Відповідь: Сім'я чи робота? Ех, а в мене весілля за два місяці, будемо планувати дитинку, а в мене від тепер голова сохне, як воно буде. В мене дууже хороша робота, може не супер-пупер прибуткова, але по спеціальності і мені подобається... Але є один недолік, мою роботу виконувати можу тільки я, я навіть хворіти як всі нормальні люди не можу, в будь якому стані сиджу вдома за компом, як здорова то в офісі.... Як воно буде як малеча буде... ех....
Відповідь: Сім'я чи робота? А що вимагати від роботодавця, якщо сам працівник оправдовує нелюдське ставлення? Про обурення навіть мови нема. І проблема дійсно в головах, але змін чекати нереально. Навіть якби приїхала якась цьоця з Гамерики щось переробляти, то її би вигнали, як от Христа вигнали, бо не треба спасіння! Колись уже наводила приклад, ще раз повторю. Спитала колись у знайомої, що би вона робила, якби сама опинилася на місці Юльки, чи би щось міняла, боролася, чи теж би крала? Відповідь була: а я що лошадь? ясно, що би крала, як могла. То про які зміни мова, якщо є таке мислення, що от зараз я працівник, але не нарікаю, бо сам би був таким самим нелюдом-роботодавцем?
Відповідь: Сім'я чи робота? Мій працює з сьомої ранку до десятої вечора,працює фізично і шалено втомлюється,але він не має освіти,щоб шукати розумову працю,і часу і можливості вчитися він теж немає...виходить замкнуте коло...І я хотіла б це змінити,але я одна нічого не зміню,навіть якщо всі Посиденьки піднімуться і зроблять якийсь бунт-всеодно то нічого не дасть.Отакі ми песимісти.Але завжди треба прагнути кращого. До слова-принижувати себе роботодавцеві я ніколи не дозволю, пошукаю і іншу ,хоч і так само малооплачувану,роботу, але там де буде нормальна атмосфера.
Відповідь: Сім'я чи робота? У моїх батьків була ідентична ситуація. І от Зорянівонька тут пише про хліб без масла, а най би попробувала хліб із цукром їсти, бо то єдиний десерт, який можна мати. У моїх батьків були дуже скрутні часи, але вони знайшли спосіб, аби тато таки вивчився й найшов іншу роботу. Правда, вони жили в часи, коли протестувати не можна було, однак нас із братом рабами не виховали, а навпаки. А я не знаю так багато матерів-одиначок, аби узагальнювати. Ви знаєте багатьох? Зрештою, тут пишуть здебільшого заміжні жінки, тому мене й дивує таке мислення й захист нелюдського ставлення до працівника.
Відповідь: Сім'я чи робота? неправда! Брехня повна!!! Якби ті єврейські жіночки які приїхали до Америки (Нью Йорк) в 1900-х роках так само думали, то вони б ніколи не вибороли собі більшу платню і години праці на рівні з чоловіками. Поцікавтесь. Молоді жіночки, 14 років працювали більше за чоловіків у тих швейних фабриках. Якби вони мовчали, то б ніколи нічого не добились і ви б сьогодні не мали таких прав що можете іти вчитись в університет. Якби вони сказали - та! кілька дівчат нічого не зроблять! Раджу подивитись ЧУДОВИЙ англійський фільм, з моєю новою улюбленою пасією Richard Armitage, Північ і Південь і побачите як багато юнії зробили для того щоб змінити одного магната. А коли вже є хтось один, то іншим легше його наслідувати. Вистарчить ОДНОГО! Он і я кажу, що для тих жіночок позаминулого століття вистарчило одної, двох жіночок які сказали - НІ! І вони на свою сторону пригорнули дуже велику кількість жінок магнатів. Протести які вони влаштовували називали протестами хутряників і шкіряників.
Відповідь: Сім'я чи робота? От про це і мова. Робота малооплачувана, бо альтернатив небагато й такі реалії, але повагу до себе мати й вимагати треба. Інакше слова "в нас дискримінація" сприймаються мало не як вихвалялка.
Відповідь: Сім'я чи робота? Хе... білий рогалик, без масла, а тільки посипаний цукром. Одне на перед одного на вулиці хвалились. І зелепухи в садочку обривали, навіть не давши їм достигнути бо не було за що купити ані сливки, ані помідора.
Відповідь: Сім'я чи робота? Марусю і Лілю, я згідна з вами і знаю, що лише ми можемо щось змінити. Поки все обмежується одною писаниною буде без змін. Дівчата, в кого є лідерські і організаторські здібності? Давайте не будемо лінуватися і чекати манни з неба. Хто юрист? Накидайте проект нового труд. кодексу. І, давайте, покращимо собі самі життя, бо більше нікому.
Відповідь: Сім'я чи робота? Зараз писанина, завтра хтось почитає і подумає - а дійсно, для чого терпіти. післязавтра ще хтось. а там дійсно, може і новий кодекс можна буде писати.
Відповідь: Сім'я чи робота? У мене все починалося з університету. Із протесту платити хабарі. Із протесту проти нелюдського ставлення викладачів. Всяке було, але я не шкодую! Якби мені сказали перед прийомом на роботу, що треба "не мати дітей 3 роки", чесно, я би пішла геть. Коли ми тут загиналися, бо не було грошей, бо я не могла знайти роботу, моєму чоловікові казали йти працювати нелегально, а він не пішов, із принципів. І пізніше, коли здавалося, що вже все - торба, я отримала роботу, за яку ми змогли нормально жити.
Відповідь: Сім'я чи робота? Якось на роботі у свекрухи була вакансія і ввечері за столом вона жваво обговорювала претендентів. Серед них була жіночка з двома дітьми. Добре, що ніхто з присутніх не встиг нічого ляпнути коментарем, бо в розмову вписалася я. Я сказала, що вона мене дуже сильно заділа оскільки я теж мама двох дітей і ті двоє її внуки. І що так себе вести і думати недопустимо оскільки і про ваших дітей/внуків так хтось скаже! Вона затялась на півслові і більше я не чула жодної репліки щодо цього. До чого я веду: якщо ми як роботодавці будемо так ставитись до робітників, то і колись хтось до нас/наших дітей так само поставиться. Поважаймо одне одного, директор ти чи двірник Коли мій керівник щось ляпнув з приводу декрету моєї напарниці я йому відрізала "наймайте хлопців! Вони не вагітніють. А то хочете щоб була гарна, мила, працьовита, без мужа, дітей і кістьми вам тут лягла. Не буває так! "
Відповідь: Сім'я чи робота? Ніколи в житті не працюватиму на людину,яка мене не поважає,нехай я шукатиму іншу роботу,можливо шукатиму не одразу з більшою зарплатою,але піду спершу на малі гроші і паралельно шукатиму вигідніші умови.Я не можу сидіти на одному місці,якщо не бачу жодних перспектив,не те,щоб я була кар'єристкою-швидше навпаки,але і знання свої теж оцінюю "трошки" вище,ніж треба на тій роботі,якою зараз займаюся...
Відповідь: Сім'я чи робота? Читала щойно це інтерв'ю. І була вражена цими словами, які так добре підходять, як проміжний висновок для тої дискусії, яка тут триває. Дали ляпас - підведися і доведи.
Відповідь: Сім'я чи робота? ІМХО, головне не перестаратися. Бо завжди знайдеться хтось, кому твій стиль життя буде здаватися недостойним. Керуватися треба не бажанням комусь щось довести, а бажанням жити за своїми правилами і поглядами. В межах розумного, звичайно Я теж "мала необережність" вийти заміж на 2 курсі. Одна наша викладачка, непогана загалом, але затята кар'єристка, прокоментувала все те зневажливим поглядом. Через 3,5 роки, коли я випускалася з відзнакою, сказала: "Я думала, ти втечеш в декрет через пару місяців". Для неї то неприпустимий розвиток життя, для мене - нормальний. В декрет я не пішла точно не через подібні зауваження Якщо й надумаюся колись доводити свою професійну спроможність, то в першу чургу собі.
