Відповідь: Сім'я чи робота? Я про речі більш особисті. Якщо хтось думає, що молода мати втрачена для світу і науки, це його право. Доводити протилежне тільки через відчуття гордості я б не стала. Хіба через відчуття потреби реалізувати себе в тій сфері.
Відповідь: Сім'я чи робота? Приймала недавно участь в акції протесту ( маленького масшабу) на компанії де працювала. Пів-року назад прийшла на керівну посаду жіночка, яка вирішила , що з людьми можна поводитись і спілкуватись по свинськи, не виплачувати вчасно зарплату, про пониження зарплати працівники дізнавались в день виплати, не виплачувала бонуси, кошти на поточні потреби потрібно було випрошувати, ще багато різного. Про стиль розмови з працівниками взагалі окрема тема- для того, щоб побалакати з нею по телефону на робочі теми потрібно було записуватись! за день, на певний час... Після декількох попереджень, які були проігноровані , а особливо активні працівники були покарані, весь регіональний склад працюючих звільнився в один день. Звільнились керівники філій, з усіх регіонів України, офіс менеджери, менеджери, водії. В один день! Всі знайшли собі нові місця праці, дуже достойні і більш оплачувані, бо колектив був високопрофесійним, з чудовим досвідом, знаннями...А такі люди завжди цінуються . Чи був острах, сумніви? Певно, що так. Але ненормального відношення ніхто терпіти не захотів. Щодо "чи сім"я чи робота". Однозначно- і те ,й інше. все можна поєднати, правильно зорганізувати. Можна працювати і на трьох роботах, і бути чудовою мамою . Також не розумію людей, які сидять без грошей, але не йдуть працювати , бо "достойного" місця нема. Йдеш заробляти і шукаєш щось інакше , рухаєшся вперед, а не чекаєш манни небесної.
Відповідь: Сім'я чи робота? ого! не думала, що така солідарність буває, завжди знаходяться штрейкбрехери
Відповідь: Сім'я чи робота? Саме так. Все дуже просто, якщо звільняється регіональний керівник, на його місце прийде новий, якого візьме на роботу "тота гримза" і шансів, що він буде такий самий, як вона дуже багато. Фінансова сторона не втримала нікого, бо це була основна причина незадоволення.
Відповідь: Сім'я чи робота? Це дуже добра історія. І доводить, що люди незадоволені оплатою праці будуть щось міняти: А от який відсоток би звільнився, будучи задоволений своєю зарплатою і знаючи що керівництво не взяло на роботу молоду маму, наприклад? Насправді важко з такою дискримінацією боротися, але треба обов'язково! Для мене єдине вирішення такої проблеми - зміна законодавства. Бо і в Штатах чи Канаді ті ж підприємці не питають про дітей чи планування вагітності не тому, що не хочуть знати плани, а тому що бояться потім проблем з законами. Бояться судових позовів, скандалів. От що міняти треба.
Відповідь: Сім'я чи робота? Не розумію, чому хтось за когось мав би звільнятись? Я б , наприклад, не хотіла щоб за мене особисто, за мої проблеми, люди йшли на якісь радикальні дії. Спасіння потопаючого, в першу чергу, справа рук самого потопаючого. Можливо я погано вникла в тему, тому прошу мені роз"яснити, про яку дискримінацію йдеться, бо я з таким не стикалась .Коли я вийшла на роботу донечці було 1, 9 міс, роботодавці про це знали.Мене запитались- ви в змозі забезпечити свій побут таким чином, щоб можна було працювати без збоїв? Якщо мама, яка хоче приділяти максимум уваги своїм дітям йде на роботу пов"язану з повною , ще й ненормованою зайнятістю, а потім плаче бо її звільняють з роботи за невиконання службових обов"язків, мотивуючи це присутністю дітей, то це її проблема. В мене маленька дитина, мені пропонують роботу за дуже хороші гроші, але пов"язану з довготривалими відрядженнями. Я прийму пропозицію? ні. А якщо так сталось, що ця пропозиція єдина на ринку працевлаштування, гроші потрібні великі і вже? Погоджусь, але зроблю так ,щоб мої роботодавці не мали до мене претензій. Для чого йти на роботу, тим більше малооплачувану, якщо ти наперед знаєш, що жертв буде забагато? Люди йдуть на співбесіду і думають про те чи я підійду на цю посаду, а в першу чергу потрібно думати чи ця посада підійде мені. ---------- Додано в 11:39 ---------- Попередній допис був написаний в 11:20 ---------- Не тільки оплатою праці, а образами, підставляннями, самодурством і обманами.
Відповідь: Сім'я чи робота? Власне. мова і йде про те, що хочеться працювати повний день, але при умові нормального ставлення до лікарняних при потребі, тобто дотримання законодавства. Звичайно,, що нормальна людина тим зловживати не планує і старається на часті випадки підстраховуватись ріднею чи найманими особами, але є різні випадки, і не всі керівники хочуть то розуміти, ніжаль.
Відповідь: Сім'я чи робота? Ну власне про то і йде. Кожен завжди в першу чергу думатиме про себе. От ви якраз все добре пишете, хоч і видно що попередні сторінки не читали. Там якраз пишуть про дискримінацію молодих мам, яких не хочуть брати на роботу. І про те як з нею боротися.
Відповідь: Сім'я чи робота? Хм,з усією повагою до працюючих мам, я б теж не хотіла , щоб в колективі була людина, яка не має можливості виходити на роботу, бо робота має бути зроблена, а тягнути ще за когось мене б не дуже тішило. Читала. Здається мені , що ключове слово тут молоді. Тобто без певного досвіду і т. д. Знаю дуже багато випадків коли керівники всіма силами тягнуть назад на роботу фахівців не зважаючи на маленьких діток.
Відповідь: Сім'я чи робота? молоді тут - з малими дітками Правда, багато залежить від професійності і вмінь. І тут вилазить нова проблема - якщо жінка пішла в декрет зразу після закінчення навчання і не має досвіду роботи, то як їй знайти роботу?
Відповідь: Сім'я чи робота? Перепон в пошуку роботи може бути дуже багато і сиуація "нема досвіду" або "діти" лишень одні з багатьох. А насправді проблем ніяких нема. Знаходиш щось одне, можливо зовсім не те , що мріялось і помалу рухаєшся в потрібному напрямку. Якщо знаєш , де він, той напрямок.
Відповідь: Сім'я чи робота? Я щось намагалася це пояснити, але не вийшло. Дякую, що цей вислів нагадали! Їй спершу вартує мислення трохи поміняти. Думати не обмежено, а ширше, поза горизонт дивитися.
Відповідь: Сім'я чи робота? - згадала собі ситуацію - є компанія, що також працює за закордонними принципами і до останнього часу в ній не цікавилися сімейними планами потенційних працівників, але це змінилося після одного випадку. Перед початком роботи там всі проходять навчання, протягом якого і визначається чи має потенційний співробітник здібності і бажання там працювати. На цей випробувально -навчальний термін офіційно підписується контракт із повним соцпакетом. І от одна працівниця, яка не мала здібностей до цієї роботи і всі випробувальні тести провалювала, незадовго до кінця контракту принесла довідку що вагітна (можливо так сталося випадково -хтозна). Відповідно компанія вже звільнити її не могла, але і працювати повноцінно вона теж не могла - не через вагітність, а через професійну непридатність до того типу роботи. Ситуація неоднозначна, хто правий, а хто ні - складно сказати, але тепер всі дівчата, особливо заміжні у тій компанії - під прицілом і при виборі - кого обрати жінку, ще й заміжню, чи чоловіка - двічі подумають
Відповідь: Сім'я чи робота? Ну взагалі я чисто зі сторони можу написати, що впринципі керівництво в якійсь мірі праве, що не хоче брати мам на роботу. Мама має іищу імовірність брати лікарняні-відгули, ніж чоловік, бо їй доглядати дитину. Вона більш морально виснажена, бо родина+робота то не жарти, якщо віддаватися на всі 100. А віддаватися на всі 100 треба, бо робота - вдповідальність. А в нас на жаль якось так історично склалось, що головне "вхопитися" за роботу. Особливо жінці. Не у всіх, але є така тенденція. При чім вхопитися так, що якісь грошики капали, а обов"язки могли бути "халтурними". Таким цапом відбувайлом є держроботи переважно. Я це говорю, бо вже надивилась зсередини тої каші. В нас у вузі половина викладачів ішла в декрет, половина сиділа там хронічно, а ще кавалок постійно був на лікарняних. Ми, студенти, тішились тоді, а зараз мені аж страшно з того. Моя тітка, має найбільше щастя коли студенти не прийдуть на пари, що шусьнути додому... Так бути не має. Але так є. І саме через це в нормальних організаціях жінок брати побоюються, бо побутує небезпідставний стереотит. В корені треба систему мислення міняти, а не зі стереотипами боротися ІМНО. А стосовно жіночої роботи, то я думаю, що жінка може працювати, а може і не працювати. Але є АЛЕ. Для мене є 3 причини виходу на роботу: потреба в грошах, потреба в роботі к такій, щоб реалізувати себе в певній галузі, і просто "зачептися", аби працювати якось аби було. Перші 2 варіанти для мене прийнятні, третій ні. Але в перших двох варінтах жінка має розуміти, що якщо вона працює, то на рівні з чоловіком, тобто поблажок немає і вона має працювати на всі сто. Але я особисто думаю, що жінка яка має в хаті їжу зробити, дітей забавити, ще і на роботі викластися, десь тай "недопрацює". Фізично це неможливо. Тому треба ставити пріоритети, принаймні на якийсь час. Якщо робота, то робота, якщо родина то родина.
Відповідь: Сім'я чи робота? тут мені найбільше сподобалося, якщо жінка на рівні з чоловіком має працювати і без поблажок, то чому ж той самий чоловік-тато, не може взяти частину хатніх обов"язків на себе, йому теж треба без поблажок і в хаті і на роботі. а то щось забагато стереотипів. Жінка що робот щоб скрізь встигати? Бо, чоловік, вибачте втомилися спати хочуть!
Відповідь: Сім'я чи робота? Чому, може. Але я говорю про гіпотетичну жінку, яка хоче працювати, себто вона має свої обов"зки і хоче взяти ще якісь у вигляді роботи, при гіпотетичному чоловікові, який припустім не хоче, щоб вона працювала і може її забезпечити Себто це така собі родина, де чоловік працює, заробляє достатньо, а жінка схотіла піти на роботу. Чому чоловік має брати на себе обов"зки жінки, якщо саме жінка хоче на роботу, а не він порохотяжити? Ну але в реалі, якщо потрібні гроші родині, то так, дійсно катастрофічно коли жінка має і хату тягнути і роботу, а чоловік лежить собі на дивані...
Відповідь: Сім'я чи робота? не чоловік має брати, а вони разом мають поділити ці обов'язки. Тому що бажання і потреба реалізації є не лише в чоловіка. А то з Ваших слів виходить, що для чоловіка робота і свобода від домашніх обов'язків - невід'ємне право, а дом.справи - захцянка, а для жінки домашнє господарство - невід'ємний обов'язок, а реалізація - захцянка.
Відповідь: Сім'я чи робота? Я вважаю, що сфера жінки в першу чергу - виховання і вигодовування дітей і емоційний фон родини. Якщо грошй вдосталь, то хатня робота не є мусова, тобто є зовсім не справою жінки. А справа чоловіка - заробити на достойне життя родини. І це ті речі, які виходять найкраще в кожного. Якби природі було завгодно інакше, то і люди були б фізіологічно інші. І реалізація жінки не лише робота, є різні види роботи, є речі які займають час не з 9 до 6, і займають менше часу, є хоббі, є купа інших речей. І робота для жінки, як така в стандартному розумінні, за певних обставин - захцянка. Хочеш - прошу дуже, але не чиїмось коштом. Бо мені це виглядає приблизно так: іде родина в похід, а жінка раптом схотіла набрати торбу косметики з собою. Але сама нести не може, тому давай грузити чоловіка: навпіл. І він змушений не брати кісь свої речі, щоб нести її. Звісно треба дивитися на кожний індивідуальний випадок, але я суду по собі: в мене реалізація далека від роботи як такої, можливо комусь інакше.
Відповідь: Сім'я чи робота? Певно, неможливо сказати з цього приводу щось краще, аніж вже сказала Ука, але мене зачепило оте "не хоче, щоб працювала". Хіба не кожна людина вирішує сама для себе? А то раптом чоловік не захоче, аби жінка без його дозволу виїжджала за кордон, і доведеться бідолашному або емігрувати в Узбекистан, або міняти Конституцію... ))
Відповідь: Сім'я чи робота? Яко працююча мама трьох дітей, можу сказати одне: Ви сильно помиляєтеся. все це ефективно відбувається тільки тоді, коли над цим працюють разом і чоловік, і жінка, а в багатодітних родинах - ще й старші діти, кожен в міру своїх здібностей, можливостей і з повагою до потреб усіх членів сім'ї, а не з огляду на суспільні стереотипи.
