Відповідь: Сім'я чи робота? Перфекціонізм, це рабство. Бідний чоловік стає заручником похвали від жінки, бо як десь недотягне то почнеться... Якщо продовжувати в такому руслі, то дуже скоро чоловік буде уникати не лише домашньої праці, а й самої жінки. Говорю з власного досвіду, зі сторони людини яка ніколи ще нічого правильно не зробила. ---------- Додано в 15:44 ---------- Попередній допис був написаний в 15:40 ---------- Прошу вказати де виробляють добротні трумни, білі капці і білий сатин, оббити трумну. Знаєте, то не жарти. А і місце на цвинтарі тре не забути купити. Маю мало часу, до тої страшної цихри. Ще де пропущу розпродаж капців, і всі розберуть в Топ-топі.
Відповідь: Сім'я чи робота? Останні пару сторінок навіяли на мене сумні думки, що треба йти шукати білу простинь і помаленько тьопати ... самі знаєте куди Бо мені (вже) 23, стажу і досвіду в мене нема, наступні два-три роки я буду сидіти в баняках і памперсах, за той час деградую до такого рівня, що мій чоловік буде краще спілкуватися сам з собою, ніж з такою тупою і зацофаною домогоспордаркою, а ще гірше "страшно закохається" в молодшу (хоча куди вже далі? просто в не затуркану)))). Потім всі спроби знайти роботу будуть марні, бо я ж деградована, та ще й з дитиною, та ще й без досвіду, і взагалі можу знов в декрет змитися через місяць. Тому пряма мені дорога назад на кухню, а там і до 40 років недалеко, діти виростуть, ніяких цікавих речей в житті відбуватися не буде, то може мене приймуть на роботу, де я зможу бути роботом і вкалувати за трьох на благо хвірми, ібо інших благ мені вже не треба буде. Але і то не факт, бо до того часу буду деградована і зацофана Шось мене прорвало, звиняйте. Сценарій мені не дуже. Прийдеться шукати варіанти.
Відповідь: Сім'я чи робота? Знаєте, як на мене, то більшість жінок самі для себе вирішують питання сім"я чи робота і в кожному конкретному випадку це буде щось інше. Я пригадую, як хотіла влаштуватись на одну роботу, щоб переїхати в інше місто. Так от, по домовленості через доброго знайомого я прийшла на співбесіду, директор на мене подивився, розпиав про професійні якості, сказав, що я їм підходжу як працівник, зарплату запропонував добру. А потім було одне але. Знаєте яке? Він сказав, що візьме мене по контракту на півроку і кожних півроку продовжуватиме мені його, якщо я раптом часом не завагітнію. Сказав, що йому дуже соромно про це говорити, але він в першу чергу повинен дбати за свою фірму. Добре, що мене чоловік не квапив з переїздом і ми ще трохи почекли з роботою. Так роботу можна знайти, але в Україні без знайомств знайти добру роботу з добрим ставленням працедавця до підлеглих дуже важко. Особливо у Львові, і особливо зараз, коли є криза, коли постійно йдуть скорочення і зменшення робочих місць. А на державних підприємствах замість працівників 25 - 50 років, 50% працюючих складають пенсіонери.
Відповідь: Сім'я чи робота? А що робота автоматично дорівнює розвитку інтелектуальному і розквітанню жінки? Та і "кастрюлі" і "стірки" ваші нікуди не діваються...А ще врахуйте, що деякі є деградантками і в 20 років і на роботі. Це так, на майбутнє...
Відповідь: Сім'я чи робота? Зацофаним можна лишатися і на роботі. І навпаки - сидячи вдома, розвиватися і по вуха поринати в речі, які тобі цікаві, а через роботу ти не мала б на них часу. В кожного свій вибір і свої можливості. Якщо кому цікавий мій - я старатимусь мати власний заробіток завжди. Просто тому, що не хочу ні від кого залежати і знаю, що кам"яні стіни мають тенденцію валитися в найбільш несподіваний момент.
Відповідь: Сім'я чи робота? а "грошова подушка" незалежності ніде ніколи не подінеться? і не знаю чи відкрию секрет, але в "залежності" є дуже класна сторона - почуття захищеності. Як в дитинстві. Чесно, для мене жодна "незалежність" цього не вартує, от жодна. і чого всі так бояться бути залежними від рідного чоловіка, а від роботодавця терплять часом набагато гірше. Шо ж за перекос такий нездоровий?
Відповідь: Сім'я чи робота? Ой правда! Нераз думаю що маю досить тих начальників. Всетаки той домашній то він для тебе старається, а той в компанії мав тебе глибоко... йому головне щоб його бізнес був на висоті, а ти можеш кістьми лягти і йому буде всеодно.
Відповідь: Сім'я чи робота? Чому ж, різне в житті буває. Але для мене є суттєва різниця між розрахунком на себе і на когось. Для мене дитинство - найбільш безправний період життя. За ту захищеність вимагається плата, яку мені дуже тяжко віддати. Якщо людина мене утримує - в неї є право мене контролювати. Нехай вона тим правом ніколи в житті не скористається - але воно є. Мабуть, тому, що з роботодавцем немає такого емоційного зв"язку.
Відповідь: Сім'я чи робота? Я також, але не тому щоб не залежати від чоловіка а для власного особистого задоволення. Ну подобається мені працювати. Навіть якщо це буде мій маленький бізнес, але хочу щось мати для себе. Бути мамою мені замало.
Відповідь: Сім'я чи робота? Я працюю 4 роки (вже третя робота), ніби небагато, але і не дуже мало. Якби я пішла в декретну відпустку, то я би присвятила час перш за все вихованню дитини. Я би навчилась пекти торти, хоча б наполовину такі красиві, як в наших форумляночок і гарно вишивати,
Відповідь: Сім'я чи робота? Робота потребує безпосереднього виходу на місце, тобто до мешканців, для проведення певних обстежень, часто в після робочий час, коли ті мешканці вдома.
Відповідь: Сім'я чи робота? ну і де логіка? канешна, як і за все отут і заковика - ми не навчені віддавати, тут довго можна думати чому не навчені і чому тяжко віддавати (це майже всім важко), але це якийсь трактат вийде про недовіру світу. мені не важко - не роблю над собою жодного зусилля та ні не контролювати, не знаю як пояснити. Ви ж сім"я! Це в роботодавця з вами товарно-грошові відносини. А в сім"ї воно не так ---------- Додано в 14:58 ---------- Попередній допис був написаний в 14:57 ---------- ну для задоволення це не від страху залежності від чоловіка
Відповідь: Сім'я чи робота? Такий світ теперішній. Пресує все й звідусюди. Добре, що є ті, кому байдуже. Я он чекаю, коли муж роботу отримає, бо шалено хочу перестати працювати. І напряму це кажу. Якийсь додатковий заробіток я матиму, ну бо люблю собі щось купувати час від часу, якісь забаганки, а не люблю, якщо на то йдуть гроші із бюджету. Однак на повноцінну роботу я не спішу й не знаю, чи спішитиму. Он після третьої дитинки можна. Дуже хочу перекладами займатися, бо то моє улюблене заняття. Аби не втратити навиків, перекладаю зараз на волонтерських засадах. Сподіваюся ті переклади колись за мене попрацюють. Зацофаною почуваюся радше на роботі, ніж удома.
Відповідь: Сім'я чи робота? Не знаю, наскільки це логічно, але в разі чого мені набагато легше послати під три чорти людину, з якою емоційного зв"язку нема. Ну тобто від роботодавця я теж багато не терпітиму. Ну але здавалося, що я можу встановити розмір плати, яку готова віддати. Чи ні? Давайте я на прикладі свої затики поясню )) В мене в житті було кілька місяців між останньою студентською та першою аспірантською стипендією. В той час я не працювала - батьки переконали мене в тому. що треба відпочити, а грошей вони мені дадуть. Я погодилась. Я могла взяти з шафки практично будь-яку суму, не треба було кожного разу іти до тата чи мами і просити. Але... от часом в абсолютно лівій розмові тато чи мама могли мене спитати, на що я потратила гроші. Я розповідала - їхні гроші, а значить, вони мають право на подібну цікавість. Але почувалася тоді... ну ніби мене роздягають, чесне слово! Видно, я мушу мати якусь заникану частинку життя, про яку ніхто не знає, і це виливається в от такий глюк
Відповідь: Сім'я чи робота? Розумію, тоді ця робота й справді з розряду обслуги яку справді не забереш додому. Але всеодно, ходити по людях не конче цілий день. Можна дві години сьогодні, а дві завтра. Це я знаю, бо до мене також приходить інспектор раз на місяць зчитувати нумери з лічильника на ґаз і світло. Лічильники у мене в гаражі. Якщо мене не буде вдома, то він мені порахує і складе кошторис за своїми власними підрахунками. Може порахувати менше, а часами і більше. Мене не було вдома, то я плачу те що він напише. Якщо я так багато не використовую, то на наступний раз подумаю чи мені бути вдома тоді коли він написав що прийде, чи ні. ---------- Додано в 14:04 ---------- Попередній допис був написаний в 13:58 ---------- Я не почуваюсь зацофаною, але затурканою і завжди змученою, то точно. Наразі не маю можливості працювати і для задоволення і для зарплати. Вже думала нині що краще - мати менше часу на відпочинок, але займатись улюбленою справою і бути собі босом, а чи більше часу на відпочинок але постійне незадоволення через те що хтось тупіший від тебе тобі вказує, лишень тому що він начальник а ти дурак. Щось я більше до першого варіанту схиляюсь. Чому я не вмію просто начхать на кровать? Чого я мушу бути така емоційна і все через себе перепускати?
Відповідь: Сім'я чи робота? В мене трішки інше - виходимо з обстеженням з начальством, іноді з "дуже великим". Час встановлюють вони. До слова: коли виходила з роботи о 18.00 - йшла в числі перших, бо інші залишались довше. Але правда колектив був суперський - розуміючий. Пам"ятаю, до першого декрету після 18.00 рідко хто на роботі залишався. Отак все змінилося
Відповідь: Сім'я чи робота? та чого ні . Таки-так. Просто у страху очі великі, вам здається, що віддасте шось таааааке велике і важливе, а може виявитися, що ви хіба зайвий клопіт віддасте я теж часом "жаднічаю" на себе тратити з загального бюджету але рідко
Відповідь: Сім'я чи робота? Тереза, це не глюк, це абсолютна норма. В моєму розумінні теж все приблизно так. Просто з чоловіком інакше, ніж з батьками, мене не гризе взагалі совість ні на що потрачене на мене, тому, мені так здається, що Ви трохи плутаєте батьківське відношення до потрачених дитиною/ підлітком... грошей і сімейні (власної сім'ї) гроші/витрати/називайте як хочете. Це зовсім різні речі. Принаймні в моєму розумінні.
Відповідь: Сім'я чи робота? нескромне питання, а Ви одружені? ---------- Додано в 16:57 ---------- Попередній допис був написаний в 16:55 ---------- бо якщо ці роздуми чисто теоретичні, то з появою сім'ї/чоловіка/дитини/дітей вони можуть ой як суттєво змінитись ---------- Додано в 16:57 ---------- Попередній допис був написаний в 16:57 ---------- у нас нема грошей моїх/твоїх/його/її - у нас сімейні гроші/витрати тощо.
