Що читаємо?

Відповідь: Що читаємо?

"— Я була нерозумна,— озвалася нарешті квітка.— Даруй мені. I спробуй бути щасливим. I ні слова докору. Маленький принц був вражений. Стояв, збентежений і знічений, з скляним ковпаком у руці. Не розумів, звідки ця погідна ніжність.
— Авжеж, я люблю тебе,— почув він.— Моя вина, що ти цього не знав. Але це пусте. Ти був такий самий дурненький, як і я."

Завершила читати книгу "Спогади троянди" Консуели де Сент-Екзюпері, іспанської художниці та дружини знаменитого автора "Маленького принца".
Мої враження.. Важко описати їх, оскільки думками я все ще там, в книзі, в спогадах Консуело.
Він не був для Консуело зразковим чоловіком. Антуан залишав її, коли вона хворіла, ішов геть, коли йому набридала сімейна рутина, у нього були інші жінки й до Консуело він приходив тоді, коли відчував гостру потребу турботи і любові. Але і пристрасний характер іспанки Консуело частенько давав привід для пліток. На одному із прийомів, посварившись з чоловіком, вона почала жбурляти в нього тарілками. А він ловив їх, при цьому продовжував розмовляти і жартувати з гостями.

"...Я желала царить в сердце своего мужа. Он был моей звездой, моей судьбой, моей религией. Я была хрупкой, но внутри меня таилась безграничная воля к жизни. Я собрала в своих глазах все звезды вселенной, чтобы он утонул в них.
Такая любовь - опасная болезнь, болезнь, от которой нет исцеления."

А в 1935 році чергова сварка між подружжям ледь не завершилася трагедією. Напередодні Нового Року, перед важливим польотом, Екзюпері всю ніч шукав дружину в улюблених барах паризької богеми. В результаті під час польоту він був дуже втомлений і збився з курсу. Його літак врізався в бархан Лівійської пустелі. Два дні Антуан блукав пустелею, не маючи ні води, ні їжі. Врятувало його чудо - він випадково натрапив на караван. Потім у листі до матері він напише:
"Ужасно оставлять позади себя кого-нибудь, кто, как Консуэло, постоянно нуждается в тебе. Чувствуешь огромную необходимость вернуться, чтоб оберегать и ограждать, и ломаешь ногти о песок, который не даёт тебе выполнить свой долг".
Зрештою, Консуело не витримала такого життя, її нерви здали, вона навіть деякий час була в спеціалізованій клініці неврозів. Антуан і Консуело то сварилися, то мирилися, а "счастье всегда откладывалось на потом". А потім розпочалася війна, з котрої Антуану де Сент-Екзюпері так і не судилося повернутися до своєї "троянди"...

"Зачем я нужна? Какую роль я играю? Что должна сейчас делать? Ждать, ждать и ждать..."

 

Відповідь: Що читаємо?

Маша Царева "Девушка с голодными глазами":eek: Ця книжка мене реагімувала після "Село не люди"!:biggrin: Дотепна, весела, іронічна, з купою дуже вдало зауважених моментів. Книга для жінок з комплексами стосовно власної фігури, для жінок, які у процесі або вічних намаганнях схуднути. Легко читається і залишає по собі приємні відчуття. Багато чого розставляє по поличках у голові. Загалом, раджу!

 

Відповідь: Що читаємо?

а я думала, що тільки в мене вона викликала такі асоціації . Неприємний осад був ще приблизно тиждень після останньої сторінки. Після "Село не люди" відразу почала читати позитивне чтиво Анну Гавальде і все стало на свої місця.

 

Відповідь: Що читаємо?

в мене такі відчуття викликали книжки Матіос, окрім "Солодкої Дарусі". Таке враження, що одного разу зійшло просвітлення написався чудовий твір, а далі, жіночка зловила ритм і почала клєпати книжечки чим плачевніше і важче тим краще. Я її більше не читаю, бо крім моральних завивань нічого нового почерпнути не можу. Прошу тапками не кидати, бо то ІМХО. Кожен обирає, те, що вважає для себе доцільним.

 

Відповідь: Що читаємо?

Двічі прочитала. Одна з улюблених.

 

Відповідь: Що читаємо?

Дике серце. Таємниця чоловічої душі.
Джон Елдредж.

4 штуки подарувала знайомим чоловікам. Свому приніс Миколай.

---------- Додано в 23:51 ---------- Попередній допис був написаний в 23:49 ----------

Я після Дарусі прочитала ше шось. Добре, шо забула, що саме. Бо це вже остаточно - Матіос не читаю. Занадто песимістично.

 

Відповідь: Що читаємо?

Щодо Матіос. Я погоджуюся "песимістично". Але писати про такі речі так, щоб важко було відірватися, зможе далеко не кожен. Мені дуже подобається її стиль написання.
А я нещодавно прочитала книгу Дари Корній "Гонихмарник". Одне слово "супер".

 

Відповідь: Що читаємо?

Вчора дочитала "Націю", нині вже прочитала "Москалицю", на черзі - "Мама Маріца..."

Мені подобаються твори Марії Матіос, і стиль написання, і сюжети...
А що подобається-не подобається - то особиста справа кожного

От я терпіти не можу твори Люко Дашвар

 

Відповідь: Що читаємо?

Ех, поділюсь і я чого найбільше не люблю читати. Це... любовні романи. Ну тошно їх читати аж "приторно".. ФУУУУУУУУУУх - втомлює. Це правда висновок з 3 сторінок роману якоїсь (для мене) Даніели Стіл, книгу якої мені подарували на 16- річчя. Потім ще раз пробувала прочитати. Не йде - аж давить мене.Терпіти не можу жіночих романів! Ну і фантастичні бойовики, що для мене нонсенс, бо для мене фантастичний бойовик може бути тільки фільмом. Таке не для читання. В кожного свої смаки та свої "мухи в голові." На те ми і індивідуальності

 

Відповідь: Що читаємо?

мені завжди здавалося, що жіноче чтиво і не романи зовсім) то пишеться за типовити стандартами для задоволення цілком визначених жіночих потреб (завуальоване порно для жінок). І слугують ті книги з певною метою... мене дивує, що ви їх так серйозно сприйняли і поставили у обговорення поруч із рештою )))

 

Відповідь: Що читаємо?

А я колись їх читала, причому у великих кількостях , тепер теж їх не читаю

 

Відповідь: Що читаємо?

А я останню книжку Д. Стілл прочитала минулого року, " Гіркий мед" називається. Читала швидко, бо багато пропускала зайвого. Така собі, читати можна. Даніеллу ше сприймаю, а оті жіночі романи з такими кольоровими обкладинками, дешеві , що на кожному кроці продаються- ЖЖАXX!

 

Відповідь: Що читаємо?

Ну чому ж здивувало? Я їх не ставила поруч з тими рештами книг, а брала окремо на тему, що не подобається та не люблю читати. Є любителі і такого жанру романів. І для когось , для багатьох,(не для мене) - це теж література. Про це свідчать тиражі таких книг і перше місце серед десятки самих успішних письменників України.

– Меня не удивило, – говорит литературовед Николай Ефимов, – что рейтинг возглавила харьковская писательница Симона Вилар (настоящее имя Наталья Гавриленко), у которой оказались проданными около миллиона экземпляров книг. Уже стали бестселлерами ее историко – приключенческие романы «Ведьма» и «Ведьма и князь». Вилар захватывает читателя тем, что превращает реальные исторические события Древней Руси, средневековой Англии и Франции в любовные романы. Но, ее ее произведения, относящиеся к жанру «женского романа», не относятся к высокоинтелектуальной прозе. Это скорее книги для отдыха.

... І популярність та оплачуваність в світі за таку "муру".Ось і знаменита романами Даніела Стіл, яку я згадувала.

В Топ-10 самых успешных беллетристов по версии Forbes также вошли: Даниэла Стил (4-е место, $32 млн)

Висновок: То для мене, для Вас і ще для когось "порно". Для багатьох(факт) це література, якою зачитуються. Тому і висловила своє відношення до такої "літератури" чисто своє відношення. Всі ми різні.

 

Відповідь: Що читаємо?

Чудова книжка. Я її перечитувала декілька разів.
Зараз читаю "П"ять мов любові у подружжі" Генрі Чемпен. Пізнавальні і цікаві поради сімейного психолога, щодо розуміння один одного і виявляння любові у подружжі.

 

Відповідь: Що читаємо?

Колись подруга давала читати. А щось особисто для себе почерпнути не змогла. Інформація там якась загальна. ІМХО.
Прочитала гуморески Петра Ребра "Беробітний тамада". Дуже рекомендую для гарного настрою. Насміялися з чоловіком.Читали один одному. Ось один для настрою.
приведу.

ВЕНЕРА

Віддаленів весільних тостів дзвін.
Привів у дім обранку серця Гера.
І раптом жінка чує – каже він:
- Нівроку, ти у мене, як Венера!
- Яка Венера? – та зчинила крик.
- Вже дев’ятнадцять років, як я Фроська! -
Зненацька розгубився чоловік:
- Гм, це ж красуня є така -
Мілоська…
- Красуня?
О, то лестиш ти мені!
Хоч тут і збожеволіти не шутка -
Цей стан, цей бюст, ці рученьки міцні…
А втім, стривай,
Венера ж та безрука!
Тут Гера кулаком об столик – грюк:
- Хіба ж я про красу і габарити?
Та я про те, що ти немов без рук -
Ні шить, ні прать не вмієш, ні варити!

 

Відповідь: Що читаємо?

знову мучусь від безсоння, зате книжки швидко читаються. вчора бахнула О. і Ю. Чернінька "Хутір розбещених душ". про місто і його мешканців,які потопають в гріхах, та про чоловіка, який вирішує очистити місто. досить цікаво + сподобався опис розуміння Бога.
сьогодні на черзі О. Кокотюха "Легенда про безголового"

 

Відповідь: Що читаємо?

Мирослав Дочинець "Многії літа, благії літа" - рецепти довголіття від закарпатського діда. Дуже мудро, виважено і легко написано.
буду тепер шукати якесь чтиво на море.

 

Відповідь: Що читаємо?

Дочитую 8 том Р.Горака та Я.Гнатіва: Іван Франко. Називається "Роки страждань". Власне сама праця сподобалася, багато матеріалу, якого раніше не знала. Але, я не філолог, та бачу багато повторень в різних томах цієї праці вже написаного в ній же матеріалу.

 

Відповідь: Що читаємо?

Кейт Мосс "Гробниця", дуже сподобалась.

 

Відповідь: Що читаємо?

Я підсіла на Акуніна!!! За неповний тиждень буквально "проковтнула" "Смерть Ахіллеса" та "Азазель" з серії про Фандоріна, а також "Алтин Толобас" з серії "Пригоди магістра". Зараз читаю далі про Фандоріна, книжка "Левіафан".
Я в захваті!!!!!!!!!