп. Нажаль забагато наші батьки пхаються в молоді подружжя. Не вміють вони нам дозволяти робити помилки і на них вчитись, вони мусять все за нас вирішити бо знають що для нас краще. Нажаль

Не вміли говорити, і він напевне боявся своєї мами або відчув десь що його мама і ви все ітак за нього вирішать, то йому думати насправді не потрібно було.

Я не знаю, можливо у вас й справді було все так жахливо.

---------- Додано в 15:05 ---------- Попередній допис був написаний в 14:57 ----------

Ми таке пережили. До психолога варто, хоча б на консультацію. Мій також дуже часто закривався в собі... але зауважила що я в тому винна - забагато говорила. Може варто трошки замовчати і просто за нього молитись. Попросити його що хотіли б поговорити, але не тиснути. Незнаю. У кожного своє бачення ситуації...

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

100%
в мене є знайома, то вона коли посвариться з чоловіком, одразу намагається з ним поговорити в стилі: "треба поговорити.. чому ти так поступаєш...поясни мені свою психологію... в нас щось не так...давай то обговоримо..."
коротше, так психологічно його дістає, він від того ще більше агресивним стає і взагалі говорити не хоче.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Напевно так і зроблю сьогодні. бо потім скаже, що ми мовчали про проблеми, і як завжди: хто винний? невістка.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Хоч мені соромно і боляче про це писати - я на межі розлучення. Дала час подумати і визначитися, що і хто для нього важливий. Не можу ні про що думати. На роботі бачать, що змінилась, питають чи не захворіла. А яка можу бути, якщо в горлі комок, а душа болить нестерпно!

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Чому Вам за це має бути соромно, ви ж хотіли ці стосунки зерегти, робили все можливе.

Тепер його черга, гра в одні ворота нічого не дає, над стосунками в сі"ї працють двоє. Терпіння Вам.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Сьогодні мої батьки подали на розлучення. Тато почав нові стосунки. Мама залишилась сама. В мене своя сім'я, сестра в Києві. Мамі важко, її треба підтримати, а я не знаю як краще це зробити, бо тато вже раз йшов, але на розлучення вони тоді ще не подавали, тоді їй просто розмови не допомогли, вона була на межі нервового зриву. Боюсь, щоб це знов не повторилось...

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Я через це пройшла і одна порада - максимум уваги мамі. Я тоді навіть попросила чоловіка до мами переїхати. В вас вже є дитинка - то супер, просіть маму з Яночкою сидіти - то для неї велика відрада буде!

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

дійсно, макисмально її підтримуйте, будьте з нею. У нашій сім'ї теж була така ситуація, але мама була далеко і я вже за якийсь час дізналася, через що вона пройшла і як важко їй було. В такий момент людині потрібна підтримка, а найгірше-то самотність.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Ну от нащо ви таке пишете???? Ви хіба знаєте, як в них все насправді? Ви знаєте точно, що "гра в одні ворота"? Ми знаємо лише те, що пише Венеціанка, не більше, і пише вона то зі своєї ображеної сторони. Ви так пишете

ніби виправдовуєте Венеціанку і даєте їй "зелене світло" робити такий рішучий крок. Розумію, що можливо ви не хотіли цього, але часто кинута отака фраза може стати поштовхом для людини поставити крапки над "і" - і дуже часто це все в емоціях і під впливом ось таких от коментів робиться (а що, он навіть люди кажуть що я "все робила від мене злежне, тепер він хай старається як хоче. Ах він не хоче!!!!!!!(ніби то, бо в такі моменти людина дивиться тільки зі своєї сторони)", ну то все - розлучення!). І ще частіше люди потім дуже жалкують, що поспішили з рішенням, але вже пізно.
Венеціанко, не рубайте з плеча, видихніть і зупиніться. Розберіться в собі для початку - чого хочете ви? Що саме вам не подобається в стосунках, діях чоловіка і т.д. Оприділіть для себе з чим ви би змогли миритися (ну бо ж ми всі не ідеальні і ви теж) а що для вас є неприпустимо. От побачите, після такого аналізу залишиться не так вже й багато такого, що вас дратує. Попросіть чоловіка зробити теж саме (тільки спокійним тоном, коли ви обидвоє заспокоєтеся), нехай і він висловить те, що йому болить (впевнена, що його теж щось не влаштовує в ваших діях, ви ж теж не свята). Потім сядьте спокійно і обговоріть ті всі питання як дорослі люди, спокійно. В тому всьому основне - це бажання двох щось робити і йти на компроміс (тактика "поставила перед фактом" не "канає" - це життя і ви вже не діти, які потакають своїм захцянкам), якщо ви любите один одного і хочете працювати над стосунками - то все буде добре. Тільки заспокойтеся і наберіться терпіння. Удачі вам.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Вчора я з чоловіком поговорила. Ми вирішили обоє заспокоїтися, він вже має дві пропозиції йти на роботу. Трохи почекати, точніше перечекати і перетерпіти ці тимчасові негаразди. Прочитала колись фразу : "Вмерти легко, важко вижити!" Тобто зараз це все поламати просто, а потім зліпити??? Просто треба молитися за злагоду і мир в сім"ї.
Дякую Вам усім!

---------- Додано в 10:59 ---------- Попередній допис був написаний в 10:32 ----------

Навідуйтеся, дзвоніть. Увага і підтримка рідних завжди допомагає.
Коли в мене проблеми, то я можу поділитися з мамою. Вона для мене найближча людина. І я це усвідомила зараз, ще не маючи власних дітей. Бо мама завжди казала "Матимеш своїх дітей, тоді зрозумієш, що таке батьки". А я це швидше зрозуміла!
Будьте сильною і поруч з Вами буде сильною і Ваша мама!!!

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

О, як мені це знайоме! В нас так було (труднощі з роботою, а точніше її відсутність), це важко, але ми то перейшли чого і вам бажаю.

Дуже рада за вас, що ви зробили правильні висновки. Злагоди вам і миру в сімї!

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Кожного разу, коли читаю назву теми - хочеться на радощах викрикнути: "А що далі?! - Та далі нове життя!!! Нова радість і нові почуття!!! Нові зустрічі і нові прощання! Нові емоції і нові переживання!!! Далі буде краще, бо життя ніколи не змінюється в гіршу сторону!!! Недарма народна мудрість каже "все,що не робиться- все до кращого!!!" Головне, не жити минулим, а дивитись вперед!!!!! І тільки з позитивом!!!!! Адже довкола стільки позитивних людей!Я ще жодної хвилини не пошкодувала,що знайшла в собі сили все-таки подати на розлучення і розлучитись. Не могла я склеїти того,що вже давно не клеїлось! І не шкодую про це!!!! Єдине, про що шкодую - чому я не зробила цього раніше і не звільнила себе і дітей від тої нервової напруги, в якій ми жили останні 5 років, коли від тата вони чули лише крик і бачили його найчастіше в горизнтальному положенні з пивом і сємками. Так що я впевнена, після розлучення життя тільки починається!

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Ось і я боюся щоб не наробити дурниць. Ми з хлопцем живемо вже більше як пів року і спочатку я бачила в його очах і вчинках бажання створити сім'ю щось спільне мати, але зараз він міняється на очах і наше життя починає перетворюватися на гру в одні ворота і просвіту нема, я перетворилася на пилу що пиляє його купи те купи се. А я надриваюся з останніх сил щоб створити затишок в хаті. А останньою краплею стали його слова що мовляв сприймай мене такого як я є. Не знаю він ніби непогана людина але так боюся помилитися, не знаю чи то обрубати зараз, бо потім буде важче, чи ще трохи поспостерігати що з того буде. А серце........ розривається на шматки, бо люблю його і це вже третя спроба наша зійтися Ось сижу на рюкзаках зі шмотками і хочеться вовком вити, він в нервах десь пішов. ой неезнаю......

---------- Додано в 22:45 ---------- Попередній допис був написаний в 22:32 ----------

Боже як я Вас розумію, це дуже боляче. Тримайтеся, в мене зараз те саме але добре що я не поспішила з одруженням, а так жили в громадянському шлюбі

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

100%.
Коли діло доходить до розлучення, на мою думку, головне не пороти гарячки. А ще важливим є витримати певну паузу і розібратися у собі двом. Хоча це все дуже індивідуально. Є речі, які ладні поламати шлюб в одну мить...

Це точно. Треба завжди пам"ятати, що час ладен загоїти всі рани, а серце обов"язково відкриється для нових почуттів, бо таке воно життя.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

В мене не виходить цитувати, до Сонях- забрали чумайдани, перехрестились і бігом звідти. Поки немає забагато спільного( морального, матеріального і дітей).
Обтрусите пір'ячка і десь за пів-року посмієтесь з вашого допису.
За такий короткий час третя спроба зійтись? Бігом! Тікайте від того вже!
І не видумуйте собі романтичних причин щоб не піти! Ух, так би взяла вас за руку і забрала б.