Добрий священик - який він?

Тема у розділі 'Філософські та релігійні посиденьки', створена користувачем Олюнька, 15 Листопад 2009.

  1. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Добрий священик - який він?

    Читайте Святе Письмо. Той розділ, що я зацитувала, дуже гарно все розставляє по поличках.
    У мене теж у родині були випадки алкоголізму і в мене також загострене ставлення до вживання алкоголю, але ближче спілкування зі священиками навчило мене саме того, що нема поганих речей самих у собі, тільки люди можуть їх використовувати на зле. І вживання алкоголю саме в собі не є нічим поганим. Особливо тут цього навчилася, бо до алкоголю взагалі нема ставлення, як до чогось дуже особливого. І нема такого, що як пляшка відкрита, то вже треба дно побачити.
    А от із внутрішнім осудом людей за те, чого вони не роблять, треба працювати, бо воно руйнує в першу чергу того, хто осуджує. Подивіться на людей Божими очима. Бог їх любить. А якщо вони щось роблять не так, то їм за це перед Ним і відповідати. Ми ж можемо хіба припускати щось, а це далеке від фактів зазвичай.
     
  2. Багіра

    Багіра Well-Known Member

    Відповідь: Добрий священик - який він?

     
  3. L e v k o

    L e v k o Well-Known Member

    Відповідь: Добрий священик - який він?

    Не хотів писати, бо багато разів уже висловлював свою думку на рахунок алкоголю, але тема про доброго священника.
    Лілю, уявіть собі українське село на Прикарпатті в якому майже всі чоловіки є залежними від алкоголю. Я не перебільшую- це реальне село з якого родом мої батьки. Переважна більшість з тих чоловіків ходить кожної неділі до церкви, а після служби йдуть в бар. Алкозалежним в цьому селі є навіть дяк(мій рідний дядько), котрий керує хором церковним. І є "добрий священник" в цьому селі, котрий мало чим відрізняється від своїх прихожан в плані вживання алкоголю і куріння.
    Моїй тітці уже так спротивилося то все, що вона просто перестала ходити до церкви, а в неділю включає собі по радіо трансляцію служби.
    Тітка так і каже. Якщо би наш священник сам не пив і других би вчив не пити, то може би й село було кращим, не було би стільки алкоголіків в селі.
    А ви кажете, що нема поганих речей самих у собі і що вживання алкоголю саме в собі не є нічим поганим.
    Тому, я вважаю, що добрий священник як особа публічна(особливо по селах) взагалі має бути категоричним в тому плані щоб не вживати алкоголь! Інакше він просто стає спокусою для інших...
     
  4. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Добрий священик - який він?

    А тітка молилася за переміну в людях?

    І так, самих по собі поганих речей нема, є люди, які використовують речі на погане. А якщо казати, що самі речі погані, то це ми знімаємо відповідальність за вчинки із людей і перекладаємо ту відповідальність на щось третє: інші люди стають причиною, чому не ходимо до церкви, алкоголь стає причиною алкоголізму... Так можна дуже багато всілякого надумати. Інтернет і компутер теж зло, по ідеї.

    У моєї бабусі в селі теж чоловіки пиячать чорно, а священик не п'є. І що? Який висновок?

    Я вам ще страшніше розкажу. Є кілька священиків, які своїм служінням обрали навертати людей по барах і нічних клубах. І таки навертають, хоча по їхньому вигляду не скажеш, що вони священики.

    Взагалі тема доброго священика наштовхує на дуже багато роздумів. Головне починати зі себе, а не з когось, навіть якщо той хтось священик.
    Хто без гріха... далі знаєте.
     
  5. L e v k o

    L e v k o Well-Known Member

    Відповідь: Добрий священик - який він?

    Не вірю, що ви не розумієте про що мова.
    Героїн, наприклад, також ніби не погана річ сама в собі, але він чомусь заборонений і карають людей, хто його розповсюджує. Чому про героїн ви не кажете, що "вживання героїну саме в собі не є нічим поганим"??? Адже всім відомо, що алкоголь також є наркотиком як і героїн, просто, можливо, слабшим, але ж наркотиком.
    Ще раз підкреслю, священники чи пастори- є публічними людьми, людьми, котрі є покликані Богом опікуватися людьми, вести їх за собою, давати людям приклад.Тут не проходить "головне починати з себе", чи "хто без гріха"...
     
  6. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Добрий священик - який він?

    Впевнена, що і ви розумієте, про що мова.
    Ми вже про це говорили. Христос помилився, коли воду на вино перетворив, і то добре вино. Цукор теж наркотик, і це вже науково доведено, при тому чи не сильнішим за героїн.
    Ще й як проходить. У всіх випадках. Бо простіше починати із чужих проблем, ніж зі своїх, так до своїх можна й не дійти, тому люди так і люблять звинувачувати інших.
    У Писанні сказано, щоби "не впиватися" вином (і там про священослужителів також згадано), не сказано не вживати взагалі.
     
    Останнє редагування: 22 Вересень 2014
  7. L e v k o

    L e v k o Well-Known Member

    Відповідь: Добрий священик - який він?

    Добре. Не буду рухати...:)
    Все більше переконуюся, що спілкуватись з католиками про їхню священну корову під назвою алкоголь немає сенсу... Ви цукор прирівняли до героїну:), Мих навіть казав, що кефір- то наркотик...:)
    Ніяк не проходить.:)
    Священник, котрий випиває, чи курить, практично грішить. Він вбиває своє тіло, спокушає до цього гріха інших. Ми, прикриваючи, чи закриваючи очі на ці речі, фактично підтримуємо його в цьому гріху, ведмежу послугу йому робимо. Писання говорить, щоб картати тих, хто грішить, а не мовчати. І це не буде називатися осудженням, навпаки це можливо протверезить людину, вона зможе задуматися над тим, що вона робить, і схаменутися...
     
  8. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Добрий священик - який він?

    То не я, то науковці. Я просто люблю читати статті про наукові дослідження щодо харчування. Простіше інформація подана у фільмі "Сыт по горло" (Fed Up).
    Колись були дискусії задля збудування, а зараз для самоугодія? Де в цих ваших хрестових походах Христос?
    Вчора із цікавості перечитала майже всі цитати про вино в Святому Письмі. Мабуть, не там читала, бо треба читати брошурки про те, які католики погані і що роблять неправильно, аби пізнати всю глибину братньої християнської любові.
     
  9. L e v k o

    L e v k o Well-Known Member

    Відповідь: Добрий священик - який він?

    От і обмінялися "люб"язностями"...
    Але я сам винен. Перепрошую...
     
  10. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Добрий священик - який він?

    Ну так. Є різниця між картанням і засудженням, і та різниця називається - любов. Якщо картати без любові, то це вже поливання брудом. А щоби картати з любов'ю, то треба, перш за все, аби та любов була.
     
  11. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Добрий священик - який він?

    уся стаття

    Мені дискусії про алкоголь дуже сильно нагадують ставлення до інтиму, як до чогось жахливого, як до зла самого в собі. Теж можна впасти в залежність, межа тонка. І в крайнощі теж можна впадати, коли починають вважати, що то лише для розмноження і в жодному разі не для приємності. І в тому теж є ті, які вважають, що найкраще, якщо священослужителі взагалі тим займатися не будуть.
     
    • Подобається Подобається x 1
  12. L e v k o

    L e v k o Well-Known Member

    Крик душі молодого священника.
    Оце дійсно справжній священник, побільше би таких!

    [​IMG]
    Я втомився бути священиком вашого Бога — мертвого, злого, караючого та несправедливого…

    Чесно: я священик усього лиш два роки — і я вже втомився.

    Я втомився служити Божественну Літургію для людей, які приходять на неї, «бо так треба, бо так нас вчили», а окрім того половина з них примудряється бути присутніми тілом на Службі, але розумом, душею — десь далеко, напевно, на своїх Гаваях…

    Я втомився щодня промовляти слова Анафори «І сотвори ото хліб цей Пречистим Тілом Христа Твого, а Те, що в чаші, — чесною Кров’ю, перетворивши Духом Твоїм Святим…» Втомився не тому, що мені лінь чи важко, чи щось інше, а втомився від того стиду, який переважно переживаю, бо через мене, грішного, і на мій заклик приходить сам Бог, а Його… А Його тут ніхто не чекає.

    Він дарма приходить, дарма старається, «гайнує час», «напружується», бо Він нікому тут не потрібен Таким, Яким Він Є!

    Присутні чекають не Його — Бога, який є Дорогою, Правдою та Життям, а свого божка. Хтось чекає Бога, подібного до Гаррі Поттера — тобто щоб виконував бажання, якщо добре поклянчити.

    Хтось інший чекає не на милосердного та люблячого Бога, Отця, Батька, а на суддю, сивого дідуся в мантії з молоточком, який без емоцій виголошує вироки.

    Ще хтось чекає на… А Бог його знає, на що чи на кого він чекає! він же й сам не може собі пояснити, чого прийшов.

    А добра кількість присутніх уже ні на що й ні на кого не чекає… Їм непотрібно. Їм вистачає того, що є… А що є? Цікаве питання, треба подумати…

    Люди! Мені набридло вас «сповідати»! Тобто імітувати Сповідь як Таїнство зустрічі Милосердного Батька та блудного сина …

    Набридло!!! Чуєте?

    Годинами вислуховувати ваші «брєдні», виправдування та біди, але майже ніколи — «Батьку, Тату, прости, бо я згрішив супроти Тебе…»

    А вершиною цього фарисейського акту, «юдиного поцілунку» є річники, тобто «святі люди», як я їх називаю, бо вони виконують нікому не потрібний обов’язок — раз на рік, перед Пасхою, «тре висповідатисі». Юди!!!

    Що мені ще набридло? Хоронити, женити та відправляти «щось для когось і за щось».

    Чому набридло хоронити? («Чим тобі небіжчик вже не вгодив?» — можете спитати.) Бо таке враження, що, крім тебе та покійника, той Парастас як молитва нікому не здався. Головне — щоби три батони стояли, вікна та дзеркала були завішані, не забути шнурки покійнику з ніг зняти «бимс там міг ходити», і встигнути крісла перевернути — «бим не вернувсі» той, по кому ви плачете. Абзац! Клінічна кома.

    Надоїло женити тих, які поспішають «до знимки», до залу — будь-куди, але не до церкви. А то так, бо традиція така… А ми шо, не християни?

    Чесно скажу: лише одне подружжя, якому я вділяв Таїнство Подружжя, пережили це по‑справжньому як Таїнство, а не обов’язок — слухали, вдумувалися в слова, плакали, і їхнє ТАК було щирим…

    Це «так» було чути на цілий світ. Воно понині живе! Його можна почути, якщо прислухатися…

    Я його чую понині!

    Я можу безконечно тут писати, продовжувати — «я ненавиджу… я втомився… Мені набридло» і т. д. Але що воно дасть?

    Ви хіба подумаєте: «батюшка здурів» чи щось у тому роді, або «він не знається на житті».

    Ні.

    Не це становить мету моєї «сповіді» — показати, як важко бути священиком і які ви всі погані.

    Ні.

    Я хочу вам сказати лише одне. Одну новину.

    Новину яка в «ТОП-100» бере перше місце, а в рейтингах новизни б’є всі рекорди, залишаючись… невідомою.

    Люди, БОГ — ЖИВИЙ! Він не помер!

    Він не «десь там на Небі», а ТУТ, реально ПРИСУТНІЙ, ЯК І МИ З ВАМИ!

    Він присутнім на кожній Божественній Літургії. Уявляєте? На КОЖНІЙ. Не запізнюється! Тихо, спокійно, без метушні, скрито… Під видами Хліба та Вина —Тіла і Крові. Зрештою, Він її сам служить!

    Це Він сидить у сповідальниці й вислуховує наші сповіді. Сидить, чекає, щоби помилувати, простити, обняти… Назвати сином улюбленим.

    То Він особисто покладає вінці на наречених і благословляє їх на спільне життя.

    То Він — Ісус, невидимо, але реально присутній у лікарні біля хворого чи вмираючого, у в’язниці біля ув’язненого, у підвалі з полоненим, у повітрі, на морі чи в дорозі з подорожнім, зі мною зараз поїзді «Рим — Больцано», і з тобою, який читаєш, — за компом, чи хоч би де ти був і читав це.

    І незалежно від того, хто ти є і де знаходишся, якого кольору в тебе шкіра і якою мовою ти розмовляєш. Незалежно якого ти віросповідання та до якої Церкви належиш. ЧУЄШ?

    Пам’ятай: твій Бог — живий! Він є тут! Він реальний!

    А Ти його колись зустрічав? Ти Його знаєш особисто? Ти можеш сказати: “… Хто? А, Ісус, той що Христос! Та я Його бачив на власні очі. Він Є тут! Та я Його знаю добре, ми приятелюємо вже купу років — ціле життя, якщо не більше!»

    Знаєш?

    о. Степан Ковалик

    Довідка
    Отець Степан Ковалик (УГКЦ), навчався у Львівській духовній семінарії та Українському католицькому університеті, висвячений на священика 14 січня 2014 р. в Стрию. Працює в Парижі, в греко-католицькому кафедральному соборі св. Володимира.
    CREDO
    “Ось це мій Бог!”- крик душі молодого священика
     
    • Подобається Подобається x 8
  13. Надя К.

    Надя К. Well-Known Member

    Недавно сестра пішла на сповідь до священика, який бачить хвороби. Вона мала іти на наст. день на обстеження по гінекології, дуже переживала і сказала про це священику. Він відповів, що зараз не бачить проблем, а от в 50-60 років буде онкологія, через те що жила з чоловіком до шлюбу. Казав, що онкологія жіночих органів буде в кожної жінки, яка жила до одруження. Тепер сестра себе дуже картає через це, ходить сама не своя. Каже, що важко жити з таким.
    От в мене питання, чи дійсно може священик бачити, чим і коли захворіє людина? І чи мав право таке казати, хіба це правильно з його боку?
     
  14. maty

    maty Well-Known Member

    а в чоловіків ні?
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  15. Надя К.

    Надя К. Well-Known Member

    мене теж це цікавить
     
  16. svoybox

    svoybox Well-Known Member

    Один Бог знає як все буде
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  17. Apelsynka

    Apelsynka Well-Known Member

    Не мав жодного права.
    Це великий гріх з його боку таке говорити жінкам, бо від самонавіювання і страху, багато жінок може на себе таке накликати. Або як навіть не накличуть, то жити роками в страху, все рівно болячок додасть. Може то просто маразм?
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  18. Apelsynka

    Apelsynka Well-Known Member

    Була я сьогодні на службі Божій в новій церкві. Спочатку мені так сподобалося, але потім мене реально засмутив підхід до служби священика, який її правив. На проповіді була історія про хлопця, який збився з праведної дороги і його життя тепер суцільна біда. Так історія повчальна і може когось втримає від поганих стежок. Але мене засмутило інше. В кінці служби цей священик попросив парафіян помолитися за повернення цьому храму якихось там приміщень, які колись належали до нього. І просив молитися щодня. Але ні слова не сказав про того бідолаху, щоб парафіяни хоч раз помолилися за нього. Я розумію, що матеріальне в цьому світі має якусь цінність. Але ж йоли-пали а як же духовне? Хіба воно не має бути насамперед? Розчарована, більше туди не піду. Про того бідолаху помолюсь, а про повернення приміщень ні. Певно Бог тому й не повертає, щоб більше священнослужителі про духовне думали.
     
  19. Merry

    Merry Well-Known Member

    На мою думку священник має бути монахом, тобто не одружуватись, не мати дітей. Тоді справді покликані будуть йти вчитися в семінарії, а не ті хто хоче просто мати високооплачувану професію.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  20. iriwa

    iriwa Особлива мама

    Трохи дурне питання, але все ж. Чи знає хтось священника, монаха або монахиню, людну, з якою можна поспілкуватися через інтернет? Ну наприклад через фейсбук. Є деякі питання, хотілось би поговорити. Але особисто не маю бажання йти. Чесно кажучи, дуже важко переношу походи до церки.
     
    • Зе бест! Зе бест! x 1